Економічна характеристика Японії

Економіко-географічне положення.

По розмірах території Японія складає 378 тис. км² Японія – країна-архіпелаг, розташована на чотирьох великих (Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сикоку) і майже 6 тис. дрібних островів. Довжина берегової лінії складає майже 30 тис.км. Берега сильно зрізані й утворять безліч заток і бухт.

Японія відділена від материка Східно-Китайським, Японським і Охотським морями. Зі сходу і південно-сходу країну омивають води Тихого океану. Між островами Хонсю, Сикозу і Кюсю розташоване Внутрішнє Японське море.

Омиваючі Японію моря й океани мають для країни величезне значення, як джерело біологічних, мінеральних і енергетичних ресурсів. Зв'язок Японії з іншими країнами світу здійснюється морським шляхом.

Положення Японії на стику материка Євразія і Тихий океан, що знаходиться в центрі Азіатсько-Тихоокеанського регіону, відкриває дуже великі можливості для участі країни в міжнародному поділі праці.

Японія – гірська країна (75% території). Для розширення життєвого простору використовується принадлежна до суші акваторія: на штучних півостровах і островах, створених шляхом засипання мілководь, розміщаються житлові і промислові зони. Основна частина населення країни проживає на прибережних рівнинах (в основному по тихоокеанському узбережжю островів).

Значний вплив на господарське освоєння робить висока сейсмічність і вулканізм. Щорічно в Японії відзначається близько 1,5 тисяч землетрусів різної сили. На островах знаходяться 15 діючих вулканів, а ще кілька десятків можуть пробудитися. Найвища вершина Японії – гора Фудзіяма (3776 м.). З виверженням підводних вулканів зв'язані моретрясения і викликувані ними цунамі, що наносять великий збиток господарству (в основному о.Хонсю й о.Хоккайдо). Утім, життя на островах не можна назвати ідилічної. За рік тут випадає до 1700 мм опадів – більше, ніж у дощовій Великобританії. До цього треба додати тайфуни і тропічні зливи, цунамі і землетрусу, що є тут нерідкими гістьми. І тільки дивні стійкість і працьовитість японського народу дозволяють країні не тільки протистояти природним стихіям, але і процвітати.

Клімат Японії в цілому досить сприятливий для проживання людей і ведення господарства. Острів Хоккайдо і північ Хонсю розташовані в зоні помірного морського клімату, інша частина Хонсю, острова Сикоку і Кюсю – у вологому субтропічному, а острова Рюкю (у т.ч. Окінава) – у зоні тропічного клімату.

Найважливішим фактором, що формує клімат, є мусони, що влітку супроводжуються тайфунами і зливами, а узимку – снігопадами. Зм'якшуюче вплив робить теплий океанічний плин Куросио. Завдяки кліматичним умовам у південних субтропічних і тропічних областях можна збирати по двох врожаю в рік.

В останні роки в Японії загострилася земельна проблема (погіршується якість земель). Розташовані в основному слабоподзолистые і торф'янисті ґрунти, а також бурі лісові і червоноземи, що підходять для вирощування багатьох сільськогосподарських культур (від картоплі на півночі до цукрового очерету на півдні). Оброблювані землі складають 13% площі, луги і пасовища – 4%.

В даний час Японія – конституційна монархія (тобто імперія). Вищий орган державної влади і вищий законодавчий орган – парламент, що складається з двох палат: палати представників (512 депутатів) і палати радників (252 депутата). Термін повноважень депутатів палати представників – 4 роки, палати радників – 6 років (з переобранням половини складу кожні 3 роки). Парламент виконує важливу роль - приймає бюджет, ратифікує міжнародні договори й угоди, вносить пропозиції про виправлення до Конституції.

Виконавча влада здійснюється кабінетом міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Основні релігії – синтоизм і буддизм. Грошова одиниця – 1 ієна = 10 сенам.

Природні ресурси.

Японія бідна корисними копалинами. Прив'язка до зовнішніх джерел сировини і ринкам збуту готових товарів стала найважливішою причиною проведення країною активної зовнішньої політики.

Понад 2/3 територію Японії займають лісу, чагарники; значна частина лісів, понад 1/3 – штучне насадження. Хвойні породи складають 50% загальних запасів деревини і 37% усієї лісової площі. Усього у флорі Японії нараховується близько 300 видів трав і понад 700 видів дерев і чагарників.

Ріки Японії численні, але малопротяженны. Найбільша з них – ріка Синако (367 км). Більшість рік – це бурхливі гірські потоки, джерела гидроэнергетики і води для іригації. Для судноплавства ріки непридатні. Озера в Японії двох типів: глибоководні гірські і мілководні, розташовані на прибережних низменностях. Достаток рік, озер, підземних вод, який щедро нагороджена Японія, впливає благотворно на розвиток сільського господарства і промисловості. Промисловий розвиток країни викликало серйозні проблеми з забрудненням навколишнього середовища, що і привело до розвитку програми за удосконалювання контролю за станом природи.

Останнім часом у Японії особливе значення приділяється розвитку рекреаційних ресурсів. Питання культури й естетики ландшафту, декоративне садівництво, створення парків і заповідників, охорона пам'ятників старовини ввійшли в життя японського народу здавна. Зараз у Японії мається близько 25 національних парків. На развитие туризму приходиться розплачуватися, зараз висловлюється заклопотаність значним ушкодженням природного навколишнього середовища. Тому розробляються шляхи кращого використання визначних пам'яток природи, од