Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу 2

Курсова робота

З дисципліни “Бухгалтерський облік в торгівлі

і громадському харчуванні”

на тему:

Облік товарів і тари на підприємствах малого бізнесу.

За матеріалами КПМ “Електротовари”

Зміст.

І. Вступ.

ІІ. Основна частина.

1. Економічна суть виробничих запасів.

2. Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази та спеціальної літератури.

3. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства.

4. Поняття, класифікація та оцінка виробничих запасів.

5. Синтетичний та аналітичний облік надходження виробничих запасів.

6. Синтетичний та аналітичний облік вибуття виробничих запасів.

ІІІ. Висновок.

Література .

Вступ.

Запаси складають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, є найбільш важливою і значною частиною оборотних активів підприємства, обов’язково враховується при визначенні результатів господарської діяльності підприємства, та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Основними завданнями організації обліку запасів на підприємстві є

1. Контроль за повним і своєчасним оприбуткуванням матеріальних цінностей та їх збереженням за місцями зберігання і на всіх стадіях обробки.

2. Відповідність складських запасів нормативам.

3. Раціональна оцінка виробничих запасів.

4. Розрахунок фактичної собівартості, витрачених матеріалів, та їх залишків за місцями зберігання і за статтями балансу.

5. Виявлення всіх витрат, пов’язаних з придбанням або виготовленням запасів, та визначення первісної вартості.

6. Контроль за правильністю використання МШП під час їх експлуатації.

7. Встановлення методології обліку затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції протягом року;

8. Регламентування складу собівартості продукції, а також оформлення документації по її руху;

9. Своєчасне оприбуткування і списання готової продукції, а також оформлення документів по її руху;

10. Забезпечення своєчасного документального оформлення руху продукції – надходження її на склади (випуск з виробництва) і відправлення покупцям;

11. Відображення операцій випуску, відвантаження і реалізації продукції в регістрах поточного обліку в системі бухгалтерських рахунків;

12. Контроль за виконанням плану з обсягу реалізації готової продукції, номенклатури, асортименту і якості, а також визначення результатів від її реалізації;

13. Фіксація позавиробничих витрат, які пов’язані зі збутом продукції та контроль за їх обсягом і складом;

Основні підходи, які регламентують методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності. Представлені в П(С)БО 9 “Запаси”, а також в П(С)БО 6 “Витрати”.

1. Економічна суть виробничих запасів.

На рівні підприємства запаси належать до об’єктів, які потребують великих капіталовкладень, і тому являють собою один із чинників, що визначають політику підприємства та впливають на рівень ефективності його функціонування. Проте більшість підприємств не приділяють належної уваги питанням управління виробничими запасами і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних запасах, унаслідок чого змушені нести додаткові витрати.

Виробничі запаси на підприємстві становлять більшість сукупного запасу товарно-матеріальних цінностей.

Управління запасами має два основні аспекти. Один стосується забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідного продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці.

Другий аспект пов’язаний з витратами на підтримання певного рівня запасів. Виходячи з цих положень на підприємстві регулюють рівень матеріальних запасів виробництва.

Запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів.

Запаси є дуже важливою і значною частиною активів підприємства. Вони відносяться до складу оборотних активів, тому можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Ефективність управління обіговими коштами підприємства, до яких відносяться виробничі запаси, обумовлюються багатьма чинниками - - як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може, та повинно активно впливати.

До зовнішніх чинників належить загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування.

Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів. Основні з них покладені в основу раціонального та економного використання матеріальних і паливно-енергетичних ресурсів.

Зменшення матеріало - та енергомісткості продукції дає змогу підприємству:

· Поліпшити своє фінансове становище за рахунок зменшення собівартості продукції та збільшення прибутку;

· Збільшити обсяг випуску про

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать