Вивчення психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психол

ОГАМИ

Розвиток демократизації та гуманізації в системі освіти потребує постійного удосконалення процесу становлення спеціаліста. Проблема підготовки практичних психологів набула особливого значення в зв`язку із великим соціальним замовленням на дану спеціальність та різними формами їх підготовки. Виходячи з положення, яке склалось, стає необхідним психологічний аналіз кваліфікованих вимог до практичного психолога, який повинен починатись безпосередньо при навчанні у вузі.

Професійна діяльність, яка базується на суспільному та особистісному досвіді, передбачає глибокі перебудови смислових структур особистості, структур особистісного досвіду. Особливого значення дана проблема набуває для професій, пов`язаних системою відношень “людина-людина”, адже в даному випадку формування професійних особливостей людини залежить в більшій мірі від особливостей самої професії. Таке положення по-особливому звучить, коли ми говоримо про особистість практичного психолога. Отже, вивчення смислової сфери особистості майбутнього спеціаліста е актуальним не тільки з боку кваліфікаційного оцінювання, але й з боку особистісного розвитку спеціаліста.

Спеціальність психолога - особлива спеціальність, яка вимагає від людини високого рівня вихованості, внутрішньої та зовнішньої культури, зразкового володіння собою, комунікативності. Саме в цьому й полягає вищий рівень професійного розвитку особистості психолога, його підготовленості до майбутньої діяльності.

Аналіз робіт з проблеми дослідження показав, що необхідне вивчення таких складових суб'єкта професійної діяльності як його суб`єктивний досвід і система образно-смислових відношень ( 2, 8, 9, 12 тощо). Тому вихідним у нашому дослідженні виступає положення про тісний взаємозв`язок і взаємовплив професійної діяльності особистості та функціонування її смислової сфери.

Цілісність особистості проявляється в її смислових ставленнях, які виступають синтезуючою основою потенційного та інтенційного в ній. При цьому, потенції виступають як система індивідних, суб'єктних і особистісних властивостей людини (1), а інтенції складають сферу спрямованості особистості ( 10). Такий підхід до вивчення особистості дає можливість наблизитись до дослідження її внутрішньої картини світу, яка виступає формою практичного засвоєння дійсності із її здатністю узагальнення явищ буття як фактів життєдіяльності. Таким вимогам значною мірою відповідає поняття “образ світу” - Інтегральної системи уявлень суб'єкта про світ (2, 3, 6, 11 тощо), яка будується в його реальному житті та виражається в його ставленні до дійсності.

Якщо людина відтворює світ в образі, то її ставлення виступають моментом атрибутування об`єктів дійсності, які виражаються в семантичному значенні і задаються сукупністю проекцій суспільного та індивідуального досвіду. Таким чином, вивчення смислових ставлень особистості можна звести не тільки до вичення їх діяльнісного опосередкування - смисл як відношення мотиву до цілі діяльності, але й до вивчення накопичення суб`єктивного досвіду людини - смисл як семантичне утворення, яке існує в свідомості через значення.

З метою кращого розуміння смислових ставлень особистості, нами введено поняття смислової легітимації, яке виступає інтегруючою основою суб`єктивного досвіду особистості (4) та її образом світу, який певною мірою є відображенням майбутнього людини, її очікувань та прогнозів. В загальному механізм смислової легітимації зводиться до впливу особливостей суб'єктивної репрезентації і категорізації об'єктів та явищ дійсності на їх смисл для суб'єкта.

Вивчення процесу смислової легітимації в професійному самовизначенні майбутнього спеціаліста дозволяє дослідити особливості семантичної репрезентації образу професійної діяльності в залежності від його осмислення та від місця в структурі професійної діяльності. В плані професійного становлення особистості як активного суб'єкта професійної діяльності (5, 7 та ін.) підхід смислового легітимування дозволяє провести аналіз структури смислових ставлень (зв'язків) в процесі ознайомлення з компонентами майбутньої професійної діяльності та вивчити відповідності реальної організації професійних смислових зв'язків в свідомості людини з адекватними в кожному конкретному випадку семантичними інтерпретаціями усвідомлення образу майбутньої професійної діяльності.

В нашому дослідженні було зроблено акцент на існування генерального фактору професійної готовності до діяльності практичного психолога, а саме фактору самоприйняття й прийняття інших. Основним показником прийняття є повага, злагода, слухання, віра, позитивне відношення. Людина з оптимально розвинутим самоприйняттям відрізняється вірою в свої сили і можливості, довірою до себе і світу, відвертим наданням права іншим мати свою точку зору, прагненням до відвертості у прояві почуттів. Суттєвою особливістю відношень прийняття є позитивність, безумовність та безоцінюваність. Ще одна сторона прийняття обумовлена вірою в можливість позитивного змінення себе та іншого. Позитивність і безумовність прийняття проявляється у відношеннях підтримки і турботи, притаманне двом сторонам прийняття і виражається у стосунках з іншими. Професійно-свідоме прагнення до надання допомоги і підтримки іншої людини реалізується у роботі практичного психолога. Ми будемо виходити саме з цього твердження в подальшому викладі матеріалу.

В ході професійного становлення необхідне усвідомлення “прийняття” як професійної якості, і, в першу чергу, ч