Екологічно-правовий статус людини громадянина

Міністерство освіти України

Одеський державний економічний університет

Реферат

на тему:

«ЕКОЛОГІЧНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС

ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА»

Виконав:

студент 14 гр., ФЕУВ

Брель Олександр

Науковий керівник:

викл. Терзі Т.О.

Одеса – 2001

У сучасному екологічному законодавстві суверенної України особ­ливу увагу приділено закріпленню місця й ролі людини в суспільстві та державі.

Принципово новим положенням у законодавчій практиці України є визнання пріоритету прав і свобод людини порівняно з державними та іншими інтересами. Людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недо­торканність і безпеку визнано найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Крім того, права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спря­мованість діяльності держави, а забезпечення прав і свобод людини, в тому числі екологічних, є її головним обов'язком.

Закріплення цих найважливіших положень у загальних засадах кон­ституційного устрою України, а також розміщення в спеціально при­свяченому правам людини другому розділі Конституції України бага­тьох статей екологічного характеру свідчать про достатньо високий рівень визнання і формування конституційного екологічного статусу людини та громадянина в Україні.

Конституційний екологічний статус людини і громадянина охоплює тільки конституційні норми. Він є основою більш загального екологіч­но-правового статусу людини, який визначається великою кількістю нормативно-правових актів різних інститутів і галузей (підгалузей) україн­ського екологічного права.

Проте слід зазначити, що конституційно-екологічний статус лю­дини не вичерпує всього змісту основного екологічно-правового статусу людини. Доповнення конституційно-екологічного статусу най­важливішими положеннями інших правових актів екологічного зако­нодавства дає змогу сформувати його як один з найголовніших інсти­тутів екологічного права - екологічно-правовий статус людини та громадянина.

Екологічно-правовий статус людини та громадянина — цевизначені Конституцією України та іншими правовими актами еколо­гічного права місце, становище і роль людини та громадянина в суспільстві й державі, які стосуються екологічної сфери.

Сутність екологічно-правового статусу людини зумовлюється на­самперед її соціальним і загальним екологічним статусом, який виз­начається характером праці та власності в державі й суспільстві, взає­мовідносинами людини і природи.

Однак більшою мірою характеристика екологічно-правового ста­тусу людини і громадянина пов'язана з його структурою та зміс­том, які складалися впродовж тривалого історичного періоду розвитку людства.

У юридичній літературі до структури загального правового стату­су людини відносять різні елементи, серед основних можна назвати громадянство, правосуб'єктність, загальні та конституційні принципи, права і свободи, обов'язки, гарантії їх дотримання. Крім того, в літературі до самостійних елементів такого статусу відносять також юридичну відповідальність, інтереси людини і т. ін. Ці елементи характеризують і безпосередньо визначають місце індивіда в суспільстві, державі вза­галі та в екологічній сфері зокрема. Тому їх можна включати до структури екологічно-правового статусу людини і розглядати їх особ­ливості в екологічній сфері.

Перший загальновизнаний елемент — це громадянство (піддан­ство), яке ще здавна стало визначальним елементом статусу індивіда в суспільстві й державі. Як свідчать історичні джерела, ще в Старо­давньому Римі вільні люди мали різний статус — громадянина чи просто людини (плебея). Відповідно до цього статусу і визначалося ставлення до них при користуванні природними ресурсами.

Громадянство — це вихідні: початок формування правового ста­тусу людини загалом і екологічно-правового статусу зокрема. Саме інститут громадянства встановлює первинний правовий зв'язок осо­би і держави як загалом, так і в екологічній сфері зокрема.

Другим елементом екологічно-правового статусу людини, який по­в'язаний із громадянством, є правосуб'єктність особи, тобто її право­здатність і дієздатність, у тому числі в екологічній сфері. Прикладом цього може бути передбачене в законодавстві України право при­ватної власності на землю, яке мають тільки громадяни України при досягненні певного віку.

До найважливіших принципів, які становлять третій елемент статусу людини і громадянина, відносять:

• рівноправність, тобто рівність у правах і свободах узагалі і в еко­логічних правах зокрема;

• невід'ємність і невідчужуваність екологічних прав;

• гуманістичну спрямованість екологічних прав і свобод;

• загальнодоступність екологічних прав людини;

• безпосередню дію екологічних прав і свобод;

• гарантованість екологічних прав;

• гарантованість заборони незаконного обмеження екологічних прав і свобод;

• відповідність екологічних прав міжнародно-правовим актам в екологічній сфері.

Центральне місце в структурі екологічно-правового статусу лю­дини і громадянина належить, поряд з конституційним (основним), за­гальним екологічним правам і свободам людини й громадянина. Інші елементи правового статусу групуються та об'єднуються навколо них.

Основне призначення екологічних прав і свобод людини — роз­крити зміст екологічно-правового статусу. Крім того, вони є тим прин­ципом, який визначає спрямованість ді

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать