Особливості відповідальності за шкоду заподіяну неповнолітніми недієздатними і громадянами не

Міністерство освіти України

Івано-Франківський інститут права,

економіки та будівництва

Юридичний факультет

Кафедра цивільного права

та цивільного процесу

Курсова робота

з цивільного права

«Особливості відповідальності за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами не здатних зрозуміти значення своїх дій»

Виконав: ст. гр. Юз - 97 - 3

Скочинська Ольга

Науковий керівник:

доц. Васькович Й.В.

м. Івано-Франківськ

1999р.

Зміст

Вступ

1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.

2. Особливості позадоговірної відповідальності та її функції.

3. Підстави позадоговірної відповідальності.

4. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій.

4.1. Відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми.

4.2. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, визнаним недієздатним.

4.3. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій.

Практична частина

Висновки

Список використаних першоджерел

Вступ

Метою даної курсової роботи є висвітлення особливостей позадоговірної відповідальності, в даному випадку відповідальність за шкоду, заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами не здатних зрозуміти значення своїх дій.

Відсутність між потерпілим і заподіювачем зобов'язальних відно­син до заподіяння шкоди не означає, що між ними не існувало ніяких цивільно-правових відносин. Вони перебували в абсолют­них цивільних правовідносинах, змістом яких є абсолютне суб'єк­тивне цивільне право та абсолютний суб'єктивний цивільний обо­в'язок.

Позадоговірна відповідальність наступає за порушення юри­дичного обов'язку, що має абсолютний характер, входить в аб­солютне правовідношення, змістом якого є необхідність утри­муватися від порушення суб'єктивного права чи особистого блага. Його порушення щодо конкретного носія права породжує но­вий обов'язок замість невиконаного — відшкодувати завдану шко­ду. Внаслідок цього позадоговірна відповідальність — це завжди новий юридичний обов'язок, який покладається на правопоруш­ника замість невиконаного.

Особливу увагу цивільне законодавство приділяє відповідальності за шкоду заподіяну неповнолітніми, недієздатними і громадянами не здатних зрозуміти значення своїх дій. Законодавець не покладає на них відповідальності, оскільки свідомо вони не здатні зрозуміти протиправності своїх дій.

Непов­нолітніми вважаються особи, які не досягли 15 років, вони нахядяться під опікою батьків, вчителів або інших законних опікунів. Недієздатним громадянин може бути визнаний судом в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, і над ним також встановлюється опіка. Врахо­вуючи можливість таких життєвих ситуацій, ЦК України передбачає, що дієздатний громадянин, який заподіяв шко­ду в стані раптової втрати свідомості чи в стані афекту, не відповідає за заподіяну ним шкоду, оскіль­ки він невинний

1. Поняття та елементи зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.

Однією з підстав виникнення зобов'язань, згідно з ст 440 ЦК України, є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від інших зобов'язань, які виникають з правомірних актів (наприклад, до­говору, односторонньої угоди, адміністративного акта), цей вид зобов'язань виникає з неправомірних актів, яким є правопору­шення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди делікто-здатною особою. Зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди на­зивають деліктними (від лат. delictum — правопорушення). За­подіяння шкоди іншій особі не завжди породжує деліктне зобо­в'язання. Воно виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов'язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов'язаль­них відносин.

Абсолютність суб'єктивного цивільного права полягає в тому, що воно охороняється від усіх і кожного, хто підпорядкова­ний даному правовому режиму. До абсолютних прав належать: право власності, право на недоторканість життя і здоров'я, честі та гідності, особистої свободи, право на охорону здоров'я тощо. Якщо абсолютне суб'єктивне право охороняється від усіх і кож­ного, то кореспондуючий юридичний обов'язок також покладаєть­ся на всіх і кожного. Абсолютний юридичний обов'язок характе­ризується пасивністю, його змістом є необхідність утримуватись від порушення чужого абсолютно суб'єктивного права. Невико­нання такого обов'язку завжди призводить до порушення чужого суб'єктивного права і при наявності передбачених законом інших підстав породжує деліктне зобов'язання.

Деліктне зобов'язання — це зобов'язання, в якому особа, що протиправне і виновно заподіяла шкоду особистості громадяни­на або його майну чи майну організації, зобов'язана її відшкоду­вати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шко­ди у повному обсязі[1] . Деліктне зобов'язання — це різновид ци­вільно-правових зобов'язань і тому йому властиві ті самі струк­турні особливості, що характеризують кожне зобов'язання. Та­кими структурними елементами є суб'єкт, об'єкт, зміст.

Суб'єктами