РПС Східно-поліського району Житомирська Київська Чернігівська області і характеристика Півд

@ НАЗВА УЧБОВОГО ЗАКЛАДУ @

Кафедра “”

КУРСОВА РОБОТА

Тема: “Територіальна і галузева структура господарського комплексу Східно-Поліського району (Житомирська, Київська, Чернігівська області) і характеристика Південно-Західної залізниці”

з дисципліни: “Розміщення продуктивних сил

та економічні райони України”

РІК

Зміст

Вступ

Господарський комплекс будь-якої країни складається з окремих структурних одиниць – регіональних господарств. Саме вони і складають основу економічного розвитку. Тому Україна знаходячись на етапі трансформації економіки все більшу увагу приділяє стану та розвитку господарських комплексів своїх регіонів. З цією метою була створена концепція державної регіональної політики України, метою якої є всебічний розвиток регіонів держави.

Східно-Поліський район є невід’ємною і важливою структурною одиницею народно-господарського комплексу країни. Він має свою специфіку і займає важливе місце в загальнодержавному поділі праці.

Особливостям розміщення продуктивних сил даного регіону та Південно-Західній залізниці що його обслуговує і присвячена дана робота.

Розділ 1 Місце і роль Східно-Поліського району.

1.1 Економіко-географічне розташування.

Східно-Поліський район розташований на півночі центральної частини України. До нього відносяться Житомирська (29,9 тис.км² ), Київська (28,9 тис.км² ) і Чернігівська (31,9 тис.км² ) області. На район припадає 15% території України.

До складу Житомирської області входить 22 райони: Андрушівський, Баранівський, Бердичівський, Володарсько-Волинський, Дзержинський, Ємельчинський, Житомирський, Коростенський, Коростишевський, Луганський, Любарський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинский, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Родомишльський, Ружинський, Червоноармійський, Черняхівський, Чудновський; 9 міст (найбільше значні з який - Житомир, Бердичів, Коростень, Новоград-Волинський, Коростишев), 45 селищ міського типу, 1653 сільських населених пунктів.

До складу Київської області входить 26 районів: Баришевський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Володарський, Вишгородський, Згуровський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обуховський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетієвський, Фастівський, Чорнобильський, Яготинський; 23 міста (найбільше значні, крім Києва, – Біла Церква, Бровари, Фастів, Васильків), 31 селище міського типу, 1203 сільських населених пунктів.

Чернігівська область складається з 22 районів: Бахмацького, Бобровицького, Борзвянського, Варвинського, Городнянського, Ічнявського, Козелецького, Коропського, Корюківського, Куликовського, Менського, Ніжинського, Новгород-Сіверського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Сребнянського, Талалаєвського, Чернігівського, Щорського. У області є 15 міст, найбільш значні з який Чернігів, Ніжин, Прилуки, Бахмач; 31 селище міського типу, 1519 сільських населених пунктів.

Північний схід Житомирської, північна частина Київської і велика частина Чернігівської областей зайняті Поліською низовиною. Південь Житомирської і південний захід Київської областей розташовані на Придніпровській височині (висота до 273м). Київська область розташована в басейні ріки Дніпро, у середньому його плині. Її Лівобережжя зайняте Придніпровською низовиною.

Весь район розташований на межі двох природних зон: змішаних лісів і лісостепів. Так у Київській області ліси займають 675,6 тис.га, у Житомирській області, 31,7% її території - це ліси, а в Чернігівської - 20,5%. Зона змішаних лісів покрита рясною річковою мережею. Є великі запаси підземних вод. У деяких місцях вони залягають дуже близько до поверхні. Ґрунти переважно дерново-підзолисті і болотні. Зустрічаються також сірі і темно-сірі лісові ґрунти. Велика зволоженість цих місць вплинула на розвиток лугової, болотистої і лісової рослинності. У більшій частині переважно сосново-дубові ліси, що ростуть на пісках. Є також дубово-грабові і дубово-липові ліси. Посівних площ тут значно менше, ніж у лісостеповій зоні, багатство якої складає її родючий ґрунт. У лі