Розробка проекту на побудову локальної обчислювальної мережі в адміністративному корпусі ВАТ "Промприлад"

1. Вступ.
Метою даного документу є розробка проекту на побудову локальної обчислювальної мережі в адміністративному корпусі ВАТ "Промприлад". Для забезпечення повноцінного функціонування служб і підрозділів інтегрована телекомунікаційна система повинна включати наступні складові елементи:
- локальна обчислювальна мережа (ЛОМ), як основа автоматизованої системи обробки даних;
- телефонна мережа на базі цифрової АТС;
- структурована кабельна система (СКС) як фізична основа комунікаційної мережі для забезпечення передачі даних;
- мережа гарантованого електроживлення, як допоміжна інженерна система забезпечення безперебійної роботи банку;
- контур технологічного телекомунікаційного заземлення, як основа безаварійного функціонування.
Цей документ містить інформацію тільки про ЛОМ,як складову ІТКС. Матеріали і обладнання, яке застосовується при монтажі ЛОМ мають сертифікати відповідності і дозволені для використання в Україні.
2. Локальна обчислювальна мережа.
Необхідність спільного використання інформації багатьма користувачами в межах однієї утанови (підрозділу) обумовила широке застосування високошвидкісних і надійних обчислювальних мереж (ОМ). Особливо актуальне це питання для великих підприємств, де використання сучасної обчислювальної техніки і специфіка роботи цих установ накладають певні умови щодо роботи обчислювальної мережі. Планування мережі проходить в декілька етапів :
визначення вимог до мережі і її розміру;
- розділення мережі на сегменти і визначення робочих груп, робочих зон;
- оцінка можливого росту мережі;
складання плану управління мережею; розробка питань безпеки і надійності; вибір активного обладнання; створення кабельної системи;
В даному розділі визначаються кількість вузлів, серверів, сегментів ЛОМ, діаметр мережі, види програмних комплексів і їх вимоги до швидкості передачі. Оцінюється можливість збільшення чисельності вузлів і об'єму передачі даних. Розглядається концепція управління мережею, а також безпека і надійність.
2.1 Розмір мережі. Розділення на сегменти і визначення робочих зон.
Розмір в даному випадку визначається головним чином кількістю користувачів, яких повинна обслуговувати мережа. Планується охоплення мережею кімнат 3 та 4 поверхів приміщення адмін. корпусу з розташуванням серверної на 4-му поверсі (комп'ютерами охоплюються більшість кімнат будови).
Виходячи з розрахунків та техн.умрв планується робота в ОМ 20 робочих станцій та 1 сервера.
В ЛОМ ВАТ "Промприлад" повинна забезпечуватись надійна робота різних мережевих протоколів (IPX/SPX, ТСРЛР, NetBEUI ) і операційних систем (Novell NetWare, Windows NT SERVER, Windows 95/98).
Найбільш доцільним, далекоглядним і дешевим в цьому випадку є створення VLAN за принципом доступу до інформації, а в якості центрального керуючого пристрою ~ комутатора


(Switch) з підтримкою VLAN, статичною і динамічною підтримкою таблиці МАС-адрес, SNMP керуванням . Необхідно передбачити гнучкість до модифікацій існуючих і можливість створення нових VLAN. Максимальна кількість VLAN не перевищуватиме 15, так як їх керування буде досить складним.
2.2. Оцінка можливостей росту.
Досвід роботи в обчислювальних мережах свідчить про те, що використання топології Ethernet з швидкістю передачі 10 Mbps при кількісті вузлів більше ніж 20, не дає достатню пропускну здатність. Як наслідок, сповільнюється робота всіх станцій. Для забезпечення необхідної пропускної здатності пропонується використання в опорній частині мережі технології комутованого Fast Ethernet, яка дозволяє забезпечити високошвидкісне з'єднання сегментів мережі і створювати високошвидкісні з'єднання для сучасних суперсерверів.
Для забезпечення високої пропускної здатності ОМ пропонується наступна модель:
1. Опорна (backbone) або магістральна частина мережі будується на технології комутованого Fast Ethernet, з гарантованою швидкістю передачі даних 100 Мбіт/с для кожного з'єднання опорної частини. З'єднує між собою сервери і комутатори з Центральним комутуючим пристроєм. Також до неї включені мережеві станції з високими вимогами що до пропускної здатності. Таким чином ланка , на яку припадає максимальне завантаження має високу пропускну здатність ( гарантовану швидкість прийому/передачі для кожного під'єднання 100 або 200 Мбіт/с) і не сповільнює роботу окремих ділянок мережі при великих навантаженнях.
2. Сегменти мережі (subnet) використовують змішану технологію Ethernet/ Fast Ethernet, тобто швидкість передачі складає 10 або 100 Мбіт/с. Слід зауважити, що через ростучі потреби вузлів до пропускної здатності поступово всі вузли будуть переведеш на Fast Ethernet.
3. Робочі станції з невеликим завантаженням залишаються на окремому сегменті, змонтованому на коаксіальному кабелі RJ-58 та працюють по технології Ethernet 10Base-2. Топологія мережі "зірка" з ієрархічною структурою ( декілька рівнів підпорядкованості) реалізується за допомою комутаторів та центрального комутатора і дає можливість збільшення кількості "променів" за рахунок появи нових портів в комутаторах. Тому необхідно передбачити резервні порти в комутаторах або можливість їх нарощення (стекування/каскадування). Також для легкого переходу всіх сегментів локальної мережі на більш швидкісні технології Fast Ethernet (а далі і Gigabit Ethernet) на всіх ділянках повинне бути встановлено пасивне обладанння не нижче 5-ї категорії.
Вихідною умовою при оцінці можливостей росту мережі є визначення ділянок, на яких будуть з'являтись нові вузли. Необхідно зарезервувати на комутаторах порти для нових під'єднань ( як правило, необхідно мати 10-20 % резерву). Одним з широковживаних методів резервування є використання нарощуваних концентраторів. При виборі комутатора необхідно передбачити 30-50% незадіяних портів. Це дозволить масштабувати мережу без його заміни.
2.3. Управління компонентами мережі. Безпека і надійність.
Адміністрування необхідне для підтримки максимальної ефективності мережі (збір інформації з концентраторів і комутаторів про кількість колізій, переданих/прийнятих кадрів, середньої та пікової загрузки).
Виходячи з властивостей і складності проектованої мережі можна зазначити : керування концентраторів і комутаторів відбувається за протоколом SNMP. Це дозволить використовувати обладнання різних виробників і отримати високий рівень безпеки, управління мережею буде здійснюватись одним або двома мережевими адміністраторами з головної серверної кімнати, в якій буде знаходитись консоль керування і центральний комутатор. При такому розташуванні можна забезпечити підключення центральної консолі керування безпосередньо до комутатора. Управління здійснюється цілком централізовано. Інформація по управлінню накопичується на локальному диску консолі керування програмою управління мережевими компонентами і аналізується мережевим адміністратором.
Одним з основних методів забезпечення надійності - переведення всього мережевого обладнання на живлення від UPS (Uninterruptible Power Supplies - джерела бесперебійного


Технічний Проект стр. 6
живлення). Багато пристроїв (комутатори і концентратори) підтримують функцію надлишкового енергопостачання (підключаються одразу до двох джерел живлення). Для зняття багатьох проблем необхідно планувати живлення всього мережевого обладнання (в тому числі і мережевих станцій) з окремої фази а також надійне заземлення. Використання стабілізаторів напруги і фільтрів для цієї фази забезпечує стабільну роботу елементів живлення системи.
2.4. Мережеві адаптери.
Драйвери адаптерів повинні забезпечити їх роботу під різними операційними системами і бути сертифіковані виробниками цих систем (Novell, Microsoft, SCO).
При виборі NIC необхідно також звернути увагу на підтримку адаптером програмного забезпечення SNMP.
За місцем застосування адаптери можна розділити на NIC для серверів і робочих станцій. Зрозуміло, що до серверних плат ставляться більш високі вимоги. В результаті детального аналізу проектованої мережі пропонується на серверах використовувати повнодуплексні мережеві адаптери 100Base-TX шини РСІ (полоса пропускання 200 Мбіт/с). На робочих станціях пропонується використання 10/100Base-T шини РСІД8А.
2.5. Комутатори.
Комутатори використовуються в основному для обходу обмежень топології Fast Ethernet, підвищення продуктивності шляхом розділення мережі на декілька областей колізій, забезпечення більш високої продуктивності визначених вузлів.
В проектованій мережі планується використання 16-портового Fast Ethernet комутатора рівня підрозділу/робочої групи з слідуючими характеристиками : кількість портів повинна складати не менше 15;
10/100Base-T порти з режимами half7full duplex (100/200 Мбіт/с), автопідстройкою швидкості (автовизначення типу під'єднання для можливості об'єднання Ethernet і Fast Ethernet), типом порта RJ-45 для підключення серверів, потужніх станцій і концентраторів; швидкість внутрішньої шини > 2Гбіт/с;
- об'єм буферної пам'яті >2МВ; підтримка більше 15 VLAN; статична і динамічна таблиця більше 300 МАС-адрес;
- підтримка "остовного дерева" (spanning tree);
- метод комутації кадрів Store-and-Forward або Interim Cut-Through;
інтелектуальний зворотній тиск (при виникненні асимітричних нагрузок); регульоване обмеження долі broadcast-кадрів; SNMP і/або RMON керування; рівень 2 і 3 комутації і маршрутизації; висока надійність по живленню;
Для групи робочих станцій -відділу постачання та деякіх машин бухгалтерії планується
8портовий комутатор Fast Ethernet.
3. Компоненти, розташування, методи встановлення і
маркування.
В даному розділі розглядаються основні питання створення кабельної системи і розташування компонентів мережі. Якість пасивного обладнання і його встановлення впливає на майбутню стабільність роботи компонентів мережі і швидкість/надійність передачі даних. Всі елементи СКС повинні мати відповідні сертифікати і відповідати вимогам міжнародних стандартів ЕІА/ТІА 568А ( або ЕІА/ТІА 568В) і ISO/TEC IS 11801, а також інстальовані в відповідності з вказівками комітету ШЕЕ 802.


Виходячи з розрахунків необхідна кількість 24 портових патч-панелей з 30% резервуванням для консолі №1 - 1шт, В кімнатах кабель прокладається в спец, пластикових коробах з різним січенням ( 38*25, 16*25мм) в залежності від кількості кабелів в ньому з заповненням 50-85%. Короб кріпиться до стіни дюбелями на відстані 10-15см від підлоги з розрахунку 1 дюбель на 0,3м. Планується використання короба виробництва фірми AESP (Англія) до якого є в асортименті вставки, кути, переходи і заглушки, що дозволить не погіршуючи інтер'єр кімнат підводити кабель до любої точки. В кімнатах будуть встановлені зовнішні розетки з кріпленням на дюбелях в місцях з зручним доступом до них. В усіх кімнатах крім серверної дозволяється використання коробу для прокладки телефонних кабелів, протипожежної та охоронної сигналізації.
Для підключення станцій до телекомунікаційних розеток і комутації в комутаційних шафах
використовуються патч-корди UTP Cat.5 довжиною 0,3; 1,5;2; 3 м.
Для з'єднання телекомунікаційних розеток з патч-панелями комутаційних шаф
використовується кабель "звита пара" UTP Cat.5.
Кросування кабеля в патч-панелі і розетки здійснюється сертифікованим спец.інструментом з
подальшим тестуванням параметрів ЛОМ.
Серверна кімната. Головною складовою частиною мережі є серверна, розташована на 4-му поверсі приміщення. В ній сконцентровано основне активне обладнання ЛОМ. Зручне розташування відносно інших кімнат дозволяє також створити в ній основне поле комутації (кабелі приходять з інших кімнат правого крила і фасаду, закросовуються на патч-панелі в комутаційній шафі серверної). Приведемо основні вимоги до інсталяції ЛОМ в серверній:
- обов'язково повинна бути обладнана контуром заземлення, який виконується по всьому периметру кімнати на висоті 10-20 см від підлоги у визгяді металевих шин шириною Зсм з гвинтовими з'єднаннями (зовнішній відкритий контур). Зварюванням з'єднати цей контур із зовнішнім контуром заземлення будівлі з опором не більше 0.5 Ом;
- наявність у серверній кімнаті біля входу щиту з пакетними вимикачами для забезпечення відключення мережі електроживлення комп'ютерної техніки і активного обладнання мережі;
- телекомунікаційні кабелі ("вита пара") прокладаються в спец, пластикових коробах, слабострумні та силові системи повинні бути віддалені одна від одної.
Маркування ЛОМ. Інсталяція ЛОМ проходить в декілька етапів. Після визначення кількості і розташування робочих зон (вузлів), визначення типу кабеля для кожного під'єднання, місця розташування комутаційних шаф, серверної, схеми розгалуження кабельних трас створюються наступні документи:
- "Кабельний журнал" з відображенням номерів кабелів, їх маршруту та довжини;
Саме після виконання вищезгаданого відбуваються роботи по інсталяції ЛОМ і маркуванню. Дані роботи проводяться для нормування кабельної системи, підтримки обліку з боку персоналу і, в разі необхідності, легкості зміни комунікаційних зв'язків. Пропонуємо наступну схему маркування СКС.


додатково.
4. Перелік стандартів і нормативних документів, які застосовувались при розробці проекту.
1. Відомчі будівельні норми України. Будинки і споруди. Проектування банків і банківських сховищ. ВБНВ.2.2-00032106-1-95. НБУ. Київ.,1995
2. ПУЭ - Правила устройства электроустановок, М.: «Енергоатомиздат»., 1986
3. Рекомендації з технічного захисту інформації в приміщеннях серверних, електронної пошти та інших спеціальних приміщеннях. НБУ., Київ., 199_
4. Міжнародні стандарти електромагнітної сумісності:
ТІА/ЕІА-568-А-американський стандарти Національного інституту по стандартах та
комітетів по телекомунікації та електронної промисловості ANSI/TIA/EIA;
ISO 11801-аналогічні міжнародні стандарти
EN 50173- аналогічні стандарти для Європейського союзу
89.336.ЕС - загальні вимоги до систем передачі даних
EN5502/CISPR 22 - норми та методи визначення електромагнітного випромінювання
обладнання мереж передачі даних
EN50081-1 - загальні норми електромагнітного випромінювання
EN50082-1 - загальні норми перешкодозахищеності
PrEN55024-4 - кінцеві значення напруги (е.р.с.) в кабелях передачі даних
5. Стандарти архітектури СКС та її складових частин:
- ISO/IEC IS 11801
- ЕІА/ТІА 568 А
- ЕІА/ТІА 568 В
- EN50173
- EN 50168
- ISO 9001, ISO 9002 - сертифікати якості продукції
- FCC Class В
6. Стандарти по побудові контуру технологічного телекомунікаційного заземлення:
- ТІА/ЕІА 607
- EN 50173
- ПУЕ-76
- ПТБ


^
ї
Он
е
2
о
Є1
\j
5
и
5 о
й
О
сЗ
И
g
« >^
6 и
1
3
»*Г
"ТІ
|



Схема
розміщення комп'ютерів в локальній мережі системи управління ВАТ "Промприлад"

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать