Здійснення в Україні державної влади за принципом розділення на законодавчу виконавчу та судову

ВСТУП

З цьго приводу вже чимало написано · сказано. Hе буду повторювати аргументи, а лише зазначу, що принцип под·лу влади для правовој держави не сл·д фетишизувати, що µдиним джерелом державној влади µ народ, а державн· органи виконують певн· функц·ј по зд·йсненню ц·µј влади, що суть питання полягаµ не т·льки у науково обгрунтованому розпод·л· цих функц·й, а, що не менш важливо, - у взаµмод·ј вс·х г·лок влади.

Характерно, що приб·чники президентськој республ·ки · концепц·ј под·лу влади часто посилаються на конституц·йний досв·д США. Але звернемось до американських авторитет·в. В·до­мий конституц·онал·ст професор Ч.Райз у в·снику "Програми сприяння парламентов· Украјни" (номер за 12 вересня 1995 р.) пише: "Под·л влади" µ не зовс·м точним терм·ном для опису аме­риканськој конституц·йној модел·. автори американськој консти­туц·ј насправд· створили форму державного правл·ння не з "под·лом влади", а радше з в·докремленими один в·д одного владними ·нститутами - президентом, законодавчим органом · су­дами, як· мають розмежован· компетенц·ј · розпод·лен· функц·ј... Кожна г·лка влади може вдаватися до певних д·й, але проведення ц·л·сној пол·тики вимагаµ сп·впрац· ·нших владних г·лок". "Чи призводить система, яка даµ конкретн· ·нституц·йн· повноваження президентов· · законодавчому органов·, до супер­ництва м·ж ними у виробленн· пол·тики?" - запитуµ Райз. ¶ в·дпов·даµ: "Так, призводить, але ж вона таки створюµ стимули, необх·дн· г·лкам влади для сп·впрац·"(9,14-15).

Творцям нашој новој Конституц·ј треба зважити на цей б·к справи. Покищо законодавча · виконавча г·лки влади змагаються ·з перем·нним усп·хом у накладенн· вето на в·дпов·дн· акти. Hа м·й погляд у нов·й Конституц·ј Украјни сл·д ч·тко вказати на необх·дн·сть взаµмод·ј р·зних г·лок влади. Hе менш важливо до­могтися такој взаµмод·ј у реальн·й практиц·.

В структурно-орган·зац·йному план· правова держава пропо­нуµ належне розд·лення сфер д·яльност·, прац· · ч·ткого розп­ред·лення функц·й · компетенц·ј м·ж р·зними державними органа­ми, тобто все те, що по давн·й юридичн·й традиц·ј називаµться концепц·µю "розд·лення влади".

Так само · в Украјн· мова повинна йти про розд·л сфер, сп·вроб·тництва · компетенц·ј м·ж трьома основними владами - законодавчој, виконавчој · судовој.

Кожна з цих влад в залежност· в·д своµј природи, характе­ром функц·й · призначенням повинна зайняти своµ м·сце в за­гальн·й систем· державној орган·зованој влади · вести державн· справи в в·дпов·дних јм формах · межах, належними шляхами · засобами. Законодавча влада в концепц·ј правовој держави по­винна виступати як орган, що виражаµ волю народу, як вищий представницький заклад. В·дпов·дно виконавча влада (уряд · в ц·лому вся виконавчо-розпорядча влада) повинна формуватися урядовими органами, бути п·дконтрольною · п·дзв·тною јм, д·яти на основ·, в межах закону. Судова влада повинна реал·зовува­тися незалежними в·д вс·х ·нших влад судами на основ· правових закон·в.

Розпод·л влад включаµ в себе орган·зац·йно-правовий ме­хан·зм јх взаµмод·ј, взаµмних здержок · противаг з ц·ллю утри­мання кожною з них својх повноважень · разом з тим забезпечен­ня јј незалежност· в·д ·нших влад в тих же межах. В системн·й одиниц· розд·лених влад суверен·тет держави знаходить своµ найб·льш адекватне орган·зац·йне вт·лення (9,15-19).

Розпод·л влад - це резюме · показник розвитку права · держави, орган·зац·йний вираз правового характеру держави, не­обх·дна передумова для правовој законност· · режиму панування права. Без належного розпод·лу влад не може ·снувати правовој держави · правових закон·в.

1. ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК ТЕОР¶± РОЗПОД¶ЛУ ВЛАД

Звернемся до паршопочатк·в розвитку теор·ј про под·л дер­жавној влади на законодавчу, виконавчу · судову.

В XIII глав· 5-ој книги "Про дух закон·в" Монтеск'µ пор·внюµ деспотичне правл·ння з звичаями дикун·в Лу·з·ани, котр·, бажаючи д·стати з дерева пл·д, зрубують дерево п·д са­мий кор·нь. Так д·µ · деспотичне правл·ння, само п·друбуючи крону, на котр·й воно тримаµться.

Феодально деспотичному режиму Монтеск'µ протиставляµ конституц·йно-монарх·чний або республ·канський режим · под·бно до Локка розвиваµ компром·сну теор·ю розпод·лу влад на законо­давчу, виконавчу · судову, д·ючи ·золоьвано одна в·д одној. Монтеск'µ був впевнений, що, якщо монарх буде управляти не вм·шуючись в судов· функц·ј, а законодавч· органи будуть вида­вати т·льки закони, але не управляти крајною, вс· основн· про­шарки феодального сусп·льства будуть задоволен·, зокрема бур­жуаз·я перестане бути ворогом аристократичној знат·. В цьому питанн· Монтеск'µ под·бно до Локка ор·µнтувався на так звану Славну революц·ю 1688-1689 рр. в Англ·ј, заснованому на класо­вому компром·с· м·ж буржуаз·µю · феодально-аристократичною владою. Про такий компром·с мр·яв Монтеск'µ · для Франц·ј. Са­ма по соб· теор·я розпод·лу влад в·д·гравала в часи Монтеск'µ в·дому прогресивну роль, тому що в як·йсь м·р· обмежувала су­дову · законодавчу владу монарха. Але по сут· вона страждала кор·нним недол·ком, так як фактично вела до знищення µдност· державној влади, робила виконавчу владу незалежною в·д законо­давчих орган·в · по сут· справи безконтрольною, а законодавч· органи перетворювала в заклади, як· могли видавати закони але не мали права сл·дкувати за јх виконанням. М·ж окремими влада­ми виникали конфл·кти. Теор·я розпод·лу влад - типовий зразок компром·су фра