Психологічні конфлікти якчинник сімейних розлучень

Міністерство освіти і науки України

Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника Кафедра соціальної психології

Курсова робота

на тему:

Психологічні конфлікти як чинник сімейних розлучень

Виконала студентка гр. Пс-31 Бринецька К. Я. Науковий керівник:

доц. Возняк Л. С.

м. Івано-Франківськ

2004

Зміст

Вступ

І. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання

І. 1. Структура та динаміка конфлікту І. 2. Функції та типологія конфліктів І. 3. Причини виникнення конфліктів. Способи поведінки в конфліктній ситуації

ІІ. Різновиди шлюбів

ІІ.1. Шлюб за розрахунком.

ІІ.2. Типологія шлюбів

ІІ.3. Залежність якості шлюбу від сексуальних взаємин подружжя

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

У найбільш загальному вигляді конфлікт можна визначи­ти як загострення суперечностей, що виникають у ре­зультаті відмінності у поглядах, інтересах, прагненнях людей і сприймаються та оцінюються його учасника­ми як несумісні з їх власними. Це супроводжується спро­бами примусового нав'язування власної позиції і призводить до психологічної напруженості та протиборства.Абсолютно безконфліктних шлюбів у природі не існує. Навіть найгармонійніші пари, що кохають один одного, періодично сваряться через ті чи інші причини. І це зовсім не свідчить про сімейне неблагополуччя. Навпаки, свідчить про те, що їхні почуття живі, а стосунки постійно розвиваються. Уникнути розбіжностей неможливо через ту просту причину, що людина конфліктна за своєю природою, і зовнішньо це саме й знаходить вираження у сварках. Хоч як любили б один одного партнери, обов’язково в якихось питаннях їхні думки розходяться. Отже, зіткнення інтересів неминуче. У складних, конфліктних ситуаціях яскраво виявляється внутрішня сутність кожної людини. Хтось реагує на те, що відбувається, бурхливо, емоційно. Інші виявляють терпіння й дипломатичність, намагаються згладити гострі кути. Треті й зовсім розряджають обстановку веселим жартом. Поведінка в момент конфлікту залежить від темпераменту кожної людини, її характеру, навичок, виховання, накопиченого життєвого досвіду. Є чимало сімей, де подружжя конфліктує один з одним постійно, причому дуже бурхливо, проте при цьому чудово почувається. Зіткнення інтересів дає їм можливість виговоритися, отримати емоційну розрядку, краще зрозуміти один одного, а в результаті — стати ще ближчими. Секрет полягає в тому, що сварки тут продиктовані почуттям любові до партнера. Загальновідомо, що в любові завжди є елементи ненависті. Ми любимо й шануємо людину, але при цьому не сприймаємо якісь якості чи навички, які заважають їй виглядати гідно — наприклад, лінь, незібраність, упертість, пристрасть до спиртного тощо. Зрозуміло, кожний конфлікт несе в собі руйнівну силу. Та якщо він продиктований турботою про людину, бажанням допомогти, то стосунки не зруйнуються, а стануть більш ясними й зрозумілими. Це схоже на стан перед грозою: коли небо закривають хмари, багато хто почувається дискомфортно. Атмосфера тисне, стає напруженою. Та коли грозові хмари, нарешті, прориваються зливою, всім відразу легше дихати...

За висновками фахівців, найчастіше подружжя відтворює ту модель поведінки, яку спостерігали в дитинстві у власних сім’ях. Якщо батьки часто й голосно сварилися, з’ясовували стосунки на підвищених тонах — цілком можливо, що діти, ставши дорослими, поводитимуться так само. Якщо ж у сім’ї було прийнято поступатися один одному, уникати конфронтації, то стиль спілкування буде іншим. Найконфліктнішими традиційно вважаються перші роки спільного життя. У цей час дрібні сварки спалахують повсякчас, здавалося б, через дрібниці. Приводом для сварки можуть стати побутові звички партнера, його гастрономічні пристрасті тощо. Та приказка «милі посваряться — ще краще помиряться» у цей час справедлива як ніколи. Не минає і п’яти хвилин, як подружжя миряться, і знову вони щасливі. У цей період конфлікти обумовлені природним притиранням характерів. Поступово партнери звикнуть до тих чи інших особливостей один одного, виробляють прийнятні для обох стереотипи поведінки. Нині на перший план висуваються інші проблеми. Як свідчить статистика, найчастіше приводом для розбіжностей є економічні питання. Причому це зовсім не залежить від рівня добробуту сім’ї. І добре забезпечені, і малозабезпечені з однаковим азартом сперечаються з приводу того, як краще витратити зароблені гроші, що придбати насамперед, на чому заощадити тощо.

І. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання

І. 1. Структура конфлікту

У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, об­рази конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т. д. З точки зору соціальної психології, що досліджує особистісні, міжособистісні та міжгрупові конфлікти, найтиповішими сторонами конфлікту є окремі аспекти (риси) особистості, самі особистості та соціальні групи. За такої класифікації учасників можливі конфлікти типу: риса осо­бистості — риса особистості, особистість — особистість, особистість — група, група — група. В соціально-психологічному плані учасники, конфлікту характеризуються пе­

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать