Білети та відповіді на них за 2002 рік 3

Б.1.1. Україна в Першій світовій війні. Воєнні дії на території України.

Україна стала ареною жорстокого військового протистояння початку XX століття - Першої світової війни. Обидва ворогуючих блоки - Троїстий союз та Антанта - претендували на її територію, багатий людський потенціал та матеріальні ресурси. Обидві конфліктуючі сторони намагалися залучити український національний рух на свій бік, проте активніше діяли українці Західної України. Західноукраїнське політичне середовище виносило ідею самостійності України. Тут було створено перші українські військові формування - УСС. Війна, що тривала 4 роки, принесла Україні небачені людські втрати та матеріальне розорення. Проте вона призвела до посилення українського визвольного руху.

Б.1.2. Участь України в діяльності ООН, інших міжнародних організаціях.

1945 р. радянська Україна стала повноправним членом найвпливовішої міжнародної організації - ООН. До 1991 р., до проголошення незалежності, українська зовнішня політика йшла у фарватері загальносоюзної політики; УРСР була позбавлена можливості проводити самостійну зовнішню політику. На сьогодні Україна - визнана у світі держава, яка проводить активну зовнішню політику і є вагомим чинником стабільності в Європі.

Б.2.1. Національний рух в Галичині і Наддніпрянській Україні в роки Першої світової війни.

Події Першої світової війни активізували національний рух в Україні - як в Галичині (Західна Україна) так і на Наддніпрянщині (Східна Україна). Війна розбудила національну свідомість українців, заставила велику їх частину включитися у справу визволення свого народу від поневолення. Діячі національного руху в Галичині ще з кінця XIX ст. сформулювали ідею незалежності та соборності українських земель. Для Східної України характерним був виступ за помірковану автономію східноукраїнських земель у складі Росії.

Б.2.2. Суспільно-політичне життя в Україні у другій половині 50-х - на початку 60-х років.

Зі смертю одного з тиранів XX століття Сталіна та приходом до влади Хрущова в країні розпочинається часткова десталінізація суспільно-політичного життя. Визнання Сталіна злочинцем, хоча і в закритій доповіді, призвело до усунення багатьох кричущих порушень прав людини. Були звільнені десятки тисяч невинно засуджених людей, яким повернули добре ім'я. Проте непослідовність дій Хрущова, його помилки та прорахунки призвели до усунення його від влади. Цим скористалися консервативно налаштовані члені ЦК, не згодні з реформами Хрущова.

Б.3.1.Формування та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців.

Ще до проголошення української державності на початку XX ст. український народ зумів організувати власні збройні сили. Ними став легіон УСС. Українські хлопці та дівчата-стрільчині Галичини, воюючи на боці Австро-Угорщини, сподівалися визволити Східну Україну з-під влади Роси. БОЙОВИЙ шлях легіону - шлях звитяги та втрат. Відзначившись в роки війни, бійці легіону і в мирний час здобули славу - зі складу стрілецтва вийшли знані в Україні митці, що склали славу української культури.

Б.3.2. Культурне життя в Україні у другій половині 40-х-на початку 50-х років.

Культурне життя України у повоєнний період розвивалося під жорстким тиском Комуністичної партії. Масова ідеологічна кампанія переслідування митців дістала назву «ждановщина». Під «колеса» комуністичної системи потрапили видатні українські поети, прозаїки, композитори. Кампанія засвідчила бажання влади посилити контроль над духовним життям суспільства. Певні зрушення були зроблені в галузі освіти та науки, хоча і тут не обійшлося без втрат - розгрому зазнали найперспективніші того часу науки генетика та кібернетика. В цих галузях ми відстали фактично назавжди від розвинених країн.

Б.4.1. Початок Української революції, утворення Центральної Ради.

З ліквідацією самодержавства в Росії та приходом до влади Тимчасового уряду посилився національно-визвольний рух у Східній Україні. Це призвело до початку Української національно-демократичної революції 1917-1921 років. Її лідером став видатний український історик М. Грушевський. Було створено представницький орган влади українців - Центральну Раду. Її метою стала боротьба за автономію Східної України в складі Росії. Більшість населення підтримало домагання Центральної Ради, хоча вже тоді частина його виступала за самостійність України та об'єднання всіх українських земель у складі єдиної (соборної) держави. В Східній Україні починають створюватися власні військові формування, першим із яких стало «Вільне козацтво».

Б.4.2. Діяльність радянських партизанів і ОУН-УПА в роки Другої світової війни.

Встановлення на українських землях нацистської диктатури призвело до розгортання масового Руху Опору. Обидві його течії - і комуністична і націоналістична - зробили свій внесок у розгром ворога. Проте різні політичні погляди на майбутнє України призводили до взаємного не признання і масових жертв. Український народ зі зброєю в руках довів усьому світові своє бажання жити мирно на своїй землі.

Б.5.1. Проголошення автономії України. І-й Універсал Центральної Ради.

Відродження української державності у XX столітті розпочалося з прийняття І Універсалу Центральної Ради. Відповідно до нього Центральна Рада фактично ставала законодавчим органом влади на східноукраїнських землях, а Східна Україна проголошувалася автономною