Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством 3

Курсова робота

З правознавства на тему:

„Охорона праці неповнолітніх за трудовим законодавством”

План.

Вступ.

1. Поняття охорони здоров'я працівників на виробництві та правове забезпечення.

2. Гарантії прав працівників на охорону здоров'я на виробництві.

3. Охорона здоров’я неповнолітніх законодавством.

4. Навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з важкими роботами і роботами з шкідливими або небезпечними умовами праці.

5. Охорона праці неповнолітніх за Кодексом Законів про Працю.

Висновок.

Вступ.

Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування під впливом соціально-економічних відносин, що змінюються.

У дані курсові роботі прокоментовано чинне трудове за­конодавство: Кодекс законів про працю України (далі — КЗпП), "Про охорону праці", а також постанови Кабінету Міністрів України з питань охорони праці та ін.

На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або здійснюва­них у несприятливих температурних умовах, праця неповнольтніх повинна бути законодавчо закріплина і бути під постійним наглядом державних органів з питані охорони праці неповнолітніх. Молоді повинно видаваться безплатно за встановленими нормами спеціаль­ний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту: маски, респіратори, захисні окуляри, запобіжні поя­си і т. ін., а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

Порядок забезпечення молоді а також інших працівників підприємств спеціаль­ним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами інди­відуального захисту, а також порядок їх утримання і збері­гання визначається Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та інши­ми засобами індивідуального захисту, затвердженим нака­зом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 p. №170.

Тому я Коцаба Т.М. обрав цю тему щоб глибши дослідити в яких умовах працює сучасна молодь, і чому коли існує така законодавча база , вона порушується майже на кожному підприємстві, установі, організацій. Потрібно шоб державнні органи проводили суворіший контроль за дотриманям законодавства про охорону працю неповнолітніх.

1. Поняття охорони здоров'я працівників на виробництві та правове забезпечення

Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, належні, безпечні й здорові умо­ви праці. Відповідно до ст.12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Серед основних трудових прав працівників ст. 2 Кодексу законів про працю України вказує на право на здо­рові та безпечні умови праці. Ст. 6 Основ законодавства Украї­ни про охорону здоров'я закріплює право на охорону здо­ров'я, що передбачає серед інших право на безпечні й здо­рові умови праці.

Державні, громадські або інші органи, підприємства, уста­нови, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяль­ності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб (ст. 5 Основ законодавства України про охорону здоро­в'я). Зазначаючи необхідність створення безпечних і здоро­вих умов праці в процесі трудової діяльності працівників, наукова та навчальна література з трудового права завжди користувалася терміном "охорона праці". При цьому термін"охорона праці" вживається в двох значеннях: широкому й вузькому. Як вказуєB.I. Прокопенко, в широкому розумінні до поняття "охорона праці" відносяться "ті гарантії для пра­цівників, що передбачають усі норми трудового законодав­ства"[1] . У широкому зна­ченні під охороною праці розуміється сукупність правових норм, що охоплюють увесь комплекс питань застосування праці й приналежних до різних інститутів трудового права (трудового договору, робочого часу і часу відпочинку та ін.). До них належать норми, які забороняють необгрунтовану відмову в прийнятті на роботу, обмежують переведення та звільнення працівників, встановлюють граничну тривалість робочого часу, регламентують час відпочинку, та багато інших, спрямованих на створення сприятливих загальних умов тру­дової діяльності[2] . Л.О. Сироватська під охороною праці у широкому значенні розуміє все трудове право, оскільки всі його нор­ми спрямовані на захист інтересів усіх працюючих[3] . У цьому значенні, на нашу думку, і повинен застосовуватися термін "охорона праці" як визначення заходів, спрямованих на охорону права особи на працю.

Терміном "охорона праці" у вузькому розумінні завжди визначалося створення для працівників здорових та безпеч­них умов праці (див. зазначену вище роботу, с. 446). Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в ст. 1 так визначає охорону праці: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи". Виходячи зі змісту зако