Оцінка фінансового стану підприємства, її необхідність і значення

За умов переходу економіки України до ринкових відносин, сут-тєвого розширення прав підприємств у галузі фіиансово-еконо-мічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного ана-лізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, пла-тоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищен-ня і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати по-тенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств.
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежить від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства — це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарськт факторів і характеризується системою показників, що відобра-жають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.
Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. То-му на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передо-всім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутко-вість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан.
Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості проду-кції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходжен-ня коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.
Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забез-печення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисци-пліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залуче-них коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціону-вання підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість си-стематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан — це одна з найважливіших харак-теристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в ди-наміці — за ряд періодів, дасть змогу визначити «больові точки» у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фі-нансових ресурсів, їх раціонального розміщення.
Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до мож-ливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприєм-ства, до загрози економічних санкцій.
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:—
дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;—
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;—
об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспро-можності та фінансової стійкості підприємства;—
оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;—
визначення ефективності використання фінансових ресурсів. Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підпри-ємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а та-кож для необхідного диференціювання відсоткових ставок.
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства.
Аналіз фінансового стану — це частина загального аналізу гос-подарської діяльності підприємства, який складається з двох взає-мозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на прак-тиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу (рис. 1).
Рис. 1. Місце фінансового аналізу у загальній системі аналізу
господарської діяльності підприємства
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:—
орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;—
множинність об'єктів-користувачів;—
різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;—
максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здій-снюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:—
аналіз абсолютних показників прибутку;—
аналіз показників рентабельності;—
аналіз фінансового стану, фінансової стабільності підпри-ємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;—
аналіз ефективності використання залученого капіталу;—
економічна діагностика фінансового стану підприємства. На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов’язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фі-нансового стану підприємства є:—
аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;—
аналіз кредитоспроможності підприємства;—
оцінка використання майна та вкладеного капіталу;—
аналіз власних фінансових ресурсів;—
аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;—
аналіз самоокупності підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані.
Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу:
1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
3) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції ди-наміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);
4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;
5) порівняльний аналіз — внутрішньогосподарський аналіз зведе-них показників звітності за окремими показниками самого під-приємства та його дочірніх підприємств (філій), а також між-господарський аналіз показників даної фірми порівняно з показника-ми конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками;
6) факторний аналіз — визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єд-нують у загальний результативний показник.
Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання. Для досягнення ос-новної мети аналізу фінансового стану підприємства — об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів — можуть застосовуватися різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу — це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового сі чу підпри-ємства.
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації ме-тодів економічного аналізу взагалі та фінансового aналізу зокрема.
Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.
Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких ана-літичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих на-лежать такі методи:—
експертних оцінок і сценаріїв,—
психологічні,—
морфологічні,—
порівняльні,—
побудови системи показників,—
побудови системи аналітичних таблиць.
Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залеж-ності, тобто методи:—
ланцюгових підстановок,—
арифметичних різниць,—
балансовий,—
виокремлення ізольованого впливу факторів,—
відсоткових чисел,—
диференційний,—
логарифмічний,—
інтегральний,—
простих і складних відсотків,—
дисконтування.
У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і тради-ційні методи економічної статистики (середніх та відносних вели-чин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореля-ційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод голов-них компонентів).
Використання видів, прийомів та методів аналізу для кон-кретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукуп-ності становить методологію та методику аналізу.
Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які за-стосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інфор-мації з бухгалтерської звітності.
Предикативні моделі — це моделі передбачувального, прогностич-ного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Най-більш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).
Нормативні моделі — це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використо-вуються, головне, у внутрішньому фінансовому аналізі. Їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів.
Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.
Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу. Їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кож-ному конкретному випадку.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового ста-ну підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та зна-чення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до само-окупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміц-нення фінансової стабільності підприємства.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать