Види складу злочину та їх значення для кваліфікації

Курсова робота

з предметуКРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО

на тему:

“Види складу злочину та їх значення для кваліфікації”.

Зміст

Вступ.

І. Види юридичних складів злочинів.

1) Класифікація юридичних складів за особливостями конструкції їх об'єктивної сторони.

2) Класифікація юридичних складів злочинів за способом їх описання в кримінальному законі.

ІІ. Склад злочину та його значення для правильної кваліфікації.

Висновок.

Література.

Вступ.

Людське суспільство, як і будь-яка інша складна система може функціонувати та розвиватися лише на основі певних правил, з – поміж яких обирається один з багатьох можливих варіантів поведінки того або іншого суб’єкта. Задля регулювання поведінки людей, об’єднань у суспільстві формуються певні правила поведінки, котрі орієнтуються на досягнення тієї чи іншої мети. Правила, що покликані регулювати життя суспільства, забезпечувати в ньому бажаний порядок і стабільність називаються соціальними нормами. Але невідворотно із встановленням правил поведінки виникають і такі поняття як злочин та злочинець.

Основою застосування кримінально-правових та кримінально-процесуальних норм — є класифікація злочинів, а виділення окремих видів складів злочинів має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх суттєвих ознак, а в кінцевому рахунку — для точної кваліфікації злочину.

У зв’язку з цим, предметом курсової роботи є такі поняття як види складів злочинів та значення їх для правильної кваліфікації, оскільки ці проблеми є зараз доволі актуальними не тільки в науковій діяльності в галузі кримінального, але і в юридичній практиці.

Склад злочину (на початковому етапі досудового слідства – кілька складів злочинів) виступає як мета пізнання. У процесі збирання доказів ними підтверджуються елементи одних складів злочинів і спростовуються елементи інших. Склади злочинів, елементи яких не дістали підтвердження, “відпадають”. Ті ж склади злочинів, які були доведені, ставляться у вину обвинуваченому. Тому кваліфікація злочину є важливим моментом не тільки при винесенні постанови про притягнення особи як обвинуваченого і складанні обвинувального висновку, а й під час розслідування і судового розгляду кримінальної справи.

І. Види юридичних складів злочинів.

Передумови класифікації юридичних складів злочинів . Проблеми класифікації юридичних складів злочинів пов'я­зані: а) з дотриманням загальних правил її здійснення; б) із визначенням підстав (критеріїв) класифікації юридич­них складів злочинів; в) з уточненням окремих особливос­тей здійснення такої класифікації з огляду на специфіку кожної з визначених підстав.

Загальні правила будь-якої класифікації як особливого різновиду логічної операції поділу обсягу поняття вироб­лені формальною логікою. Серед цих правил найбільш важливими є такі: 1) поділ об'єктів класифікації на види має здійснюватися за однією і тією самою підставою; 2) члени поділу повинні взаємовиключатися; 3) один і той самий "предмет" у межах даної класифікації не може бути віднесений до кількох видів одночасно.

Визначення підстав (критеріїв) класифікації юридичних складів злочинів здійснюється теорією кримінального права, що традиційно як такі підстави називає: 1) ступінь суспільної небезпечності злочинів, юридичні склади яких класифікуються; 2) спосіб опису юридичного складу злочи­ну в кримінальному законі; 3) особливості конструкції об'єктивної сторони юридичного складу злочину.

Особливості здійснення класифікації юридичних складів злочину за окремими підставами будуть уточнені щодо кожної з них окремо.

Класифікація юридичних складів злочинів за ступенем їх суспільної небезпеки. Особливостями такої класифікації є те, що: 1) вона поширюється лише на ті юридичні склади злочинів, які фіксують окремі різновиди злочину одного і того самого виду; ті юридичні склади злочинів, які фіксують злочин певного виду в цілому (без виділення його окремих різновидів), наприклад, вбивство через необереж­ність (ст. 119 КК), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122 КК) — до об'єктів цієї класифікації не включаються; 2) підставою такої класифікації є не ступінь суспільної небезпечності конкретного злочину, а певним чином "типі­зований" законодавцем ступінь суспільної небезпеки окре­мого різновиду злочину даного виду; саме з таким "типі­зованим" ступенем суспільної небезпеки закон пов'язує певні кримінально-правові наслідки і, перш за все, межі кримінально-правової санкції.

Із урахуванням зазначених особливостей юридичні скла­ди злочинів за ступенем суспільної небезпечності поді­ляються на такі види: а) основний склад злочину; б) кваліфікований чи особливо кваліфікований склад злочину (склад злочину з обтяжуючими чи особливо обтяжу­ючими обставинами); в) привілейований склад злочину (склад злочину з пом'якшуючими обставинами).

Основний склад злочину — це юридичний склад, що фіксує різновид злочину певного виду без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин. У переважній більшості ви­падків "специфічна" частина основного складу злочину передбачена в частині першій відповідної статті Особливої частини кримінального закону. Є, однак, і винятки. Так, основний склад умисного вбивства (ст. 115) — в своїй &q