AutoCAD - сучасна, відкрита для розвитку система прикладних комп'ютерних програм
ВСТУП AutoCAD - це сучасна, відкрита для розвитку система прикладних комп'ютерних програм, яка здатна автоматизувати найрізноманітніші графічні роботи. Назва системи утворюється скороченням від "Automated Computer Aided Design", що означає при перекладі з англійської мови "Автоматизоване комп'ютерне проектування". Графічна система AutoCAD практично не має ніяких обмежень. За її допомогою можливо створювати текстову документацію, машинобудівні креслення, графічну документацію для випуску радіоелектронної апаратури, архітектурно-будівельні креслення, креслення для суднобудівної та авіаційної промисловості, картографічну документацію, технічні та художні ілюстрації (в тому числі і кольорові). Технологія побудови креслення, що застосовується в системі AutoCAD, дозволяє вводити в креслення раніше заготовлені варіанти креслень деталей, проектувати варіанти розташування обладнання та ін. Висока продуктивність системи досягається як її власними програмними засобами, так і конструкціями виконавця креслення. їх можна описувати спеціальною мовою AutoLISP, на якій складені програми для системи AutoCAD. Розробником та юридичним володарем графічного пакету AutoCAD є відома американська фірма AUTODESK Ltd.
МЕТА ТА ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ Метою курсу комп'ютерної графіки є засвоєння основних команд AutoCADy, які дозволяють створити будь-яке креслення, відредагувати його, а також зміцнення знань студентів з інженерної графіки. Згідно з програмою передбачено виконання курсової роботи, яка складається з трьох завдань. Перше завдання - виконання креслення "Титульний аркуш", друге - побудова креслення "Спряження", третє – створення робочого креслення “Опора”. Виконання цих завдань базується на вивченому матеріалі стосовно використання команд створення і редагування креслень та отримання навичок роботи з ПЕОМ. Хід роботи Апаратне забезпечення При виконанні роботи користуємося системами AutoCAD R14 та AutoCAD 2000і на ПК з такою конфігурацією: Процесор: AMD Athlon XP 2500+ Barton; Пам'ять: 512 Мб SD RAM; Відеокарта: RADEON 9100, 128 Mb; Монітор: LG FLATRON T710PH 17" Жорсткий диск: 280 G6; Принтер: Canon IP1000; ОС: MS Windows XP Service Pack 2; Пакет прикладних комп'ютерних програм AutoCAD версії 14 може бути встановлено на звичайну базову ПЕОМ, яка містить в собі процесор, оперативну пам'ять, графічний монітор, клавіатуру та дисковод. Монітор використовується для наочного відображення креслення. Кожна зміна, що вноситься користувачем, миттєво знаходить своє відображення на екрані монітора. Важливою його характеристикою є розрізнювальна здатність. Чим вона вища, тим краща якість зображення. Для сучасних моніторів розрізнювальна здатність складає до 1280 х 1024 точок на дюйм при розмірі діагоналі робочого поля екрана до 21 дюйма. Клавіатура є основним пристроєм управління системою. Вона призначена для введення команд, тексту та цифрової інформації. На клавіатурі можна виділити такі блоки клавіш: блок алфавітно-цифрових клавіш для набору тексту і команд; клавіші управління курсором (із зображенням стрілок), які дозволяють переміщувати курсор по робочому полю або пунктах меню; функціональні клавіші - управляючі клавіші (, та ін.). Вони працюють тільки при одночасному натисненні разом з іншими клавішами. Наприклад, надпис + означає, що слід, утримуючі клавішу , натиснути клавішу , а після відпустити обидві. функціональне значення клавіш, які найчастіше використовуються при роботі в AutoCAD, наведено в табл. 1. Крім клавіатури також можуть бути використані зовнішні засоби введення інформації: маніпулятор "миша", цифровий планшет або світлове перо. Всі вони значно спрощують та прискорюють процес введення інформації. При виконанні навчальних креслень із перелічених вище зовнішніх засобів розглянемо використання маніпулятора "миша". Маніпулятор "миша" останнім часом є невід'ємною частиною сучасного персонального комп'ютера. При його переміщенні по поверхні стола відбувається відповідне переміщення курсору на екрані монітора. "Миша" буває двох або більше кнопочною. За кожною із кнопок закріплюється певна функція. Як правило, ліва кнопка зарезервована для визначення точок і вибору команд із меню системи. Середня кнопка викликає із ряду меню одну команду, яка частіше використовується. Права кнопка виконує функцію "Виконати команду", тобто дублює клавішу (). Таблиця 1 Клавіша Функціональне призначення Enter Завершення введення тексту, активізація набраної команди Shift Використовується для отримання великих літер Backspace Вилучення помилково набраного символу (ліворуч) PgUp Прискорення руху курсору вздовж екрана PgDn Сповільнення руху курсору вздовж екрана Ins Перехід курсору із графічного редактора в екранне меню Ноге Повернення курсору з екранного меню в графічний редактор F1 Перехід із текстового редактора до графічного F2 Вихід (вхід) із режиму ортогонального креслення - "Ortho" F9 Режим "Snap" - переміщення курсору з фіксованим кроком Ctrl + С Переривання виконання команди та вихід у командну строку Обладнанням для виводу інформації є принтер або плотер. Принтери можуть бути матричні, струменеві або лазерні. Вони відрізняються один від одного якістю отриманої твердої копії графічного зображення.
Для виконання цієї курсової роботи потрібно володіти певними знаннями з креслення та з роботи в системі AutoCAD. Нижче описані основні положення та навики, які необхідно знати для виконання даних завдань. Загальні положення Креслення в системі AutoCAD будуються із набору примітивів. Примітив - це такий графічний елемент, як відрізок прямої, коло, текстовий рядок та ін. Для повідомлення системи про те, який примітив їй необхідно відобразити, слід ввести команду. Команди можуть бути набрані з клавіатури, вибрані із екранного меню або введені шляхом натискання кнопки на цифровому планшеті або маніпуляторі "миша". В більшості випадків після вводу команди система AutoCAD видає "накази", що вказують той тип інформації, яка повинна бути введеною. При цьому завжди потребується точка, що визначає місце на кресленні, в яке має бути поміщено примітив. У деяких випадках потрібно вказати масштаб або кут повороту примітива. Ще до того, як необхідні параметри введено, примітив зображується на екрані монітора. Після цього можна ввести нову команду. Інші функції системи AutoCAD дозволяють різними способами корегувати креслення. Примітиви можна витирати, переміщувати або копіювати з метою формування фрагментів, що повторюються. На моніторі можна змінювати ракурс та поле зору, отримувати довідкову інформацію про креслення.
Запуск системи Пакет комп'ютерних програм AutoCAD розташовується на жорсткому магнітному диску ПЕОМ у директорії ACAD. Для запуску системи необхідно виконати такі дії: D:\ACAD\LAB\start.bat. тобто потрібно увійти на диску D у директорію ACAD, далі в каталог LAB та запустити файл start.bat. В результаті відбудеться завантаження системи, після чого на екрані монітора з'явиться головне меню: Main Menu (головне меню) Exit AutoCAD (вихід із AutoCAD). Begin a New drawing (почати нове креслення). Edit an EXISTING drawing (відредагувати існуюче креслення). Plot a drawing (надрукувати креслення на плотері). Printer Plot a drawing (надрукувати креслення на принтері). Configure AutoCAD (конфігурувати AutoCAD). File Utilities (робота з файлами). Compile shape/font description file (компіляція форм або файлу шрифтів). Convert old drawing file (поновлення креслень, що створено в попередніх версіях AutoCAD). Enter selection: (введіть ознаку:). На запитання комп'ютера Enter selection: необхідно з клавіатури ввести цифру, яка відповідає тій опції головного меню, на яку потрібно перейти. Наприклад, для того щоб розпочати нове креслення, необхідно ввести 1, а для редагування існуючого креслення - 2. Введемо цифру 1 та натиснемо на клавішу . У командному рядку з'явиться повідомлення: Enter Name of drawing: (введіть ім'я креслення). Ім'я креслення (файлу) може мати від одного до восьми символів (за винятком % і крапок, обмеження на довжину діє лише при роботі зі старими версіями програми в MS-DOS, операційна система Windows та новіші версії Auto CAD дозволяє використовувати до 255 символів) Для того щоб AutoCAD сформував операційне середовище, яке потрібне для виконання креслень, вводимо ім'я файлу за такою схемою: ім'я нового креслення = ім'я прототипу. Наприклад: Enter Name of drawing: titul = lab. Файл lab.dwg - це прототип, в якому сформовано операційне середовище для виконання креслень. Якщо креслення вже існує, його необхідно розглянути або відредагувати, то на запрошення Enter selection: треба набрати цифру 2, На запрошення системи Enter Name of drawing: необхідно ввести ім'я креслення, яке вже було сформовано раніше та записано до пам'яті ПЕОМ під вибраним іменем. Введення команд В режимі редагування креслення команда може бути введена або безпосередньо набором з клавіатури, або із екранного меню. Введення команди завершується натисканням на клавішу , після чого система може запитати додаткові дані (координати точки, зазначення об'єкту та ін.). З клавіатури команду можна вводити тільки тоді, коли у командному рядку з'явилося запрошення Command:. Якщо такого запрошення немає, то це означає, що попередня команда не закінчена і потрібно закінчити її або відмінити. При повторі команди набирати її знову на клавіатурі не обов'язково, достатньо просто натиснути на клавішу . Екранне меню знаходиться на моніторі праворуч від робочої області креслення. В ньому зібрані всі команди, які використовує AutoCAD. В залежності від функціонального призначення команди поділені на групи. Кожна з груп розташовується у власному каталозі (або підменю). Наприклад, до каталогу "DRAW" ("Креслення") зібрані команди, за допомогою яких виконується креслення (LINE. ARC, CIRCLE тощо); каталог "EDIT" ("Редагування") складається із команд, які здійснюють редагування креслень (MOVE, ROTATE, COPY тощо), Введення команди із екранного меню здійснюється установленням курсору на назві необхідної команди. Курсор переміщується маніпулятором "миша" або за допомогою кнопок клавіатури: - увійти в екранне меню; - повернутися до графічного режиму. При виборі команди із екранного меню незакінчена команда відміняється автоматично. Введення координат точок Коли AutoCAD видає запитання Point:, то необхідно задати координати точки на креслені. Це можна зробити одним із перелічених нижче способів: 1.Введенням абсолютних координат точки (дійсних значень х та у). Наприклад: Point: 45, 60 . Це означає, що введено точку, координата X якої дорівнює 45, а координата Y -60, Вважається, що центр системи координат (точка з координатами 0,0) розташований у нижньому лівому куті екрана монітора. Вісь X напрямлена праворуч, а вісь Y - угору. 2. За допомогою клавіш управління курсором. Для переміщення перехрестя курсору використовують чотири клавіші з стрілками. Для прискорення переміщення курсору використовується клавіша , а для сповільнення - клавіша . Після того, як перехрестя курсору підведено до потрібного місця, необхідно натиснути клавішу для введення координат положення точки. 3. Введенням відносних координат. Коли одна точка вже існує на кресленні, то координата другої точки можна задати у відносних координатах, тобто у прирощеннях координат точки по відношенню до попередньої точки. Для цього необхідно написати знак @ перед координатами х та. у. Наприклад: Point: @ 210, 297 . Це означає, що збільшення координати X дорівнює 210 (тобто Ах = 210), а збільшення координати Y дорівнює 297 (тобто А у = 297). 4. Введенням полярних координат. Задаються відстань (довжина вектора) та кут від попередньої точки. Запис має формат: @ відстань < кут. Наприклад: Point: @ 20 < 45 . Це означає, що довжина вектора (відстань від попередньої точки) дорівнює 20, а полярний кут складає 45°. 5. За допомогою об'єктної прив'язки. При введені точок можна використовувати геометрію об'єктів, що вже існують на креслені. Цей спосіб називається об'єктною прив'язкою. Він дозволяє абсолютно точно вказати такі точки, як середина відрізку або дуги, центр кола або точка перетину дуги та кола тощо. Режим об'єктної прив'язки встановлюється за трьома першими літерами ключових слів (табл.2) і може бути використаний на будь-яке запрошення про координати точки. Таблиця 2 Ключове слово | Об'єктна прив'язка CENter | До центру дуги або кола ENDpoint | До найближчого кінця відрізку або дуги INSertion | До точки вставки тексту, блока, форми INTersection | До точки перетину відрізків, дуг. кш MIDpoint | До середньої точки відрізку, дуги MEArest | До найближчої точки відрізку, дуги, кола NODe | До найближчої точки, що розглядається як примітив PERpendicular | До основи перпендикуляру, який проведено до відрізку, дуги, кола OUAdrant | До найближчої точки перетину дуги або кола з віссю кола OUIck | Швидкий режим фіксації до першої точки, яку знайдено TANgent | За дотичною до дуги або кола NONe | Відмова від даного режиму
Замість введення координат точки використовуємо три перші літери назви об'єктної прив'язки. При цьому до екранного перехрестя додається спеціальний символ-мішень, що визначає зону, в межах якої йде пошук об'єкта. Вибір об'єктів Деякі команди AutoCADу вимагають вибрати один або декілька об'єктів для роботи. Вибрана група називається набором. Коли необхідно зробити вибір, на екрані з'являється запитання Select objects: (Виберіть об'єкти). При цьому перехрестя курсору замінюється невеликим квадратом. Якщо об'єкт був вибраний, то на екрані змінюється колір або фактура об'єкта. На запрошення AutoCADy можливо відповісти таким чином: 1. Безпосередньо вказати на екрані об'єкт підведенням курсору до нього та натисканням клавши . 2. М (Multiple) (декілька). Використовується, якщо потрібно вказати декілька об'єктів. Тоді AutoCAD повторює запитання Select objects:. Коли вибір завершено, то необхідно натиснути клавішу . 3. W (Window) (вікно). Дозволяє вибрати всі об'єкти, які повністю належать прямокутному "вікну". AutoCAD запрошує дати кутові протилежні точки, які визначають прямокутник: First corner. (Перший кут): Other corner: (Другий кут): 4. С (Crossing) (перетин). Ця опція аналогічна опції "Window", але вибраними будуть об'єкти, які належать "вікну" та перетинають його. Виправлення помилок В залежності від характеру помилок існує декілька варіантів їх виправлення. Якщо помилку допущено при наборі, то виправити її можна одним із наступних способів: а) для вилучення останнього набраного символу - натиснути клавішу (повернення на один крок). Іноді на клавіатурі ця клавіша позначається стрілкою вліво; б) для вилучення помилкової команди - натиснути комбінацію клавіш + (при цьому запрошення системи залишиться); в) для скасування вводу поточної команди та повернення в командний режим - натиснути комбінацію клавіш + . Якщо необхідно відмінити команду, яку вже було введено, і це призвело до помилкових дій, то потрібно виконати: Command: U . В результаті остання дія буде відмінена. Якщо цю команду застосувати ще декілька разів, то будуть відмінені всі виконані раніше команди в зворотній послідовності. При роботі з командою U (Undo) необхідно бути уважним, тому що вилучене з її допомогою відновити неможливо. Якщо помилку допущено при наборі параметра, з'являться повідомлення "Invalid" та надається пояснення помилки, після чого повторюється запитання.
Завершення роботи над кресленням 1. Під час роботи з кресленням необхідно зберігати зміни, які зроблено на кресленні. Це дозволить захистити виконану роботу від можливих відключень живлення. Для збереження креслення в файлі використовується команда SAVE: Command: SAVE File name : ім'я (команда: SAVE ім'я файла : ім'я). Команда SAVE запише креслення на диск та залишить файл в редакторі креслень для виконання подальшого редагування. 2. Команда QUIT (вихід). Дозволяє вийти в головне меню, але не залишає зміни, які були зроблені під час редагування. AutoCAD запитує: Really want to discard all changes to drawing? (Дійсно хочете відкинути усі зміни в кресленні?). Ви повинні відповісти "Y", якщо вам не потрібні результати зроблених змін. 3. Команда END, Здійснюється вихід в головне меню, при якому автоматично зберігаються всі зміни, які було зроблено під час редагування. Отримання твердої копії креслення При роботі в редакторі креслень вся інформація зберігається у вигляді файлів з розширенням *.dwg. Такий файл не можна виводити на графічний пристрій. Для того, щоб підготувати файл до друку, використовується команда PRPLOT. Command: PRPLOT What to plot - Display, Extents, Limits, View or Window : (Що друкувати - Дисплей, Об'єкти креслення, Межі, Вид або вікно :). Натисканням клавіші даємо команду до друку того, що накреслено на екрані. Далі AutoCAD пише параметри креслення, але в багатьох випадках їх потрібно змінити. Тому на запрошення AutoCADy. Do you want to change anything? (Чи потрібно ЗМІНИТИ що-небудь? ) відповідаємо та задаємо потрібні параметри. Після цієї команди створюється файл з поширенням *. 1st, який можна друкувати. Для цього потрібно вийти із AutoCADy та в системному середовищі (Norton Commander) набрати таку інформацію: copy ім'я. 1st Ipt2/b. Якщо принтер готовий до роботи, то можна отримати тверду копію виконаного креслення. Створення креслення Креслення формується із окремих графічних примітивів, що зібрані в каталозі DRAW бокового меню AutoCAD. Вони можуть бути вибрані курсором чи "мишею" або набрані з клавіатури. Частіше за все використовуються примітиви: Команда LINE - Лінія. Дозволяє будувати лінії на кресленні. Command: LINE From point: 10,10 To point: 20,20 To point: ("пропуск" або ) (Команда: Лінія від точки: 10,10 До точки: 20,20 До точки: (для завершення команда натиснути клавішу "пропуск" або ). При виконанні цієї команди необхідно задати обидва кінці відрізка одним із способів задання точок. Коли вказуємо кожну з точок, до якої потрібно провести лінію, крім звичайного перехрестя на екрані дисплея відображається так звана "гумова нитка", яка допомагає побачити результати побудови лінії. Якщо будь-який відрізок побудовано помилково, то можна на запрошення То point: відповісти U для вилучення останнього відрізка. Для побудови замкнених ламаних ліній на останнє запитання То point: замість введення координат першої точки набираємо С, що означає CLOSE (закрити). Команда POINT - Точка. Вона використовується для відображення точки на екрані. Command: POINT Point: 40,40 (Команда: Точка Точка: 40,40). Після цієї команди на екрані з'явиться відображення точки з координатами х = 40; у = 40. Команда CIRCLE - Коло. Дозволяє будувати кола в системі AutoCAD. Command: CIRCLE 3P/2P/TTR/ : (Команда: Коло ЗТ/ 2Т/ ДДР/ )* Ці опції визначають способи побудови кіл. Значення, яке береться в кутові дужки (), використовується при умовчанні. AutoCAD дає можливість побудувати коло одним з п'яти способів: CEN. RAD: - за заданим центром та радіусом; CEN, DIAM: - за заданим центром та діаметром; за 2 точками, які є кінцями діаметра; - за 3 точками, які не належать одній прямій; TTR: - коло заданого радіуса є дотичним до двох об'єктів, які вже існують на креслені. (Tangent, tangent, radius - дотична, дотична, радіус). Команда ARC - Дуга кола. Здійснює побудову дуг кіл. AutoCAD передбачає декілька способів побудови дуги: 1) три точки на дузі; 2) початкову точку, центр та кінцеву точку; 3) початкову точку, центр та центральний кут; 4) початкову точку, центр та довжину хорди; 5) початкову точку, кінцеву точку та радіус; 6) початкову точку, кінцеву точку та центральний кут; 7) початкову точку, кінцеву точку та вхідний напрям; 8) продовження попередньої лінії або дуги. При умовчанні системою використовується спосіб "три точки на дузі". Інші способи побудови дуги викликаються введенням відповідної літери, з якої починається назва опції. Літери опцій команда мають таке значення: A (Angle) - величина центрального куга; О (Center) - центр; D(Direction) - напрям; Е (End) - кінцева точка; L (Length) - довжина хорди; R (Radius) - радіус. "Підказки" інформують про те, яка опція може бути використана на цей момент. Команда PLINE - Полілінія. Полілінія є послідовною сукупністю сегментів ліній та дуг, які розглядаються системою AutoCAD як один графічний примітив. Лінії можуть бути: виконані різними типами ліній; широкими або навіть конусоподібними; замкненими. Полілінію можна редагувати для зміни положення вершин, для зняття фасок або для виконання спряжень. Command: PLINE From point: From point: (Команда: Полілінія Від точки:). На це запитання потрібно задати точку будь-яким способом, а після цього AutoCAD в командній строчці видає повідомлення про поточне значення для ширини лінії: Current width is 0.000 (Поточна ширина лінії 0.000). Така ширина буде у всіх сегментів полілінії до тих пір, поки не буде задана інша. Далі йде "підказка". Arc/Close/Half width/Length/Undo AVidth/: (Дуга/ Замкнення/ Половина товщини/ Довжина/ Ліквідація/ Ширина/ :) Відповідь, яку система приймає при умовчанні, наведена в кутових дужках (). Якщо на такий підказ будуть заданими координати точки, то вона інтерпретується як кінцева точка, і система побудує пряму лінію від першої точки до кінцевої. Далі йде знов таке ж запрошення. Для того, щоб вибрати будь-яку опцію, потрібно ввести тільки велику літеру із назви "підказ\". Наприклад, для вибору опції "Width" (ширина) потрібно ввести W. Команда POLYGON - Багатокутник. Ця команда дозволяє побудувати правильний багатокутник з числом сторін від 3 до 1024. Довжина сторони може бути заданою радіусом описаного або вписаного кола. Command: POLYGON Number of sides: (Команда: Багатокутник Число сторін:). Потрібно ввести цифру, яка відповідає кількості сторін багатокутника. Далі йде запитання: Edge/
: (Сторона /:) Після задання координат точки йде запитання: Inscribed in circle/ Circumscribed about circle (I/C): Radius of circle: (Вписаний/Описаний навколо кола (В/О): Радіус кола:). Якщо потрібно побудувати багатокутник за заданою стороною, тоді на запрошення AutoCADy Edge
: потрібно ввести Е. Далі йде підказ First end of edge: Second end of edge: (Перший кінець ребра: Другий кінець ребра:). Після задання координат точок перше ребро є визначеним, а решта будуються проти годинникової стрілки. Команди TEXT та DTEXT- написання тексту на кресленнях. За допомогою цих команд можна виконувати надписи на кресленнях. Команда DTEXT (динамічний текст) відрізняється від команди TEXT тим, що дає можливість виправити помилки клавішею . Команди TEXT та DTEXT передбачають введення декількох рядків тексту. Тому, коли вже всі рядки введено, потрібно на запрошення TEXT натиснути клавішу . Command: DTEXT Start point or Align/ Center/Fit/Middle/Right/ Style: (Початкова точка або Вирівняти/Центр/Заповнити/Середина/ Право/Тип). Для того, щоб вибрати спосіб написання тексту, потрібно указати першу літеру із наведених опцій: S (Start point) - Початкова точка. Вирівнює вліво базисну лінію тексту за вказаною точкою; A (Align) - Вирівняний. Запитує дві крайні точки базисної лінії та розташовує текст точно - між ними. Висота букв розраховується в залежності від довжини рядка; С (Center) - Центрований. Запитує точку та центрує відносно цієї точки базисну лінію тексту; F (Fit) - Заповнювати. Така ж опція, як Align, але використовує фіксовану висоту букв і розширює або стискує символи тільки по ширині таким чином, що текст займає місце між позначеними точками; М (Middle) - Середина. Такий, як Center, але центрує текст як по горизонталі так і по вертикалі відносно вказаної точки; R (Right) - Правий. Запитує точку та вирівнює вправо базисну лінію тексту відносно цієї точки; S (Style) - Тип шрифту. Запитує новий тип шрифту тексту, а потім повертається до запитання Start point (Початкова точка). Клавіша Enter - AutoCAD одразу ж переходить до запитання TEXT та розташовує його нижче написаного раніше тексту. Позначення символів на кресленнях Іноді буває необхідно підкреслити або надкреслити текст, написати допуски або посадки, діаметр та інші знаки. Для цього використовуються спеціальні символи. Існують такі управляючі послідовності О - переключення режиму надкреслення; %%U - переключення режиму підкреслювання; %%D - викреслювання символу "градуси"; %%Р - викреслювання символу "плюс-мінус"; %%С - викреслювання символу "діаметр кола"; %%% - введення знака процента. Наприклад, текстовий рядок "40 %% D С" буде накреслений таким чином: 40 °С. Команда STYLE - тип тексту. Використовується для утворення та зміни типів шрифтів або ' для установлення визначеного типу як поточного. Команда STYLE має такий формат: Command: STYLE Text style name (or '?) : Font file : Height : Width factor : Obliguing angle : Back wards : Upside-down? : Vertical? : (Команда: Стиль ім'я типу текстового шрифту (або ?): Файл шрифту : Висота : Масштабний коефіцієнт (стискання та розширення) : Кут нахилу : Справа наліво (Т/Н): В перевернутому вигляді (Т/Н): Якщо відповісти "?" на перше запитання, то AutoCAD виводить перелік типів текстів, які є в пам'яті, їх можна переглянути та вибрати потрібний. Якщо немає необхідного типу тексту, то його потрібно створити, задавши ім'я, яке може мати довжину до 31 знака та може містити букви, цифри та спеціальні символи. Іноді потрібно написати текст буквами різної висоти. Для цього можна створити стиль тексту з нульовою висотою. Тоді після введення команди DTEXT (або TEXT) буде йти запитання про висоту тексту. Формат створення тексту з нульовою висотою такий: Command: STYLE Text style name (or ?) : RRR Font file :rus Height : 0.0 Width factor Obliquing angle : 0 Back wards : N Upside-down? : N Vertical? :N Current style is RRR. Далі можна виконувати надписи командою TEXT або DTEXT і для кожної строчки можна задавати різну висоту тексту. Редагування креслень Під час виконання креслень виникає потреба у внесені виправлень та змін. Всі команди перетворення об'єктів зібрані в боковому меню в каталозі EDIT. Вилучення примітивів. За допомогою команди ERASE можна стерти з рисунка зайві лінії або інші об'єкти. Command: ERASE Select objects: (Виберіть об'єкти для вилучення). Вказуємо ті об'єкти, які необхідно цілком вилучити із креслення одним із способів, або вказуванням на об'єкт курсором, або вікном. Якщо об'єкт був вибраний, він відображається на екран пунктирними лініями. Вилучення частини примітив. Команда BREAK вилучає частину лінії, кола та дуги або розбиває об'єкт на два об'єкти того ж типу. Command: BREAK Select object: (Укажіть об'єкт для розривання). Enter first point: (Укажіть один кінець розриву). Enter second point: (Укажіть другий кінець розриву). Розривання кола. Command: BREAK Select object: (Укажіть об'єкт для розривання). Підводимо курсор до кола і натискуємо клавішу , що означає: вказана точка буде першою точкою розриву. Якщо це не так, то на наступне запитання потрібно відповісти F для введення першої точки: Enter second point (or F for first point): F First point: Second point: (Введіть другу точку (або F для першої точки): Перша точка: Друга точка:). Укажемо першу та другу точки курсором. ЗВЕРНЕМО УВАГУ на те, що вилучення частини кола здійснюється завжди ПРОТИ годинникової стрілки. Переміщення об'єктів. За допомогою команди MOVE можливо переносити елементи в межах рисунка з одного місця на інше. Розміри та орієнтація об'єктів при цьому зберігаються. Command: MOVE Select object: (покажіть об'єкти для перемещения). Вибір об'єктів здійснюється одним із способів, курсором або вікном. Base point or displacement: (Укажіть базову точку або переміщення). Second point of displacement: (Укажіть кінцеву точку, в яку необхідно перемістити об'єкт). Копіювання об'єктів здійснюється командою COPY. На відміну від переміщення, при копіюванні елементів рисункатоб'єкт, з якого робиться копія, залишається на своєму місці. Знов утворений об'єкт стає самостійним елементом і даті може бути редагованим, якщо це потрібно. Command: COPY Select object: (Виберіть об'єкт:). Якщо потрібно отримати декілька копій об'єкта, то необхідно ввести М, а далі вже указати базову точку. Second point of displacement: (Укажіть кінцеву точку, в якій буде розташована копія). Обертання об'єктів. Зміна орієнтації існуючого примітива може здійснюватися обертанням об'єкта навколо базової точки на деякий кут. Базовою називається точка, навколо якої обертається * графічний образ. При позитивному значенні кута повороту об'єкт обертається проти годинникової стрілки, при від'ємному значені - за годинниковою стрілкою. Command: ROTATE Select object: (Виберіть об'єкт). Base point: (Укажіть базову точку). /Reference: (Укажіть кут обертання або зробіть посилання). Симетричне відображення об'єктів. Команда MIRROR дозволяє формувати симетричне відображення об'єктів відносно визначеної вісі. При цьому початкове зображення може залишатися на кресленні або може бути вилученим. Якщо об'єкт є симетричним відносно будь-якої осі. то достатньо побудувати половину зображення, а другу половину дзеркально відобразити командою MIRROR. Формат команди такий: Command: MIRROR Select object: (Виберіть об'єкти). First point of mirror line: (Перша точка осі симетричного відображення). Second point of mirror line: (Друга точка осі симетричного відображення). Для того, щоб задати осьову лінії симетричного відображення, необхідно вказати дві точки, які є кінцями прямолінійного відрізка. Після цього система запитує про оригінал об'єкта: Delete old objects? : (Вилучити старі об'єкти? ) Осьова лінія симетричного відображення може бути розташована під довільним кутом. Спряження об'єктів. Командою FILLET здійснюється плавне спряження двох ліній, дуг або кіл за допомогою дуги кола заданого радіуса. Command: FILLET Polyline/Radius/: Полілінія/ Радіус/ ). Якщо команда використовується вперше на креслені, то спочатку необхідно задати радіус спряження, тобто па запитання системи відповісти R, а далі на запитання Radius ввести його значення. Після цього система знов виходить до командного рядка, де як відповідь потрібно натиснути клавішу для повторного введення команда FILLET. Далі вже необхідно вибрати два об'єкти для спряження. Зайві лінії, які були накреслені до виконання спряження, будуть стертими. Редагування поліліній. Командою PEDIT можна редагувати двовимірні і тривимірні полілінії або тривимірні багатокутники. Діалог з системою здійснюється таким чином: Command: PEDIT Select polyline: (Виберіть полілінію). На це запитання необхідно вибирати один з граничних примітивів будь-яким способом вибору об'єктів. Система перевіряє, чи дійсно цей об'єкт є полілінією. Якщо ні, то AutoCAD дає наступне запитання: Entity selected is not a polyline. (Вибраний графічний примітив не є полілінією). Do you want to turn it into one? (Чи потрібно перетворити його в полілінію?). Якщо відповідаємо Y (Так), то такий об'єкт буде перетвореним в полілінію, утворену з одного сегмента, яку після цього можна редагувати. Далі система видає перелік опцій команди PEDIT: Close/Join/Width/Edit vertex/Fit curve/Spline curve/Decurve/Undo/ eXit: (Замкнути/Додати/Ширина/Редагуваннявершин/Згладжування/ Сплайн/Вилучення згладжування/Відміна/Вихід :). Якщо полілінія замкнена, то замість опції Close з'явиться опція Open. Для вибору відповідної опції потрібно ввести тільки велику літеру, яка виділена в запитанні. Наприклад, для зміни товщини лінії потрібно на це запитання з клавіатури ввести літеру W і натиснути клавішу . На наступне запитання системи потрібно задати необхідне значення товщини лінії. Якщо полілінія була замкнена, то для зміни її товщини потрібно спочатку її розірвати, а потім задати нову товщину лінії і замкнути її в межах однієї команди. Управління масштабом зображення. Зміна масштабу зображення здійснюється командою ZOOM, яка дозволяє збільшувати або зменшувати зображення графічного об'єкта, не змінюючи його дійсних розмірів. Command: ZOOM All/ Center/ Dynamic/ Extents/ Left/ Previous/Window/ : A (All - все) - показує креслення цілком; С (Center - центр) - запрошує точку центра і висоту; D (Dynamic - динамічний) - дозволяє збільшувати або зменшувати зображення за допомогою рамки, розміри якої можна змінювати курсором; Е (Extents - екстенти) - показує весь малюнок (враховуючи межі креслення); L (Left—лівий кут) - зміна масштабу відносно лівого нижнього кута креслення; Р (Previous - попередній) - обновлює попереднє зображення; S (Scale - масштаб) - числове значення коефіцієнта зміни масштабу зображення. Якщо потрібно збільшити зображення, то можна задати ціле число більше 1, для зменшення масштабу - число від 0 до 1. (0: 0.1: 0.2: 0.3: 0.4: 0.5: 0.6: 0.7: 0.8: 0.9: 1) Нанесення розмірів на кресленнях Розміри виражають геометричні величини об'єктів, відстані та кути між ними, координати окремих точок. Для нанесення розмірів потрібно показати тільки необхідні точки або примітиви, після чого система сама обчислює відстані та відповідним чином позначає їх на кресленні. В AutoCADі всі розміри поділяються на гри головні групи: лінійні, радіальні та кутові. Система передбачає нанесення розмірів для відрізків, дуг, кіл та сегментів полинній. Можливо також наносити розміри, які не прив'язані до будь-яких об'єктів. Нанесення розмірів здійснюється командою DIM. В системі передбачено дві команди: DIM та DIM1. Команда DIM1 використовується в тому випадку, коли потрібно поставити тільки один розмір. Після цього система повертається до командного режиму. Звичайно виконують декілька операцій простановки розмірів, тому команда DIM працює циклічно, а вихід в командний рядок здійснюється одночасним натисканням клавіш і . Нанесення лінійних розмірів В AutoCADі маються чотири типи лінійних розмірів, що знаходяться в боковому меню в каталозі DIM в пункті LINEAR: - горизонтальний; - вертикальний; - паралельний; - повернений. Введення команди DIM вимагає задати положення розміру (HOR, VER, RAD) при чому здійснюється такий діалог з системою: Command: DIM Dim. HOR First extension line origin or RETURN to select: (Введіть початок першої виносної лінії або ). Second extension line origin: (Введіть початок другої виносної лінії). Якщо у відповідь на перше запитання натиснути клавішу , то це передбачає вибір лінії, дуги або кола з креслення. Система видає запитання: Select line, arc or circle: (Виберіть відрізок, дугу або коло). Потрібно вказати шуканий об'єкт. Для дуги або лінії як початкова точка відповідної лінії буде вибрана кінцева точка відповідного примітива. Після виконання дій, що визначають виносну лінію, йде запитання про розміщення розмірної лінії: Dimension line location: (Укажіть положення розмірної лінії координатами або курсором). Після цього система вимірює відстань між заданими точками та видає його значення в кутових дужках наступного запитання: Dimension text : (Розмірний текст). Якщо у відповідь натиснути клавішу , то в результаті буде накреслений розмір лиш з відповідним текстом. Але існує можливість задати текст у явному вигляді, тобто на запитання системи ввести потрібне значення розміру. Для цього потрібно скористатися командою TEXT. Для нанесення поверненого розміру першим потрібно задати кут нахилу виносної лінії. Command: DIM Dim: ROT Dimension line angle : (Введіть кут нахилу розташування розмірної лінії). Далі йде діалог, аналогічний опції HOR, що описана вище. Радіальні розміри відображають радіуси і діаметри дуг і кіл. Для їх нанесення потрібно з бокового меню вибрати пункт (). Система перейде в підменю з пунктами (<Діаметр), () і
(). Якщо вибрати одну з цих команд, то з'явиться запитання: Select line or circle: (Укажіть дугу або коло). Вибираємо дугу або коло, для яких потрібно поставити розміри. Розмірна лінія буде накресленою через центр вибраного об'єкта. Наступне запитання: Dimension text : (Розмірний текст :). Потрібно натиснути клавішу або ввести значення розміру. Якщо в середині кола або дуги не вистачає місця для розмірного тексту, то з'явиться повідомлення: Text does not fit. Enter leader length for text: (Введіть довжину виноски для тексту). Побудова лінії зі стрілкою на кінці здійснюється таким чином Command: DIM DIM: Leader Leader start: (Укажіть початкову точку лінії зі стрілкою) - показуємо курсором першу точку. То point: (Укажіть наступну точку лінії) - показуємо курсором другу точку. То point: (Укажіть наступну точку лінії) - показуємо третю точку. Якщо далі не потрібно проводити лінію, то натискаємо кнопку у відповідь на наступне запитання: То point: Dimension text : (Введіть потрібний текст) - натискаємо клавішу або вводимо значення з клавіатури. Нанесення кутових розмірів. Вибираємо із бокового меню в команді DIM пункт (). Далі йде запитання системи: Select first line: (Виберіть першу сторону кута:) Second line: (Виберіть другу сторону кута:) Enter dimension line arc location: (Укажіть положення розмірної лінії дуги:) Dimension text <вимірюване значення (Розмірний текст:). Можна натиснути клавішу для нанесення вимірюваного значення або ввести з клавіатури іншу величину. Enter text location: (Укажіть положення тексту). Завдання 1. Титульний аркуш Виконання завдання 1 розпочинається з того, що, запустивши систему AutoCAD створюється новий файл, потім з допомогою команди RECTANGLE створюється прямокутник, який буде відігравати роль робочого аркуша, ввівши у якості координат першого кута 0, 0, а у якості координат другого кута – 210, 297. Таким чином утворився прямокутник, розміри якого дорівнюють розмірам стандартного аркушу формату А4. Потім усередині цього прямокутника викреслюється ще один прямокутник, який буде відігравати роль рамки, теж користуючись командою RECTANGLE. Після цього за допомогою команди STYLE встановлюються необхідні параметри тексту, і за допомогою команди DTEXT виконуються усі необхідні для титульного аркуша надписи на заданих місцях, інколи змінюючи формати певних надписів (висоту літери) за допомогою команди STYLE. Після виконання необхідних надписів за допомогою команди PEDIT, вибравши курсором миші прямокутник, який відіграє роль рамки всередині аркуша, і відповівши Yes на питання Entity selected is not a polyline. (Вибраний графічний примітив не є полілінією). Do you want to turn it into one? (Чи потрібно перетворити його в поліпанію?). необхідно за допомогою параметру Width команди PEDIT встановити необхідну товщину лінії, тобто навести рамку. Після наведення рамки титульний аркуш можна вважати виконаним, тому за допомогою команди SAVE. необхідно зберегти це креслення у файлі "Титульник.gwg". Після збереження файла за допомогою команди PRPLOT виводиться дане креслення на роздрукування, встановивши у цій команді опцію Window і вибравши курсором у якості кутових точок вікна крайні кутові точки прямокутника, що був використаний для обмеження робочого аркушу (Зробити це легко при включеному режимі OSNAP, тобто режимі прив'язки до об'єктів). Після того, як дане креслення буде надруковане, за допомогою команди QUIT необхідно вийти із програми AutoCAD. Завдання 2. Спряження Початок виконання завдання 2 аналогічний виконанню завдання 1. Після створення прямокутника, що обмежує робочий аркуш, і внутрішнього прямокутника, що утворює рамку, приступаємо до створення інших деталей внутрішньої рамки (а саме кутового штампу) за допомогою команд LINE та RECTANGLE. При створенні великої кількості горизонтальних та вертикальних ліній кутового штампу дуже допомагає ввімкнення режимів OSNAP та ORTHO (тобто режимів прив'язки до об'єктів та режим лише вертикальних та горизонтальних переміщень курсору). Раціональним є використання команди OFFSET, - команди офсетного копіювання об'єктів. Створивши робочий аркуш, рамку та штамп, за допомогою команди DTEXT заповнюється штамп необхідною інформацією, після чого приступаємо до виконання саме завдання "Спряження". Розпочинається створення креслення за допомогою команди LINE осьової лінії даної деталі, провівши її горизонтально на вільному місці всередині рамки з ввімкненим режимом ORTHO та встановивши для неї тип ACAD ISO04W100 (тобто осьова лінія) виділивши її курсором та виконавши команду PROPERTIES (у діалоговому вікні, що з'являється, є можливість вибору типу лінії). Після цього потрібно провести ще дві осьові лінії перпендикулярні першій осьовій на відстані 100 мм одна від одної. На перетині правої перпендикулярної до осьової лінії будуємо коло діаметром 20 мм. за допомогою команди CIRCLE, вибравши у якості центру саме точку перетину двох ліній. На перетині зліва осьової лінії потрібно побудувати два кола віддалені від осьової лінії по різні стороні на відстані 25 мм. Виконати це можна за допомогою команди OFFSET, паралельно скопіювавши осьову на відстань 25 мм Після цього з центру кіл розташованих у лівій частині креслення будуємо більші кола з радіусом 30 мм. З центру кола розташованого з правої стороні будуємо інше коло з радіусом 20 мм. Ліву частину цього кола обрізаємо по вертикальній осьовій лінії за допомогою команди BREAK перетворивши його на півколо. Слід вказати що обрізання виконується лише проти годинникової стрілки. Потім за допомогою команди LINE, при включеному режимі OSNAP та ORTHO, проводимо лінії з верхньої та нижньої точки півкола паралельні осьовій в сторону лівих кіл, майже до перетину з ними. Наступним кроком у побудові цього креслення буде створення спряження. Ввівши команду FILLET (тобто спряження) у командну строку потрібно вибрати радіус спряження 15мм, після цього потрібно вибрати об’єкти для спряження. В даному випадку такими об’єктами є два побудованих кола у лівій частині креслення, які спряжуться між собою з лівої стороні та з лініями, від вершин правого кола. Після цього програма автоматично побудує потрібне спряження за введеним радіусом. Після побудови самої деталі (прокладки), приступаємо до простановки розмірів. За допомогою команди DIM та LINEAR з'являється діалог Dim: HOR First extension line origin or RETURN to select: (Введіть початок першої виносної лінії або . Вибираємо за допомогою курсору центр лівого нижнього кола. Діалог продовжився: Second extension line origin: (Введіть початок другої виносної лінії). Для цього вибрано за допомогою курсору центр правого кола. Потім за допомогою курсору вибрано потрібне розташування розмірної лінії. Потім за допомогою опції RADIAL та команд RAD та DIAM і команди DIM за допомогою курсору розставляємо радіальні розміри на кресленні. Після нанесення розмірів за допомогою команди PEDIT, вибираючи курсором миші примітиви, які мають бути виконані основними лініями, і відповідаючи Yes на питання Entity selected is not a polyline. (Вибраний графічний примітив не є полілінією?). Do you want to turn it into one? (Чи потрібно перетворити його в полілінію?), за допомогою Dimension text : (Розмірний текст :). Потрібно натиснути клавішу або ввести значення розміру. Якщо в середині кола або дуги не вистачає місця для розмірного тексту, то з'явиться повідомлення: Text does not fit. Enter leader length for text: (Введіть довжину виноски для тексту). Побудова лінії зі стрілкою на кінці здійснюється таким чином Command: DIM DIM: Leader Leader start: (Укажіть початкову точку лінії зі стрілкою) - показуємо курсором першу точку. То point: (Укажіть наступну точку лінії) - показуємо курсором другу точку. То point: (Укажіть наступну точку лінії) - показуємо третю точку. Якщо далі не потрібно проводити лінію, то натискаємо кнопку у відповідь на наступне запитання: То point: Dimension text : (Введіть потрібний текст) - натискаємо клавішу або вводимо значення з клавіатури. Нанесення кутових розмірів. Вибираємо із бокового меню в команді DIM пункт (). Далі йде запитання системи: Select first line: (Виберіть першу сторону кута:) Second line: (Виберіть другу сторону кута:) Enter dimension line arc location: (Укажіть положення розмірної лінії дуги:) Dimension text <вимірюване значення (Розмірний текст:). Можна натиснути клавішу для нанесення вимірюваного значення або ввести з клавіатури іншу величину. Enter text location: (Укажіть положення тексту). Після побудови всіх потрібних розмірів завдання 2 (Спряження) можна вважати виконаним, тому зберігачем так як було описано в першому завданні (Титульний аркуш) та за допомогою команди PRPLOT виводимо дане креслення на роздрукування для отримання твердої копії. Після того, як дане креслення буде надруковане, за допомогою команди QUIT необхідно вийти із програми AutoCAD. Завдання 3. Робоче креслення Для виконання даного завдання я користувався наступними командами: TEXT, DTEXT, PLINE, ARC, CIRCLE, POINT, LINE, STYLE, OFFSET, RECTANGLE, MOVE, HATCH, EXPLODE, PRPLOT,SAVE. Завдання 3 розпочинається аналогічно завданню 1 та 2 з створення робочого аркуша, рамки та кутового штампу. Але завдання 3 виконується на аркуші формату А3, тому при створенні прямокутника, що обмежує робочий аркуш слід вказати інші точки. В якості координат першого кута 0,0 а в якості координат другого кута 410, 297. Далі за допомогою цієї ж команди RECTANGLE виконується рамка. Для побудови цього завдання, як і для побудови любого креслення потрібно провести осьові лінії. Далі за допомогою вище описаних команд та методів виконуємо фронтальну проекцію та вигляд зверху – тобто те що дане в завданні. Далі за допомогою ліній зв’язку об’єднуємо наші проекції, та будуємо третю проекцію – вигляд справа. Користуючись умовами завдання 3, потрібно виконати повний розріз третьої проекції, та звернути увагу на окремі деталі креслення за допомогою незначних розрізів. Після цього потрібно заштрихувати місця розрізів за допомогою команди HATCH. Виконавши це з’являється приблизний вигляд креслення заданої деталі, але ще не робоче креслення. Дана опора має отвори, а так як метою курсової роботи є самостійне створення робочого креслення потрібно вказати допуски посадок, невказані відхили розмірів валів та отворів, невказані ливарні радіуси. Так як дану деталь будуть виробляти способом лиття – невказані ливарні кромки притупити. Обов’язково потрібно вказати фаски та виконати отвір для подання мастила до трущихся поверхностей. Далі потрібно проставити усі потрібні розміри, користуючись знаннями описаними в Завданні 2 та знаннями описаними в загальних положеннях. Після побудови усіх потрібних розмірів, ми бачимо що розмірні лінії перетинаються, тому за допомогою команди EXPLODE взриваємо розмірні лінії, тобто обриваємо в потрібних місцях. Після побудови всіх потрібних розмірів, завдання 3(Робоче креслення) можна вважати виконаним, тому за допомогою команди SAVE. необхідно зберегти це креслення у файлі "Завдання 3. Робоче креслення.gwg" Далі за допомогою команди PRPLOT виводимо дане креслення на роздрукування для отримання твердої копії. Після того, як дане креслення буде надруковане, за допомогою команди QUIT необхідно вийти із програми AutoCAD. Висновок: Під час виконання даної курсової роботи з курсу комп'ютерної графіки я ознайомився з програмою AutoCAD та засвоїв основні команди AutoCADy, які дозволяють створити будь-яке креслення, відредагувати його, а також зміцнив знання з інженерної графіки.
Рефераты по информатикеВСТУП AutoCAD - це сучасна, відкрита для розвитку система прикладних комп'ютерних програм, яка здатна автоматизувати найрізноманітніші графічні
Оценок: 645 (Средняя 5 из 5)
Наверняка у вас есть товары или услуги, продажа которых приносит вам максимальную прибыль. Для быстрого старта в сети вам необходимо создание посадочной страницы (одностраничного сайта), на которой будет размещена информация о маржинальных товарах/услугах интернет магазина. За 8 лет опыта разработки конверсионных страниц мы выработали оптимальную структуру, которая позволит привлекать через landing page больше продаж. На такую структуру «одевается» ваш контент — фирменный стиль, тексты, фотографии, уникальные торговые предложения, после чего страница выходит в свет. Разработка лендинга и запуск в сети — до 7 рабочих дней. Стоит отметить, что в разработку самой посадочной страницы входит и написание копирайтером продающих текстов для вашего бизнеса, чтобы каждый посетитель страницы захотел совершить покупку именно у вас. Результат: качественно разработаная продающая посадочная страница, которая готова приносить вам новых клиентов.