Роль самоконтролю у процесі удосконалення особистості спортсмена

Курсова робота з фізкультури

Роль самоконтролю у процесі удосконалення особистості спортсмена.

ЗМІСТ

ВСТУП

Фізична культура - складова частина загальної культури суспільства, що спрямована на зміцнення здоров'я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей людини з метою гармонійного формування її особистості.

Фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної і трудової активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєвоважливої потреби взаємного спілкування, розвитку здорової нації.

Ця аксіома набуває особливої актуальності сьогодні, коли так необхідно реалізувати цільову комплексну програму „Фізичне виховання -здоров'я нації".

Закон України „Про фізичну культуру і спорт" передбачає реалізацію даної програми. Фізичне виховання є головним напрямом впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання, покликану забезпечувати розвиток фізичних, морально-вольових, розумових здібностей та професійно-прикладних навичок людини.

Самоконтроль і його роль у процесі удосконалювання особистості спортсмена.

При заняттях ф.к. і спортом велику роль відіграє лікарський контроль. Лікарський контроль дає можливість стежити за здоров’ям спортсмена, оцінювати фізіологічні можливості організму. Доповнює лікарський контроль самоконтроль спортсмена, високий рівень прояву якого дозволяє створити умови для підвищення успішності діяльності спортсмена.

Мета роботи : показати на основі використання методу аналізу та узагальнення літературних джерел і практичного досвіду.

Роль самоконтролю ц процесі удосконалення особистості спортсмена.

Основні завдання роботи:

1) відобразити виховні, освітні та оздоровчі завдання фізичної культури в школі,

2) розкрити суб’єктивні та об’єктивні показники самоконтролю.

Розділ II. Урочні та позаурочні форми фізичного виховання.

Обсяг роботи складає листків комп'ютерного набору.

Розкрити сутність психофункціонального самоконтролю.

Розділ І

1.1. Самоконтроль спортсмена - це регулярне використання рад простих прийомів для самостійного спостереження у зміні стані здоров’я і фізичного розвитку під впливом за­нять фізичними вправами. Завдяки самоспостереженню спортсмен має можливість са­мостійно контролювати тренувальний процес Крім того, самоконтроль має велике виховне і педагогічне значення, залучає спортсмена до спортивного спостереження і оцін­ки свого стану до аналізу використаної методики тренування.

Самоконтроль служить важливим додатком до лікарського контролю, але не може його замінити. Дані самоконтролю можуть надати велику допомогу викладачу і тренеру в регулюванні тренувального навантаження, а лікарю — в правильній оцінці виявлених змін в стані здоров’я спортсмена і його фізичним розвитком. Викладач, тренер і лікар повинні пояснити спортсмену значення регулярного само­контролю для зміцнення здоров’я, правильної побудови навчально-тренувального про­цесу і підвищення спортивних результатів, рекомендувати користуватися певними ме­тодами спостережень, пояснити, як повинні змінюватись ті або інші показники самоспо­стереження ( наприклад сон, пульс, вага ) при правильній побудові тренувань і у ви­падках порушення режиму.

Викладач і тренер разом з лікарем повинні добиватися, щоби спортсмени правильно розуміли зміни різних функцій організму під впливом фізичних навантажень. Необ­хідно попередити спортсменів від поспішних висновків при появі відхилень в показни­ках самоспостереження, так як за неправильними висновками можуть послідувати неправильну побудову тренувань, а також можливе самовнушення якого-небудь захворювання, якого у спортсмена фактично немає. Важливо пояснити спортсменам, що при відхиленням в показниках, виявлених при самоконтролю, необхідно поради