Становлення капіталізму в Європі за працею Макса Вебера Протестантська етика та дух капіталізму

Національний Університет

“Києво-Могилянська академія”

факультет суспільних і гуманітарних наук

кафедра історії та політології

Становлення капіталізму в Європі за працею Макса Вебера “Протестантська етика та дух капіталізму”

Курсова робота з політології

Студента Левчука С.В.

Департаменту економічних наук

Науковий керівник -

доцент,

Бевзь Т.А.

Київ – 1999

ПЛАН

1. Вступ....................................................…………......................…………....2

2. Генеза капіталістичних поглядів до Вебера та основні концептуальні положення його праці........................................…………..........………….6

3. Причини що вплинули на розвиток капіталізму в Європі...……………10

3.1. Економічні..............................................................................…………….10

3.1.1. Природні ресурси.............................................................…………….10

3.1.2. Поява вільного робітника і нерівність доходів та багатства.........................................11

3.1.3. Наука та іновації……………................................................................12

3.2. Психологічні чинники................…………….............................................14

3.2.1.“Покликання”.....................................................................…………….14

3.2.2. Протестантський аскетизм ..............................................…………….14

3.2.3. “Дух капіталізму”.............................................................……………..16

4. Висновок....................................................................................…………….18

5. Література..................................................................................…………….21

ВСТУП

Німецький мислитель Макс Вебер (1864-1920) вважається основоположником західної соціології та фундатором західної політичної науки. Він автор багатьох праць, що давно вже стали класичними і вивчаються у середніх та вищих навчальних закладах усього світу. У працях суто політологічного змісту (“Політика як покликання і професія”, “Соціалізм. Промова для загальної інформації австрійських офіцерів у Відні (1918)”, “Три чистих типи легітимної влади” тощо) він сформував цілий ряд фундаментальних політичних ідей, які й сьогодні мають наукове й методологічне значення.

Заслуга Вебера як політичного мислителя у тому, що у своїх творах він грунтовно охарактеризував сферу політики і політичних процесів, їх роль у суспільному житті, заклав такі опорні категорії політичної науки як влада, політика, держава, бюрократія, демократія, харизма, легітимність тощо. Але розкриття цих концепцій Вебера не є предметом мого дослідження – я спробую на основі найвідомішої його праці “Протестантська етика і дух капіталізму” прослідкувати і пояснити становлення капіталізму у Західній Європі, його вплив на економічне та політичне життя людей.

“Протестантська етика” – праця, яка стала класичною одразу ж після опублікування. У 70-80 роках починається Веберівський ренесанс. Протягом двох десятиліть у багатьох країнах Заходу кількість опублікованих праць про М.Вебера неухильно зростала, але на першому місці за їх кількістю все ж таки залишалася Німеччина. Проблематика праць була різною – від суто соціологічних методів історичного дослідження й до переосмислення такого понятть як демократія чи бюрократія, їх місця та ролі в умовах капіталізму та соціалізму.

Але чи не найактуальнішою виявилася проблема “господарської етики”, тобто проблема співвідношення економічного та етичного аспектів суспільного життя. Пов’язуючи, подібно Веберу, долю капіталізму та всієї західної цивілізації із перспективою утвердження і збереження відповідної “господарської етики”, сучасні дослідники робіт М.Вебера намагаються спрогнозувати подальшу долю західного суспільства, відштовхуючись саме від аналізу сучасного “етичного стану” Заходу. (7. Стр.183.)

Вартими уваги, на мій погляд, є дослідження Б.Нельсона (“Веберівська протестантська етика”(1973), “Походження сучасності”(1977), праці В.Шпронделя (зокрема, “Соціальні зміни ідей та інтересів: систематичний аналіз “Протестантської етики” Макса Вебера”), а також новітні дослідження Гайденка і Давидова (“Історія і раціональність”, 1994) та монографія А. Кравченка (“Соціологія Макса Вебера: праця та економіка”, 1997).

Оцінюючи творчість Макса Вебера, відомий американський історик економічної думки Б.Селігмен писав: “Більш за все його цікавила економічна соціологія, з точки зору якої він міг вивчити характерні для епохи інституції.”(Селігмен Б. Основні течії сучасної економічної думки.- М.,1968.)

Дійсно, Вебер був сучасником і очевидцем зародження і становлення капіталізму як ідеологічної системи, тому у своїй праці він виклав враження і висновки, зроблені на власному досвіді. Зокрема, у “Протестантській етиці” він пояснює як релігійні погляди можуть опосередковано сприяти успіху та підвищенню добробуту людей. (5. Ст.582) Але робота Вебера носить не лише релігійний характер – прослідковуючи генезис капіталізму, він подає значний економічні матеріал, зокрема у сфері раціоналізації праці.

Мабуть чи не основне поняття, для пояснення якого Вебер написав "Протестантську етику" можна виразити всього двома словами - Дух капіталізму. Але

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать