Відповіді на питання з предмету “Інформаційні технології в туристичній галузі”

Зміст
1. Призначення електронної пошти
Основне призначення електронної пошти – дати користувачам можливість спілкуватися один з одним. Сам процес спілкування відбувається шляхом пересилання текстових і інших файлів, подібно тому, як при звичайному поштовому переписуванні люди обмінюються листами, листівками й іншою кореспонденцією. Унікальність електронної пошти як мережного сервісу, полягає в тому, що за рахунок наявних шлюзових сполучень між різними мережами пошта може доставлятися практично в будь-які і з будь-яких світових мереж, поєднуючи їх у єдиний мережний простір. Причому швидкість доставки кореспонденції залежить не стільки від фізичної віддаленості поштових серверів друг від друга, скільки від пропускної здатності тих вузлів, через які послання доставляється адресату. Інша особливість електронної пошти – її універсальність. Послугами пошти можна скористатися як при постійному, так і при сеансовому доступі до Мережі.
Усі ці якості забезпечують величезну популярність “мила” серед користувачів. За оцінками фахівців, у даний час чисельність тих, хто користується електронною поштою, складає, як мінімум, 100 мільйонів чоловік, причому близько 10 мільйонів з них узагалі вдаються винятково до послуг електронної пошти, не маючи доступу до інших ресурсів Інтернету.
Електронна пошта стала звичним інструментом ділового й особистого спілкування порівняно недавно – в середині 90-х рр. ХХ ст., але її історія сягає аж початку 70-х рр. Саме тоді, у 1971 році Рей Томлінсон, співробітник компанії “Bolt Beranek and Newman, Inc.” (BBN), розробив поштову програму для пересилання повідомлень по розподіленій мережі.
При створенні нової програми за основу були прийняті дві інші – поштова програма для інтрамережі та експериментальна програма пересилання файлів.
Рей Томлінсон так згадував про перші електронні листи: “Я посилав сам собі купу тестових повідомлень, бігаючи від комп'ютера до комп'ютера. Що це були за повідомлення тепер і не згадати... Цілком імовірно, що найперше повідомлення було QWERTYUIOP (перший рядок букв на англомовній клавіатурі) чи щось подібне”.
До березня 1972 року Рей Томлінсон модернізував свою поштову програму, адаптувавши її для використання в мережі ARPANET, попередниці нинішньої мережі Інтернет. Саме в цей час в адресах електронної пошти став використовуватися символ @ – “ет комерційний” чи в просторіччі “собака”. Уся справа в тому, що на телетайпному апараті “модель 33”, що був у розпорядженні Рея Томлінсона, ця клавіша використовувалася для пунктуації і позначення англійського прийменника at (на). Таким чином, електронна адреса виду @ позначає не що інше, як “користувач з таке-те ім'ям на такому-то домені”.
У липні 1972 року Ларрі Робертс (Larry Roberts) написав першу програму, що полегшила користувачам роботу з електронною поштою. Вона дозволяла створювати і сортувати списки листів, користувач міг вибирати і читати необхідне повідомлення, зберігати послання у файлі, а також пересилати електронні листи на іншу адресу чи автоматично відповідати на отримане послання. Фактично це була перша програма - поштовий клієнт, що дозволила навіть неспеціалістам легко працювати з електронною поштою.
Вже у 1973 році дослідження, проведене фахівцями Агентства передових дослідницьких проектів ARPA (Advanced Research Projects Agency) показало, що 75% усього трафіку мережі ARPANET припадає на електронну пошту.
Кінець 70-х рр. позначився винаходом, який й до сьогодні визначає “обличчя” електронної пошти. 12 квітня 1979 р. можна вважати днем народження “смайліка”. Саме в цей день Кевін Маккензі звернувся в “Message Services Group” (MsgGroup) з листом, у якому пропонувалося включати в “сухі” комп'ютерні тексти деякі символи, що позначають емоції. Наприклад, сполучення :-). Незважаючи на дискусію, що зав'язалася, серед прихильників і супротивників нововведення, “емоційні смайліки” незабаром стали дуже популярні серед користувачів. Нинішні мешканці Мережі, що спілкуються як за допомогою електронної пошти, так і в режимі реального часу, навряд чи мислять своє життя без настільки звичної речі, як “смайліки”. Існує, наприклад, спеціальний “The smileys! server” (http://www.pop.at/smileys/), на якому можна ознайомитися зі способами вираження за допомогою крапок та інших символів найрізноманітніших емоцій. І навіть подивитися на анімовані за допомогою JAVA “смайліки”.
Ще одна етапна подія у розвитку електронної пошти припадає на 1994 рік. Електронна пошта вперше була використана для розсилання рекламних оголошень. Пізніше такі матеріали, що засмічують поштові скриньки користувачів непотрібною інформацією, одержали назву “спам”. Піонером у поширенні спама стала адвокатська контора з Арізони “Canter & Siegel”. Спочатку це була реклама лотереї і грін-кард.
Рано вранці 4 травня 2000 р. по мережах електронної пошти почав свою подорож вірус “I Love You”. Він виявився родом з Філіппін і був розповсюджений через чотири зламаних адреси електронної пошти. По оцінках експертів цей вірус завдав шкоди на суму не менш 7 млрд. доларів, а в США, наприклад, кожна 15-я компанія так чи інакше постраждала від цього вірусу. Як не дивно, але настільки масове “розмноження” вірусу ще раз підтвердило той факт, що електронна пошта стала звичним мережним інструментом і аж ніяк не збирається здавати своїх позицій навіть з появою нових засобів мережного спілкування.
2. Можливості Internet в формуванні, пересуванні та реалізації туристичного продукту
Інтернет впливає на туристичний бізнес, з іншого боку — туристичний бізнес впливає на Інтернет. Все більше туристичних компаній, готелів, авіакомпаній створюють представництва в Інтернеті. Згідно досліджень компанії eMarketer, обіг онлайнових туристичних компаній в 2000 році склав $12,4 млрд., a зростання обсягу продажу в цьому секторі бізнесу, за їхніми даними, буде значно випереджати зростання обсягу продажу через Інтернет комп'ютерів і програмного забезпечення. Згідно висновків того ж дослідження, обіг туристичного бізнесу до кінця 2003 року складатиме не менше як $25,5 млрд.
Згідно оцінок експертів, вже до 2005 року у Великобританії через Інтернет буде бронюватись до 30% авіаквитків, продаватись до 15% стандартних турів і 20% турів, що горять.
Не тільки аналітики активно вивчають ринок онлайнових туристичних послуг. Бізнес підтримує високий рівень активності. Так, компанія Lastminute.com, придбавши фірму Degriftour, стала другою за величиною агенцією подорожей в Європі з загальним доходом $116 млн. На першому місці — Ebookers.com з загальним доходом понад $150 млн. Британська Expedia.co.uk — третя в світі. В 2000 році авіакомпанії світу продали квитків на $810 млн. виключно через свої web-сайти і ще на $362 млн. — через онлайнові агенції подорожей.
Більшість туристичних web-сайтів поділяються на такі типи:
1. Web-сайти туристичних компаній. Це так звані «представництва в Інтернеті», «візитні картки» бізнесу. На web-сайті туристична компанія розміщує інформацію про свої тури. Він дає можливість детально розповісти про свою діяльність, про всі свої послуги, доповнивши розповідь фотографіями.
2. Туристичні портали. Такі web-сайти ще називають «інфопосередниками». Інтернет є чудовим засобом інформування туристів про авіарейси, розклади руху поїздів, ціни на квитки і візи тощо. Туристичні портали об'єднують пропозиції своїх партнерів — туристичних компаній, готелів, туристичних комплексів, пунктів прокату машин та інше. Спеціалізовані туристичні портали публікують пропозиції, що стосуються певних регіонів (наприклад, відпочинок в Криму), або це можуть бути, наприклад, пропозиції тільки готелів.
На туристичних порталах публікуються тури різних туристичних компаній. Туристичними турами в даному випадку є основні послуги, які пропонують компанії: круїзи, автобусні екскурсії визначними місцями, відпочинок на морі, бізнес-подорожі, путівки на гірськолижні курорти, оздоровчий відпочинок та інше. Інформація про тури зберігається в базі даних і є доступною всім відвідувачам туристичного порталу.
3. Web-сайти певних туристичних об'єктів. Це сайти готелів, туристичних комплексів, музеїв, архітектурних заповідників та інше. Такі сайти значно спрощують роботу туристичним компаніям з надання додаткової інформації про свої послуги.
Що отримує споживач туристичних послуг, відвідуючи туристичні портали і сайти? Туристичні портали пропонують відвідувачам широке коло послуг, корисну інформацію (адреси, фотографії, описи) про місця відпочинку. Тепер турист сам може купувати (бронювати) через Інтернет будь-який набір послуг, що пропонуються різними посередниками і постачальниками.
Завдяки цьому, перш за все, споживачі туристичних послуг економлять свій дорогоцінний час. Заходячи на туристичний портал або web-сайт певної туристичної компанії, користувач, методами пошуку на сайті чи рухаючись по каталогу, знаходить кілька турів, які йому підходять. Отримавши детальну інформацію про кожний тур, він може або сконтактуватись (по e-mail) з представником відповідної туристичної компанії, або навіть одразу придбати тур за допомогою кредитної картки.
Іноді програмне забезпечення сайтів дає можливість порівнювати різні тури. Спочатку користувач знаходить кілька цікавих пропозицій, відмічає їх і порівнює. Система надає інформацію про тури в зручній для порівняння формі і пропонує деяку додаткову інформацію, що дає клієнту можливість зробити вірний вибір.
За допомогою сервісів туристичного порталу часто формується система знижок для новачків. Наприклад, коли клієнт вперше купує або бронює квитки, тури чи номери в готелях на туристичному сайті, йому пропонується значна знижка. Програмна реалізація web-сайту може бути така, що наступні купівлі клієнта будуть компенсувати цю знижку.
Для туристичної компанії власний web-сайт в Інтернеті дає можливість сформувати позитивний імідж провідної туристичної компанії, залученої до сучасних інформаційних технологій. Через сайт велика кількість потенційних клієнтів з багатьох куточків світу дізнається про діяльність і послуги туристичної компанії.
Більш того, web-сайт також дає можливість досить швидко знайти корпоративних партнерів і клієнтів.
Відвідувачі сайту отримують детальну інформацію про тури (фотографії і описи маршрутів, визначних місць, готелів), які пропонує туристична компанія. Цю інформацію можна швидко поновлювати. За невеликі кошти, використовуючи онлайнові опитування, можна отримати враження клієнтів про свої послуги, робити статистичні розрахунки.
В Україні вже є кілька туристичних порталів, що стабільно працюють. Багато туристичних компаній починають створювати свої web-сайти в Мережі. Нажаль, багато керівників вважають, що якщо Інтернет є комп'ютерною мережею, то і web-сайт має бути створений спеціалістом-комп'ютерщиком їхньої компанії. В багатьох випадках знаходять «знайомого студента», якому доручають цю справу. Ось і виходить, що в туристичної компанії, яка має величезні стенди на виставках і якісно надруковані каталоги, web-сайт створений непрофесійно, з багатьма грубими помилками, поганим дизайном і незрозумілим текстом.
Часом туристичні компанії, які вже мають сайти, роблять помилку, не приділяючи уваги регулярному оновленню інформації. Тому в Інтернеті з'являється все більше сайтів з застарілими даними.
Для туристичного бізнесу Інтернет надає унікальну можливість дистанційного бронювання квитків та купівлі туристичного продукту (системи Amadeus, Galileo, Worldspan, Sabre та ін.). Але якщо говорити про купівлю турів через Інтернет, то є проблеми, пов'язані з малим ступенем розвитку систем онлайнових платежів і механізмів оплати пластиковими картками, низьким рівнем життя населення. Українські туристи звикли купувати путівки і квитки в офісах фірм. Клієнти бажають поговорити з консультантом і заплатити «живому» менеджеру компанії. Але ситуація найближчим часом, мабуть, зміниться. Дуже добре, коли на сайті туристичної компанії є відлагоджена система «зворотнього зв'язку». Відвідувач сайту повинен мати можливість задати запитання працівнику компанії і отримати кваліфіковану відповідь.
Треба пам'ятати, що переважна більшість працівників туристичних компаній мають гуманітарну освіту, тому користування комп'ютером і Інтернетом є для них досить складною справою. Не кожна компанія може дозволити собі тримати кваліфікованого спеціаліста з інформаційних технологій. Варто зауважити, що ефективніше, коли оновленням сайту (додаванням нових турів) займається менеджер з реклами, а не комп'ютерщик, тому сьогодні як ніколи важливо, щоб персонал компанії мав відповідні знання з основ використання інформаційних систем в туристичній галузі.
Список використаних джерел
Вакал Е.С., Карпенко С.Г., Самсонова Л.Р. Основы информатики. – К., 1998.
Сокольский М.В. Всё об Intranet и Internet. – М., 1998.
Туристичний бізнес в Інтернеті // Інтернет UA. – 2001. – № 9.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать