Система юридичної діяльності

Київський міжнародний університет цивільної авіації

Контрольна робота

з курсу: ” Юридична деонтологія”

варіант: 6

викладач: Шостак Л. Г .

м.Київ

2000 рік

План

1. Загальна характеристика юридичних спеціальностей.

2. Система юридичної діяльності.

Загальна характеристика юридичних спеціальностей .

Професія юриста дуже різноманітна і тому об”єктивно склалась відповідна спеціалізація

в конкретних сферах застосування правових знань.

Суддя. Суддя не просто має відношення до закону, йому довірена вища влада законності, і тому тут замало однієї юридичної гра­мотності, треба бути ще й життєво мудрим. Адже до­водиться розбиратися в найскладніших ситуаціях, а істина одна. Тобто основне призначення судді — вста­новити істину в справі і прийняти єдине правильне рі­шення

Правовий статус судді передбачений в законодав­чих актах, в яких визначаються і порядок виборів, і порядок здійснення повноважень, і гарантії діяльності, і відповідальність за помилки. Відповідно до Закону України від 15 грудня 1992 р. «Про статус суддів» судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України, Верховному Суді України, Верховному Суді Республі­ки Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських, районних (міських), міжрайонних (окружних), військових судах, Вищому Арбітражному Суді України, Арбітражному Суді Республіки Крим. обласних, Київ­ському міському арбітражному судах.

До складу Конституційного Суду входять голова, його заступники і 12 членів, які здійснюють свої повно­важення шляхом розгляду в судовому засіданні справ про конституційність законів і інших нормативних ак­тів, а також шляхом дачі висновків з питань, які від­носяться до компетенції Конституційного Суду України. Судді Конституційного Суду обираються Верхов­ною Радою України строком на 10 років. До складу Конституційного Суду може бути обраний громадянин України, який досяг на день виборів 40 років, має ви­щу юридичну освіту, стаж практичної, наукової чи пе­дагогічної діяльності в галузі права не менше 15 років. Право на заняття посади судді районного (місько­го), міжрайонного (окружного), військового суду гарнізону має громадянин України, що досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 2 років. Судді район­них (міських), міжрайонних (окружних) судів обираються на 10 років відповідно обласними, Київським Севастопольським міськими Радами народних депутатів, в Республіці Крим — Верховною Радою Республі­ки Крим.

Суддею Верховного Суду Республіки Крим, облас­ного, Київського і Севастопольського міського, війсь­кового суду регіону і Військово-Морських Сил може бути громадянин України, що досяг на день виборів ЗО років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи по юридичній спеціальності не менше 3 років, в тому чис­лі не менше 3 років на посаді судді.

Суддею Верховного Суду України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 35 ро­ків, має вищу юридичну освіту, стаж роботи по юри­дичній спеціальності не менше 10 років, в тому числі не менше 5 років — на посаді судді.

Судді Верховного Суду України, обласних, Київ­ського і Севастопольського міських, військових судів обираються Верховною Радою України строком на 10 років. Судді, які вперше пройшли конкурсний від­бір, обираються на 5 років.

Згідно Закону України від 4 липня 1991 р. «Про арбітражний суд» арбітражні суди утворюються з при­значенням всіх арбітрів Верховною Радою України безстрокове. На посаду арбітра Вищого Арбітражного Суду України призначається особа, яка досягла на день призначення ЗО років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю не менше 5 років. На посаду арбітра Арбітражного Суду Республіки Крим, арбітражних судів областей і м. Києва призна­чається особа, що досягла на день призначення 25 ро­ків, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спе­ціальністю не менше 3 років.

Слідчий .Особливий професійний характер має діяльність та­кого спеціаліста, як слідчий. Він один з перших тор­кається фактів злочину і тому повинен бути скрупу­льозним у відборі матеріалу, уважно аналізувати об­ставини справи, бути сміливим і рішучим в прийнятті рішення. Підсумковим документом слідчого впровад­ження є звинувачувальний висновок.

Слідчий корпус згідно зі ст. 102 КПК України поділяється на слідчих прокуратури (територіальної, транспортної і військової), МВС, СНБ. Специфічний статус мають слідчі з особливо важливих справ, що безпосередньо підкоряються відповідним прокурорам керівникам правоохоронних відомств.

Призначення на посаду слідчого здійснюється відпо­відними прокурорами чи вищими керівниками право­охоронних органів. Повноваження слідчого містяться у впровадженні попереднього розслідування у всіх спра­вах, що віднесені до його компетенції. Порядок впро­вадження слідства регулюється кримінально-процесуальним законодавством.

Прокурор — це спеціаліст, який згідно Закону Ук­раїни від 5 листопада 1991 р. «Про прокуратуру» по­кликаний здійснювати вищий нагляд за дотриманням і правильним зас

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать