Удосконалення аналітичної роботи щодо здійснення розрахункових операцій із зарубіжними партнерам

И (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

З пожвавленням зовнішньоекономічних зв’язків України, укладанням значної кількості контрактів підприємствами та організаціями з іноземними контрагентами та виходом на ринки інших країн національних структур виникає потреба приділити більшу увагу ефективності зовнішньоторговельних угод, що вимагає удосконалення їх економічного аналізу, в тому числі на реґіональному рівні.

В останні роки у Волинській області спостерігається подальша інтеграція її підприємств економіки у світовий ринок. У зв’язку з цим виникає проблема забезпечення найбільш ефективної діяльності підприємств щодо формування структури експорту та імпорту з урахуванням інтересів національних товаровиробників та необхідності структурної перебудови економіки, пошуку та розміщення іноземних інвестицій насамперед у пріоритетні галузі виробництва. Після відходу від державної монополії на зовнішню торгівлю всі зацікавлені підприємства, фірми й товариства, незалежно від форми власності, включилися в зовнішньоекономічні зв’язки.

Саме економічний аналіз дає можливість досліджувати економіку як за всією сукупністю господарських процесів, які відбуваються в ній, так і за окремими її елементами. Економічний аналіз дозволяє вивчати три групи проблем:

1) стан та розвиток всесвітнього господарства й економіки регіону, будь-якої окремо взятої країни, галузі і підгалузі;

2) господарську діяльність об’єднання, підприємства, структурної одиниці підприємства;

3) господарську діяльність будь-якої окремої дільниці і окремого робочого місця.

Перша проблема, маючи як інформаційну базу дані міжнародної економічної статистики, отримала назву соціально-економічного аналізу.

Другий і третій напрям - аналіз господарської діяльності. Його інформаційна база – в основному дані бухгалтерського та оперативно-статистичного обліку й звітності підприємств, об’єднань і фірм.

Аналіз господарської діяльності і соціально-економічний аналіз є важелями керування господарською діяльністю будь-якого об’єкта, який включає в себе три етапи.

Перший етап – прийняття керуючим органом рішення в формі план-прогнозу (наприклад, із зовнішньоекономічної діяльності). Прийняттю рішення передує: визначення мети рішення, розробка різних варіантів рішення залежно від методів і умов досягнення мети, підрахунок ресурсів, необхідних для виконання таких варіантів, вибір кінцевого варіанту рішення, найбільш раціонального з точки зору поставленої мети, що досягається за допомогою різноманітних методів економічного аналізу.

Другий етап – здійснення керуючим органом (окремим керівником, робітником) контролю за рухом виконання рішення, де методи економічного аналізу органічно поєднуються з контролем.

Третій етап управління – оцінка результатів виконання рішення – здійснюється в основному методами аналізу господарської діяльності, що необхідно, наприклад, для прийняття нового рішення.

Крім вказаних вище видів економічного аналізу, класифікованих за досліджуваними проблемами, існує декілька видів економічного аналізу, що класифікуються за іншими ознаками.

Так, у зовнішньоекономічній діяльності, залежно від часу проведення аналітичної роботи, часу виконання плану й зобов’язань з торговельних угод, розрізняють аналіз попередній, поточний (оперативний) та подальший.

Аналіз оперує різними економічними показниками. Будь-який економічний показник складається з числової основи (тобто величини представленої інформації) і ознак, які визначають економічний зміст і належність інформації. Кожний окремий показник відображає якусь певну сторону зовнішньоекономічної діяльності. Всі показники взаємопов’язані і складають єдину систему показників, які відображають всю комерційну, фінансову діяльність фірми та її фінансовий стан як єдиного організму. За змістом показники поділяються на кількісні і якісні.

Кількісні показники відображають обсяги зовнішньоекономічних операцій, кількісні зміни в зовнішній торгівлі. До кількісних показників відносяться показники вартості експорту чи імпорту товарів за планом і за звітом фактично як в цілому по підприємству, об’єднанню так і з окремих торговельних угод, спеціалізованих фірм, окремих країн, товарних груп і окремих товарів.

Якісні показники характеризують раціональність використання засобів, зайнятих в експортно-імпортних операціях, відображають фінансову діяльність і фінансовий стан об’єднання. До якісних показників відносять: швидкість обороту засобів в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій; віддачу оборотних засобів при експорті та імпорті товарів; забезпеченість банківських кредитів та інше.

Аналіз зовнішньоекономічних зв’язків в Україні спрямований на вивчення результатів виробничо-комерційної та фінансової діяльності як окремих підприємств так і фірм, які входять до складу промислових підприємств і об’єднань, що не є юридичними особами. На основі зведених даних можливо дослідити не тільки діяльність цих підприємств, але й загальні тенденції по реґіонах і, як наслідок, загальні тенденції і проблеми.

Розглядаючи діяльність підприємств Волинської області щодо експортно-імпортних операцій, можна виявити, таке (див. табл. 1): з товарів, які вироблялися в області, найбільшу частку в експорті 1997 р. займав цукор і патока (майже 12млн.дол.США). Близько 16% експорту – продукція машинобудування (машини та устаткування, електротехнічне устаткування), звуко