Мозок 2

Рис. 181. Мозковий стовбур (дорсальна яоверхность).

/ — таламус (зоровий бугор); 2 "- веркнян мозлсечковая вохкэ; 3 — середня мозжМ ніжка; 4 — нижня мозжечковая ніжка; 5 — тонкий пучок; б — клиноподібний пучіШ горбок тонкого ядра; S — горбок клиноподібного ядра: 9 — серединний отвір IV же) ка; 10 -судинне сплетення IV желудочка; //-блоковий нерв (IV пари); 12,13—,, ний і верхній (правує) горбки даху середнього мозку; 4--медіальне колінчате '• я 13— шишкоподібне тіло (эпифи? мозку)- '"'

МОЗКОВИЙ СТОВБУР

Мозковий стовбур (truncus encephalicus) включає продолгояа'ї мозок, міст і середній мозок — ті відділи, у яких знаходяться я| черепних нервів (мал. 180, 181). По еволюційному розвитку | найбільш древня частина головного мозку. Більшість утворена мозкового стовбура по своїй будівлі, зокрема по взаємно розташувань сірої і білої речовини, подібні зі спинним мозок Мозковий стовбур за допомогою вихідних з нього черепних нер здійснює іннервацію всіх м'язів голови і частини м'язів щ^ іннервацію шкіри голови, майже усіх внутрішніх органів (упавши симпатичними волокнами і частково соматическими волокнами! частини органів почуттів і ін.

Мозочок по своєму розвитку може бути віднесений до мозгово» стовбура, але значно відрізняється від нього по будівлі і не тримає яяео черепних нервів.

290

Довгастий мозок

Іродолговатьій мозок (medulla oblongata) є частиною голів-

мозку, прикордонної зі спинним мозком, має форму усічен-конуса (стара назва — bulbus — цибулина) (див. мал.

181). Він знаходиться в порожнині черепа на схилі, до якого іежит своєю передньою поверхнею; задньою поверхнею обра-

до мозочка. По зовнішній будівлі довгастий мозок не-іько нагадує спинний мозок. На його передній поверхні ;тся передня серединна щілина, на задній поверхні — ,няя серединна борозен а, а з боків з кожної сторони щятся передня в задня латеральні борозни.

ці борозни є продовженням однойменних борозен іного мозку. З боків від передньої серединної щілини маються довгенькі стовщення білого кольору — піраміди. Нервові жна пірамід на границі довгастого мозку зі спинним

-ично переходять на протилежну сторону й утворять п е-;рест пірамід. Кзади від кожної піраміди мається утол-иі овальної форми -олива. Між пірамідою й оливою в гдней бічній борозні виходять з довгастого мозку кореш-XII пари черепних нервів, а дорсальнеє оливи в задньої бічний озде — корінці IX, Х и XI пара черепних нервів. З боків від 4їй серединної борозни довгастого мозку знаходяться тонкий линовидный пучки, що є продовженням одноімен-; пучків спинного мозку. Ці пучки закінчуються стовщення-

— горбками тонкого і клиноподібного ядер (скупчення ронов). Верхня частина задньої поверхні довгастого мозку ет форму трикутника і є нижньою половиною р о м б о-!],ний ямки (дно IV желудочка). Від довгастого мозку до жечку йдуть дві нижні мозжечковые ніжки. Вони име- форму валиків і обмежують з боків нижній відділ ромбо-ний ямки. У цих ніжках проходять волокна заднього спинно-.жечкового шляхи й інші нервові волокна.

Довгастий мозок складається з розташованого усередині сірого іества і білої речовини, що знаходиться зовні. Сіра речовина дставлено скупченням нейронів — ядрами довгастого' мозку. їм відносяться ядра останніх чотирьох пар черепних нервів:

1КОГЛОТОЧИОГО (IX пари), що блукає (X пари), додаткової 1 пари), під'язичного (XII пари), а також одне ядро тройнич-о нерва (V пари), тонке і клиноподібне ядро (ядра одноімен-< пучків), ядра олив і ін. Багато хто з цих ядер, зокрема 'а черепних нервів, входять до складу нервових центрів, з которы-связана рефлекторна діяльність довгастого мозку. У ньому ожены центри подиху, серцевої діяльності, сосудодвига-ьный, центри безумовних травних рефлексів (слюно-

• еление, ковтання, відділення інших пищеваритальных соків),

• щтных рефлексів (кашель, чхання, блювота> і ін. Біла речовина довгастого мозку складається з коротких v інньїх пучків нервових волокон. Короткі пучки осуществляюі

зв'язок між ядрами самого довгастого мозку, а також' ними і ядрами найближчих відділів головного мозку, на^ ядрами моста. Довгі пучки нервових волокон представляють висхідні і спадні провідні шляхи головного і сп, мозку. З провідними шляхами а довгастим мозком, як і в| відділах головного мозку й у спинному мозку, зв'язана проводні функція.

Довгастий мозок, незважаючи на малі розміри (длиї близько 3 див), є життєво важливим відділом центра нервової системи. При

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать