Паскаль робота з файлами

ПАСКАЛЬ: РОБОТ А З ФАЙЛАМИ

1. Фізичні файли та файлові змінні

Оксфордський тлумачний словник англійської мови подає слово "файл " так:

- це будь-який із різноманітних типів висувних шухляд, полиць, коробок тощо, як правило, з металевим стержнем для тримання паперів разом і в порядку так, щоб їх легко було відшукати;

- це ряд людей або речей, розташованих одне за одним.

Автори операційної системи MS DOS називають файлом іменовану область на зовнішньому носії інформації , наприклад, на дискеті. Ця область містить якусь інформацію, наприклад, програму чи вхідні дані до неї. Але як обробку цієї області задавати в Паскаль-програмі? На це питання ми спробуємо відповісти. Принаймні частково й на прикладі системи Турбо Паскаль.

Система програмування Турбо Паскаль, як і інші, має в своєму складі цілий набір засобів роботи з файлами – систему введення-виведення . Мова Паскаль не має операторів, якими описується обробка файлів. Уся обробка задається за допомогою підпрограм і змінних, зібраних у кілька бібліотек , або модулів . Наприклад, нам уже відомі такі процедури, як readln і writeln.

Почнемо уточнювати поняття файла. Як область на зовнішньому носії інформації, кожний конкретний, фізичний файл є послідовністю байтів . Але одну й ту саму послідовність байтів можна розглядати та обробляти і як послідовність байтів, і як послідовність значень якогось типу, і як послідовність символів, розбиту на рядки (інша справа, що за значення чи рядки ми при цьому одержимо).

У Паскаль-програмі файл позначається ім’ ям файлової змінної , тобто вона служить представником файла у програмі. Тип у її означенні задає спосіб, у який розглядається та обробляється файл. Далі будемо називати області на зовнішніх носіях фізичними файлами , а під словом "файл" розуміти саме файлові змінні. У мові Турбо Паскаль є три основні різновиди файлових змінних: типізовані файли, тексти та нетипізовані файли. Оглянемо їх.

Типізований файл розглядається як послідовність змінних деякого типу, заданого в означенні файлової змінної. Її тип задається виразом вигляду

file of тип .

Наприклад,

var Fi, Fo : file of word;

FF : file of real;

або

type Student = record

Name : String;

Number : Integer;

end;

StGroup = array [1..25] of Student;

var Fi, Fo : file of StGroup;

Отже, значеннями елементів типізованого файла є значення відповідного типу, наприклад, word, real чи StGroup.

Текст у загальному розумінні – це послідовність символів, розбита на рядки. Рядок у загальному розумінні – це послідовність символів із явно позначеним кінцем. У мові Турбо Паскаль для файлів-текстів означено спеціальний тип із ім’ ям TEXT . Наприклад, можна означити

var Fi, Fo : text;

Підкреслимо, що хоча елементами тексту є символи, цей тип відрізняється від типу file of char . У текстах є спеціальні символи, якими задаються кінці рядків і навіть кінець тексту. Їх обробка відрізняється від обробки решти символів і задається спеціальними підпрограмами, незастосовними до файлів типу file of char, наприклад, readln і writeln.

Безтипові файли розглядаються як послідовності байтів і означаються за допомогою службового слова file . Наприклад,

var Fi, Fo : file.

Для них означено свої підпрограми читання й запису файлів.

Підкреслимо, що наведені три види файлів відрізняються не стільки можливим змістом їх змінних, скільки наборами підпрограм введення-виведення, застосовних до них .

Практично всі підпрограми першим параметром мають ім’ я файлової змінної. Далі ім’ я f буде позначати, як правило, саме файлову змінну. Хоча ніхто не заважає давати файловим змінним зовсім інші імена, наприклад, filevariable чи inpfil тощо.

Робота з файловою змінною починається зі зв’язування її імені з конкретним фізичним файлом . Для цього ідентифікатор файлової змінної та ім’я фізичного файла в операційній системі, або зовнішнє ім’я , задаються у виклику процедури ASSIGN , наприклад,

assign ( f, 'myfile.dat' ).

Другий аргумент, зовнішнє ім’я, задається виразом типу string(рядок). Наприклад, якщо рядки s1 і s2 мають значення 'c:mydirbook' та 'txt', то

assign(f, s1 + '.' + s2);

задає зв’язування з файлом c:mydirbook.txt.

Файлові змінні з іменами INPUT і OUTPUT зв’ язуються неявно, тобто без указання в програмі, зі стандартними файлами введення й виведення – клавіатурою та екраном комп’ ютера. Їх ще називають стандартними пристроями введення-виведення . Означати явно імена input і output та зв’ язувати їх із іншими фізичними файлами не заборонено, але ми цього не рекомендуємо. Вони також можуть не вказуватися у викликах інших підпрограм обробки файлів. У розділі 2 ми вже розглядали найпростіші дії з клавіатурою та екраном.

Приклад . Нехай виконується програма з такими означеннями та операторам

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать