Система керування базами даних (СКБД)

ВСТУП
Основою для обліку даних завжди служили папки документів, картотеки, реєстраційні журнали, списки і т.д. Вони поступово накопичуються і обновляються. При великому об'ємі інформації пошук і узагальнення необхідних відомостей про ту чи іншу інформацію, здійснюваних вручну, є досить трудомістким процесом. Широке використання ЕОМ призвело до авто-матизації обробки і використання ве-личезної кількості інформації у різ-них галузях діяльності людини.[1]
Поступово з розвитком програмного забезпечення ЕОМ з'явилися ідеї створення управляючих систем, які дозволяли б накопичувати, зберігати і обновлювати взаємозв'язані дані по цілому комплексу вирішуваних задач. Ці ідеї знайшли своє втілення в системах управління базами даних. Системи управління базою даних взаємодіють не з локальними, а взаємозв'язаними за інформацією масивами, званими базами даних. З появою персональних комп'ютерів системи управління базою даних стають найпопулярнішим засобом обробки табличної інформації. Вони є інструментальним засобом проектування банків даних при обробці великих об'ємів інформації.[3]
Програмне забезпечення для роботи з базами даних використовується на персональних комп'ютерах вже досить давно. На жаль, ці програми або були елементарними диспетчерами зберігання даних і не мали засобів розробки додатків, або були настільки складні і важкі, що люди, які навіть добре розуміються в комп'ютерах, уникали працювати з ними до тих пір, поки не одержували повних, орієнтованих на користувача додатків.
В сучасних СУБД використовується реляційна структура – дані організовуються в двовимірних таблицях. Ця конструкція була запропонована Коддом у 1970 році.
Microsoft Access - це функціонально повна реляційна система управління базою даних. У ній передбачені всі необхідні засоби для визначення і обробки даних, а також для управління ними при роботі з великими об'ємами інформації. Що стосується легкості використовування, то Microsoft Access зробив тут справжній переворот і багато хто для створення своїх власних баз даних і додатків звертається саме до неї.
Система управління базами даних Microsoft Access входить до складу пакета Microsoft Office. Вона дозволяє розв’язувати широке коло завдань користувачів без програмування і доступна для широкого кола непрофесійних користувачів персональних комп’ютерів. Вона є дуже поширена на підприємствах, в закладах в яких введеться реєстрація того чи іншого продукту та багато іншого.
Система управління базами даних (СУБД) MS Access розроблена для експлуатації у комп’ютерних мережах у середовищі Windows. [5]


1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧІ
В випадку, коли використовуються функції СКБД для вибору інформації з однієї або декількох таблиць (виконується запит, що є темою даної дипломної роботи), результат представляється у вигляді таблиці. Більше того, можна виконати запит із використанням результатів іншого запиту. Можна об’єднати інформацію з декількох таблиць або запитів.
Система керування базами даних дає можливість контролювати структуру і опис даних, роботу з ними і організацію колективного користування інформацією. СКБД також суттєво збільшує можливості і полегшує каталогізацію і ведення великих об’ємів інформації, яка зберігається в численних таблицях. СКБД включає в себе три основних типа функцій: визначення даних, їх обробка й керування даними. Усі ці функціональні можливості в повній мірі реалізовані в Microsoft Access.[4]
При створенні даної БД потрібно визначитись з основними об’єктами, а саме: таблицями, запитами, формами, звітами, макросами та модулями.
Таблиця – об’єкт, який використовується для збереження даних. Таблиця складається з полів (стовпчиків), в яких зберігаються різні дані, і записів (рядків). В записи зібрана вся інформація про деякий об’єкт.
Запит – об’єкт, який дозволяє користувачу отримати потрібні дані з одної або декількох таблиць. Можна створювати запити на вибірку, поновлення, видалення або додавання даних. За допомогою запитів також можна створювати нові таблиці, використовуючи дані з одної або декількох існуючих таблиць.
Форма – об’єкт, призначений в основному для вводу даних, відображення їх на екрані або керування роботою додатку.
Звіт – об’єкт, призначений для створення документа, який в подальшому може бути роздрукований або включений в документ іншого додатку.
Макрос – являє собою послідовність макрокоманд вбудованої мови Access, які задають автоматичне виконання певних операцій.
Модуль – сукупність описів, інструкцій та процедур на мові VBA, збережену під загальним іменем. В Access використовуються модулі трьох типів: форми, звіту та стандартний.
Отже, дана база даних міститиме наступі таблиці:
- Абоненти – зберігає інформацію про абонентів, код їхнього тарифу, номер телефону та кількість несплачених хвилин.
- Тарифи – зберігає інформацію про існуючі тарифи оплати для абонентів телефонної мережі.
- Платежі – зберігає інформацію про дати платежів та внесені суми абонентів.
На основі таблиць можна створювати запити. Дана база даних містить такі запити:
- Загальна внесена сума – виводить загальну внесену суму оплати абонента за міські, міжміські та міжнародні розмови (запит з параметром, необхідно вказати дату оплати)
- Зменшена вартість – для певної пільгової категорії зменшений тариф на деякий відсоток.
- ПІП абонента – виводить дані про оплату абонентів телефонної мережі (запит з параметром, тобто при відкритті запиту Вам запропонують вказати ПІП абонента, дані про оплату якого Ви хотіли б дізнатись).
- Не сплатили за телефон – користувачі, які не сплатили за розмови.
На основі вище вказаних таблиць створюватимуться форми, що слугують для заповнення таблиць даними:
- Абоненти – створена для введення даних про абонентів, код їхнього тарифу, номер телефону та кількість несплачених хвилин.
- Платежі – створена для введення даних про дати платежів та внесені суми абонентів.
- Тарифи – створена для введення даних про існуючі тарифи оплати для абонентів телефонної мережі.
Також є форми:
- Головна кнопочна форма – відкривається автоматично при завантаженні бази даних. Полегшує та прискорює навігацію по базі даних.
Для виводу інформації на екран створюють звіти. Даний курсовий проект такі звіти:
- Загальна внесена сума – виводить на друк загальну внесену суму одного абонента.
Платежі – виводить на друк інформацію про дати платежів та внесені суми абонентів.
- Абоненти – виводить на друк інформацію про дати платежів та внесені суми абонентів.
Для забезпечення цілісності даних між таблицями створюють зв’язки типу один до одного та один до багатьох.
Рисунок 1.1 – Схема даних


2 СТРУКТУРА ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ
Опис таблиць бази даних:
- Таблиця „Абоненти” – зберігає інформацію про абонентів, код їхнього тарифу, номер телефону та кількість несплачених хвилин: ПІП, № телефону, Код тарифу, К-сть несплачених хв. за міські розмови, К-сть несплачених хв. за міжміські розмови, К-сть несплачених хв. за міжнародні розмови.
Рисунок 2.1 – таблиця „Абоненти”
- Таблиця „Тарифи” – зберігає інформацію про існуючі тарифи оплати для абонентів телефонної мережі: Код тарифу, Назва пільгової категорії, Міські розмови, Міжміські розмови, Міжміські розмови.
Рисунок 2.2. – таблиця „Тарифи”
Таблиця „Платежі" – зберігає інформацію про дати платежів та внесені суми абонентів: № телефону, Дата платежу, Внесена сума за міські розмови, Внесена сума за міжміські розмови, Внесена сума за міжнародні розмови, Розрахунковий рахунок
Рисунок 2.3. – таблиця „Платежі”


Опис запитів бази даних:
Запит „Загальна внесена сума” – виводить загальну внесену суму оплати абонента за міські, міжміські та міжнародні розмови (запит з параметром, необхідно вказати дату оплати).
Запит „Зменшена вартість” – для певної пільгової категорії зменшений тариф на деякий відсоток. Запит на обновлення записів.
Запит „ПІП абонента” – виводить дані про оплату абонентів телефонної мережі (запит з параметром, тобто при відкритті запиту Вам запропонують вказати ПІП абонента, дані про оплату якого Ви хотіли б дізнатись).
Рисунок 2.5. – запит „ПІП абонента”
Опис форм бази даних:
Форма „Абоненти” – створена для введення даних про абонентів, код їхнього тарифу, номер телефону та кількість несплачених хвилин.
Рисунок 2.6 - форма „Абоненти”
Форма „Платежі” – створена для введення даних про дати платежів та внесені суми абонентів.
Рисунок 2.7 – форма „Платежі”


Форма „Тарифи” – створена для введення даних про існуючі тарифи оплати для абонентів телефонної мережі.
Рисунок 2.8 – форма „Тарифи”
Головна кнопочна форма – відкривається автоматично при завантаженні бази даних. Полегшує та прискорює навігацію по базі даних.
Рисунок 2.10 - Головна кнопочна форма Кнопка
Кнопка “Ввід даних” відкриває сторінку кнопочної форми, з переліком таких кнопок переходу: “Абонети”, “Платежі”, „Тарифи”, “Головна кнопочна форма”.
Кнопка “Друк звітів” має такі кнопки переходу: “Загальна внесена сума”, “Платежі”, „Абоненти” та “Головна кнопочна форма”.
Кнопка „Завершити роботу” - являє собою підтвердження на закінчення роботи.
Звіти бази даних:
Звіти ”Загальна внесена сума” – виводить на друк загальну внесену суму одного абонента.
Рисунок 2.11 – Звіт ”Загальна внесена сума”
Звіт „Платежі” – виводить на друк інформацію про дати платежів та внесені суми абонентів.
2.12. – Звіт „Платежі”
Звіт „Абоненти” – виводить на друк інформацію про дати платежів та внесені суми абонентів.
2.13. – Звіт „Абоненти”


3 ІНСТРУКЦІЯ КОРИСТУВАЧА
1. Відкрийте базу даних (файл «плата за телефоном.mdb»).
2. Після завантаження файла бази даних з’явиться головна кнопкова форма.
3. Для того, щоб продивитися інформацію про користувачів, необхідно натиснути на кнопку «Абоненти». З допомогою даної кнопоки можна відкрити форми і внести потрібну інформацію про Абонентів. Щоб повернутись в головну кнопкову форму, потрібно натиснути кнопку «Вихід».
5. Для друку та перегляду звітів натисніть кнопку «Друк звітів» та виберіть необхідний звіт. Для повернення в головну кнопкову форму натисніть кнопку «Вихід».
7. Щоб вийти з бази даних натисніть на кнопку «Вихід».
ВИСНОВКИ
Створена база даних максимально полегшує роботу ведення записів про абонентів, за рахунок використання зручних екранних форм і можливості швидкого пошуку в базі даних тієї чи іншої інформації, наприклад, пошук людини яка не сплатила за телефон, за прізвищем , та багато іншого .
Впровадження розробленої системи дозволить підвищити швидкість роботи, а також надає механізм для реагування на зміни, що відбуваються.[1]
Дана програма має, на мою думку, певні недоліки, та й переваги. Вона може бути цілком придатною для роботи в реальних умовах. Але це не входило в завдання автора даного курсового проекту впроваджувати її в реальний виробничий процес, а метою було отримання та закріплення навичок в роботі з системою баз даних Access, що на мою думку і було досягнуто.[3]
Але по при все це база даних виявилась цілком придатною і потрібною для роботи в реальних умовах, оскільки в ній дотримано всіх вимог, які були поставлені перед її створенням.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. “Самоучитель Access" Кэрри Н. Праг и Мишель Р. Ирвин.
2. “Ресурсы Microsoft Winows ” полное издание, Фигурнов.
3. Ю.Бекаревич, Н.Пушкина. Самоучитель Microsoft Access 2000. “BHV”, Киев, Москва, Санкт-Петербург, 1999.
4. Базы данных: учебный курс.- М.: ООО «Издательство АСТ», 2001.-504 с.
5 . MICROSOFT ACCESS 2000 учебный курс.- C.-П.: «ПИТЕР», 2002.-512 с.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать