Інформаційні системи в туристичній індустрії

Програму курсу "Інформаційні системи в туристичній індустрії" складено вiдповiдно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напрямку підготовки 0502 “Менеджмент”. Вона охоплює всі змістовні модулі, передбачені стандартом, та враховує специфіку вивчення дисципліни і Інституті туризму ФПУ і кількість аудиторних годин, відведених на її вивчення у навчальному плані для професійного спрямування 6.050200 “менеджмент організацій” (менеджмент туристичної індустрії).
Курс передбачає набуття студентами теоретичних знань та практичних навичок з ефективної управлiнської дiяльностi в умовах використання новітніх інформаційних технологій для автоматизованих робочих мiсць (АРМ) керiвникiв та фахiвцiв готельних, туристичних, транспортних, пiдприємств та органiзацiй, закладів громадського харчування з проблем створення та використання комплексних АСУ та окремих автоматизованих комплексів задач управління.
Сучасні інформаційні технології і системи менеджменту, складовою частиною яких є АРМ, створюються для обробки великих обсягів інформації при жорстких обмеженнях щодо часу видачі результатів. Вони мають складну формалізацію процедур прийняття рішень для більшості задач менеджменту, високий ступінь інтеграції елементів, які входять до складу системи, велику кількість зв’язків між елементами, характеризуються гнучкістю і можливістю модифікації.
Предметом вивчення дисципліни є методологічні та методичні основи створення корпоративних систем управління підприємствами туристичного бізнесу та сучасні програмні продукти для автоматизації цих процесів.
Міждисциплінні зв”язки дисципліни. Виділити в чистому вигляді інформаційний менеджмент з загального функціонування підприємства неможливо, тому курс “Інформаційні системи в туристичній індустрії”, що вивчається, має відносну самостійність. Разом з тим, він пов’язаний з такими дисциплінами, як: “Основи менеджменту”, “Основи маркетингу”, “Економіка підприємства”, “Інформатика та комп”ютерна техніка”, “Комп”ютерні мережі та телекомунікації” , “Бухгалтерський облік” тощо.
Таким чином, міждисциплінні зв’язки допоможуть усебічно вивчити питання автоматизованого управління діяльністю організацій як складовою частиною економіки в цілому.
Документ складається з наступних роздiлiв:
ВСТУП.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ.
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.
3. ЗМІСТ КУРСУ.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ “ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ”

1.1. Основною метою викладання дисципліни “Інформаційні системи в туристичній індустрії“ є передача знань та розвиток навичок, необхідних для професійної діяльності менеджерів та підприємців в умовах невизначеності та ризику, елементами якої є правові, технологічні, організаційно–технічні та учбово–методичні складові, а також формування у студентів необхідних теоретичних знань та практичних навичок з питань управління інформаційною діяльністю – тобто з питань інформаційного менеджменту.
1.2. Завдання дисципліни «Інформаційні системи в туристичній індустрії» курсу полягає у підготовці висококваліфікованих інформаційних менеджерів, що визначає вирішення наступних задач:
Ш отримання знань про новітні інформаційні технологій в менеджменті;
Ш аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку інформаційних технологій в менеджменті туристичного бізнесу;
Ш організація та проведення інформаційної діяльності на будь-якому об’єкті (як інформаційної, так і неінформаційної сфери);
Ш організація інформаційного обслуговування органів управління будь-якого рівня;
Ш аналіз понятійного апарату інформаційних технологій в менеджменті, удосконалення термінологічної бази і застосування її в створенні ІС;
Ш обгрунтування необхідності здійснення предметно-міждисциплінарних розробок теоретико-прикладного напрямку, націленого на правове забезпечення та раціоналізацію управлінської діяльності менеджерів;
Ш формування бази моделей прийняття управлінських рішень менеджером та внесення пропозиції про додаткові заходи безпеки учасників підприємницької діяльності.

1.3. В результаті вивчення дисципліни “Інформаційні системи в туристичній індустрії” студенти повинні знати:
Ш основні перспективні напрямки розвитку інформаційних технологій організацій на базі використання АРМ менеджера;
Ш технічні та прикладні, системні програмні засоби, які забезпечують підтримку інформаційних технологій організації на базі використання АРМ менеджера;
Ш архітектурні та функціональні особливості, переваги, недоліки різних АРМ;
Ш нові технології програмування інформаційних продуктів АРМ;
Ш ринок програмних та апаратних продуктів АРМ, їх функціональні характеристики;
Ш методи оцінки економічної ефективності розробки та експлуатації нових технологій з обробки інформації на базі використання АРМ;
студенти повинні уміти:
Ш здійснювати вибір та впровадження інформаційних технологій на базі використання АРМ, які дійсно забезпечують значне підвищення продуктивності та прибутковості виробничо-господарської діяльності, конкурентноздатності організації.
Ш Використовувати програмні продукти автоматизації управління туристичного підприємства.

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Теми курсу Кількість годин
№ Всього в тому числі:
лекц. практ. СРС
1. Вступ. Поняття, сутність, класифікація
інформаційних технологій та місце АРМ
в сучасних корпоративних системах. 2 2 - -
2. Використання ПЕОМ в документаль-
ному забезпеченнi управлiння. 2 2 - -
3. Інформацiйнi основи створення
автоматизованих робочих мiсць. 2 2 - -
Інформацiйне забезпечення АРМ.
4. Оперативне управлiння туристичним
та готельним обслуговуванням з викорис-
танням ПЕОМ. 12 4 4 4
5. Комп’ютерiзацiя бухгалтерського
облiку як первинної функцiї управлiння. 6 2 2 2
6. Використання АРМ в функцiональних
пiдроздiлах пiдприємства. 4 2 2 -
7. Комерцiйнi iнформацiйнi бази
даних для ведення бiзнесу. 6 2 2 2
8. Інформаційна підтримка прийняття
управлінських рішень. 4 2 - 2
9. Використання комп’ютерних мереж
в пiдприємницькiй дiяльностi. 3 2 - 1
10. Сервiснi програми АРМ для
ведення бiзнесу. 9 2 3 4
11. Використання експертних систем
для ведення бiзнесу. 2 2 - -
12. Ефективнiсть використання
новiтнiх iнформацiйних технологiй. 2 2 - -
Разом: 54 26 13 15
Підсумковий контроль засвоєних знань – iспит ( 8 семестр).
3. ЗМIСТ КУРСУ

Вступ. Предмет та змiст курсу “Інформаційні системи в туристичній індустрії”, його зв’язок з iншими дисциплiнами, значення, структура, обсяг, цiлi та задачi. Форма контролю засвоєних знань.

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, СУТНIСТЬ, КЛАСИФIКАЦIЯ IНФОРМАЦIЙНИХ ТЕХНОЛОГIЙ ТА МIСЦЕ АРМ В СУЧАСНИХ АВТОМАТИЗОВАНИХ КОРПОРАТИВНИХ СИСТЕМАХ.

Поняття iнформацiйної технологiї, автоматизованої системи управлiння (АСУ), та класифiкацiя автоматизованих робочих мiсць. Мiсце АРМ та програмно-технiчних комплексiв в автоматизованих iнформацiйних системах управлiння, в системах iнформацiйно-дорадчого (порадницького) типу, експертних та довiдкових системах; причини та необхiднiсть їх виникнення. Поняття локальних автоматизованих комплексiв задач, їх об’єднання в комплекснi АСУ (АIСУ) комерцiйних фiрм.
Стунiсть i необхiднiсть автоматизованного управлiння. Об’єкт i суб’єкт автоматизованої системи управлiння. Аналiз функцiонування iнтегрованих систем управлiння пiдприємством. Методичнi засади проектування iнформацийних систем управлiння. Функцiональна стуктура управлiнських процесiв. Принципи створення автоматизованих робочих мiсць.

ТЕМА 2. ВИКОРИСТАННЯ ПЕОМ В ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННI УПРАВЛIННЯ

Вирiшення задач документального забезпечення управлiння органiзацiєю на сучасному етапi з застосуванням АРМ рiзних категорiй фахiвцiв та керiвникiв, а також допомiжного персоналу на базi використання ПЕОМ та їх локальних i глобальних ( або регiональних ) мереж.
Розробка і впровадження уніфікованих і трафаретних форм документів. Приймання, реєстрація (облік), розподіл документів і доставка їх виконавцям. Організація, облік і аналіз документообігу.
Контроль за виконанням документів. Оформлення та відправлення вихідної кореспонденції. Формування справ канцелярії та передачу їх у встановлені строки до архіву установи. Зберігання та забезпечення умов використання документів у процесі діловодства.
Організаційне і методичне керівництво, контроль за роботою з документами у структурних підрозділах і підвідомчих установах. Складання зведених номенклатур та опису справ установи, нагляд за правильним формуванням справ у структурних підрозділах.
Принципи технології роботи з документами на базі технічних засобів, складу і форми подання інформації, складу користувачів.
ТЕМА 3. IНФОРМАЦIЙНI ОСНОВИ СТВОРЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ РОБОЧИХ МIСЦЬ. IНФОРМАЦIЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРМ

Передумови створення i областi застосування АРМ на пiдприємствi. Програмнотехнiчнi засоби та сервiсне обслуговування АРМ. Методи визначення iнформацiйних потреб користувачiв АРМ. Процедурно-технологiчний метод визначення iнформацiйних потреб.
Структура iнформацiйного забезпечення. Класифiкацiя технiко-економiчної iнформацiї. Вимоги до похiдної (первинної вхiдної) та вихiдної iнформацiї. Форми подання та засоби зберiгання iнформацiї для АРМ. Поняття, функцiї та механiзми iнформацiйної безпеки. Новiтнi захиснi механiзми та компоненти iнформацiйної безпеки. Адмiнiстрування засобiв безпеки для мережних конфiгурацiй АРМ.
Розподілена система управління базами даних. Основні вимоги до мережі сховищ даних. Інформаційна безпека.
Застосування штрихового кодування товарiв та інших об’єктів технікоекономічної іеформації та кодозчитуючоi лазерноi апаратури (сканування).

ТЕМА 4. ОПЕРАТИВНЕ УПРАВЛIННЯ ТУРИСТИЧНИМ ТА ГОТЕЛЬНИМ ОБСЛУГОВУВАННЯМ З ВИКОРИСТАННЯМ ПЕОМ

Призначення та основнi функцiональнi можливостi системи автоматизацiї продаж туристичних послуг “TRAVEL OFFICE-2000”
Маркетинговi дослiдження ринку та електронна реклама i просування турпродукту через Internet за допомогою системи “IНТУРIОН” фiрми “Star Light”.
Призначення та основнi функцiональнi можливостi системи автоматизацiї туроператорської дiяльностi “TOUROPERATOR-2000”.
Призначення та основнi функцiональнi можливостi системи автоматизацiї туроператорської дiяльностi : “Турбо-Тур”, “Само-Тур” та “Аист 2.5”. Програмнi продукти фiрми Аримсофт: внутрiшньоофiсної автоматизацiї “Tur Win”, пiдготовки туристичних особових документiв “Тур Анкета”, корпоративного туризму “Бiзнес-Тур”, взаємодiї туроператорiв з турагентами через Internet –“Тур Резерв” та туристський сервер “100 дорiг”. Автоматизованi системи бронування i резервування в туризмi ( “Сирена 2М”, “Сирена 2.3.”, “Сирена 3”, “Сирена 2000”); їхнi вiдмiнностi та особливостi. Закордоннi системи бронування i резервування (“Габриель”, “Сейбор”, “Галiлєо”, “Амадеус”, “Worldspan”, “Fidelio Hotel Bank” тощо). Росiськi системи бронування мiсць розмiщення (“Ключ”, “Турiнтел”).
Вітчизняна система для туроператорського бізнесу – «Українська туристична інформаційна система» ( «УТІС»).
Система «КЕІ-hotel”. Професійні системи фірми “UCS” : “UCS-Shelter” для готелів та “UCS- R-Keeper” для ресторанів.
CENIUM-NAVISION – корпоративна система управління верхнього рівня для готелів.
Досвiд застосування ПЕОМ та iншої мiкропроцесорної технiки в торгiвлi та сферi туризму i громадського харчування розвинутих країн.


ТЕМА 5. КОМП’ЮТЕРIЗАЦIЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛIКУ ЯК
ПЕРВИННОЇ ФУНКЦIЇ УПРАВЛIННЯ

Облiк як первинна функцiя менеджменту i основа для реалiзацiї iнших функцiй управлiння. Ринок автоматизованих систем бухгалтерського облiку. Оцiнка пакетiв, уроки та висновки.
Iнформацiйне забезпечення зведеного бухгалтерського облiку та оборотного балансу на пiдприємствах виробничої, невиробничої та сфери та в бюджетних установах. Вiдеотермiнальнi системи обробки облiкової iнформацiї.
Особливості практичної роботи з пакетами програм: "1.С:Бухгалтерiя", "Фiнексперт", "Фiнанси без проблем, "Solo", "БЭСТ", "Парус", "Товстий Ганс" тощо.

ТЕМА 6. ВИКОРИСТАННЯ АРМ В ФУНКЦIОНАЛЬНИХ ПIДРОЗДIЛАХ ПIДПРИЄМСТВА

Розвиток методiв i форм органiзацii оперативного планування. Реалiзацiя алгоритмiв планування основної (виробничої) дiяльностi. Функцiонування автоматизованих робочих мiсць в оперативному управлiннi. Структура АРМ в управлiннi виробництвом товрiв та послуг, товарними запасами та матерi- ально-технiчним забезпеченням пiдприємства. Автоматизацiя планових розрахункiв. Схема органiзацiйно-технiчноi побудови АРМ для управлiння наданням послуг, виробництвом, управлiння транспортом, кадрами, фiнансами, товаропостачанням.
АРМ в планових службах пiдприємства. АРМ в управлiннi основними фондами пiдприємства. АРМ в маркетинговiй службi пiдприємства. АРМ в службi управлiння персоналом. АРМ в службi "Public relations". АРМ в юридичнiй службi пiдприємства.
Характеристики пакетів програм: "Lotus Smart Suit"," Novell Perfect Office", "Claris Works", "Русский офис", " X-Door", "Lotus Organizer","Дела в порядке", “БЕСТ-маркетинг” тощо.



ТЕМА 7. КОМЕРЦIЙНI IНФОРМАЦIЙНI БАЗИ ДАНИХ ДЛЯ ВЕДЕННЯ БIЗНЕСУ

Поняття бази даних. Призначення комерцiйних баз даних. Знайомство з базами даних. Опанування швидкiсним пошуком необхiної iнформацiї засобами пакету “Ресурси Україниi”. Адреси та продукцiя пiдприємств України “Україна-престиж”. Каталог пiдприємств СНД. Довiдник фiрм свiту.
Нормативна база цiнних паперiв. База даних “Митне брокерство”. База даних з зовнiшньо-економiчної дiяльностi “Бiзнесексперт”.
База даних з господарського та трудового права “БОСС”. База даних “Податки України”. Законодавчi акти “ПРАВНИК”, “Лоцман”. Повне законодавство України “ЮРИСТ-ПЛЮС”.
Програма фiнансового моделювання торговельних операцiй. Програма фiнансового моделювання “ ЭМФА “.
Програма розрахунку маршрутiв по дорогах Європи.
Телефонний комп’ютерний довiдник пiдприємств та органiзацiй м.Києва. “Довiдкова база приватних абонентiв та пiдприємств та органiзацiй м.Києва служби "09" “ (об’єднана з програмою автоматичного визначення телефонного номеру абонента ).


ТЕМА 8. ІНФОРМАЦІЙНА ПІДТРИМКА ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ

Комп’ютерні системи підтримки прийняття рішень (СППР) на підприємствах. Організаційно-методологічні аспекти створення СППР. Базова модель СППР: інтерфейс користувача, бази даних і системами управління базами даних (СУБД), бази моделей і системи управління базами моделей (СУБМ).
Цикли інформації для прийняття рішень: малий та великий. Аналіз, синтез, розвиток джерел інформації.
Розвиток і запровадження СКБД (системи “Симплан”, PIMS тощо).
Еволюція міжнародних стандартів управління. Стандарт MRP (Material Requirement Planninq – планування матеріальних потреб). Стандарт MRP-II (Manufacture Resource Planning – планування виробничих ресурсів). ERP (Enterprase Resourse Planning – планування ресурсів підприємства). Тенденції розвитку стандартів MRP II / ERP.
Інформаційні системи, що підтримують міжнародні стандарти управління. Порівняльна характеристика вітчизняних систем управління підприємством і зарубіжних систем класу MRP II / ERP.




ТЕМА 9. ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ В ПIДПРИЄМНИЦЬКIЙ ДIЯЛЬНОСТI

Поняття комп’ютерної мережi. Призначення комп’ютерних мереж. Сутнiсть модуляцiї-демодуляцiї сигналiв. Поняття стандартного iнтерфейсу передачi даних. Використання електронної пошти. Вхiд та вихiд з мережi. Робота з каталогами та файлами. Друк документiв.
Локальнi комп’ютернi мережi (NOVELL, MS NETWORK, INTRANET, тощо). Поняття робочих груп.
Глобальнi та регiональнi комп’ютернi мережi (INTERNET, FIDONET, RELCOM тощо). Робота з пакетами для робочих груп. Обмiн даними мiж ПЕОМ. Передача даних в мережах для веденння бiзнесу електронною поштою
(засобами програмних пакетiв: "Da Vinci e-mail", "Beyond Мail").
Системи електронної пошти "МS-Mail" фiрми Microsoft та "CC:Mail" фiрми Lotus.


ТЕМА 10. СЕРВIСНI ПРОГРАМИ АРМ ДЛЯ ВЕДЕННЯ БIЗНЕСУ

Програма розпiзнавання символiв "Fine Reader 6.0" для сканування текстiв та зображень.
Програми машинного перекладу "Stylus", "Promt" та iншi.
Програмнi засоби архiвування даних. Програми мовного вводу даних. Голосовi навiгаторги /"Aria Listener", "Just Voice 95 Pro", "Speech Recognizer 3.0", "Voice Pilot" та програми для диктування текту та цифрових даних "Dragon Dictate 2.0", "Office Talk", "Voice Type Dictation".
Кодування даних при передачi їх електронною поштою через комп’ютернi мережi. Програми "Pretty Good Privacy (PGP)" та "Crosspoint" для забезпечення конфеденцiйностi комунiкацiй.
Захист інформації в інформаційних системах. Комп’ютерна злочинність. Система захисту інформації. Програмнi засоби санкцiонування доступу до iнформацiї на рiвнi файлiв, директорiй (каталогiв), дискiв, програм, АРМ в цiлому. Апаратне забезпечення інформаційного захисту даних. Захист файлів. Захист інформації в мережах. Брандмауери. Електроні ключі. Смарт-карти. Захист інформації при передаванні по каналах зв’язку. Криптографічний захист інформації.
Автоматизацiя презентацiй.
Сучасні системи безпеки для готелів “TimeLox 2300” та “TimeLox DC-One” (Швеція).



ТЕМА 11. ВИКОРИСТАННЯ ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ВЕДЕННЯ БIЗНЕСУ

Поняття експертної системи (ЕС), типова структура експертних систем, типи задач, що вони їх вирiшують. Призначення, характеристики, структура ЕС.
Особливостi технологiя та засоби побудови ЕС. Iнструментальнi засоби побудови експертних систем. Розробка та використання ЕС на підприємствах.
Знайомство з комерцiйними експертними системами, з аналiтичним пакетом "ЕМФА" та пакетом фiнансового моделювання торгових операцiй.
Використання комерцiйних експертних систем (EXPERT NAVIGATOR, EDASS, FLAVORS та iнших ) у бiзнесi.


ТЕМА 12. ЕФЕКТИВНIСТЬ ВИКОРИСТАННЯ НОВIТНIХ IНФОРМАЦIЙНИХ ТЕХНОЛОГIЙ

Проблеми визначення економiчної ефективностi iнформацiйних технологiй управлiння. Проблеми визначення ефективностi АРМ та комплексних АIСУ. Визначення соцiальної ефективностi управлiння з використанням АРМ. Напрямки зростання економiчної ефективностi автоматизованного менеджменту. Розарахунок економiчної ефектиностi використання АIСУ на базi мережi "АРМ керiвника -АРМ фахiвцiв".


4. САМОСТIЙНА РОБОТА СТУДЕНТIВ

Метою самостiйної роботи студентiв при вивченнi курсу "Інформаційні системи в туристичній індустрії" є поглиблення набутих знань, їх застосування для вирiшення завдань щодо ефективної органiзацiї управлiнської дiяльностi фiрм рiзних форм власностi з використанням АРМ на базi ПЕОМ та їх мереж, формування власної точки зору на питання, що вивчаються.
Час, вiдведений на самостiйну роботу, має бути використаний на досконале вивчення ринку програмних продуктiв з автоматизацiї управлiння, довiдкової, нормативної та iншої спецiальної лiтератури з обраних питань, самостiйне опранування навичками роботи з популярними пакетами програм автоматизацiї управлiнської працi. Результати самостiйного опрацювання теоретичних питань курсу мають бути оформленi у виглядi рефератiв.
Консультацiї з питань самостiйної роботи студенти отримують у викладачiв кафедри.
Приблизна тематика завдань для самостiйної роботи студентiв

1. Система, управлiння, система управлiння, iнформацiя.
2. Класифiкацiя АРМ.
3. Типiзацiя АРМ в торгiвлi, туризмi, готельному господарствi, громадському харчуваннi, транспортi, зв’язку, будiвництвi, в страховому бiзнесi, в промисловостi.
4. Структура локальних обчислювальних мереж на базi АРМ.
5. Основнi принципи створення АРМ.
6. Технiко-економiчна та комерцiйна iнформацiя як об’єкт автоматизованої обробки даних.
7. Основнi одиницi технiко-економiчної iнформацiї.
8. Органiзацiйне забезпечення АРМ.
9. Органiзацiя робот та методи проектування АРМ.
10. Методика вирiшення задач на ПЕОМ.
11. Методика постановки задач до вирiшення за допомогою ПЕОМ.
12. Структура програмного забезпечення АРМ.
13. Надiйнiсть та економiчність програмного забезпечення АРМ.
14. Основнi поняття з класифiкацiї даних.
15. Основнi поняття по кодуванню даних.
16. Основнi визначення з унiфiкацiї документацiї.
17. Локальнi та глобальнi (регiональнi) комп’ютернi мережi.
18. Основнi поняття з документообiгу та методiв контролю даних.
19. Основнi поняття з баз даних та серверiв для сховищ даних (файл-серверiв).
21. Iнформацiйне забезпечення АРМ.
22. Технiчне забезпечення АРМ.
23. Органiзацiйно-функцiональна структура АIСУ на базi АРМ.
24. Основи визначення ефективностi управлiння.
25. Принципи визначення економiчної ефективностi АРМ.
26. Проблеми визначення соцiальної ефективностi АРМ.
27. Поняття прямої та побiчної ефективностi АРМ.
28. Основнi показники економiчної ефективностi нових iнформаційних технологiй.
29. Технологiя роботи з електронною поштою.
30. Використання комерцiйних iнформацiйних баз даних для ведення бiзнесу.



5. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Економічні, технологічні, соціальні цілі створення АІСУ на базі мережі АРМ. Предмет, цілі та задачі дисципліни .
2. Основні напрямки застосування нових інформаційних технологій в управлінському процесі (в управлінні бізнесом зокрема).
3. Вимоги до інформаційного забезпечення систем управління на базі АРМ.
4. Вимоги до розподіленої бази даних (РСУБД) локальної обчислювальної мережі підприємства.
5. Основні недоліки форм первинних документів, що використовуються до впровадження АРМ.
6. Принципи створення системи управління туристичної фірми на базі АРМ.
7. Вимоги до раціональної технології користування АРМ.
8. Склад локальної обчислювальної мережі фірми.
9. Поняття і сутність нових інформаційних технологій.
10. Класифікація задач, що вирішуються на АРМ.
11. Система класифікація і кодування. Основні принципи розробки.
12. Методи визначення інформаційних потреб користувача АРМ.
13. Процес розробки кодів. Вимоги до кодів
14. Управління кадрами в умовах застосування АРМ.
15. Основні недоліки в управлінні туристичними та готельними підприємствами (торговельними фірмами) без використання АРМ.
16. Принципи створення підсистеми бухгалтерського обліку, як основи автоматизованого управління.
17. Основні чинники, що стримують впровадження і використання АРМ.
18. Склад і структура АІСУ на базі мережі АРМів.
19. Чинники, що впливають на надійність функціонування технічного забезпечення АРМ.
20. Призначення та основні задачі, що вирішуються на АРМ бухгалтера.
21. Склад інформаційного забезпечення АРМ.
22. Поняття задачі в АРМ.
23. Основні напрямки вдосконалення інформаційної системи фірми.
24. Вимоги до уніфікації документів, що використовуються для автоматизованого управління.
25. Відмінність документів НДІ від первинних вхідних документів.
26. Процес проектування АРМ та комплексних АІСУ на базі мереж ПЕОМ.
27. Переваги систем управління, що побудовані за блочномодульним принципом.
28. Складові соціальної та економічної ефективності використання АРМ.
29. Нормативно-довідкова інформація /НДІ/. Поняття, склад, структура.
30. Етапи створення АІСУ на базі АРМ.
31. АРМ-економіста; призначення та першочерговий комплекс вирішуваних задач.
32. АРМ – маркетолога. Призначення та основні автоматизовані функції.
33. Чинники, що визначають необхідність розробки та впровадження АРМ.
34. Етапи створення експертних систем.
35. Поняття та призначення експертних систем.
36. Відмінності експертних систем від традиційних систем обробки даних та знань.
37. Використання комерційних експертних систем у бізнесі.
38. Основні характеристики комп’ютерних експертних систем.
39. Основні задачі АРМ касира.
40. Призначення та задачі АРМ комірника та АРМ фасувальника.
41. Автоматизовані функції АРМ кадрової служби.
42. Метод аналізу норм опрацювання управлінських рішень для визначення інформаційних потреб користувача АРМ.
43. Основні наслідки реалізації управлінського циклу при застосування АРМ.
44. Поняття АСУ, АІСУ, ІСОД на базі АРМ.
45. Функціональна структура системи автоматизованого управління на базі АРМ.
46. Застосування комерційних баз даних в управлінні бізнесом.
47. Поняття і сутність нових інформаційних технологій.
48. Застосування АРМ в юридичній службі підприємства.
49. Використання електронної пошти.
50. Глобальні та регіональні комп’ютерні мережі.
51. Локальні комп’ютерні мережі. Поняття робочих груп.
52. Поняття, функції та механізми інформаційної безпеки.
53. Сервісні програми для АРМ.
54. Пакети програм автоматизації роботи офісу.
55. АРМ в службі зв’язків з громадкістю та пресою.
56. Класифікація видів інформаційної діяльності менеджера організацій.
57. Сутність і взаємозв’язок понять: інформаційна діяльність, інформаційна інфраструктура, інформатика, інформаційні галузі, інформаційні процеси, інформаційне виробництво, інформаційна праця, інформаційна сфера менеджменту організацій.
58. Розвиток технічної бази автоматизації управління підприємством.
59. Класифікація АРМ.
60. Система УТІС.
61. Система автоматизації управління готелів “Ключ”
62. Поняття інформаційного ресурсу та його вплив на конкурентноздатність підприємства. Класифікація інформаційних ресурсів.
63. Поняття машинної інформаційної бази. База даних (БД).
64. Розподілені реляційні системи керування базами даних (СКБД). Характеристика реляційних СКБД.
65. Поняття технології інформаційних сховищ даних. Основні ознаки інформаційних сховищ даних. Проектування структури даних. Адміністрування. Екстракція. Трансформація, консолідація, корекція. Завантаження даних. Архівування та чищення.
66. Джерела отримання інформації для прийняття управлінських рішень: суспільні служби, розподільники та агенти, консультанти та експерти, публікації, ярмаркі, салони та конференції, адміністрація.
67. Комп’ютерна злочинність. Система захисту інформації. Апаратне забезпечення інформаційного захисту даних.
68. Захист інформації при передаванні по каналах зв’язку. Криптографічний захист інформації.
69. Призначення та основнi функцiональнi можливостi системи автоматизацiї продаж туристичних послуг “ TRAVEL OFFICE-2000”.
70. Маркетинговi дослiдження ринку та електронна реклама i просування турпродукту через Internet за допомогою системи “IНТУРIОН” фiрми “Star Light”.
71. Призначення та основнi функцiональнi можливостi системи автоматизацiї туроператорської дiяльностi “TOUROPERATOR-2000”.
72. Призначення та основнi функцiональнi можливостi системи автоматизацiї туроператорської дiяльностi : “Турбо-Тур”, “Само-Тур” та “Аист 2.5”.
73. Програмнi продукти фiрми Аримсофт: “Tur Win”, “Тур Анкета”, “Бiзнес-Тур”,“Тур Резерв” та туристський сервер “100 дорiг”.
74. Автоматизованi системи бронування i резервування в туризмi “Сирена 2М”, “Сирена 2.3.”, “Сирена 3”, “Сирена 2000”.
75. Закордоннi системи бронування i резервування “Габриель”, “Сейбор”, “Галiлєо”, “Амадеус”, “Worldspan”, “Fidelio Hotel Bank”.

6. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛIТЕРАТУРИ

1. Про iнформацiю: Закон України:// Правда України-1992, 2 жовт.
2. Закон України «Про туризм» // Урядовий курўр - 1995. - 15 жовтня.
3. Про основні напрямки розвитку туризму в Україні до 2010 року: Указ Президента України від 10.08.99. №973/99.
4. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 року "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин": Указ Президента України від 21 липня 1997р. // Голос України, 1997, 25 червня.

5. Автоматизированные системы обработки зкономической информации. - М.: Финансы и статистика, 1986.
6. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник/Под. ред. Г.А.Титаренко.-М.: Компъютер. ЮНИТИ, 1998.- 400 с. ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ
Серія географічна. 2006. Вип. 33. С. 310–314
VISNYK LVIV UNIV.
Ser. Geogr. 2006. N 33. P. 310–314
УДК 338.48:688.518
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНOЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У
ТУРИСТИЧНІЙ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ
І. Пандяк
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна
Проаналізовано особливості використання інформаційних та телекомунікаційних систем у
туристичній сфері України. Відображено значення Інтернет-технологій у презентації та
просуванні туристичного продукту, у глобальній системі резервування, інформаційній системі
менеджменту.
Ключові слова: інформаційні технології, мультимедійні технології, Інтернет-технології.
Глобалізація суспільних процесів, активна інтеграція України у світову економічну
систему зумовлює потреби використання прогресивних інформаційних систем та
телекомунікаційних технологій у її інноваційному розвитку. У сфері туристичних
послуг – важливому сегменті економічної діяльності та формі міжнародної інтеграції –
використання інформаційної інфраструктури сьогодні є необхідною умовою успішного
просування туристичного продукту на національний та міжнародний ринок послуг.
Унаслідок входження України у світову мережу інформаційних комунікацій
поступово вдосконалюються умови функціонування інформаційних систем, зокрема,
розроблена державна програма інформатизації, формується нормативно-правова база,
збільшується кількість підприємств інформаційної інфраструктури, поліпшується якість
каналів зв’язку, урізноманітнюються технічні засоби та інформаційні технології
активізації інформаційних систем.
Інформаційні системи в туризмі, в тому числі у формі електронних комунікацій, є
новим засобом організації туристичної сфери в Україні, тому сьогодні не набули
достатнього наукового обґрунтування. Аналіз окремих аспектів функціонування
інформаційного ринку туристичних послуг України у глобальній мережі Інтернет, аналіз
ролі інформаційної інфраструктури у розвитку туристичної сфери є в працях
І.С. Вовчака [1], О.Г. Воробея [2]. Теоретико-методологічні засади дослідження
інформаційних систем у туризмі сформовані в працях Ф. Котляра [7], В.Г. Гуляєва [4, 5],
О.В. Матвієнко, М.Н. Цивіна [8].
У системі інформаційних технологій особливо актуальна для використання
найпотужніша мультимедійна складова – мережа Інтернет, яка дає змогу створювати
загальнодоступну, надзвичайно інформаційно містку, та порівняно з іншими
інформаційно-технологічними системами дешеву й швидку інформаційну
інфраструктуру. Система інформаційних технологій у туризмі охоплює: інтегровані
комунікативні мережі, системи мультимедіа, глобальні системи бронювання,
інформаційні системи менеджменту.
_________________________
© Пандяк І., 2006
311 І. Пандяк
В Україні сьогодні постійно зростає інтерес туристичних фірм, готелів, рекреаційної
сфери до глобальної інформатизації із залученням сучасних Інтернет-технологій, які
значно розширюють коло потенційних клієнтів та зацікавлених у співпраці осіб. Згідно з
даними Державного комітету статистики, темпи розширення мережі Інтернет в Україні
становлять 40 % і відповідають європейським. Водночас інформаційні системи
розглядають як необхідний засіб забезпечення технологічного процесу, функцію
підприємств туристичної галузі в моделюванні, моніторинзі й прогнозуванні
економічних, екологічних та інноваційних процесів.
У практиці туристичного бізнесу України зростання інтересу до Інтернет-технологій,
головно, пов’язане з рекламою, замовленням туристичних та супутніх послуг,
проведенням комерційних операцій. Більшість туристичних систем електронної комерції
у національній комп’ютерній мережі функціонує одночасно в режимі електронного
каталогу та Інтернет-магазину. У системі електронного довідника-каталогу є функції
вибору туристичного продукту, автоматизованих агентств, оформлення замовлення.
Висока ефективність електронного Інтернет-каталогу зумовлена надзвичайно високим
обсягом інформації на web-сторінках, яку презентують різними мультимедійними
методами з використанням тексту, фото, звуку, відео та інших засобів. Реклама в
Інтернеті доступна без обмеження в будь-який час добиширокому колу споживачів.
Функції Інтернет-магазину виконують спеціалізовані web-сторінки, які пропонують
продаж власного туристичного продукту або продукту інших туристичних фірм на
комерційних засадах. Спеціалізовані wеb-сторінки містять інформацію про туристичні
послуги, оформлення й відправлення замовлень, оформлення документів у режимі online
для розрахунків традиційними засобами. Ринок продавців туристичних послуг в
Україні функціонує сьогодні переважно в режимі електронного каталогу. Це зумовлено
недостатнім використанням порівняно з економічно розвиненими країнами переваг
нових інформаційних технологій. Туристичні сайти у Європі відвідує близько 60 %
користувачів мережі, 10–15 % усіх турів продають через Інтернет. Загальний обсяг
комерції туристичних послуг через електронні комунікації становить близько
20–25 млрд дол. щорічно, туристичні послуги за обсягом реалізації є у першій п’ятірці
реалізованих товарів і послуг. Широкий доступ до Інтернет-комунікацій дає змогу,
туристичним підприємствам довільно вибирати туристичні портали і web-сторінки,
утримуючись від послуг фірм-дистриб’юторів, які реалізують туристичні послуги в
Інтернет-магазині в автоматичному режимі.
Реалізація туристичного продукту передбачає створення віртуального туристичного
офісу у вигляді web-сайту, що містить рекламу та умови реалізації туристичного
продукту (характеристика туру, придбання туристичної путівки, використання системи
бронювання та резервування, ознайомлення з електронним каталогом туристичного
продукту, використання мережі Інтернет для взаєморозрахунків). Головними у реалізації
туристичних, транспортних і готельних послуг є автоматизовані агентства (глобальні
дистриб’юторські системи), які формують туристичні пакети для оптових і роздрібних
продавців. Використання ж мережі Інтернет дає змогу провадити роздрібну торгівлю,
оминаючи оптових продавців-посередників.
Серед лідерів дистрибуції готельних послуг всесвітньо відомі фірми Amadeus,
Galileo, Sabre, та Worldspan. В Україні дистрибуцію туристичних послуг забезпечують
автоматизованіагентства Amadeus (близько 70% ринку) та Galileo (близько 30%).
Агенство Amadeus є глобальним лідером системи бронювання номерів у готелях, дає
доступ до послуг агентств та офісів авіакомпаній. Успіх його полягає у забезпеченні мо-
ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ . . . 312
жливості повноцінної роботи для будь-якого агентства з широким спектром інформації,
застосування нових технологій, можливість доступу до дистриб’юторської системи в
режимі on-line будь-якого споживача, активна участь у формуванні нових каналів
дистрибуції.
Крім глобальних дистриб’юторських систем, отримати інформацію про готелі та
забронювати бронювання номери можна за допомогою публічних інформаційних
порталів та власних сторінок в Інтернеті. Інформаційні портали подають широку
інформацію про туристичні фірми, агентства, можливість вибору та замовлення туру,
дають змогу ознайомитися з новинами туризму, описом країн, курортів, готелів,
отримати значний обсяг корисної інформації про особливості подорожі. Серед головних
туристичних серверів виділяється Український туристичний портал
(http://www.ukrtravel.net). Головним завданням туристичних серверів України є
наближення туристичних операторів до потенційних споживачів послуг, відображення
українського туристичного продукту у глобальній комп’ютерній мережі.
Туристичні підприємства, які для управління використовують інформацію та
інформаційні комунікації, мають змогу скористатись різноманітністю засобів
комп’ютерної технології. Важливе значення в процесі функціонування туристичних
підприємств має постійне удосконалення методів використання інформації та
комунікації. Сьогодні в межах інформаційної системи підприємства розрізняють
маркетингову інформаційну підсистему, завдяки якій зростає ефективність управління
[7]. Це, передусім, виявляється у поглибленні та розширенні функціональних меж
посадових осіб, а також організаційних підрозділів, які орієнтуються на процеси
інформування і комунікації.
Комплексне використання ресурсів Інтернет дає змогу туристичним підприємствам
самостійно досліджувати ринок, зокрема, виконувати:
??аналіз ____інформаційних матеріалів
TETRA
Короткий опис:
Розробка Європейським Інститутом Телекомунікаційних Стандартів (ETSI - European Telecommunications Standards Institute) стандарту для цифрових транкових систем TETRA (Trans-European Trunked Radio*) стала значним етапом у процесі розвитку радіозв'язку. При роботі над стандартом були враховані досвід і досягнення аналогових транкових технологій МРТ 1327, а також деякі принципи і рішення, закладені в GSM.

Стандартизація:
Усі документи з описом стандарту TETRA формують так називану "примусову" частину, обов'язкову для виконання в європейських країнах. Виключення складає лише Інтерфейс Центрального керування мережею (CMNI - Central Network Management Interface), що відноситься до рекомендаційних документів. Опис стандарту складається з ряду документів, що описують різні частини системи. Серед численних вимог і описів відзначимо основні:
Air Interface V+D (AI) ["ефірний" інтерфейс голосу і даних] - інтерфейс між радіостанціями і базовим устаткуванням. Забезпечує сумісність кінцевих пристроїв (радіостанцій) різних виробників.
Terminal Equipment Interface (TEI) [інтерфейс термінальних пристроїв] - інтерфейс між радіостанціями і пристроями передачі даних
Inter System Interface (ISI) [межсистемный інтерфейс] - інтерфейс між мережами TETRA. Забезпечує можливість об'єднання систем різних виробників
Line Station Interface (LSI) [інтерфейс лінійних пристроїв]- інтерфейс підключення провідних лінійних пристроїв (диспетчерських пультів)
Network Management Interface (NMI) [інтерфейс керування мережею] - інтерфейс центрального керування системою
Gateways to Public Network [шлюзи для зовнішніх мереж] - інтерфейс для підключення до зовнішніх мереж.
Direct Mode Operation (DMO) [робота в "прямому" режимі] - зв'язок між радіостанціями поза зоною дії мережі
Важливо те, що стандартизовано тільки зовнішні інтерфейси, у той час як внутрішні реалізації комутаторів, керуючих пристроїв, контролерів не стандартизовані. З однієї сторони це дозволяє підтримувати "відкритість" стандарту, а з іншого боку - залишає можливість виробникам пропонувати власні, найбільш ефективні, розробки і рішення.

Спільне використаннямережі:
У системах TETRA підтримується можливість використання мережі декількома незалежними організаціями, із забезпеченням загальної таємності і взаємної безпеки. Це досягається створенням так званих "віртуальних" мереж. Віртуальні мережі дозволяють розділяти загальну фізичну мережу різним організаціям і відомствам, імітуючи при цьому "персональну" систему і зберігаючи повний контроль над своїми власними комунікаційними функціями. Для кожної віртуальної мережі може застосовуватися не тільки свій власний набір параметрів системи, але і власний центр керування.

Особливості системи:
Час здійснення з'єднання 300 мс;
Симплексний і дуплексний режими роботи. Застосування дуплекса з тимчасовим поділом, дозволило виключити з радіостанції дуплексний фільтр (найбільш "слабка" ланка дуплексних радіостанций, яка важко піддається мініатюризації). Врезультаті зменшилися габарити портативних радіостанцій;
Протокол гарантує стійкий радіозв'язок при русі зі швидкістю до 200 км/годину;
Передвстановлені статусні повідомлення (більш 32 000 значень). Змінювані користувачем повідомлення довжиною до 2047 біт.;
Незалежність від частотного діапазону;
Рівні вихідної радіочастотної потужності радіостанцій TETRA визначені стандартом і можуть бути 25, 10, 3 або 1 Вт. Радіостанції дозволяють автоматично регулювати вихідну потужність в залежності від рівня сигналу базової станції.

Послуги мережі TETRA:
Стандарт TETRA визначає два типи послуг:
Телекомунікаційні послуги (Teleservice) - усі типи послуг зв'язані з передачею мовної інформації між абонентами.
Послуги по передачі даних (Bearer Service) - можливості по передачі даних між абонентами мережі, за винятком функції передачі голосу.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать