Фінансово - промислові політичні групи та державна влада в Україні

Національний університет

“Києво-Могилянська Академія”

Факультет гуманітарних і суспільних наук

Кафедра історії та політології

Фінансово-промислові політичні

групи (клани) та державна влада

в Україні

Курсова робота

з політології

студента Губенка Дмитра Володимировича

факультету гуманітарних і суспільних наук

Науковий керівник -

доктор політологічних наук, професор

Якушик В.М.

Київ-1999

Зміст.

Вступ………………………………………………………..……..стор.3

Розділ1.Огляд вживаної термінології……………………..…….стор.6

Розділ 2.Історія і причини виникнення ФППГ в Україні.……..стор.11

Розділ 3.ФППГ(клани) у сьогоденні України та СНД…..……..стор.18

Розділ 4. ФППГ(клани) і державна влада України………..……стор.25

Висновки…………………………………………………………..стор.27

Список використаної літератури…………………………………стор.30

Анотація……………………………………………………………стор.31

Вступ.

Гроші і влада. У нашій свідомості вони становлять одне нероздільне ціле. Без грошей неможливо здобути владу, а влада використовується в основному для здобуття чи примноження грошей. Такі реалії сучасної української політики.

Бізнес та політика. Ці галузі суспільного життя завжди і всюди безпосередньо впливали одна на одну, та в сучасній Україні цей взаємовплив є особливо помітним. Можна сміливо твердити про взаємозалежність українських бізнесу та політики, що знаходить своє втілення у структурах, яким я присвятив свою роботу.

Ці структури називають по-різному : клани, холдинги, фінансово-промислові політичні групи. Безперечно, що ці бізнесово-політичні формації є найпотужнішими суб’єктами підприємництва і політики в Україні і тому повинні викликати до себе особливу увагу. Тим не менш, сьогодні в слова “клани”, “холдинги” вкладається здебільшого негативний сенс, їх активно використовують для звинувачень політичних опонентів і тому самі поняття вкрай міфологізовані. Оперують ними переважно журналісти та аналітики. Вони іноді інтуїтивно влучно схоплюють сутність цих явищ, але цього виявляється замало для адекватних оцінок діяльності цих груп. Я поставив собі за мету розібратись у термінології, що визначає ці явища, визначити причини виникнення, історію та сучасний стан бізнесово-політичних структур, їхні відносини з державною владою України, а також спробувати зробити висновок - яке майбутнє несуть вони Україні, яким є вихід з ситуації, що сталася.

На сьогодні цю тему можна охарактеризувати як малодосліджену. На жаль, вітчизняні політологи та соціологи (за невеликим винятком) не виокремлюють ці структури як об’єкти вивчення. Проте їх слід вважати цілком реальними феноменами економічного, соціального та політичного життя, тож клани, холдинги повинна вивчати й наука. Вони мають свої закони виникнення, розвитку і занепаду, свою специфіку внутрішніх і зовнішніх взаємодій, особливу структуру і функції у суспільстві. Ці утворення не можна однозначно піддавати осудові - вони відіграють свою об’єктивну і дуже важливу роль у перехідному українському суспільстві, створюють певні правила гри в політиці й економіці, створюють можливості для прогнозування й керованості у цих сферах. Вони структурують, консолідують еліту, нав’язують їй свої стандарти діяльності, потужно впливають на становлення економічних відносин та політичної культури в суспільстві. Але, як я вже зазначав, наші суспільствознавці часто намагаються не помічати ці впливові утворення.

Наукової літератури з цієї тематики практично немає, тому у написанні роботи я використовував в основному друковані засоби масової інформації (газети, журнали), не забуваючи при цьому й про електронні (ТБ). Та навіть у ЗМІ матеріали, у яких грунтовно б розглядалась дана тема, траплялися дуже рідко. Здебільшого журналісти та аналітики обмежувались лише загальними фразами про “клани” та “клановість”. І це не дивно, адже вони з власного досвіду знають, що зачіпати інтереси кланів іноді просто небезпечно для життя. До того ж, ні для кого не секрет, що абсолютно незалежної преси в Україні немає, а отже, навіть наявні матеріали можуть мати характер заангажованості. На жаль, в Україні є лише одне періодичне видання, що спеціалізується суто на проблемі взаємозв’язку бізнесу та політики, - це журнал “Професіонал”. Інші використані журнали : “Капитал”, “Економічні реформи сьогодні”, “Нова політика”, “Полис” тощо є переважно економічними чи політологічними виданнями. Звертався я і до таких відносно незалежних газет, як “Зеркало недели”, “Столичные новости”.

У своїй роботі я використав кілька методів політичної науки. По-перше, це був політико-економічний метод, оскільки, аналізуючи фінансово-промислові політичні групи (клани), погляд на політику з точки зору економіки є просто необхідним. Клани є реально діючими, найвпливовішими в Україні неформалізованими соціальними групами і, відповідно, мають усі науково визначені ознаки останніх, власні функції та структуру, процеси внутрішньої та зовнішньої ідентифікації їх членів. Тому у роботі використовуються структурний, функціональний та соціальний методи науки про політику. Не забув я також про історичний та порівняльний методи політології : нижче я розповім про історію виникнення сучасних українських ФППГ та зачеплю подібну проблему інших країн СНД.

Робота складається зі вступу, чотирьох розділів (“Огляд вживаної термінології”, “Історія і причини виникнення ФППГ в

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать