Специфіка умов функціонування та основні тенденції розвитку тіньової економіки україни

СПЕЦИФІКА УМОВ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ "ТІНЬОВОЇ" ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 2.1. Чинники, якісні особливості розвитку та основні джерела живлення вітчизняної "тіньової" економіки На перший погляд може скластися враження, що радикальні економічні тасоціально-політичні реформи, основною метою яких є перехід до соціальнеорієнтованої ринкової економіки та побудова правової держави, повинні булизруйнувати, як саму адміністративну систему господарювання, так і їїзадзеркалля -- "тіньову" економіку бюрократичного типу. Проте, практиказасвідчує, що в реальному житті цього не сталося. Які ж основні об'єктивні та суб'єктивні причини сприяли масштабномузростанню вітчизняної "тіньової" економіки, що до того ж набуває якіснонових рис та ознак? Серед низки причин генерування останнього можна впевнено назвати двіосновні.По-перше, об'єктивно, згідно з теорією трансформацій, розпад будь-якоїсистеми (тим більше такої складної, як соціально-економічна) на першихетапах закономірно може сприяти суттєвому примноженню тих основних недоліківі вад, які іма-нентно були властиві системі, що розпалась. Саме тому фактичне збереження в Україні найбільш характерних параметрівгосподарського механізму, заснованого на безконтрольній державній власностіта державній монополії, що відбувалося на тлі різкого послаблення, а уподальшому і повної ліквідації директивного принципу планування і розподілуматеріальних, фінансових та трудових ресурсів, суттєво загострило недолікистарої системи господарювання, оскільки вимагало не- 30змірного зростання масштабів "тіньової підмазки" старихгіпер-трофованих механізмів прийняття рішень, що почали діяти на "новій",так би мовити "ринковій" основі.По-друге, суб'єктивно, хоча старі владні структури колишньої держави ірозпалися, проте не розпалися ті соціальне стру-ктуровані у минуломуспільноти, що їх персоніфікували. Тобто залишилися люди, які входили до цихструктур і які не тільки не втратили між собою набутих тісних зв'язків, алей до цього часу продовжують зберігати у недоторканості саме ті специфічністосунки, що залишаються побудованими на принципах і відносинах круговоїкорпоративної поруки, земляцтва, протекціонізму, кумівства і "блату". Як стара, так і генетичне нею породжена нова бюрократія втрансформаційний період опинилися у епіцентрі ринкових перетворень. Більшетого, ця унікальна "родинна" спільнота стала провідним суб'єктом реалізації"планів" трансформації соціальної та державної політики ринковогореформування. Оскільки бюрократія була і постійно залишається зацікавленою увстановленні такої системи "ринкових" відносин, за якою, хоч навіть і узакамуфльованому вигляді, має зберігатися апаратна монополія нарозпорядження (тобто на встановлення бажаного для бюрократії режимурегулювання чи маніпулювання) матеріальними, фінансово-кредитними аботрудовими ресурсами держави, то вона, як і за часів директивно-командноїекономіки, продовжує залишатися вирішальним ланцюгом, що зв'язує ресурси ісуб'єктів підприємницької діяльності. Немає необхідності доводити тезу, що влада є не тільки політичний, й,передусім, економічний феномен. Як засвідчує попередній аналіз, за часів старої системи бюрократичнавлада, за висловом класика марксизму, фактично мала у своїй власності самудержаву (тобто у її практично безконтрольному розпорядженні знаходилисьдержавне майно, фінансові та національні природні багатства). Механізмиреалізації цієї влади, перусім, базувалися на експлуатації чиновникамистатусу свого ієрархічного становища у владній піраміді. 31 За нових умов можливості "спокушувати" чиновників "нічийною" власністюабо "тіньовими" надвисокими доходами розширилися практично до майженелімітованих меж. Однією з головних пільг, що отримала необюрократія втрансформаційний період, стала цілком легальна можливість експлуатаціїзагальнонаціональної власності спільно з корпораційними спільнотами"тіньовиків", що здійснювалась і продовжує здійснюватися під гасломекономічних реформ. Вигода у цьому разі для зазначеного своєрідного"тандема" є обопільною. Проте, і загроза для розвитку суспільства створюється надзвичайновеличезна. Апаратники, привласнюючи в цих умовах надвисокі "тіньові" доходи,отримують реальний доступ до політичної влади. У результаті переорієнтаціїінтересів високого чиновництва величезні ресурси держави починаютьспрямовуватися переважно на цілі, що не мають жодного відношення ні допроцесів ринкової трансформації, ні до розвитку країни в цілому. Як засвідчує практика, трансформаційна лібералізація не тільки сприяєнеобхідному розкріпаченню економічного життя, але й суттєво посилює рівеньбезконтрольності і безкарності влади необюрократії. Ця влада, в першу чергуна свою користь, починає максимально використовувати як процеси зміни формвласності (зокрема, приватизацію державного майна і державних фінансів), такі лібералізацію ціноутворення, заробітної плати, послаблення контролю надекспортно-імпортними операціями, кредитно-фінансовими та валютно-грошовимивідносинами, ліквідацію державної монополії на виробництво та реалізаціюспиртних напоїв, тютюнових виробів, операції з дорогоцінними і стратегічнимиметалами тощо. Зазначені об'єктивні і суб'єктивні чинники на цей час призвели доаномального зрощування всіх найгірших властивостей "тіньової" економікистарого, так званого "ном

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать