Основні напрями застосування обчислювальної техніки

Зміст
1. Основні напрями застосування обчислювальної техніки.
2. Класифікація ЕОМ.
3. Призначення, конструкція і характеристики пристроїв ПК: системний блок.
4. Робота з Windows:
Панель управління. Призначення та принципи.
Основні характеристики Windows.
Провідник. Структура вікна та можливості.
5. Робота з МS Word:
Як надати тексту виду колонок?
Як можливо розташувати загальний заголовок над декількома колонками
Основні напрями застосування обчислювальної техніки
Сфера застосування обчислювальної техніки розширюється дуже швидко. Якщо раніше основними її напрямами були більшою мірою наукові і виробничі галузі, то у наш час немає такої галузі, де б обчислювальна техніка не знайшла собі місця. Серед численних напрямів можна виділити декілька основних:
- наука
- виробництво (особливо сфера управління процесами)
- медицина
- освіта
- господарська діяльність, у тому числі і сільське господарство (поки що в меншій мірі)
комунікації та ін.
Таке обширне застосування викликане високою ефективністю обчислювальних процесів. Не можна не згадати про зростання ролі деяких видів обчислювальної техніки в побуті і управлінській діяльності. Зараз неможливо представити виробничий процес без електронно-обчислювальних машин, навпаки широко практикуються методики повного заміщення витрат людських ресурсів машинними (особливо, якщо в ситуаціях, де людині може загрожувати небезпека).
Таким чином, ми бачимо, що за відносно невеликий проміжок часу ЕОМ міцно увійшли до нашого життя, вони полегшують і роблять комфортнішим існування і розвиток людей.
2. Класифікація ЕОМ
Різноманіття сфер застосування і видів ЕОМ породжує велику кількість ознак, по яких здійснюється класифікація ЕОМ. До таких ознак можна віднести: принцип дії; призначення ЕОМ; технічні характеристики; об'єкт установки; умови експлуатації і обслуговування; вживану елементну і конструктивну базу; економічні чинники і ін. Можливий вплив цих чинників повинен враховуватися при проектуванні і виробництві ЕОМ.
Найбільш доцільна укрупнена класифікація по обмеженому числу ознак, оскільки тільки така класифікація дозволяє виділяти основні відмінні ознаки ЕОМ різних класів, груп, видів і категорій.
За принципом дії розрізняють цифрові, аналогові, аналогово-цифрові ЕОМ. Цифрові ЕОМ оперують з сигналами, представленими в цифровій формі, аналогові використовують аналогові сигнали, аналогово-цифрові - комбінацію цих принципів.
Природно, що основною відмінною ознакою вказаних ЕОМ є вид елементної бази.
За призначенням підрозділяють ЕОМ загального призначення, спеціалізовані, персональні. Управляючі і контрольні.
ЕОМ загального призначення (універсальні) орієнтовані на виконання широкого кола задач (математичних, інженерних і економічних), які виконуються по будь-якому алгоритму. У зв'язку з цим ЕОМ загального призначення мають, як правило, архітектуру, що дозволяє підключати різноманітні периферійні пристрої. Змінюючи їх кількість і технічні параметри, можна забезпечити різноманітність видів систем обробки даних і режимів взаємодії з користувачем. Через вказані обставини такі ЕОМ повинні мати високу продуктивність обчислень при низькій вартості. Забезпечення мінімальних габаритних розмірів, маси і енергоспоживання при проектуванні є особливо критичним.
Спеціалізовані ЕОМ призначені для вирішення вузького кругу спеціальних задач найефективнішим способом. Як правило, такі ЕОМ мають менше електронного устаткування, містять певні обмеження на обробку інформації, а значить, в більшості випадків простіші і дешевші універсальних.
Персональні ЕОМ призначені для експлуатації їх користувачем самостійно, без допомоги професійного програміста. До них в даний час відносяться ЕОМ, що володіють повним набором відповідних ознак:*
розвиненим людино-машинним інтерфейсом, що забезпечує просте управління ЕОМ непрофесійним користувачем;*
великим числом готових програмних засобів прикладного характеру, які позбавляють користувача необхідності розробляти програми самостійно;*
наявністю малогабаритних накопичувачів інформації значної місткості на змінних носіях, що забезпечують взаємозамінність і експлуатацію нових програмних засобів;*
малими габаритними розмірами і масою, що дозволяє встановлювати ЕОМ на будь-якому робочому місці, а також малим енергоспоживанням;*
низькою вартістю і широкою доступністю;*
ергономічністю конструкції, привабливістю форми, кольору і т.і.
Управляючі ЕОМ використовуються для управління різними об'єктами і технологічними процесами. Характерна особливість цих ЄОМ полягає в отриманні інформації про дійсний стан керованого об'єкту від датчиків, встановлених безпосередньо на об'єкті. При цьому важливе значення для управляючих ЕОМ мають висока надійність функціонування.
Контрольні ЕОМ застосовуються при побудові контрольно-вимірювальної апаратури.
По області застосування розрізняють загальнотехнічні, професійні, побутові і інші ЕОМ.
Якщо загальнотехнічні ЕОМ застосовуються для вирішення загальнотехнічних, наукових, інженерних і економічних задач, то професійні ЕОМ орієнтовані на застосування фахівцями в конкретних областях і науковими співробітниками. Професійні ЕОМ звичайно відрізняються великою обчислювальною потужністю і наділяються комплектом продуктивного периферійного устаткування.
Побутові ЕОМ використовуються в повсякденному житті людей, наприклад, для управління побутовою технікою, для ігор і т.д.
По сукупності технічних характеристик (продуктивності, об'єму пам'яті, принципу реалізації, характеру застосування, вартості, габаритним розмірам і ін.) розрізняють високопродуктивні, надвисокопродуктивні, середні, малі (міні-) і мікро ЕОМ.
Високопродуктивні ЕОМ призначені для вирішення задач комплексного проектування і використання в системах управління вищої ланки. Вони умовно характеризуються продуктивністю понад 1 млн. оп/с, мають граничний об'єм оперативної пам'яті і розширену конфігурацію підсистеми вводу-виводу. Взаємодія користувачів з ЕОМ здійснюється, як правило, за допомогою індивідуальних засобів спілкування людини з машиною (терміналів). Високопродуктивні ЕОМ мають звичайно значні габаритні розміри технічних засобів, які їх складають, через що їх іноді називають великими.
Надвисокопродуктивні моделі ЕОМ одержали за кордоном назву суперЕОМ, що в першу чергу означає широкі можливості, що надаються користувачеві, а також здатність системи проводити по складності обробку даних. Такі ЕОМ, що мають високі технічні характеристики (продуктивність сотні мільйонів і навіть мільярдів операцій в секунду), застосовуються при вирішенні теоретичних задач, що вимагають значних обчислювальних ресурсів (наприклад, при тривимірній обробці даних геофізичної розвідки нафти, моделюванні процесів атомної і молекулярної фізики і ін.). При створенні таких ЕОМ застосовується особливо швидкодійна елементна база (замовлені і матричні БІС і СБІС), а також достатньо складні в технічному відношенні конструкції.
Середні ЕОМ мають продуктивність нижче 1 млн. оп/с, розвинену конфігурацію вводу-виводу і служать для застосування в системах обробки інформації колективного користування, галузевих системах автоматизованого проектування і системах управління.
До малих (міні-ЕОМ) відносять ЕОМ з продуктивністю процесора порядка сотень тисяч операцій в секунду, обмеженим об'ємом оперативної пам'яті, спрощеною організацією вводу-виводу. Такі ЕОМ застосовуються для обслуговування невеликого числа абонентів, вирішення інформаційних і обчислювальних задач в системах проектування і управління нижньої ланки, зокрема, для включення до складу управляючого або контрольно-вимірювального комплексу.
Мікро ЕОМ - це звичайно ЕОМ з малою місткістю оперативної пам'яті, низькою розрядністю і познаковим вводом-виводом. Вони використовуються у складі управляючого або вимірювального комплексу (вбудовані мікроЕОМ). Дані ЕОМ мають відносно прості конструкції (типові багатоплатні, одноплатні і рідше однокристальні мікроЕОМ) і низьку вартість. На основі мікроЕОМ іноді реалізуються і персональні ЕОМ.
По об'єкту установки ЕОМ діляться на стаціонарні і рухомі (що транспортуються, переносимі, носимі). Стаціонарні ЕОМ призначені для експлуатації в стаціонарних приміщеннях або на відкритому повітрі, а рухомі (що головним чином транспортуються) - на автомобільному, залізничному, гусеничному або іншому транспорті. До групи переносних ЕОМ відносяться ЕОМ, звичайно, які встановлюються на поверхню столу (настільні ЕОМ) або підлогу і мають малі габаритні розміри і масу. Переносні ЕОМ завжди працюють в кімнатних умовах і не призначені для роботи під час перенесення з місця на місце. Носимі ЕОМ можуть працювати і при перенесенні.
По трьох глобальних зонах експлуатації на об'єктах установки розрізняють наступні класи ЕОМ: наземні (використовування на суші), морські (використовування на воді), бортові (використовування в повітряному і космічному просторі).
Наземні ЕОМ можуть експлуатуватися як стаціонарно, так і на рухомих (що транспортуються) об'єктах. Морські (суднові) ЕОМ експлуатуються на всіх видах судів, а бортові - на всіх видах літальних апаратів, що здійснюють польоти в межах тропосфери (до 17 км над рівнем моря) і стратосфери (до 85 км над рівнем моря). Різновидом бортових є і космічні ЕОМ, експлуатовані в умовах іоносфери на штучних супутниках Землі, космічних кораблях і станціях.
По використовуваній елементній базі (вірніше, її основної частини) сучасні ЕОМ підрозділяються на ЕОМ на ІМС і БІС широкого застосування, на матричних БІС, на замовних спеціалізованих БІС, на мікропроцесорних БІС і т.і.
Приведена класифікація є достатньо умовною, проте вона дозволяє зробити повідомлення і надати увагу тим класифікаційним ознакам, які здійснюють істотний вплив на конструювання і технології виробництва ЕОМ. Серед таких ознак перш за все необхідно відзначити умови експлуатації, об'єкт розміщення, елементну і, як наслідок, конструктивну базу.
3. Призначення, конструкція і характеристики пристроїв ПК;
системний блок
З усіх частин комп'ютера системний блок виглядає найменш ефектно, але саме він є в комп'ютері "головним". У ньому розташовуються всі основні вузли комп'ютера:
електронні схеми, що управляють роботою компьютера (мікропроцесори, оперативна пам’ять, контроллери пристроїв);
блок живлення, який перетворює електроживлення мережі в постійний струм низької напруги, що подається на електронні схеми комп'ютера;
накопичувачі (або дисководи) для гнучких магнітних дисків, що використовуваються для читання і запису на гнучкі магнітні диски (дискети);
накопичувач на жорстких магнітних дисках, призначені для читання і запису на незнімні жорсткі магнітні диски (вінчестер)
Основні пристрої комп'ютера (процесор, ОЗП та ін.) розміщені на материнській платі. На системному блоці розташовані три кнопки: кнопка (або клавіша) включення/виключення машини, кнопка Reset для примусового перезавантаження машини, кнопка Turbo для зміни швидкодії машини (Hi- висока швидкість, Lo - низька швидкість).
До системного блоку комп'ютера можна підключати різні пристрої вводу-виводу інформації, розширюючи тим самим його функціональні можливості. Багато пристроїв приєднуються через спеціальні роз'єми, що знаходяться звичайно на задній стінці системного блоку комп'ютера. Окрім монітора і клавіатури, такими пристроями є:
- принтер;
-миша;
- джойстик,
а також інші пристрої.
Підключення цих пристроїв виконується за допомогою спеціальних дротів (кабелів).
Для захисту від помилок роз'єми для вставки цих кабелів зроблені різними, так що кабель просто не встромлятиметься в невідповідний роз'єм. Деякі кабелі (наприклад, для під'єднування монітора або принтера) закріплюються за допомогою гвинтів.
Окремі пристрої можуть вставлятися всередину системного блоку комп'ютера, наприклад:
- модем;
- факс-модем;
- стрімер.
Інші пристрої, наприклад, багато різновидів сканерів, використовують змішаний спосіб підключення: у системний блок комп'ютера вставляється тільки електронна плата (контроллер), що управляє роботою пристрою, а сам пристрій приєднується до цієї плати кабелем.
4. Робота з Windows*
Панель управління
Панель управління містить засоби настройки, призначені для зміни зовнішнього вигляду і характеристик різних компонентів Windows.
Деякі з цих засобів дозволяють вибрати параметри, що роблять роботу з комп'ютером веселішою. Наприклад, компонент «Миша» дозволяє замінити стандартні покажчики миші на анімовані значки, які переміщуються по екрану, а компонент «Звуки і аудіопристрої» дозволяє замінити стандартні системні звукові сигнали на звукозаписі по вибору користувача. Інші компоненти допомагають налаштувати Windows так, щоб полегшити управління комп'ютером. Наприклад, лівша може за допомогою компоненту «Миша» перемкнути кнопки миші так, щоб за допомогою правої кнопки виконувати основні операції виділення і перетягування.
Щоб відкрити панель управління, натисніть кнопку Пуск і виберіть команду Панель управління. Якщо вибраний класичний стиль меню Пуск, натисніть кнопку Пуск, вкажіть на команду Настройка і виберіть Панель управління.
При першому відкритті панелі управління на ній будуть відображені найчастіше використовувані елементи, згруповані по категоріях. Для отримання додаткових відомостей про елементи панелі управління в режимі категорій затримайте покажчик на значку або імені категорії і прочитайте текст спливаючої підказки. Щоб відкрити елемент, клацніть його значок або ім'я категорії. Деякі з цих елементів відкривають список задач, які може виконати користувач, а також дозволяють вибрати окремі компоненти панелі управління. Наприклад, якщо вибрати категорію Оформлення і теми, відкривається список задач, таких як Вибір екранної заставки, разом з окремими компонентами панелі управління.
Якщо при відкритті панелі управління не відображається потрібний вам компонент, виберіть Перемикання до класичного вигляду. Щоб відкрити компонент, двічі клацніть його значок.
Для отримання додаткових відомостей про елементи панелі управління в класичному вигляді затримайте покажчик на значку і прочитайте текст спливаючої підказки.
Основні характеристики Windows (на прикладі Windows 95, оскільки подальші версії зберігають основні характеристики, забезпечуються лише додатковими можливостями)
Операційна система Windows 95 з'явилася в результаті злиття операційної системи MS DOS і її графічної оболонки Windows 3.1 (3.11).
Основними характеристиками Windows 95 є:
- 32-розрядна архітектура;
- виштовхуюча багатозадачність і багатопоточність,
- графічний інтерфейс користувача;
- підключення нових периферійних пристроїв за технологією Plug and Р1ау;
- використовування віртуальної пам'яті;
- сумісність з раніше створеним програмним забезпеченням;
- наявність комунікаційних програмних засобів;
- наявність засобів мультимедіа.
Розглянемо детальніше ці характеристики.
32-розрядна архітектура
Більшість програм для операційної системи MS DOS відносилася до 16-розрядних програм, які використовували реальний режим роботи мікропроцесора. Реальний режим значно обмежує можливості програми, оскільки в цьому режимі утруднений доступ у верхні (понад 1 Мбайта) області пам'яті. Операційна система MS DOS не має засобів для підтримки 32-розрядних програм, що працюють в захищеному режимі мікропроцесора. Щоб такі програми могли працювати в середовищі MS DOS, потрібне додаткове програмне забезпечення, що розширює функції MS DOS. Можливий також варіант, коли додаткові функції, що забезпечують захищений режим, включаються безпосередньо в код програми, збільшуючи тим самим її об'єм.
Виштовхуюча багатозадачність і багатопоточність
Операційна система Windows є багатозадачною (multitasking - мультизадачною), тобто вона здатна "одночасно" виконувати декілька програм. Насправді один мікропроцесор може виконувати інструкції тільки однієї програми. Проте операційна система настільки оперативно реагує на потреби тієї або іншої програми, що створюється враження одночасності їх роботи.
Багатопоточність (multitasking) операційної системи означає, що працюючі програми (процеси) можуть розділятися на декілька частин, що самостійно претендують на процесорний час. Це забезпечує одночасне виконання програмою декількох не пов'язаних один з одним операцій. Наприклад, в табличному процесорі обчислення в різних ячейках завдяки багатопоточності можуть виконуватися одночасно, причому паралельно з обчисленнями можуть бути організовані введення даних в ячейки, їх вивід на друкуючий пристрій і т.п.
Графічний інтерфейс користувача
Призначений для користувача інтерфейс Windows використовує графічний режим відеомонітора. Основу нового графічного інтерфейсу користувача складає добре продумана система вікон, яка розташована на екрані монітора і включає безліч різнорідних графічних об'єктів для управління роботою комп'ютера. Тим самим реалізується ідея створення електронного робочого столу користувача, на якому розміщуються електронні документи.
Прийнята концепція графічного інтерфейсу користувача характерна для всіх програмних продуктів під Windows 95. Це забезпечує комфортне середовище роботи користувача.
Підключення нових периферійних пристроїв за технологією Plug and Р1ау
Відомо, що для підключення нового периферійного пристрою в середовищі операційної системи MS DOS користувач повинен володіти професійними знаннями. У середовищі Windows ця задача розв'язується достатньо просто. Система самостійно створює і змінює файли конфігурації, розпізнає конкретний технічний пристрій і робить його автонастройку.
Подібна технологія одержала назву Plug яскраво-червона Р1ау - "включай і працюй".
Використовування віртуальної пам'яті
Одвічна комп'ютерна проблема - брак оперативної пам'яті, розв'язується в середовищі Windows 95 за допомогою віртуальної (реально не існуючої) пам'яті. Віртуальна пам'ять - розширення адресного простору задачі, одержане за рахунок використовування частини зовнішньої пам'яті.
Файл підкачки - файл на жорсткому диску, який використовується для організації віртуальної пам'яті.
Настройка віртуальної пам'яті робиться автоматично і вручну. Вручну виконувати настройку може тільки кваліфікований користувач. Доступ до настройки віртуальної пам'яті здійснюється через Панель управління, де після відкриття значка Система з'являється вкладка Віртуальна пам'ять.
Сумісність з раніше створеним програмним забезпеченням
Під сумісністю з програмним забезпеченням розуміють здатність операційної системи виконувати програмні продукти, створені в іншій операційній системі. В більшості випадків операційна система Windows 95 забезпечує таку сумісність на ІВМ-подібних комп'ютерах не тільки для програм ранніх версій, але і для програм операційної системи MS DOS.
Наявність комунікаційних програмних засобів
Найважливішим напрямом розвитку Windows є включення в її структуру широко використовуваних і спеціальних програмних засобів для підтримки різних комунікацій і комп'ютерних мереж.
Наявність засобів мультимедіа
Операційна система Windows 95 забезпечує інтерактивну роботу з високоякісним звуком і відео за допомогою спеціальних апаратних і програмних засобів.
Для роботи із звуком і відео на комп'ютері розроблено безліч програмних засобів. Мінімально необхідний набір таких додатків входить в склад Windows 95. Вони забезпечують програвання аудіокомпакт-дисків, відтворення, запис і редагування звукових файлів, проглядання відеокліпів.*
Використовування провідника Windows. Структура вікна і можливості.
Провідник Windows відображає ієрархічну структуру файлів, папок і дисків на комп'ютері. У ньому також відображаються підключені мережеві диски. За допомогою провідника Windows можна копіювати, переміщати і перейменовувати файли і папки, а також виконувати їх пошук. Наприклад, можна відкрити папку, що містить файл, який потрібно скопіювати або перемістити, а потім перетягнути його в іншу папку або на інший диск.
У Windows є інші вікна, в яких можна проглядати файли і папки і працювати з ними. Папка «Мої документи» є зручним місцем для зберігання документів, малюнків або інших файлів, до яких потрібен швидкий доступ. Крім того, в провіднику можна відкрити папку «Моє мережеве оточення», в якій перераховані всі комп'ютери, підключені до локальної мережі. При видаленні файлів або папок з жорсткого диска Windows поміщає їх в папку «Корзина», з якої їх можна витягнути до очищення корзини. Файли або папки, що видаляються з дискети або мережевого диска, знищуються остаточно, без поміщення в корзину.
Примітка:
Щоб відкрити провідник, натисніть кнопку Пуск і виберіть команди Програми, Стандартні і Провідник.
Частина екрану, в якій можуть виконуватися програми і процеси, - вікно.
Вікна є основою Windows. Windows у перекладі з англійського - вікна. Кожна програма або документ знаходяться в окремих вікнах. Складові частини (структура) і принципи роботи зі всіма вікнами однакові.
1. Зміст вікна - може бути різним залежно від призначення програми.
2. Межа вікна - щоб змінити розмір вікна, потрібно перетягнути межу.
3. Заголовок вікна - містить назву програми. Щоб перемістити вікно потрібно навести мишу на заголовок і перетягнути.
4. Системна кнопка - відкриває системне меню.
5. Системне меню - служить для роботи з вікном.
6. Кнопка Згорнути - скорочує розмір вікна до значка в панелі задач. Щоб відновити вікно, потрібно клацнути по його значку в панелі задач.
7. Кнопка Розгорнути - розвертає вікно на весь екран.
8. Кнопка Відновити - відновлює колишній розмір і розташування вікна.
9. Кнопка Закрити - закриває програму: вікно зникає, програма завершує свою роботу і звільняє пам'ять комп'ютера.
10. Меню програми.
11. Панель інструментів.
12. Вертикальна смуга прокрутки - служить для переміщення інформації у вікні.
13. Горизонтальна смуга прокрутки - служить для переміщення інформації у вікні.
14. Бігунок.
15. Статус-рядок - відображає параметри і режим роботи.
5. Робота з MS Word*
Як надати тексту вид колонок
Текст в колонках безперервно переміщюється з нижньої частини однієї колонки у верхню частину наступної колонки.
Можна задати число колонок, проміжки між ними і вставити вертикальні роздільники між колонками. Можна також додати заголовок у вигляді смуги, ширина якої дорівнює ширині сторінки.
Створення колонок:
1. Перейдіть в режим розмітки (Режим відображення документа або інших об'єктів в тому вигляді, який вони матимуть на папері. Наприклад, заголовки, зноски, колонки і написи займають свої дійсні місця.).
2. Виділіть текст, який потрібен розбити на газетні колонки:
Весь документ (віберіть команду Виділити все в меню Правка);
Частина документу (виділіть потрібний фрагмент тексту);
Існуючі розділи (клацніть розділ або відокремте декілька розділів)
3. На стандартній панелі інструментів натисніть кнопку Колонки.
4. Вкажіть потрібне число колонок за допомогою миші.*
Як можна розташувати загальний заголовок над декількома колонками?
Поетапно це виглядає так:
1. Перейдіть в режим розмітки.
2. На початку крайньої лівої колонки введіть заголовок, натисніть клавішу ЕNТЕR, а потім виділіть текст заголовка. Якщо текст заголовка вже існує, виділіть його.
3. Натисніть кнопку Колонки, а потім виділіть одну колонку за допомогою перетягування.
Список використаної літератури:
1. інтернет-джерела:
- http://www.stu.ru/inform/glaves2/glaval2/gl_l 2_1 .htm
- http://www.psbatishev.narod.ru/u006.htm
- http://msk.nestor.mmsk.by/kg/l 999/kg9906/kg92320.html
- http://www.i2r.ru/art_index.shtml?id=277
2. інші:
- довідкова службаWindows і зокрема MS Word.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать