Формування і функціонування корпоративних структур в економіці регіону

ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ

СТРУКТУР В ЕКОНОМІЦІ РЕГІОНУ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету, задачі, предмет, об'єкт дослідження, визначено методологічну базу, наукову новизну, практичне значення, представлено інформацію про впровадження результатів дослідження.

Розділ 1. Теоретичні основи формування корпоративних структур в економіці регіону . Розкрито суть і основні ознаки корпоративних структур, проведений аналіз унітарних і корпоративних підприємств, дано оцінку корпоративного сектора в економіці регіону, розглянуто формування акціонерних товариств в процесі приватизації.

У підрозділі 1.1. “Корпоративні структури як складова частина регіональної економіки” проведено аналіз формування корпоративних структур в економіці регіону. На основі аналізу теоретичних положень про регіональну економіку і регіон, освітлених у літературі, проаналізовано різні підходи щодо трактування “регіон” і “регіональна економіка”, дано авторську оцінку цим поняттям, уточнено їх суть, взаємозв'язок і взаємозумовленість у контексті забезпечення розширеного відтворення. Розглянуто понятійний апарат: “підприємство”, “акціонерне товариство”, “акціонерна компанія”, “корпорація” в економічній і правовій літературі України і зарубіжних країн з урахуванням законодавства; зроблено висновок про те, що, відповідно до українського законодавства, поняття “акціонерне товариство”, “акціонерна компанія” і “корпорація” є тотожними. В роботі приділено увагу дослідженню виникнення й історичного розвитку корпорації.

В Україні і Донецькому регіоні сформовані різні види підприємств. Зроблено їх класифікацію по організаційно-правових формах господарювання: унітарні і корпоративні. Встановлено, що корпоративний сектор є провідним. На його частку приходиться 60,6% від загальної кількості підприємств. Головна роль в корпоративному секторі регіону належить акціонерним товариствам, що функціонують у сфері матеріального виробництва і виробляють понад 70% продукції. Однак не всі акціонерні товариства функціонують ефективно.

У підрозділі 1.2. “Світовий досвід створення і функціонування корпоративних структур” розглянуто процес формування і функціонування корпоративних структур у розвинутих країнах, де корпоративний сектор займає провідне місце. На його частку приходиться до 80% обсягів виробництва продукції. Автором досліджено створення і функціонування корпоративних структур у Китаї, Польщі, Угорщині, США, Німеччині, Японії, Франції, Росії. Розглянуто історію виникнення й еволюцію, їх роль на різних етапах розвитку суспільства. Приділено увагу акціонерним товариствам, їхнім достоїнствам і перевагам перед іншими видами корпоративних структур. Світова практика створення і функціонування акціонерних компаній свідчить про різноманіття варіантів їх формування, що запропоновано використовувати у вітчизняній практиці.

Міжнародний досвід становить інтерес у плані можливості його застосування для умов економіки перехідного періоду, в яких знаходиться Україна. Оскільки економіка зарубіжних країн розвивалася природним шляхом, то пріоритет неминуче одержали найбільш ефективні форми її розвитку, що саме і спостерігалося з акціонерними товариствами. В даний час у США нараховується близько 47 млн. акціонерів. Це складає приблизно третину дорослого населення. У Великобританії і Франції власниками акцій стали по 9,5 млн. чоловік, тобто кожен п'ятий. У Японії – 8,5 млн. чоловік, у Німеччині – 1,2 млн. чоловік стали власниками акцій. Таким чином, велика частина робітників та службовців країн Західної Європи і США залучена до акціонерного руху.

У підрозділі 1.3. “Формування акціонерних товариств у процесі приватизації” автором досліджено формування корпоративних структур (акціонерних товариств) в процесі приватизації, зроблено аналіз приватизації великих державних підприємств. У вітчизняній економіці акціонерні товариства почали формуватися в процесі приватизації державної власності, а також класичним шляхом – на основі приватного капіталу. Акціонерні товариства приватизаційного типу функціонують, в основному, у сфері матеріального виробництва, а акціонерні товариства класичного типу – в основному, у невиробничій сфері. Приватизація в Україні має головну особливість – приватизуються прибуткові, високорентабельні підприємства, на відміну від зарубіжної приватизації, де, як правило, приватизуються збиткові підприємства.

У дисертації розглянуто етапи приватизації. На початку 90-х років ХХ століття структура власності країни була такою: державна власність – 88,8%, колгоспна – 6,6%, кооперативна – 1,8%, власність громадян – 2,8%. За станом на початок грудня 2001 року недержавний сектор України складав 80%, державний – 20%. Недержавними підприємствами було вироблено близько 75% усієї продукції. За період з 1992 року по 1 квартал 2002 року в Україні було приватизовано 80701 підприємство, з яких 22655 підприємств державної форми власності і 58046підприємств комунальної форми власності. У Донецькій області за зазначений вище період змінили форму власності 8738 підприємств, з яких 3539 державних підприємств і 5199 комунальних. На 01.04.2002 року в Україні нараховувалося 35134 акціонерних товариств, у тому числі середніх і великих ВАТ, створених у процесі приватизації, – 11423, чи 32,5%. Зареєстровано 15 млн. акціонерів. Власниками акцій стали 35-40% громадян України.

У сфері управл