Захворюваність на шигельоз по Коломийському району

Міністерство охорони здоров‘я України

Пошукова робота з епідеміології

на тему:

“Захворюваність на шигельоз по Коломийському району”

Підготувати:

студентки групи ЗФ2

Ровенко О.

Петляк Н.

Викладач:

Васкул Ольга

2001.

Шигельоз (дизентерія) – гостра інфекційна хвороба з фіскально – оральним механізмом передачі, спричиняється різними видами шигел характеризується симптомами загальної інтоксикації, ураженням товстої кишки, переважно її дистального відділу та ознаками геморагічного коліту. В окремих випадках набуває затянутого або хронічного перебігу.

Термін “дизентерія” запропонував Гіппократ (Vст. до н.е.), але позначав ним пронос, який супроводжується болем. У перекладі з грец. dys - розлади, enteron – кишечник.

У 1891р. О.В. Григор‘єв з бритових лімфатичних вузлів загиблих від дизентерії осіб виділив грам негативні мікроорганізми. Детальніше описав різні збудники дизентерії японський мікробіолог Шига у 1898р.

Актуальність.

Шильоз – одна з найпоширеніших кишкових інфекцій. Хворіють по всій Земній кулі, час від часу вона дає епідемічні спалахи, уражаючи одноразово сотні і тисячі дорослих і дітей. Незважаючи на часті спалахи спалахи дизентерії, довший час не могли знайти збудника.

Етіологія.

Розрізняючи такі види збудників дизентерії: Григор‘єва – Шига, Штуцера – Шмітца, Флекснера і Зонне – за іменами вчених, які їх відкрили. Це короткі нерухомі грам негативні аеробні бактерії.

Мікроби мають різну стійкість у довкіллі. Досить добре зберігаються у воді, ґрунті, молоці, на поверхні багатьох харчових продуктів (від декількох діб до місяця і навіть довше), добре переносять низьку температуру і зберігають життєздатність навіть під снігом у замерзлих випорожненнях. Висока температура згубно діє на збудників дизентерії: нагрівання при температурі 56-60⁰ С вбиває їх через 10 хвилин, кип‘ятіння відразу.

Дуже небезпечно, якщо дизентерійні мікроби потрапляють у харчові продукти, особливо молочні. Тут вони знаходять сприятливі умови для розмноження. Дослідженнями вчених доведено, що в харчових продуктах збудники можуть зберігатися досить довго: в сметані – до 10 днів, у котлетах – 9-11 днів, в салатах і огірках 6-7 днів, у молоці до 27 днів. Експериментами доведено, що найдовші збудники дизентерії виникають у перевареній воді: Флекснера – до 2 міс., а Зонне 2-3 місяці.

Джерело збудника.

Джерелом є хвора на дизентерію людина або бактеріологоносії. Особливу небезпеку становлять хворі і носії збудників серед осіб, що працюють у системі харчування і водопостачання, дошкільних дитячих закладах.

При виражених формах дизентерії хворого легко виявити і госпіталізувати. Інакше буває при стертій або безсимптомних формах дизентерії.

Механізм і шляхи передачі.

Механізм передачі – фескально-оральний. Розповсюдження відбувається харчовим, водним, побутовим шляхами, а також за допомогою мух. Збудники із забруднених предметів побуту попадають на продукти через руки, тому шигельоз називають “хворобою брудних рук”. Такі захворювання мають легкий перебіг.

Інфікування на побутовому рівні відбувається внаслідок безпосереднього контакту з хворим чи забрудненими його виділеннями предметами побуту.

Прояви епідемічного процесу.

Для шигельозу характерна літньо-осіння сезонність. Сприйнятливість загальна, однак хворіють переважно діти, особливо віком 2-7 років.

Щоб виникла дизентерія, збудники її повинні проникати через рот у шлунково-кишковий тракт і знайти тут сприятливі умови для життя та розмноження.

Шигельоз – супутник воєн і стихійних лих. На рівень захворюваності впливає густина населення, якість комунальних послуг, санітарно - гігієнічна культура людей.

Клініка.

Дизентерія характеризується як місцевими ураженнями кишок, так і загально токсичними проявами.

Класифікація:

1. Гостра дизентерія (триває близько 3-ох місяців).

2. Хронічна дизентерія (триває понад 3 місяці).

Розрізняють такі перебіги хвороби: інкубаційний, початковий, розпалу, згасання проявів хвороби, видужання або перехід у хронічну форму.

Гостра дизентерія.

Інкубаційний період триває від 1 до 7 діб (частіше 2-3 дні). Хвороба розпочинається гостро, з‘являються явища головного болю, сонливості, втрати апетиту, млявість, загальне нездужання, озноб, підвищення температури до 38 - 39⁰ С, наростає інтоксикація.

З першого дня виникає приступоподібний біль у низу живота, переважно у лівій здухвинній ділянці. Фекалії різної консистенції, каловий характер через 2-3 години змінюється. Частота випорожнення зростає, домішки слизу, крові, пізніше гною. Фекалії мають вигляд – грудочок слизу з прожилками крові (“ректальний плювок”). Біль у лівій половині живота посилюється. Може бути випадання прямої кишки.

При пальпації живота ободова кишка болюча, малорухома, щільна, спазмована, .

Наприкінці першого дня хворий ослаблений, апатичний. Шкіра і слизові оболонки сухі, бліді, язик обкладений білим налетом, відмова від їжі. Тони серця

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать