Закарпатські русини ще одна вигадана громада України

Національний Університет

« К иєво-Могилянська» Академія

Факультет суспільних і гуманітарних наук

Кафедра історії і політології

Закарпатські русини: ще одна вигадана громада України?

Курсова робота

Студентки III курсу

факультету суспільних

і гуманітарних наук

Туєвої І.В.

Науковий керівник:

Проф. Джеймс Мейс

Київ,1998

План:

стр.

Вступ ……………………………………………………………………………………………………………………………………… 3

Розділ I. Процес формування етносу в Закарпатті:………………………… 6

1. від I тисячолття до XVIII століття;

2. XIX-XX століття;

3. наслідки I Світової війни.

Розділ II. Течії українофільства, русофільства та русинофільства на Закарпатті………………………………………………… 12

Розділ III. Ситуація в Закарпатті в умовах розбудови української держави……………………………………………………………… 19

Розділ IV.Особливості Закарпатської області, які мають

вплив при вирішенні проблем у цьому регіоні……………………………… 27

Висновки…………………………………………………………………………………………………………………………… 35

Перелік використаної літератури……………………………………………………………… 37

Метою даної курсової роботи є дослідження такого явища як "політичне русинство",а також проблем , які виникали і виникають у зв'язку з цим явищем на Україні в цілому і на Закарпатті зокрема.

Актуальність такого дослідження обумовлена тою ситуацією, яка склалася на Закарпатті протягом останнього століття і набула особливої гостроти у 90-х роках ХХ сторіччя. Питання "русини чи українці?" останнім часом з суто етнографічного перетворюється на політичне. Це питання досягло апогею після референдуму 1 грудня 1991 року. Тоді закарпатці майже одностайно підтримали Акт проголошення незалежності України. Одночасно 78 відсотків учасників референдуму в області висловилися за самоврядування свого краю в складі незалежної української держави.[1] 22 червня 1992 року сесія Закарпатської обласної ради ухвалила постанову про право населення на відновлення і зміну своєї національності й звернулася до Верховної Ради України з проханням надати області статус спеціальної самоврядованої адміністративної території та вільної економічної зони.[2]

Ці події викликали неоднозначну реакцію в суспільстві: від виявлення своєрідного закарпатського “панрусизму” до повного запереченя існування русинського етносу як такого. Така поляризація призводить до подальшого загострення протистояння, що , не виключено, може викликати міжетнічну напруженість.

Розділ I присвячено процесу формування етносу в Закарпатті, вплив розвитку суспільних відносин в сусідніх країнах і регіонах, зокрема в Словаччині, Угорщині, на Балканах, у Прикрпатті, Подністров"ї та на Волині.

У розділі II розглядаються течії українофільства, русофільства та русинофільства на Закарпатті, процес їх формування, напрямки діяльності та вплив на населення регіону.

В Розділі III досліджується ситуація в Закарпатті в умовах розбудови української держави.

У розділі IV розглядаються особливості Закарпатської області, які мають вплив при вирішенні проблем у цьому регіоні.

Вчені-карпатознаві мають різні точки зору на “русинську проблему”: деякі дослідники стверджують, що ця проблема існує і має місцеве підгрунтя, дехто вважає, що вона експортована ззовні. Так, відомий дослідник “русинської проблеми” Олекса Мишанич в багатьох своїх працях розкриває “антиукраїнську суть політичного русинства”, спрямованого, на його думку, на “відрив Закарпаття від України і штучне витворення із закарпатських українців нового народу”.[3] Він вважає, що “ідеологи політичного русинства перебувають на службі імперських сил Москви, блокуються із світовими силами зла, які не сприйняли незалежної України і обстоюють в Українських Карпатах свої політичні і економічні інтереси”.[4] О. Мишанич бачить виникнення проблеми політичного русинства на Закарпатті в часи Першої Світової війни. Дійсно, після Першої Світової війни і розпаду Австро-Угорщини постало питання про Закарпаття: до складу якої країни воно належатиме? Але корені проблеми русинства значно глибше – в національній самосвідомості, ідентифікації себе з тим чи іншим етносом, історичних коренях і культурних традиціях. Отже, треба дослідити всю історію Закарпаття, процес формування етносу в цьому регіоні, суспільні відносини народностей між собою та з сусідніми країнами.

Розділ I. Процес формування етносу в Закарпатт і:

Багатовіковий процес формування етносу в Закарпатті відбувався під великим впливом і в тісному зв"язку з розвитком суспільних відносин в сусідніх країнах і регіонах, зокрема в Словаччині, Угорщині, на Балканах, у Прикрпатті, Подністров"ї та на Волині.

1. На Закарпаття проникали і тривлий час проживали тут різні європейські племена. Іван Гранчак вважає, що особливо важливим етапом етнічної історії Закарпаття були середина і друга половина першого тисячоліття н.е., коли внаслідок великого переселення народів тут з"явились нові, багаті на культурні традиції племена – склавіни й анти, які витіснили дако-ілірійців.[5] В цей приблизно час Верхнє Потисся заселили білі хорвати. Саме тоді в цих краях і було закладено основи формування слов"янського етносу.

Слов"янське переселення у Верхнє Потисся

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать