Настройка мережевого адаптера

Порядок настройки мережевої карти залежить від її моделі і конфігурації. Більшість сучасних мережевих карт підтримує стандарт Play, і операційна система автоматично знаходить ці пристрої після їх установки і включення живлення комп'ютера: при цьому користувачу достатньо лише вказати у відповідному вікні, звідки система повинна копіювати відповідні драйвери. Старіші мережеві адаптери (в основному, що підключаються до шини TSA) не визначаються в Windows автоматично і вимагають настройки уручну. У ряді випадків на самій платні мережевого адаптера є набір перемичок або перемикачів, за допомогою яких можна виставити режим його настройки. Уважно ознайомтеся з технічною документацією вашої мережевої карти перш, ніж приступити до її конфігурації.
Мережеві адаптери Piug~Ar*d- Play
Практично всі сучасні мережеві адаптери підтримують стандарт Plug-And- Play, що дозволяє операційній системі виконувати автоматичну настройку пристроїв, що підключаються до комп'ютера. Після установки таких мережевих карт, включення живлення комп'ютера і завантаження Windows, на екрані, як правило, з'являється повідомлення «знайдено новий пристрій» з пропозицією вказати джерело для копіювання драйверів, які поставляються звичайно на дискеті разом з мережевою картою. В деяких випадках може не потрібно навіть цього: зокрема, операційна система Microsoft Windows XP самостійно визначає і настроює мережеві адаптери, сумісні з моделлю NE 2000, використовуючи для цього стандартні драйвери Microsoft.
Після установки драйверів і перезавантаження комп'ютера мережевий адаптер фактично готовий до роботи. Проте в деяких випадках автоматична настройка Piug-And-Pky-адаш"ероь відбувається некоректно, і в результаті виникають апаратні конфлікти між мережевою картою і іншим устаткуванням. Як правило, подібні ситуації бувають викликані тим, що декілька різних пристроїв починають несанкціонований використовувати одні і ті ж ресурси, наприклад запит на переривання (TRQ, Interrupt Request), адреси каналів безпосереднього доступу до пам'яті (DMA, Direct Memory Access) або діапазон введення-висновку (I/O Range) , цю проблему можна одним з перерахованих нижче способів.
1. Під час перезавантаження комп'ютера увійдіть до настройок BIOS, перей
дитяти в розділ конфігурації шини PCI або ISA, дозволяючий змінити
призначені різним слотам цих шин апаратні переривання, і для осво
бодіте одне з переривань відповідної шини, яке буде
згодом автоматично призначене мережевому адаптеру. Наприклад,
якщо що ваш мережевий адаптер, підключений до слота PCI,




вимагає переривання 20, призначте для одного із слотів шини PCI значення IRQ = 20. Якщо це не допомогло, можна поступити так, як показано в наступному пункті.
2. Перемістивши на платні мережевого адаптера відповідну перемичку або
або скориставшися програмою-конфігурує
мережевого адаптера, відключіть режим для мережевої карти.
Далі її можна набудувати як або про-
пристрій.
Мережеві адаптери, що програмно-конфігуруються
Мережеві адаптери (Software configurationLAN adapters), що програмно-конфігуруються, — це, як правило, мережеві карти старих для на-
будівництва яких в комплекті поставки додається программ-
ноє забезпечення. Багато хто з таких програм працює тільки з операцион
ний системою MS-DOS і тому вони нерідко запускаються з помилками на
платформах Windows 2000/XP, що не підтримують цю систему повною мірою. Принцип роботи утиліт програмної настройки мережевих адаптерів
полягає в наступному. Мережева карта
, що програмно-конфігурується, містить спеціальну мікросхему перепрограмміруємой постійної
пам'яті EPROM, в якій зберігається інформація про поточні настройки
пристрою і ним ресурсах. При запуску утиліти відбувається
тестування внутрішньої карти і прочитування
у EPROM даних, після чого користувачу пропонується їх змінити.
Іноді програма вимагає вказати уручну тип є у складі адап
тера мережевого роз'єму: BNC, Attachment Unit Interfaceабо «COMBO* для п з комбінованим Перед виходом
з програми всі настройки слідує >бязате.. зберегти в EPROM.
Часто крім власне функцій настройки подібні утиліти перед
лагают виконати тестування мережевого v причому подібні тес
ти можна умовно розділити на внутрішні (internal або self test) і поза
шніє (external). У першому випадку програма тестує сетев;>по платню на наявність помилок в регістрах її вбудованої пам'яті, в другому — отправля
ет пакети в локальну мережу і аналізує одержані
відгуки. Нерідко існує можливість запустити тест на двох
машинах одночасно, до настройках програми одну з них в но
честве серверу (server computer), а другу — як клієнт (client
computer), і перевірити таким чином працездатність відділ ьного участ
но локальної мережі. Проте слід враховувати той факт, що багато тестів
автоматично завершують свою роботу при перевищенні інтервалу ожіда
нія в хвилину. Це означає, що якщо за вказаний час ви не встигнете
дістатися до іншого комп'ютера і запустити на ньому аналогічну шліху,
тест відрапортує об наявність в мережі збою. На мал. 4.8 програма на
будівництва мережевої карти NE 2000.




рuc. 4.a Утиліта настройки мережевого, що програнмнсг-конфігурується, адаптер?; NE 2000
Вели ви купили уживану мережеву карту відповідної утілі
ти настройки, або втратили дискету з програмним забезпеченням, мож
але аналогічною програмою від іншого мережевого адаптера,
що має в точності такий же тип чипсета (мікросхеми контіюллера).
Також утиліту настройки мережевої карти можна безкоштовно завантажити з
Інтернету, пошукавши її на сайті виробника пристрою або в коллекци
ях драйверів для різного устаткування ПК.
Аппаратно-конфігуріруємиєсетевиє адаптери
Деякі мережеві адаптери старих, вірніше, дуже старих моделей дозволяють настроювати адреси і переривання пристрою за допомогою расп оложен-них безпосередньо на платні перемичок, пі як їх ще називають,
Кожна з перемичок може знаходитися в одному з двох стійких
станів: On або En (Enable) — перемичка включена (мал. 4.9, а), або
Off — перемичка вимкнена (мал. 4.9, & I Перемички переставл яют за допомогою пінцета на наперед витягнутій з комп'ютера мережевій платі.
У вимкненому положенні перемичка вільне оставляєтся на одному з
контактів — щоб випадково її не втратити. [иює положення пере-
мичек повинно бути вказано в документації па мережеву карту, або надруковано фарбою на самому адаптері.
Іногд; перемички бувають трех-і гиргхидоїцноня Це означає, що
блок перемикання містить декілька ! зд один з яких повинен
бути обов'язково помічений цифрою номера решти контактів
ваются від нього по порядку. В цьому випадку для зміни настройок адаптера
необхідно встановити у відповідне положення. Напрі-
заходів, якщо конфігурація, що вимагається вам, досягається установкою перемич ки в положення 2-3, то таке включення і пір'я» показано на і м 4.9 (в), положення 3-4 продемонстроване на мал. 4.9 (г). Іноді настройка сеті
вого адаптера виконується комбінацією з і в > т перемичок.




Мал. 4.9. Настройка гно-конфігуп мережевого адаптера
Як знайти вільне переривання?
В якщо ви є «щасливим» власником застарілої мережевої
карти, що не підтримує режим автоматичної настройки, вам прийде
ця шукати вільні ресурси уручну для того, щоб набудувати адаптер
на їх використовування. Найлегше ця проблема розв'язується в операційних
системах сімейства Microsoft NT/2000/XP, де в розпорядженні
користувача є спеціальна утиліта WinMsd, призначена для
визначення вільних і використовуваних ресурсів комп'ютера. Для того, щоб викликати дану програму на необхідно виконати
послідовність команд Пуск > Виконати і, набравши у вікні
, що з'явилося, Запуск програми команду натиснути на клавішу Enter (мал. 4.10).
Мал. 4.10. Інтерфейс утиліти WinMsd для MS Window XР


Проглядаючи список ресурсів комп'ютера, що відображається в лівому вікні програми, ви можете вибрати клацанням миші той, що вимагається вам до ноїшп, при цьому в правому вікні відобразиться перелік допустимих значень. Наприклад, вибравши пункт Переривання (IRQ), ви побачите список вільних і зайнятих апаратних переривань, клацнувши на пункті .-Ввод/Вывод, ви одержите інформацію про діапазони введення-висновку для різних пристроїв, звернувшися до пункту Канал DMA, ви зможете проглянути відомості про використовуваних устаткуванням вашого комп'ютера адресах каналів прямого звернення до пам'яті.
У Microsoft Windows 9x/ME з визначенням вільних адрес і переривань справа йде дещо складніше, оскільки в ОС цього сімейства відсутня окрема утиліта, що дозволяє відстежувати ресурси комп'ютера. Для того, щоб одержати список використовуваних адрес і переривань в Windows 9х/МН необхідно відкрити вікно Панелі управління, в ньому двічі клацнути на значку Система, у вікні Властивості: Система перейти до вкладки Пристрою, клацнути правою кнопкою миші на пристрої Комп'ютер і вибрати в меню, що з'явилося, пункт Свій ства. На екрані з'явиться спеціальне вікно, що містить перелік всіх апаратних ресурсів вашого ПК (мал. 4,11)
Мал. 411. Відстежування апаратних ресурсів в операційних системах Windows 9х/МЕ
Встановлюючи розташований у верхній частині цього вікна перемикач
в одну з можливих позицій, ви можете відстежувати різні ресурси
апаратної конфігурації комп'ютера: системні переривання (положе
ніє перемикача Запит на переривання діапазони введення-висновку
(положення перемикача 8вод/®ьшод;--(1/0», канали безпосереднього
доступу до пам'яті (положення перемикача Прямий доступ до пам'яті (ОМА)),
або ресурси ОЗУ, використовувані різними пристроями (положення


перемикача Пам'ять). Тут же ви можете зарезервувати який-небудь
з ресурсів для його подальшого використовування вашим мережевим адапте
ром: для цього перейдіть до вкладки Резервування встановіть
і і г| до до в положення, відповідне ресурсу, який ви желає
ті зарезервувати, натисніть на кнопку Додати і виберіть вільний ре
сурс із запропонованого списку.
Окрема програма для проглядання апаратних ресурсів комп'ютера при
сутствуєт також в комплекті поставки операційної системі»! MS-DOS/
Windows Зх. Ця утиліта називається msd.exe, і зберігається вона, як правило,
в системній теці DOS. Запустити її можна з командного рядка: якщо
в процесі завантаження програма викликає зависання комп'ютера, спробуйте
викликати її на виконання командою ехе Після свого запуску про
грама msd демонструє список характеристик комп'ютера, які вона
в визначити: тип процесора, версію м мм,
об'єм доступної пам'яті, модель відеоадаптера і т.д. Для того, щоб проглянути список вільних і зайнятих переривань, виберіть в меню програми пункт IRQ Status або і ріс і про натисніть на клавішу 0 (мал. і і 2),
Мал. 4.12. Відстежування апаратних ресурсів в операційній системі MS-DOS
Вибравши в списку, що з'явився на екрані, вільне переривання і відповідний йому діапазон введення-висновку, ви зможете набудувати на використовування цих параметрів ваш мережевий адаптер.
Проблеми при підключенні мережевих адаптерів USB
Деколи трапляється так, що підключений до USB-порту комп'ютера мережевий адаптер не визначається операційною системою і, відповідно, не може працювати коректно. У такій ситуації можна порадити виконати наступне.
1. Клацніть правою кнопкою >; на значку Мій комп'ютер, розташованому на Робочому столі, і виберіть в контекстному меню, що з'явилося, пункт Властивості. У ОС Windows 9х/МЕ перейдіть до вкладки Пристрою, в ОС


Windows NT/2000/XP запустите Диспетчер пристроїв, перейшовши до вкладки Устаткування і клацнувши мишею на кнопці Диспетчер пристроїв.
2. Знайдіть в списку устаткування контроллер шини USB:*
якщо контроллер шини відсутній в встановіть і на
будуйте його за допомогою Майстра настройки*
якщо контроллер шини USB присутній в і але працює
з помилками або викликає конфлікт з іншими пристроями, уста-
нош для нього відповідні драйвери, які входять звичайно
в комплект поставки програмного забезпечення материнської плати,
або спробуйте видалити із списку пристрій і набудувати його за
ново за допомогою Майстра настройки устаткування;*
якщо контроллер шини і присутній в10 | ПЕ
RG-174BAJ | 50,0 | 95,0 | 1,2 | ПЕ
RG-179BAJ | 75,0 | 2,5 | 63,0 | 1,2 | 1,9/5,0/В,5 | ПЕ
RG-213/U | 50,0 | 92,0 | 5,0 | 0,32/1,6/3,0 | ПЕ
RG-216AJ | 75,0 | 10,8 | 71,8 | 5,0 | 0,32/1,6Д0 | ПЕ
PK-5Q-2-12 | 50,0 | 3,2 | 2,0 | МС/ПЭ/ИС
РК-50-2-16 | 50,0 | 3,2 | 10 | МЛ/ПЭ/МЛ
РК-50-3-13 | 50,0 | 4,4 | 0,70 | м/пэ/мл
PK-50-4-U | 50,0 | 9,6 | 0,50 | м/пэ/м
РК-50-7-11 | 50,0 | 10,0 | 0,40 | м/пэ/м
РК-50-7-12 | 50,0 | 112 | 0,40 | м/пэ/м
РК-50*9-И | 50,0 | 12,2 | 0,34 | м/пэ/м
РК-50*9-Ш1 | 50,0 | 14,5 | 0,28 | м/пэ/м*
ПЕ — поліетилен; in— пенополізтілен; м — мідний дріт; МЛ — мідний луджений дріт; МС — мідний посріблений дріт
Вита пара
Не дивлячись на свою назву, мережевий кабель «витаючи м чм вживаний
при побудові мереж І! містить не одну, а чотири пари проводні-
ков, перевитих один щодо одного. Кожна пара також закручується щодо інших пар провідників (мал. 4.15).


Мал. 4.15. Кабель «вита пара»
У кожній з чотирьох пар провідників в > > при цьому кожній парі для простоти призначений свій порядковий номер з 1 по 4. Таким чином, серед наявних 8 дротів кабелю «вита гаара* можна виділити провідники RiPgli Tip;!, Ring2, Tip2, Ring3, ТірЗ і Ring4, Tip4. Відповідності забарвлень провідників номерам пар в кабелі «вита пара» приведені в табл. 4.2.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать