Процес економічних реформ в Україні

Money does not matter (Гроші не мають значення).
Money does too matter (Гроші також мають значення).
Money is all that matter (Тільки гроші мають значення).
Дж. Тобин

ВСТУП.

Вже сьомий рік в Україні проходить процес економічних реформ, але внаслідок їх “проведення” наша держава поступово перетворюється у країну, яка експортує здебільшого сировину, імпортує усі основні споживчі товари і постійно озирається на рівень валютного курсу, тому що від нього повністю залежить фінансова та в цілому економічна стабільність. Фінансовий же ринок у країні “вариться у власному соці” за рахунок спекулятивних операцій. Чому так відбувається? Тому що у нас створені умови, коли саме у цих напрямках найбільш простіше і корисніше спрямовувати грошові потоки. Чому ж не приймаються до уваги соціально-економічни наслідки? Тому що в умовах ринкової економіки, особливо на етапі первісного накопичення капіталу, на першому місці – власна користь.

Чи хочемо ми жити у такій державі? Ні! Місце нашої держави у світовому економічному суспільстві буде залежити від того, чи зможемо ми спрямувати внутрішні та зовнішні грошові потоки на відновлення інвестиційного потенціалу, здатного відродити національну економіку.

Першочергове завдання – це спроба знайти шляхи подолання цієї проблеми.

В процесі досягнення поставленої мети визначені та вирішуються наступні питання:

1) аналіз моделі трансформації потоків доходів у національній економіці;

2) моделювання структури перерозподілу грошових потоків, здатної відтворити інвестиційний потенціал України;

3) аналіз розвитку ринкового механізму перерозподілу грошових потоків

1. .ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ СТРУКТУРИ ПЕРЕРОЗПОДІЛУ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ У ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ – ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

1.1. АНАЛІЗ МОДЕЛІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПОТОКІВ ДОХОДІВ У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

У ході дослідження створеної тенденції кругообігу грошових потоків у економіці України розроблена та проаналізована модель трансформації потоків доходів під час переходу України до ринкового типу господарювання .

Отже, тут подані три основні суб’єкти економіки: держава, суб’ єкти господарювання (фірми) і населення (як кінцевий суб ‘єкт розподілу грошових потоків).

Держава. Головним джерелом формування державного бюджету є налогові платежі. На перших етапах розвитку грошово-кредитної системи України дефіцит державного бюджету погашався шляхом грошової емісії. Однак після переходу НБУ до жорсткої монетарної політики це джерело надходжень обмежилось. В цей же час реальний дефіцит бюджету постійно перевищував плановий. Таке становище зробило мультиплікаційний вплив на усіх рівнях, що створило платіжну кризу, яка, у свою чергу, також обмежувала надходження у державний бюджет. Виходом для уряду стали внутрішні та зовнішні запозичення у вигляді прямих запозичень, продажу ОВДЗ (початок розміщення – 1995 рік) і євробондів (початок розміщення – 1998 рік). Тим самим уряд поставив фінансову систему держави у залежність від кон’ юнктури ринків цих цінних паперів. По-перше , необхідним елементом політики стримання відтоку капіталів з ринку ОВДП є постійне підтримання ставки рефінансування НБУ на 5-7 п.п. вищою від облікової ставки ЦБР; по-друге , коливання на цих ринках призводять до циклічного відтоку з України капіталів нерезидентів (втрати НБУ міжнародних резервів) та, як наслідок, чергової девальвації гривні.

Суб’єкти господарювання . Структура народногосподарчого комплексу України, сформована в умовах планової економіки, виявилась неефективною в теперішніх економічних умовах. У результаті її стихійної перебудови багато підприємств прийшло до стану банкрутства. “Оздоровлюючий” вплив подала на них приватизація з можливою реструктуризацією у процесі пошуку свого місця на ринку. Велика кількість суб’ єктів господарювання змогла таким чином притягти на себе грошові потоки та продовжити діяльність. Однак платіжна криза та “податковий прес” загальмовують їх розвиток. Як наслідок, багато “проквітаючих” фірм переводять свою діяльність у “тіньовий” сектор економіки; а підприємства, чия діяльність пов’ язана з фінансуванням із державного бюджету або потребуює значних інвестицій ледве зводять кінці з кінцями.

Населення . Платіжна криза та тяжке фінансове становище суб’ єктів господарювання створили умови, коли держава та приватні роботодавці місяцями не сплачують заробітну платню своїм робітникам – розвивається процес “скритого” безробіття. Це призвело до того, що для більшої частини населення основним або дотатковим джерелом доходу став “тіньовий” сектор економіки.

Які ж наслідки цієї трансформації?

Такі методи залучення доходів, як державні позики та розвиток “тіньової” економіки в теперішніх умовах являють собою “міни сповільненої дії”. Адже здійснення державних позик, коли ріст у легальному секторі економіки не спостерігаеться, а продовжується лише ріст реального дефіциту державного бюджету, приймає вид фінансової піраміди, до того ж з переважною залежністю від іноземних кредиторів. Перехід же суб’єктів господарювання та населення в “тіньовий” сектор економіки приводить до формування “асиметрії” грошової сфери (притаманної економіці слаборозвинутих країн), коли відбувається переміщення грошової маси із сфери виробництва у сферу обігу, яка фактично недосяжна для централізованого впливу. Про це свідчать