Економіко-кримінологічна теорія

Економіко-кримінологічна

теорія детінізації економіки

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження. Окреслюється проблемна ситуація, визначаються мета, теоретичні і прикладні завдання дослідження, концептуальні, теоретико-методологічні засади та методичні засоби розв'язання визначених завдань.

Розділ перший “Об'єкт, предмет, передумови та структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки” складається із трьох підрозділів та одинадцяти параграфів. У підрозділі 1.1.“Введення у проблему детінізації економіки” наводиться розгорнутий аналіз літературних джерел та різноманітних визначень поняття, структури та складових елементів тіньової економіки. На підставі цього робиться висновок, що переважна частина проведених досліджень тіньової економіки носять вузькофаховий і, як правило, суто оціночний характер. Наголошується, що неможливо встановити реальні обсяги тіньової економіки, не визначивши повного переліку її потенційних джерел та чинників. Тим більше не можна розробити ефективні шляхи призупинення тіньової економіки на основі суперечливих, в тому числі побутово-жаргонних, визначень поняття тіньової економіки (“шарова”, “неофіційна”, “мала”, “фіктивна”, “дефективна”, “паралельна”, “чорна”, “сіра”, “брудна”, “незаконна” тощо).

Доводиться, що застосування вузькофахового підходу до визначення поняття і структури тіньової економіки не дає можливості встановити сутність, об'єктивні економічні і правові параметри цього явища. Відповідно без розробки комплексних теоретико-методологічних засад протидії тіньовій економіці не можливо розробити ефективну економічну модель передумов її детінізації, зконструювати ефективні правові механізми превентивного впливу на усунення економічних й організаційно-правових причин тінізації економіки. Без вирішення цих методологічних завдань практичні працівники правоохоронних органів позбавлені можливості ефективно виявляти і розкривати злочинні прояви та їх криміногенні чинники у тіньовій сфері. Водночас вузькофаховий підхід нерідко має місце у при прийнятті урядових рішень з проблем протидії тіньовій економіці. В запропонованих економічних заходах не завжди враховуються можливості їх правової реалізації і навпаки – рекомендації з правового регулювання не враховують економіко-кримінологічні закономірності функціонування тіньових відносин. Саме через вузькофаховий підхід, заходи протидії тіньовій економіці часто характеризуються непослідовністю, суперечливістю, взаємовиключенням. Прикладом цього є посилення кримінально-правової боротьби з тіньовою економікою, зокрема, введення кримінальної відповідальності за легалізацію (відмивання) тіньових доходів злочинного походження з одночасним ініціюванням законодавчих актів про легалізацію тіньових доходів шляхом амністії.

На підставі осмислення попередніми дослідниками теоретичних і прикладних проблем тіньових економічних процесів в дисертації доводиться, що важливою причиною існування вузькофахового підходу і неоднозначних тлумачень поняття “тіньова економіка” та шляхів її подолання є певна неоднозначність самої субстанції цього явища . З одного боку, в ньому значною мірою міститься протиправна, а частково й криміногенна основа , з іншого, сучасна тіньова економіка – це реальна економічна субстанція , яка відображає рівнозначну й об'єктивну реальність сучасних економічних умов, що знаходить свій вираз у рівнозначній або майже рівнозначній за масою капіталів як легальної економіки, так і сукупності тіньових посередницьких та виробничих, капіталооборотних відносин. Останні пронизують всю макро- і мікрорівневу структуру економіки і є її суттєвою складовою частиною. Однак ця частина економіки, з одного боку, не підпорядковується нормативно-правовій регламентації, з іншого – функціонує не лише з криміногенних мотивів, а й на основі реальних економічних інтересів, які вступають у конфлікт з непродуктивною високовитратною моделлю алгоритмів капіталообороту, тобто з наявним у країні правовим і економічним середовищем.

На основі розгляду взаємозв'язку і взаємовпливу економічних і криміногенних факторів тінізації економіки, в роботі доводиться, що створити економічні передумови і ефективну організаційно-правову інфраструктуру призупинення криміногенних тіньових процесів можливо лише за умов комплексного організаційно-правового, економічного та кримінологічного підходу до пізнання, моніторингу змін та протидії феномену “тіньова економіка”. Водночас мова йде не про підміну чи механічне поєднання цих наук. Йдеться про розробку праксологічних засад інтерналізації напрацьованих у цих науках знань та їх інтеграцію у спеціальній міждисциплінарній теорії детінізації економіки . Остання у межах елементів свого предмету та науково-практичних завдань мала б адекватно відображати, перш за все, організаційно-правовий, економічний і криміногенний аспекти явища “тіньова економіка” та повинна стати синтезованою методологічною основою комплексного пізнання сутності тіньових процесів, їх структури, джерел, причинного обумовлення, різноманітного прояву та його наслідків.

У підрозділі 1.2. “Управлінські, правові та кримінологічні структуроутворюючі елементи теорії детінізації економіки” визначаються наукові джерела, засади та межі інтерналізації економічних, організаційно-правових і кримінологічних знань у теорії детінізації економіки. Обґрунтовуються змі