Гострі кишкові інфекції спричинені умовно-патогенними збудниками

Реферат на тему:

Гострі кишкові інфекції , спричинені умовно-патогенними збудниками

Кишкова інфекція протейної етіології – протеоз (proteosis)

Кишкова інфекція протейної етіології характеризується ураженням травного трактупо типу гастроентериту або ентероколіту і спричиняється бактеріями роду Proteus.

Етіологія . Збудники кишкової інфекції – грамнегативні рухомі поліморфні палички, факультативні анаероби , спор і капсул не утворюють, належать до родини Enterobacteriaceae. Протейні мікроби мають два антигени : соматичний О-антиген (термостабільний) і джгутиковий Н-антиген (термолабільний ), утворюють ендотоксин, гемолізин, лейкоцидин, гіалуронідазу, фібринолізин, лецитиназу.

Епідеміологія . Джерелом інфекції є хворі на протейну інфекцію, рідше здорові носії. Передача інфекції здійснюється переважно аліментарним шляхом. Захворювання зустрічається переважно влітку.Протейна інфекція розвивається переважно в дітей раннього віку, ослаблених попередніми захворюваннями , тривало лікованих антибактеріальними препаратами. Унаслідок масивного інфікування можливий розвиток захворювання і в здорових дітей .

Патогенез. Захворювання може виникати внаслідок екзогенного інфікування або на фоні дисбактеріозу (ендогенна інфекція). У разі масивного інфікування хвороба розвивається по типу харчової токсикоінфекції, в патогенезі якої провідну роль відіграє ендотоксин, який звільняється в кишечнику внаслідок масової загибелі протейних мікробів. Ендотоксин уражує слизові оболонки травного тракту і спричинює загальні симптоми інтоксикації. У разі контактно-побутового шляху зараження, а також у разі ендогенної інфекції патологічний процес розвивається більш повільно, переважно в тонкій і товстій кишках(ентерит і ентероколіт). Завдяки високій інвазивності частина бактерій проникає в стінку кишечника , звідки гематогенним і лімфогенним шляхом потрапляє в органи, де зберігається, і можливо, розмножується протягом декількох днів, особливо в нирках і лімфовузлах. У разі значного послаблення імунітету можуть виникати вторинні вогнища , які проявляються у вигляді локальної інфекції (пневмонія, пієлонефрит, гнійний менінгіт тощо ) або генералізованого септичного процесу .

Клініка. Перебіг шлунково-кишкової форми протейної інфекції відбувається по типу гастроентериту (харчової токсикоінфекції), ентериту або ентероколіту .

Гастрит і гастроентерит зустрічаються переважно в дітей старшого віку . Інкубаційний період короткий- 2-5год. Захворювання починається гостро : розбитість, головний біль, гарячка, нудота і повторне блювання .Температура тіла підвищується до 38-39С протягом 1-2 днів або буває нормальною чи навіть зниженою. Нв фоні симптомів інтоксикації всі хворі скаржаться на нападоподібний біль у животі , частіше в епігастральній ділянці, деколи по всьому животі. Водночас частішають випорожнення , котрі стають рідкими, водянистими, без суттєвих патологічних домішок. Деколи у випорожненнях з`являються домішки слизу і навіть крові. Живіт помірно здутий, м`який болючий. Печінка і селезінка не збільшені. Язик обкладений, вологий . У тяжких випадках може розвиватись колаптоїдний ствн із падінням артеріального тиску, різкою блідістю, похолоданням кінцівок, судомами. Це може призвести до летального кінця. Перебіг захворювання у більшості хворих відбівається у середньоважкій або легкій формах і закінчується через 2-6 днів повним видужанням .

Ентерит і ентероколіт спостерігаються у новонароджених і ослаблених дітей. Інкубаційний період 2-5 днів.Початок гострий, рідко поступовий. Хвороба проявляється короткочасним підвищенням температури тіла та симптомами інтоксикації , розладом випорожнень. Неспокій у дитини пов`язаний із пнріодично виникаючим болем іживоті. Випорожнення рідкі , часто зелені, з піною, домішками слизу і крові та різким гнильним запахом. Під час огляду шкірні покриви бліді, живіт помірно здутий, відмічається бурчання і болючість по ходу тонкої і товстої кишок, сильне подразнення навколо відхідника. За тяжкістю перебігу розрізняють легку, середньотяжку і тяжку протейну кишкову інфекцію з гострим (до1міс), затяжним(від1до3міс) і хронічним (понад 3міс) перебігом.

Діагностика. Протейна кишкова інфекція діагностується на підставі водянистих, нерідко смердючих випорожнень із домішками слизу, зелені, рідше крові. Характерні також нападоподібний біль у животі, болючість сигмоподібної кишки без її спазму. Симптоми інтоксикації виражені помірно. У крові часто відзначаються лейкопенія або нормоцитоз, відносна нейтропенія зі зсувом вліво, відносний лімфоцитоз, незначне підвищення ШОЕ(15-25мм/год). Під час ректороманоскопічного дослідження виявляють катаральний або катарально-геморагічний, рідко ерозивний проктосигмоїдит. Бактеріологічному дослідженню підлягають випорожнення, блювотні маси, промивні води шлунка, залишки їжі, молоко матері. Для діагностики має значення масивний і багаторазовий засів, а також однорідність виділених із різних джерел штамів. Із виділеним від хворого штамом протея ставлять РА або РНГА. Наростання титру специфічних антитіл у 4 і більше разів у динаміцізахворювання достовірно підтверджує діагноз протейної інфекції .

Лікування. Принципи госпіталізації, дієтетики і патогенетичної терапії такі ж, як і за інших кишкових інфекцій. За легких форм захворювання специфічне лікування не потрібне. При тяжких гастроентеритичних формах, перебіг яких відбувається по типу харчової то