Методологічна схема процесу формування потреб та реального споживання

Методологічна схема процесу формування потреб

та реального споживання

Необхідною умовою для визначення потреб індивідуальних споживачів є їх попередня класифікація і ранжування. Така необхідність пояснюється різним походженням потреб, а тому передбачає можливість їх повного насичення для кожного окремого індивіда. Потреби знаходяться на рівні свідомості індивіда, а величина їх насичення диференційована відносно умов його життєдіяльності. У певний момент часу частина потреб індивіда (або сім’ї) реалізується.

Єдиним способом задоволення потреб є споживання відповідного блага, що передбачає необхідність володіння цим благом, його багаторазове (для товарів тривалого вжитку) або одноразове (для товарів разового вжитку) використання. Для якісного і ефективного втручання в процес споживання товарів та послуг, а також для точної оцінки величини індивідуальних потреб у визначених благах необхідно дослідити сам процес споживання, який є складним; вплив на нього мають багато чинників, а тому їх урахування, визначення напрямів зв’язків, сили їх дії – необхідна умова такого дослідження.

Усвідомлення процесу реального споживання, що визначається процесом здійснення відповідної покупки, передбачає встановлення послідовно-логічного ланцюжка і зв’язків між можливими чинниками впливу.

Досліджувати процес реального споживання необхідно в сім’ї – первинній суспільній одиниці [5, 22, 6, 14, 35]. Споживання придбаних благ (як тривалого, так і разового використання) відбувається колективно. Так, для всіх товарів широкого вжитку довготривалого використання [37, 54] функці­­­ональним призначенням є знаходження в помешканні (мова йде про різні функціональні зони: зона приготування їжі, зона відпочинку тощо) і сприяння нормальній життєдіяльності, в якості споживача визначених товарів широкого вжитку повинна бути не окрема особа, а сім’я. Особа користується вищеописаними благами самостійно лише в тому випадку, якщо сім’я одноосібна. Крім того, неможливо уявити собі сім‘ю, в котрій кожен її член користується своїми особистими благами (телевізором, холодильником, пральною машиною), адже, яка б не була сім’я, всі її члени тим чи іншим чином співіснують, що свідчить про колективне використання наявних благ. Якщо в сім’ї налічується декілька одиниць функціонально-подібних благ, то використання останніх відбувається також колективно (кожне благо використовують усі члени сім’ї).

Визначивши той факт, що за основу (основну одиницю дослідження) необхідно брати окрему сім’ю (в тому числі й одноосібну), зауважимо, що остання не може існувати ізольовано: вона функціонує як одиниця лише в суспільстві - певній сукупності таких же одиниць [4, 5, 10, 12]. Будь-яке суспільство поділяється на визначене число верств залежно від умов життєдіяльності його членів (найчастіше їх три: низького, середнього і високого рівня). Така градація на пласти не є випадковою, адже самі сім’ї різняться чи то кількістю членів, чи то релігійністю, чи то за іншими ознаками. Протиріччя функціонування окремої сім’ї полягає в тому, що вона володіє через ті чи інші обставини певним набором індивідуальних характеристик, які відрізняють її від інших сімей, і, ра­­­зом з тим, сукупність таких характеристик формує дану одиницю як окре­­­му сім’ю, визначаючи тим самим певні рамки і спосіб її життєдіяльнос­­­ті [3, 15, 4]. Прикладом є освіта як одна з характеристик чи самої сім’ї, чи окре­­­мих її членів: висока освіченість (здобуття одним із членів сім’ї або кількома високого рівня освіти) формує високий культурний рівень, спе­­­цифіку стосунків у сім’ї, відповідне проведення вільного часу тощо, і, разом з тим, сама сім’я (всі її члени) через певні обставини формує і визначає свою освіченість. В реальному житті пряму і зворотну дію на формування сім’ї має не один фактор чи індивідуальна характеристика, а певний їх набір [3, 6]. Такий вплив може бути як прямим, так і опосередкованим.

Фактична дія на сім‘ю і з боку сім‘ї певного набору факторів впливу спричиняє градацію суспільства на окремі пласти, класи тощо. Воло­­­діння приблизно однаковими характеристиками зумовлює віднесення цих сімей в один ранг за умови їх життєдіяльності [10, 6]. Справді, всі сім‘ї вчите­­­лів ведуть майже однаковий спосіб життя: уклад, проведення вільного часу, зайнятість протягом доби, культурний рівень тощо. Зовсім інший, але однаковий спосіб життя ведуть сім‘ї робітників і службовців, ще ін­­­ший - сім‘ї селян і т.д.

Отже, постулюємо існування певного набору внутрішньо-індивідуальних характеристик окремої сім‘ї (вік, національність, освіта, кількість членів тощо), які форму­­­ють і визначають тип її життєдіяльності [53]. Змі­­­на хоча б однієї із індивідуальних характеристик окремої сім‘ї приводить до зміни типу і умов її життєдіяльності.

Вплив на фор­­­мування типу і умов життєдіяльності з погляду тієї чи іншої внутрішньо-індивідуальної характеристики не є однаковим. Теоретичні дослідження вказують на існування визначального по­­­казника, який має найбільший вплив на формування типу сім‘ї, обмежує розвиток і споживання та виражений у вигляді доходу сім‘ї [6, 16]. Він формує обмеження (найбільше і основне) на споживання суспільних благ і найвагоміше сприяє роз­­­витку самої сім‘ї. Прикладом є сім‘я з високим рівнем доходу, яка спо­­­живає більш якісні і екологічно чисті продукти. Вона має можливість також краще провести свій вільний час (наприклад, здійснити далеку ту­­­ристичну подорож), що сприяє розвитку

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать