Економіко-математична модель оптимізації структури посівних площ

В сільському господарстві земля - основний засіб виробництва. Її необхідно використовувати з максимальним економічним ефектом, постійно дбаючи про родючість. Успішне рішення задачі раціонального використання землі багато в чому залежить від обґрунтованої структури посівних площ.
Оптимальна структура посівних площ являє собою відображення спеціалізації рослинництва у вигляді такого співвідношення посівних площ по культурах, яке забезпечує отримання максимальної кількості сільськогосподарської продукції.
Постановка задачі: виходячи з виробничих ресурсів (земельних, трудових, матеріальних, тощо) визначити оптимальну структуру посівних площ, яка забезпечить виконання плану продажу продукції по видах, внутрішні потреби господарства в продукції, агрономічні та сівозмінні вимоги при максимальному економічному ефекті.
В якості критерію оптимальності може бути:
- максимум отримання прибутку від виробництва;
- максимум виробництва валової та товарної продукції в грошовому виразі;
- максимум виробництва конкретної продукції (зерна, картоплі, тощо).
Для розробки економіко-математичної моделі необхідна така інформація:
- розмір площі ріллі, сінокосів, пасовищ;
- перелік сільськогосподарських культур, що вирощуються в даній кліматичній зоні, їх можлива врожайність;
- затрати праці та коштів на 1га посіву;
- виручка від реалізації продукції (з 1га або одиниці продукції);
- наявність виробничих ресурсів в господарстві, норми витрат їх на 1га;
- потреба тварин в кормах по видах;
- план продажу та внутрішня потреба господарства по видах продукції;
- агротехнічні вимог та можливі межі входження окремої культури або групи культур в сівозміну.
Економіко-математичну модель можна представити в загальному виді.
Знайти максимум функції:
при обмеженнях:
- виробничі ресурси господарства обмежені:
- окремі культури та групи культур в сівозміну вводяться в обґрунтованих агротехнічними вимогами межах:
;
- дотримується співвідношення окремих культур (наприклад: для отримання збалансованих концентрованих кормів, страхові культури, ...):
- обмеження, на отримання продукції даного виду не менше заданої кількості:
- при умові невід’ємності змінних:
де:
- прибуток з 1га j -ї культури;
- площа посіву j -тої культури;
- затрати ресурсів i -го виду на 1га j -ї культури;
- наявність виробничих ресурсів i -го виду;
- нижня межа входження окремої культури або групи культур в сівозміну;
- верхня межа входження окремої культури або групи культур в сівозміну;
- урожайність j -тої культурі;
- необхідна кількість i -го виду продукції;
- коефіцієнти пропорційності.
Умова задачі
Господарство має 1200га оранки, на яких може вирощувати зернові та просапні культури.
Площа зернових у структурі посівних площ повинна бути від 40 до 60%, площа цукрових буряків не повинна перевищувати 15%, а площа соняшника або картоплі – не більше 10%. Площа озимих повинна бути не більше 50% від максимальної площі зернових. Площа ярої пшениці співвідноситься до площі озимої пшениці як 1:10.
Підприємство повинно виробити не менше:
- 15600ц зерна (в тому числі 7050ц пшениці);
- 10500ц цукрового буряку;
- 1050ц соняшника;
- 530ц проса або гречки.
Крім цього для галузі тваринництва необхідно:
- соломи – 17400ц;
- кукурудзи на силос (зелений корм) – 15570ц
В якості критерію оптимальності виступає прибуток від товарної продукції рослинництва.
Культури для розробки економіко-математичної моделі наведено в таблиці 7, вихідні дані взяти довільно з заданого діапазону (таблиця 1).
Розробити економіко-математичну модель, змінними в якій будуть площі під кожну культуру (Х 1 , Х 2 , ..., Х 8 ), валові збори культур (Х 9 , Х 10 , ..., Х 16 ), загальні витрати на виробництво продукції (Х 17 ), витрати на виробництво товарної продукції (Х 18 ), виручка від реалізації товарної продукції рослинництва (Х 19 ).

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию