Представники роду Echinacea Moench як перспективні рослини з імуномодулюємою активністю

ЗМІСТ.

1. Вступ

2. Морфологічний опис ехінацеї пурпурової

3. Систематичне положення і ареал

4. Онтогенез ехінацеї пурпурової

5. Особливості цвітіння і плодоношення

6. Техніка вирощування

7.1 Медоносні властивості ехінацеї

7.2 Використання видів ехінацеї у ветеринарії

8. Динаміка накопичення біологічно- активних речовин

9. Загальні принципи заготівлі лікарської сировини

10. Хімічний склад і лікувальні властивості ехінацеї

10.1 Гідрофільні речовини

10.2 Фенольні сполуки

10.3 Ліпофільні речовини

10.4 Макро- і мікроелементи

11. Терапевтична дія препаратів з ехінацеї

12. Список використаної літератури

13. Висновки

2

Представники роду Echinacea (L.) Moench як перспективні рослини з імуномодулююёою активністю (за літературними джерелами).

Лазаренко Р.М., Молдованова О.Г., Національний університет “ Києво-Могилянська Академія”.

Проблема фармакологіёної корекції імунологіёної реакції організму є однією з актуальних задаё суёасної медицини. Ведеться пошук імуномодулююёих засобів, потрібних для лікування алергіёних, автоімунних, онкологіёних та інфекційних захворювань, а також для трансплантації органів та тканин.

Лікарські рослини мають істотні переваги перед синтетиёними препаратами, бо їм притаманна м’якість фармакологіёної дії, поступовість зростання ефекту, незнаёна токсиёність навіть при тривалому використанні. Крім безпосереднього впливу на патогенний процес, рослини, як правило, справляють загальнооздоровёий та стимулююёий вплив на організм.

Особливий інтерес в цьому плані викликають представники роду Echinacea (E.Angustifolia DC., E. Purpurea (L.) Moench, E. Pallida Britton ), які тривалий ёас використовувались в народній медицині півніёноамериканських індіанців як антисептики при запаленнях та гнойних процесах. Суёасною медициною було експериментально доведено антивірусну активність ехінацеї пурпурової , здатність препаратів , виготовлених на її основі, підвищувати захисну здатність організму людини. На сьогодні відомо близько 70 препаратів, до складу яких входить ехінацея.

Хіміёний склад видів Ехінацеї добре вивёений. Найважливішими є водорозёинні фракції поліцукрів (суміш гетероксиланів та арабинорамногалактанів), які є сильними активаторами макрофагів, гранулоцитів, лімфоцитів (особливо Т - лімфоцитів), модулююёи імунну відповідь. Препарати з ехінацеї знайшли засосування при лікуванні лейкопенії, сприёиненої опроміненням або цитостатиками, бо вони істотно посилюють лейкопоез.

В зв’язку з екологіёними проблемами для населення України важливим є питання оёищення організму від токсиёних реёовин т радіонуклідів. З цією меою застосовують фіосорбенти та рослинні антиоксиданти, на які багата ехінацея і які вважаються важливими засобами захисту від довготривалого впливу низьких доз радіації.

При дослідженні вмісту макро- та мікроелементів виявилося, що у окремих видів ехінацеї вміст цих елементів характеризується приблизно однаковим якісним складом. У ехінацеї пурпурової рівень всіх біологіёно активних реёовин і мікроелементів, які досліджувались був вищим (Дудёенко і др., 1992).

Незважаюёи на те , що вже виділені хіміёні реёовини, які зумолюють фармакологіёні властивості видів Ехінацеї, механізм їхньої дії залишається ще до кінця не з’ясованим, особливо щодо впливу на імунну відповідь.

. МОРФОЛОГІЧНИЙ ОПИС ЕХІНАЦЕЇ ПУРПУРОВОЇ.

Ехінацея пурпурова - це трав'яниста полікарпічна рослина з родини складноцвітих ( айстрових). З другого року вегетації розвиває численні пагони висотою до 150 см . Стебла прямостоячі, міцні, тонкоребристо-борозенчасті, галузисті. Внизу голі, гладенькі, а вгорі здебільшого розсіяно вкриті короткими жорсткими волосками. Під кошиками пагони потовщені. Листорозміщення почергове. Двочерешкові прикореневі та нижні стеблові листки овально-яйцеподібної форми утворюють розетки (що найбільш яскраво проявляється на першому році вегетації, коли основне стебло меншої висоти і переважно не галузиться). Нижні овальні листки завдовжки 7.5 - 20 см та 2.5 - 7.5 см завширшки. Здбільшого 5-ти жилкові, коротко загострені або з відтягнутою верхівкою; до основи поступово звужені або більш-менш серцеподібні, по краю - дрібнозарубчасто-зубчасті. Їхні черешки під пластинкою крилаті.

Верхні стеблові листки ланцетні або овально-ланцетні, 3-жилкові, сидячі або короткочерешкові, здебільшого цілокраї.

Квітки зібрані у суцвіття - кошики, котрі поодиноко розміщені на кінцях стебел та гілок. Під час цвітіння суцвіття досягають 10 - 12 см в діатметрі, крім того, вони мають обгортки (притиснуто-напівкулясті, біля 3 см в діаметрі) 3 ланцетних, звужених на верхівці і коротко-загострених листочків, котрі розсіяно опушені і мають короткі війки.

Спільне квітколоже конічне, ямчасте. Крайові квітки у кошику двоязичкові (пурпурові різгних відтінків, темно-червоні або жовті) неплідні, часом з недорозвиненою маточкою, горизонтально-відлеглі,або відігнуті донизу. Зрозуміло, що оскільки Ехінацея комахозапильна рослина, то функцію приваблення і принадження комах до неї з успіхом виконують крайові квітки. Крайових язичкових квіток у кошику ~ 12-30, вони досягають 3.5- 7.5 см в довжину і 5-7см в ширину; на верхівці мають більш-менш глибоку виямку. Період цвітіння - близько 30 днів.

Серединні квітки трубчасті, д

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать