Клонування 2

Вступ.

1. Погляд в минуле

1.2 Біосоціальна природа людини

1.3 Ставлення до клонування

1.4 Клонування людини

2 Біотехнологія Гіппократа

2.1 Біотехнологія сучасності

3. Біотехнологія та соціологія

3.1Біотехнологія як біч цивілізації.

3.2 Біотехнологічно-епістемологічна дезорієнтація.

3.3 Біотехнологія у міфології.

Висновок

Список використаної літератури

Вступ.

З розвитком біотехнологій в сучасному суспільстві розвивається кардинально новий тип мислення. Зміна науково технічних засобів людини призвела до наростання екологічних проблем та проблем відходів.

Ще однією нагальною проблемою є доцільне використання біотехнологій... З однієї сторони вони були покликані забезпечити нормальне життя нас з вами, а вийшло як завжди, - є новітня технологія, але немає шляхів її доцільного використання. Саме з винайденням цих шляхів, вирішимо ми всі питання.

1. Погляд в минуле

20 Століття можна з упевненістю назвати століттям розквіту біології. Адже ця сфера знання розвивається найбільш динамічно і спричинила своїми відкриттями справжній вибух суспільної свідомості.

Неймовірні досі можливості щодо реалізації найсміливіших проектів на базі відкриттів у галузі молекулярної біології і генетики, виникнення генної інженерії і нових медичних технологій значною мірою змінили уявлення про такі фундаментальні загальнолюдські цінності, як життя та його етапи — народження і смерть. Та й взагалі змусили замислитися над запитаннями: що таке людське тіло і де «живе» душа, оскільки, як відомо, «у здоровому тілі — здоровий дух».

Кредо філософії — ставити запитання і шукати на них відповіді.

1.2 Біосоціальна природа людини

Історично склалося так, що актуальні нині проблеми взаємозв'язку біосоціальної природи людини і сенсу її буття і раніше осмислювалися у лоні філософії, як правило, у запитальній формі. Від гамлетівського «Бути чи не бути?» до позиції Е. Фромма — «Мати чи бути?» вони найяскравіше відбиваються сьогодні у питаннях про людську самість на грані вимирання, тобто не-буття. На зламі ХХ—ХХІ століть вони можуть бути сформульовані в різних варіантах. Що значить бути здоровим? Як слід розуміти проблему прагнення до досконалості — тілесної або духовної, природної чи штучної — і до якого ступеня припустиме хірургічне і генетичне «вдосконалення» людського організму?

1.3 Ставлення до клонування

Тема клонування людини і наукові розробки в цій галузі набувають дедалі більшої соціальної значущості, що неминуче робить їх предметом філософського аналізу. Наполегливі заяви вчених про те, що вже в найближчі роки стане технічно і методологічно можливим клонування людини в тому або іншому варіанті, виділили цю тему з розряду вузькоспеціальних у ряд животрепетних соціальних проблем, які мають глибокий філософський і гуманітарний смисл.

Уже сьогодні ясно: клонування людини та його можливі соціальні наслідки за своїми масштабами будуть настільки значними, що можуть змінити весь соціум, його традиційні підвалини, багато світоглядних установок і уявлень, наукову парадигму в цілому . Все це, по суті, може призвести до виникнення іншої цивілізації.

Філософсько-етичні розмірковування на тему про «бідну» овечку, в якої тепер з'явилося багато «непрямих родичів», викликають в уяві — як відповідне філософське поняття-застереження — міфологічний образ «троянського коня», котрий, як відомо, був внесений у місто самими жителями неприступної Трої, що призвело в результаті до її загибелі. І, як попередження — а чи не станеться чогось подібного з нами, — постає питання про оцінку зрілості досягнутого рівня розвитку цивілізації для вирішення питань подібної складності. Чи виявляться достатньо відповідальними суспільство в цілому, його інститути і регулятиви, ухвалюючи рішення або відмовляючись від його прийняття?

Одразу зазначимо, що, розглядаючи тут проблему клонування, ми абстрагуємося від питань самого його «механізму», від медико-біологічної деталізації і обговорення сенсаційних відкриттів у цій галузі, яким присвячені сьогодні як численні наукові публікації, так і ще численніші статті й повідомлення у засобах масової інформації. Мета даного дослідження — аналіз проблеми клонування методами і засобами філософії, з'ясування місця та ролі філософського знання як інтелектуальної захисної системи культури і як соціального регулятора нових напрямів у науці, які активно розвиваються.

1.4 Клонування людини

В аспекті її філософської рефлексії стимулює також дослідження у напрямі саморефлексїї філософії — історії філософської думки, допомагає розуміти глибинний взаємозв'язок філософії і медицини як галузей знання. Так, уже в «зрілих» формах наукового пізнання усвідомлюються філософські проблеми природознавства. Мабуть, це пов'язано з логікою становлення науки, впливом зазначених дисциплін на розвиток наукової форми діяльності і становлення науки як соціального інституту (наука — лідер, за Т. Куном). І тому ці дисципліни ран

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать