Методи оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків визначення груп здоров я та фізичного вихов

ТЕМА: МЕТОДИ ОЦІНКИ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ. ВИЗНАЧЕННЯ ГРУП ЗДОРОВ'Я ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.

МЕТА РОБОТИ: Оволодіти методиками проведення антропометричних досліджень та гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Загальні закономірності росту і розвитку дитячого організму.

2. Критерії і показники здоров'я дітей і підлітків. Методика комплексної оцінки стану здоров'я дітей і підлітків.

3. Групи здоров’я. Фізичний розвиток як оцінка стану здоров’я. Основні показники фізичного розвитку.

4. Правила антропометрії. Вимоги до таблиць стандартів фізічного розвитку.

5. Поняття про біологічний та календарний вік. Показники рівня біологічного розвитку дітей та підлітків.

5. Методи гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків (метод сигмальних відхилень, оцінка за шкалами регресії, комплексний метод, центильний метод).

ЗАВДАННЯ:

1. Оволодіти методиками комплексної оцінки стану здоров’я та проведення антропометричних досліджень (визначення довжини та маси тіла, обводу грудної клітки, життєвої ємкості легень, сили м'язів).

2. Оцінити фізичний розвиток школярів з використанням методу сигмальних відхилень та комплексного методу.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа. 1983. — С. 248—252.

2. Покровский В.А. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С.93—114.

3. Общая гигиена // Румянцев Г.И., Воронцов М.П., Гончарук Е.Г. и др. — М.: Медицина, 1985. — С.338—346.

4. Даценко И.И. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 1999. — С.576—578.

5. Общая гигиена. Руководство к практическим занятиям // Под ред. И.И.Даценко.— Львов: Вища школа, 1988.— С.258—283.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований.— М., Медицина, 1971. — С. 207—218.

7. Гигиена детей и подростков // Под ред. В.Н.Кардашенко. — М.: Медицина, 1988. — С. 197—261.

8. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене детей и подростков // В.И.Берзинь и др. — К.: Вища шк., 1989. — С. 118—126.

9. I.В.Сергета Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 96 с.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти оволодівають методиками комплексної оцінки стану здоров’я, проведення антропометричних досліджень та гігієнічної оцінки фізичного розвитку.

М ЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОЇ ОЦІНКИ СТАНУ ЗДОРОВ’Я

ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Вивчення стану здоров’я є одним найважливіших розділів роботи лікаря, що обслуговує дітей та підлітків. Важливість цієї роботи полягає, насамперед в тому, що саме у дитячому віці формується фізичне та психічне здоров'я людини, її стійкість до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища.

Нині прийняті наступні критерії комплексної оцінки стану здоров'я:

1. Наявність або відсутність у момент обстеження хронічних захворювань.

2. Рівень функціонального стану основних систем організму.

3. Ступінь опірності організму несприятливому впливу.

4. Рівень досягнутого розвитку і ступінь його гармонійності.

Відповідно до указаних критеріїв розроблена схема розподілу дітей за групами здоров'я.

Виділяють 5 груп здоров’я:

Перша група здоров’я — Здорові діти з нормальним розвитком та нормальним рівнем функцій.

Друга група здоро’я — Здорові діти, що мають функціональні та деякі морфологічнівідхилення, а також знижену опірність до гострих та хронічних захворювань.

Третя група здоров’я — Діти, які страждають хронічними захворюваннями в стані компенсації, зі збереженням функціональних можливостей організму.

Четверта група здоров’я — Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані субкомпенсації, зі зниженими функциональними можливостями організму.

П’ята група здоров’я — Діти, які страждають хронічними захворюваннями у стані декомпенсації, зі значно зниженими функциональними можливостями організму.

Розподіл дітей за групами здоров'я дозволяє виявити осіб, що мають фактори ризику щодо розвитку патологічних зрушень, дітей з початковими формами захворювань та функціональними відхиленнями і розробити комплекс заходів з охорони та зміцнення їх здоров'я, профілактики хронічних захворювань.

В першу чергу, це стосується дітей та підлітків, які відносяться до другої групи здоров'я (діти — реконвалісценти, а також діти, які часто і тривало хворіють, з загальною затримкою і дисгармонійністю фізичного розвитку як за рахунок надлишкової маси тіла, так і за рахунок її дефіциту без ендокринної патології, з порушеннями постави, плоскостопістю, з функціональними зрушеннями збоку серцево—судинної системи, міопією, карієсом, гіпертрофією піднебінних мигдаликів II ступеня, алергічними реакціями, збільшенням щитовидної залози I і II ступенів, астенічним синдромом тощо).

Про ступінь опірності (резистентності) організму судять за даними щодо кількості гострих захворювань та загострень хронічних хвороб протягом минулого року, а також за показниками стану неспецифічної резистентності (вміст Х—хроматину і гетерохроматину в епітелії слизової щоки, глікогену в нейтрофілах, активність лугової і кислої фосфотаз в нейтрофілах, дегід

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать