Вільні економічні зони суть класифікація та функції

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра міжнародних валютно – кредитних та фінансових відносин

Курсова робота

зі світової економіки на тему:

“Вільні економічні зони: суть, класифікація та функції”

Студента 2 курсу відділення МЕВ

4 групи

Халапсуса Дмитра

Науковий керівник:

Тарасенко І. Л.

Київ 2001

План

Розділ І. Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності .

§ 1.1 Дочірні підприємства як суб’єкти інвестиційної діяльності

§ 1.2 Аналіз країн за їх привабливістю до здійснення інвестиційної діяльності

§ 1.3 Розкриття суті та сенсу поняття «офшор»

§ 1.4 Створення і функціонування офшорних компаній

Розділ ІІ. Перелік та аналіз декількох найбільш інвестиційно привабливих офшорних зон.

§ 2.1 Новий Перелік офшорних зон: доповнення та відозміни

§ 2.2 Особливості функціонування Британських Віргінських островів як офшорної зони

§ 2.3 Панама - один з найпривабливіших “офшоров” світу

§ 2.4 Характеристика Острова Мен як вільно економічної зони

§ 2.5 Підсумки щодо вибору офшорної зони

Розділ ІІІ. Офшорні суперечності в українському законодавстві.

§ 3.1 Ставлення українського законодавства до офшорних зон, “Закон про прибуток”

§ 3.2 Невідповідності законодавства України її міжнародним договорам

§ 3.3 Статус міжнародних договорів у правовій системі України

§ 3.4 Колізії в українському законодавстві

§ 3.5 Проблематика прийняття рішень щодо невідповідностей в законодавстві

Розділ І. Створення закордонних дочірніх фірм і офшорні зони як один з найсприятливіших секторів здійснення інвестиційної діяльності .

§ 1.1 Дочірні підприємства як суб’єкти інвестиційної діяльності.

Міжнародна інтеграція господарських зв'язків і економічні перетворення в Україні створили передумови для розширення закордонної підприємницької діяльності вітчизняних підприємств. Створення закордонних господарських одиниць забезпечує додаткові можливості для розширення закордонного інвестування й інших видів зовнішньоекономічної діяльності.

Вітчизняні суб'єкти господарської діяльності можуть створювати за межами України наступні господарські одиниці:

• відділення — закордонне підприємство, що є частиною підприємства експортера;

• представництво — структурна одиниця вітчизняного підприємства, що не здійснює господарської діяльності, а займається посередництвом, підготовкою угод, контрактів і виконує задачі, зв'язані з контрактами між партнерами;

• філія — підрозділ вітчизняного господарського суб'єкта, зареєстрована як окрема фірма без права юридичної особи здійснювати торгові чи інші операції;

• спільне підприємство — підприємство, створене на основі об'єднання капіталів резидента і нерезидента для здійснення спільної фінансово-господарської діяльності, керування і розподіли прибутків пропорційно вкладеному капіталу;

• асоційоване підприємство — підприємство

у статутному капіталі якого частка інвестора складає від 20% до 50%;

• дочірнє підприємство — підприємство, у статутному капіталі якого частка інвестора складає від 50% до 100%.

Інвестори віддають перевагу створенню за межами України асоційованих і дочірніх підприємств. Це обумовлено можливістю їхнього контролю, що передбачає здійснення вирішального впливу на фінансову, господарську і комерційну політику з метою одержання прибутку від їхньої діяльності.

Створити дочірні підприємства резидентів України за її межами можна шляхом:

1) внесення майнових і грошових внесків;

2) придбання іноземного діючого підприємства;

3) придбання пакетів акцій іноземних підприємств.

Здійснення майнових і грошових інвестицій. у тому числі й у дочірні підприємства, за межі України підлягає ліцензуванню відповідно до Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, затвердженим постановою КМУ від 19.02.96 р. № 229, і Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затвердженої постановою Правління НБУ 16.03.99 р. № 122.

До іноземних фінансових інвестицій, що здійснюються резидентами в закордонні дочірні підприємства, пред'являються наступні вимоги:

— здійснюються тільки за рахунок власних коштів, а за рахунок кредитів банків, у тому числі іноземних, — забороняється;

— здійснюються тільки в безготівковій формі і винятково через кореспондентські рахунки уповноважених банків України в банках країни-реципієнта;

— усі надходження від іноземних інвестицій на користь резидентів повинні бути зараховані на їхні валютні рахунки в уповноважених банках після сплати всіх податків відповідно до законодавства країни, що приймає інвестиції, про що офіційно інформується уповноважений банк і податкова адміністрація;

— прибуток, отриманий резидентами за кордоном, підлягає обов'язковому декларуванню.

Основними типами дочірніх фірм, що створюються за кордоном українськими підприємствами, є:

1)т

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать