Використання процедур та функції мови Turbo Pascal

План
1. Ієрархічні записи
2. Записи з варіантними полями
3. Множини
4. Загальні відомості про процедури та функції
5. Процедури з параметрами
6. Процедури без параметрів
7. Особливості використання функцій
8. Методи звертань до процедур і функцій

1. Поняття про записи. Прості записи
Записи призначені для складання програм, які забезпечують дії з таблицями, відомостями, списками, каталогами і т.д., де містяться дані різних типів.
Розглянемо суть запису на прикладі 1:
Приклад 1:
Нехай маємо таблицю відомостей про типи зброї:
№ Тип зброї Індекс зброї Дальність дії Висота дії
N W I D H
Кожному рядку такої таблиці відповідає запис, який має своє власне ім’я (також, як і змінна), наприклад: TWOO. Запис складається із окремих часток відповідно стовпчикам таблиці – поля записів (у прикладі 1 5 полів).
Типи даних, які записують у полях, можуть бути різноманітними. Для прикладу 1:
№ - тип INTEGER;
тип зброї W – може бути обмеженим, який вводиться оператором, наприклад WOOR (або може використовувати тип STRING);
індекс I – також може бути обмежений цілочисловий (IND);
дальність D та висота H – типу REAL.
Таким чином, тип записів, як такий, не існує. Він містить різнотипові елементи.
Кожне поле має складене ім’я з двох компонентів, які відокремлюються крапкою:
IZ . IP .
Для прикладу 1:
TWOO . N;
TWOO . W;
TWOO . I;
TWOO . D ;
TWOO . H .
Опис записів виконують двома способами:
1) у розділі типів та змінних;
2) у розділі змінних.
!Особливість! необхідно спочатку описати не стандартні типи даних ( наприклад WOOR , IND ).
Порядок опису записів:
1) у розділі типів та змінних:
type
= RECORD
: ;
……………………………..;
:;
end;
var
2) у розділі змінних:
3)
var : RECORD
: ;
……………………………..;
: ;
Для прикладу 1 маємо:
1) type
WOOR = (str, art, zrk, avia);
IND = (1..100);
TZW = RECORD
N : integer;
W : WOOR;
I : IND;
D, H : real;
End;
Var
YWOO : TZW;
Або 2-й спосіб:
Type
WOOR = (str, art, zrk, avia);
IND = (1..100);
Var
TWOO : RECORD
N : integer;
W : WOOR;
I : IND;
D, H : real;
End;
Особливість:
а) над кожним складеним іменем можна виконувати будь-які операції, допустимі для даного типу, до якого відносяться дані поля;
б) на тип полів не накладаються ніякі обмеження. Таким чином для полів використовують як складні так і прості типи даних. В частості поля можуть бути масивами або записами.
Приклад 2:
Розробитипрограму для обчислення щільності (густини) потужності активної завадипередавачазавад за формулою
P = ( P * G )/ f ;
де Р – потужність передавача завад;
G – коефіцієнт підсилення;
f - ширина спектра завад.
Дані про передавач завад можна занести до таблиці:
Р G f
Тобто представимо у вигляді трьох полів: P , G , f . Ім’я запису визначимо як PMAP . Тип даних полів як REAL.
Такий принцип використання імен значно збільшує об’єм тексту програми, тому в мові ТР передбачений спеціальний оператор приєднання WITH, який виносить наперед ім’я запису, а всередині оператора використовується тільки ім’я полів.
Формат оператора приєднання:
WITH DO .
Для прикладу 2 змінюються оператори виведення та присвоюваня:
WITH PMAP DO
Begin
Read(P, G, Df);
RO := P * G / Df ;
End;
Внутрішнім оператором виступає складений оператор BEGIN… END.
Program plotnost(input, output);
Var
RO : real;
P, G, Df : real;
End;
Begin
WriteLn(‘ ввести таблицю P, G, Df’);
Read (PMAP . P, PMAP . G, PMAP . Df);
RO := PMAP . P * PMAP . G/PMAP . Df;
WriteLn(‘ щільність RO = ‘, RO);
End.
Таким чином, для звертання до полів у програмі використовується складне ім’я:
.
PMAP . P;
PMAP . G;
PMAP . Df.
Таким чином при використанні оператора WITH збільшується швидкість використанняпрограми, бо ім’я запису PMAP в пам’яті буде обчислене тільки один раз при обробці конструкції WITHPMAP DO .
Ще більшої ефективності можнадосягнути, якщо запис є, наприклад, елементом масиву:
Var
M : array[1..100] ofchar;
Begin
WithM [ i ] do
Якщо фрагмент програми містить операції над декількома записами, то в операторі приєднання можна указати список необхідних імен записів через кому:
WITH V1, V2, V3 DO S
де V1, V2, V3 – імена записи;
S – операнд.
Така форма еквівалентна :
WITH V1 DO
WITH V2 DO
WITH V3 DO S.
Особливість:
1) якщо деякий ідентифікатор F є полем, він інтерпретується як V 2. F , тобто ідентифікатор поля зв’язується з останнім записом у списку WITH.
2. всі ідентифікатори в межах оператора приєднання перевіряються на можливість їх інтерпретації як полів записів, заданих у заголовку.
2. Ієрархічні записи
Поля окремих записів також можуть бути записами. Тому складені імена можуть містити не дві, а більшу кількість компонент, тобто мати ієрархічний характер.
Наприклад:
A . B . C;
A . B [ i ] . C і т.д.
Розглянемо приклад : відомості про студентів
№ Група Прізвище Ім’я По батькові Рік народження
N GR F I O GOD
Присвоюємо ім’я запису W, який буде містити 6 полів. Поєднаємо поля F, I, O у запис з іменем FIO, який буде мати 3 поля і входити у запис W.
Опис такого запису можна представити так:
Type
SPISOK = string[50];
GROUP = (GR1, GR2, GR3, GR4);
IND = (1980..1985);
Var
W : RECORD { опис запису вцілому }
N : integer;
GR : groupe;
FIO : RECORD { опис внутрішнього запису }
F : SPISOK;
I : SPISOK;
O : SPISOK;
{ кінець внутрішнього запису }
End;
GOD : IND
End;{кінець запису}
Тоді в розділі операторів можна поставити конструкцію:

WITH W, FIO DO
N := 1;
GR := 3;
F := ‘ Кравченко ’;
I := ‘ Сергій ’;
O := ‘П етрович ’;
GOD := 1980;

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать полную версию