Правознавство 2

Міністерство Освіти України

Київський Інститут Менеджменту і Інформаційних Технологій

при НАУ

Контрольна робота

з правознавства

Виконав: студент 3-го курсу

з/від. КІМІТ

Бушило В. Г.

Варіант 2

Зміст.

1. Виникнення та розвиток Української державності……………………...3

2. Характеристика загальних засад конституційного ладу в Україні……..5

3. Основи цивільного права………………………………………………….8

4. Норми права, їх види та структура……………………………………….9

Використана література…………………………………………………..11

1. Виникнення та розвиток Української державності.

Вітчизняна державність як об’єкт юридичної науки має свою історію, з одного боку, тісно зв’язану із загальною історією суспільства, а з іншого – багату на особливості. Сучасна незалежна Україна, котра постала перед світом у 1991р., є спадкоємицею величезного державницького досвіду, який протягом віків створювався на Україні.

Зародження державності у східних слов’ян. В середині ІІ тис. до н.е. сформувалась прослав’янська етнічна спільнота. Місцем проживання цієї спільноти вважають широку територію між Дніпром та Одером. Політичний лад наших предків характеризувався відносним демократизмом. Візантійський Прокопій Кесарійськийсвідчив, що «народами склавінами і антами не править один муж, але з давніх часів живуть так, що порядкує громада, і для того всі справи, чи щасливі, чи лихі, йдуть до громади».

У IV – V ст. у сов’ян набув сили процес розкладу родового ладу і зародження класового суспільства. З’явилися союзи племен, які ще не були державами, але мали окремі ознаки державності. Починаючи з VІІ ст. у літературі вже вживається назва слов’яни. На цей час східні слов’яни остаточно виокремилися із загальнослов’янської спільності. Сформувалися досить стабільні етнополітичні утворення (союзи пленмен, союзи союзів і надсоюзи). Традиційно їх ототожнюють відповідно з Київщеною, Новгородщиною і Приазов’ям. З захоплення новгородським князем Олегом Києва у 882 р. літописи традиційно починають історію єдиної східнослов’янської держави – Київської Русі.

Давньоруська держава – Київська Русь. Київська Русь – умовна назва першої давньоруської держави, яка у ІХ – ХІІ ст. об’єднувала всіх східних слов’ян і охоплювала територію від Карпат до Волги, від Ладозького озера до Чорного моря.

Давньоруська держава утворилася на власній основі внаслідок тривалого процесу розкладу первіснообщинного ладу та формування класового суспільства у східних слов’ян. Внаслідок збігу багатьох історичних обставин Давня Русь прийшла до феодалізму, “перескочивши” через стадію рабовласницького ладу. Тому Київська Русь характеризується як ранньофеодальна держава з чітким поділом на феодалів і залежне від них населення (смердів, рядовичів, закупів тощо). За формою правління – це монархія на чолі з Великим князем. У 998 р. панівною релігією замість поганства стало християнство, що сприяло зміцненню великокняжої влади. В силу об’єктивної історичної закономірності в середині ХІІст. Київська Русь розпалася на окремі феодальні князівства.

Галицько – Волинське князівство. У середині ХІІ ст. на місці колишньої Давньоруської держави було 15 князівств, на початку ХІІІ ст. – длизько 50, а у ХІV ст. – близько 250. Розпад Київської Русі відбувся не одномоментно, тому якийсь час зберігалася певна політична єдність руських князівств. Наприкінці ХІІ – на початку ХІІІ ст. визначилися нові політичні центри. На території Південно – Західної Русі (сучасної України) таким центром стало Галицько-Волинське князівство, яке утворилося після об’єднання Галичини і Волині під владою князя Романа Мстиславовича 1199 р. За своїм політичним і правовим ладом Галицько-Волинське князівство, як і інші руські князівства період феодальної роздрібленості, принципово не відрізнялося від київської Русі.

У середині ХІV ст. польські феодали захопили Галицьку землю і частину західної Волині. Під владою Угорщини, а пізніше молдавії та Туреччини, опинилася Північна Буковина.

Литовсько-Руська держава і Річ Посполита. Після занепаду Галицько-Волинського князівства політично роздріблені західноруські землі, що не потрапили під владу Польщі та Угорщини, поступово увійшли до складу Великого князівства Литовського.

Слід зауважити, що саме в цей період подолання феодальної роздрібленості та утворення централізованих Російської та Литовської держав остаточно завершився той етнічний процес, що привів до формування на єдиній слов’янській основі російської, української та білоруської народностей.

Литовськи феодали виявили величезну політичну мудрість і зберегли віру, звичаї та права місцевого населння. Поступово вони самі підкорилися руському культурному впливу і почали вважати себе нащадками князів Київської Русі, прийняли Руську Правду як власне джерело права, засвоїли давньоруську писемність. Таким чином утворилася могутня Литовсько-Руська держава, під владою якої перебували литовці, українці, білоруси і частина росіян.На рубежі ХV і ХVІ ст. сформувався Литовський сейм як орган станового представництва, створення якого передало під контроль шляхти всю законодав

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать