Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

Основні терміни і поняття: амортизація; аморти-заційні відрахування; відтворювальна структура капі-тальних вкладень; знос основних засобів; капітальні вкладення; капітальний дохід;_ капітальний ремонт ос-новних засобів; коефіцієнт вибуття основних засобів; коефіцієнт зносу основних засобів; коефіцієнт оновлен-ня основних засобів; моральний знос основних засобів; "основні засоби; прискорена амортизація основних засо-бів; просте відтворення основних засобів; рентабель-ність основних засобів: розширене відтворення основ-них засобів; технологічна структура капітальних вкла-день; фізичний знос основних засобів; фондовіддача ост повних засобів.
СУТНІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ТА ЇХ ВІДТВОРЕННЯ
Підвищення ефективності використання основних засобів під-приємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.
Основні засоби — це матеріальні цінності, що використовуються у виробничій діяльності підприємства понад один календарний рік з початку введення їх в експлуатацію, а також предмети вартістю за одиницю понад 500 гривень (за ціною придбання). Основні засоби
підприємства включають основні виробничі засоби й невиробничі основні засоби.
Не належать до основних засобів:
предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
предмети вартістю до 500 гривень за одиницю (за ціною при-дбання) незалежно від терміну служби. При цьому гранична вартість предметів, що не належать до основних засобів, може змінюватися Міністерством фінансів України;
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування підприємств серійного і масового виробництва певних виробів або для виготов-лення індивідуального замовлення незалежно від їхньої вартості;
спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
формений одяг, призначений для видачі працівникам підпри-ємства, незалежно від вартості й терміну служби.
Виробничі основні засоби є частиною основних засобів, яка бере участь у процесі виробництва тривалий час, зберігаючи при цьому натуральну форму. Вартість основних виробничих засобів перено-ситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру вико-ристання. Поновлюються основні виробничі засоби через капітальні інвестиції.
Невиробничі основні засоби — це житлові будинки та інші об'єкти соціально-культурного й побутового обслуговування, які не вико-ристовуються у господарській діяльності і перебувають на балансі підприємства.
На відміну від виробничих основних засобів невиробничі основ-ні засоби не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт. Відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, який залишається в розпорядженні підприємс-тва. Незважаючи на те, що невиробничі основні засоби безпосеред-ньо не впливають на обсяг виробництва, збільшення цих засобів пов'язане з поліпшенням добробуту працівників підприємства. Це в кінцевому рахунку позитивно позначається на результатах діяльнос-ті підприємства, на зростанні продуктивності праці.
Основні виробничі засоби з урахуванням специфіки їх виробничо-го призначення поділяються на такі групи:
А. Будівлі і споруди.
Б. Передавальні пристрої.
В. Машини та устаткування, утім числі:
робочі машини та устаткування;
вимірювальні та регулюючі прилади;
лабораторне устаткування;
обчислювальна техніка;
¦ транспортні засоби.
Г. Виробничий і господарський інвентар.
Д. Інші основні засоби.
Співвідношення окремих груп основних виробничих засобів становить їх структуру. Поліпшення структури основних вироб-ничих засобів, передовсім підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє Зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.
На рис 8.1 наведено склад основних виробничих засобів підпри-ємства.
Для обчислення амортизаційних відрахувань основні засоби по-
діляють на такі групи: ;
Група 1 — будівлі, споруди, їхні структурні компоненти, переда-вальні пристрої;
Група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні при-лади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні маши-ни, інші машини для автоматичної обробки інформації; інформа-ційні системи; телефони, мікрофони та рації; різне конторське облад-нання, устаткування та приладдя;
Група 3 — інші основні засоби, не включені до груп 1 і 2, а саме: бочі машини й устаткування, вимірювальні й регулюючі прилади. Р° Підприємству не байдуже, в яку групу основних виробничих засо-бів укладати кошти. Воно заінтересоване в оптимальному підви-иенні питомої ваги машин, устаткування, тобто активної частини
Основні виробничі засоби |
-чим»-
Активна частина основних виробничих засобів | Пасивна частина основних виробничих засобів
Робочі машини й устаткування | Будівлі
Транспортні засоби | Споруди
Вимірювальні й регулюючі прилади | Господарський інвентар
Обчислювальна техніка та лабораторне устаткування
Рис. 8.1. Склад основних виробничих засобів підприємств
основних засобів, які обслуговують процес виробництва і характе-ризують виробничі можливості підприємства. Ясна річ, що для забез-печення нормального функціонування активних елементів основних виробничих засобів необхідні будівлі, споруди, інвентар, тобто па-сивна частина основних засобів.
Структура основних виробничих засобів є різною в різних галу-зях промисловості, народного господарства. Наприклад, у промис-ловості України частка будівель у загальній вартості основних виробничих засобів найвища в «легкій та харчовій промисловості (близько 44%); споруд -— у паливній промисловості (17%); переда-вальних пристроїв — в електроенергетиці (32%); устаткування та робочих машин — на підприємствах машинобудівного комплексу (45%). :
Основними факторами, які впливають на структуру основних ви-робничих засобів підприємств, є: рівень автоматизації і механізації, рівень спеціалізації і кооперування, кліматичні та географічні умови розміщення підприємств. Кожний фактор по-різному впливає на структуру виробничих засобів. Поліпшити структуру основних ви-робничих засобів можна за рахунок: оновлення та модернізації устаткування, ефективнішого використання виробничих приміщень установленням додаткового устаткування на вільній площі; ліквіда-ції зайвого й малоефективного устаткування.
Відтворення основних виробничих засобів — це процес безперерв-ного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.
Просте відтворення основних засобів здійснюється в тому самому обсязі, коли відбувається заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне, тобто тоді, ко-ли постійно відновлюється попередня виробнича потужність.
Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшен-ня діючих основних засобів або придбання нових основних засобів які забезпечують вищий рівень продуктивності устаткування.
Процес відтворення основних виробничих засобів має низку харак-терних ознак, зокрема:
основні виробничі засоби поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію;
у процесі відтворення основних виробничих засобів одночасно відбувається рух їхньої споживної вартості та вартості;
нарахуванням амортизаційних відрахувань здійснюється на-громадження в грошовій формі частково перенесеної вартості осно-вних виробничих засобів на готову продукцію;
основні виробничі засоби поновлюються в натуральній формі протягом тривалого часу, що створює можливість маневрувати ко-штами амортизаційного фонду.
У процесі господарської діяльності кругооборот основних вироб-ничих засобів проходить три стадії.
На першій стадії відбувається продуктивне використання ос-новних виробничих засобів та нарахування амортизаційних відра-хувань. На цій стадії основні виробничі засоби в процесі екс-плуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підста-вою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати пі-сля завершення процесу виробництва. На першій стадії кру-гообороту основних виробничих засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість го-тової продукції.
На другій стадії відбувається перетворення частини основних виробничих засобів, які перебували в продуктивній формі, на гро-шові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.
На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлен-ня споживної вартості частини основних виробничих засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних виробничих засобів на нові за рахунок нарахованого зносу основних засобів.
Оборот основних виробничих засобів показано на рис. 8.2.
Надходження
амортизаційних
відрахувань
Заміна зношених
основних виробничих
засобів новими
Продуктивне викори-стання основних ви-робничих засобів і на-рахування амортиза-ційних відрахувань
Рис. 8.2. Оборот основних виробничих засобів на підприємстві
Просте відтворення основних виробничих засобів здійснюється у двох формах: 1) заміна зношених або застарілих основних виробни-чих засобів; 2) капітальний ремонт діючих основних засобів.
За простого відтворення у кожному наступному циклі відбувається творення основних виробничих засобів у попередніх обсягах та з од-наковою якістю. Джерелом фінансування заміни зношених основних асобів є нарахована сума амортизації. За розширеного відтворення кожного наступного циклу здійснюється кількісне і якісне зростання основних виробничих засобів. Джерелом фінансування таких змін є використання частини створеного додаткового продукту.
Необхідність оновлення основних виробничих засобів за рин-кових відносин визначається передовсім конкуренцією товарови-робників. Саме конкуренція спонукує підприємства здійснювати прискорене списання основних виробничих засобів з метою на-громадження фінансових ресурсів для наступного вкладання кош-тів у придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та іншого поліпшення основних виробничих засобів.
8.2. ПОКАЗНИКИ СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів ва-жливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і, використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства.
У процесі виробництва основні засоби зношуються фізично і старіють морально. Ступінь фізичного зносу основних засобів ви-значається в процесі нарахування амортизації. Цей процес можна розглядати в кількох аспектах:
По-перше, як метод визначення поточної оцінки не зношеної ча-стини основних засобів.
По-друге, як спосіб віднесення на готову продукцію одноразових
витрат на основні засоби.
По-третє, як спосіб нагромадження фінансових ресурсів для за-міщення виведених з виробничого процесу основних засобів або для вкладання коштів у нові виробництва.
Показники стану й ефективності використання основних засобів можна об'єднати в три групи, які характеризують: 1) забезпечення підприємства основними засобами; 2) стан основних засобів; 3) ефек-' тивність використання основних засобів (рис. 8.3).
До показників, які характеризують забезпеченість підприємст-ва основними засобами, належать: фондомісткість, фондоозброє-ність, коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства. .
Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами. За нормальних умов фондовід-дача повинна мати тенденцію до збільшення, а фондомісткість — до зменшення.
Прикладі.
Випуск товарної продукції за рік становив 3200 тис. грн., вартість основних виробничих засобів — 1440 тис. грн. Фондомісткість дорів-
1440 тис, грн. .
нює 0,45 грн. ( ), тобто на кожну гривню виробленої про-
3200 тис. грн.
дукції припадає 45 коп. основних виробничих засобів.
Показники стану основних вироб-ничих засобів
Показники ефектив-ності використання основних виробни-чих засобів
Коефіцієнт зносу основних вироб-ничих засобів
Коефіцієнт придат-ності основних виробничих засобів
Показники забезпе-чення підприємства основними виробни-чими засобами
Фондовіддача основних засобів
Фондомісткість
Рентабельність основних засобів
Фондоозброєність
Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів
Абсолютна сума
прибутку на одну
гривню основних
засобів
Коефіцієнт вартості основних засобів у майні підприємства
Коефіцієнт вибуття основних вироб-ничих засобів
Коефіцієнт приросту основних вироб-ничих засобів
Рис. 8.3. Показники забезпечення, стану та ефективності використання основних засобів
Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці. Останню розрахову-ють як відношення вартості основних виробничих засобів до чисе-льності працівників підприємства.
Приклад 2.
Вартість основних виробничих засобів на початок року 1165 тис. грн., а чисельність працівників 85 осіб. На кінець року — від-повідно 1440 тис. грн. і 80 осіб. Звідси фондоозброєність на початок року становить 13,7 тис. грн. ( ^ ), на кінець року — 18,0 тис.
Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.
Коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства визначається як відношення вартості основних виробничих засобів (за вирахуванням суми їхнього зносу) до варто-сті майна підприємства.
Приклад 3.
Вартість основних виробничих засобів на кінець звітного року
становила 1440 тис. грн., сума зносу основних засобів — 180 тис.
грн., а вартість майна— 3100 грн. Відтак коефіцієнт реальної варто-
сті основних виробничих засобів становитиме 0,41 ( ).
Якщо коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства сягає критичної позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенціал підприємства буде низьким і треба терміново шукати кошти для виправлення становища.
Стан основних виробничих засобів характеризують через такі ко-
ефіцієнти: зносу основних засобів; придатності; оновлення; вибуття
(приросту) основних засобів (див, рис. 8.3). ;
Коефіцієнт зносу характеризує частку вартості основних засобів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах. Кое-фіцієнт зносу визначається відношенням суми зносу основних засо-бів до балансової вартості основних засобів.
Фк
де К3 —¦ коефіцієнт зносу основних засобів;
30 — сума зносу основних засобів;
Фк —балансова вартість основних засобів,
Показник зносу основних засобів може визначатись також у від- ¦
сотках на початок і на кінець звітного періоду і дає змогу оцінити
стан основних засобів. ¦
Коефіцієнт придатності основних засобів розраховується за фор-. ,і
мулами: ' І
Кп=1-К3, або Кп=100%-К3,
Де Кп — коефіцієнт придатності основних засобів; О!
- К3 —коефіцієнт зносу основних засобів.
Коефіцієнт придатності показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності.
Коефіцієнти оновлення та вибуття розраховуються за формулами:
де Ко — коефіцієнт оновлення основних засобів;
Фу — вартість введених основних засобів за звітний періоде
2. Фондоозброєність
Кв — коефіцієнт вибуття основних засобів;
Фв — вартість виведених основних засобів за звітний період.
Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсив-ність уведення в дію нових основних засобів. Він показує частку введених основних засобів за визначений період у загальній вартос-ті основних засобів на кінець звітного періоду.
13. Коефіцієнт реальної варто-сті основних засобів у майні підприємства
!| 4. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів
15. Коефіцієнт придатності ос-новних виробничих засобів
6. Коефіцієнт оновлення ос-новних виробничих засобів
7. Коефіцієнт вибуття основ-них виробничих засобів
1
8. Коефіцієнт приросту осно-вних виробничих засобів
9. Фондовіддача
10, Рентабельність основних виробничих засобів
Фк
В„
Фз
М
Зо
ч
3
п3
балансова вартість основних виробничих засобів;
вартість виробленої продукції;
залишкова вартість основних виробничих засобів;
вартість майна підприємства;
сума зносу основних виробничих засобів;
середньооблікова чисельність працівників;
вартість уведених основних виробничих засобів;
вартість виведених основних виробничих засобів;
коефіцієнт зносу основних виробничих засобів;
. —загальний прибуток підприємства.
Таблиця 8.1
Характеризує забезпеченість під. приємства основними засобами
Показує величину основних засобів на одного працівника :
Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загаль-ній вартості майна підприємства
Показує ступінь зносу основних ви-робничих засобів.
Відображає частину основних за-1 собів, придатну для експлуатації
Показує частку введених нових ос-новних засобів у загальній вартості основних засобів
Характеризує інтенсивність вибут-тя основних виробничих засобів
Показує ступінь збільшення основ-них засобів у звітному періоді.про-ти минулого періоду
Характеризує ефективність вико-ристання основних виробничих за-собів. Відображає суму виробленої продукції на Одну гривню основ-них виробничих засобів
Визначає ступінь використання ос-1 новних виробничих засобів
Коефіцієнт вибуття показує інтенсивність вибуття основних засобів, тобто ступінь вибуття тих основних засобів, які або морально застаріли, або зношені й непридатні для дальшого використання. Позитивною в діяльності підприємства є ситуація, коли вартість введених у дію основ-них засобів перевищує вартість вибулих основних засобів. Для цього розраховується коефіцієнт приросту основних засобів.
кР=-
Фу-Фв
Фк
До показників, які характеризують ефективність використання основних засобів, належать: фондовіддача, рентабельність основ-них засобів, сума прибутку на одну гривню основних засобів!
Найбільш загальним показником, який характеризує ефектив-ність використання основних засобів, є фондовіддача.
¦ ¦ : ¦¦¦ -.-¦¦ Фв ,
Фк
де Фв —* фондовіддача основних засобів;
Вп — вартість виробленої продукції за звітний період;
Фк —балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.
Відносним показником ефективності використання основних за-собів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:
р =¦
100%
Фк
деРф —рентабельність основних засобів; 5(
П3 -—загальний прибуток за звітний період; Фк —балансова вартість основних засобів на кінець звітного
періоду,
Абсолютним показником ефективності використання основних засобів є сума прибутку на одну гривню основних засобів.
До показників ефективності використання основних засобів мо-жна також віднести показник питомої ваги активної частини основ-них засобів у їх загальній сумі.
Формули розрахунку показників забезпечення стану й ефектив-ності використання основних засобів та їхню характеристику наве-дено втабл. 8.1. .
8.3. ЗНОС І АМОРТИЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
Як уже було сказано, розрізняють два види зносу основних засо*
бів — фізичний і моральний. :
Фізичний знос — це поступова втрата основними засобами спо-живної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього ставлен-ня до основних засобів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основ-них засобів.


Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засо-бів через нове капітальне будівництво або придбання нових основ-них засобів.
Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремон-ту основних засобів.
Моральний знос — це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвище-ною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.
Несвоєчасна заміна морально застарілих основних виробничих засобів призводить до того, що собівартість підвищується, а якість знижується порівняно з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.
Моральний знос зменшує вартість основних виробничих засобів через скорочення суспільно необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних виробничих засобів. Вирахуванням з первісної (відновлюваної") вартості основ-них виробничих засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних виробничих засобів.
Зв = [В(100-І)]: 100,
де Зв —- залишкова вартість основних виробничих засобів;
В — відновлювальна (первісна) вартість основних виробничих засобів;
І —ступінь зносу основних виробничих засобів, %.
Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.
Амортизація — це процес поступового перенесення вартості ос-новних виробничих засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нор-мами амортизаційних відрахувань, установленими законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку.
За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:
на придбання основних засобів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне ви-готовлення основних засобів для власних виробничих потреб (включно з витратами на виплату заробітної плати працівникам, які
були зайняті на виготовленні таких основних засобів);
на здійснення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших способів поліпшення основних засобів.
Безпосередньо відносяться до складу валових витрат звітного періоду: т
І ¦ витрати на придбання основних засобів або нематеріальних
і ктивів з метою їх наступної реалізації іншим підприємствам чи ви-користання таких основних засобів у виробництві інших основних засобів, призначених для такої реалізації;
+ кошти та витрати на утримання основних засобів, що перебу-вають на консервації.
Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вар-тості основних засобів і норм таких відрахувань, а також від методів
їх нарахування.
Відповідно до чинного законодавства суб'єктам підприємниць-кої діяльності пропонується як базу для нарахування амортизації за-стосовувати залишкову вартість основних виробничих засобів, скориговану на суму капітального ремонту понад суми, віднесені на витрати виробництва з поправкою на індекс інфляції. :
Підприємства мають право самостійно застосовувати метод при-скореної амортизації. Завдяки прискореній амортизації зменшують-ся втрати від морального старіння основних виробничих засобів.
Сутність прискореного методу нарахування амортизації поля-гає в тім, що без скорочення встановлених нормативних строків служби основних засобів підприємствам дозволяється протягом двох років проводити амортизаційні відрахування в підвищених роз-мірах, але з відповідним зниженням їх у наступні роки.
Унаслідок зростання амортизаційних відрахувань знижується розмір оподатковуваного прибутку, а отже, і величина податку на прибуток. Одночасно зменшується прибуток від реалізації товарної продукції.
Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються множенням норм амортизації на балансову вартість груп основних засобів на початок звітного періоду.
де А —сума амортизаційних відрахувань, грн.;
. Ба — балансова вартість відповідної групи основних засобів на
початок звітного періоду, грн.; ¦ . ¦¦*¦: періоду, що передував звітному;
Ва — вартість виведеної з експлуатації відповідної групи осно-вних засобів протягом періоду, що передував звітному; Аа — сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у період,
що передував звітному.
З наведеної формули випливає, що витрати на придбання основ-них засобів збільшують балансову вартість відповідної групи з ура-хуванням транспортних і страхових платежів, а також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без урахування сплаченого податку на додану вартість, коли підприємство зареєстроване як платник такого податку.
У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних засо-бів групи І у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи І змен-шується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума пере-вищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних засобів групи І та нематеріальних активів вклю-чається до валових доходів, а сума перевищення, балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат підприємства.
У разі виведення з експлуатації основних засобів груп 2 і 3 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних засобів. Якщо сума вартості осно-вних засобів дорівнює або перевищує балансову вартість відпрвід-ної групи, її балансова вартість прирівнюється до Нуля, а сума перевищення включається до валового доходу підприємства відпо-відного періоду.
У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних засо-бів групи І у зв'язку з його ліквідацією, капітальним ремонтом, ре-конструкцією та консервацією з рішення підприємства або Кабінету Міністрів України балансова вартість- такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відра-хування не нараховуються.
У разі виведення з експлуатації окремих основних засобів груп 2 і З у зв'язку з їх ліквідацією, капітальним ремонтом, реконструкці-єю, модернізацією та консервацією з рішення підприємства або Ка-бінету Міністрів України балансова вартість груп не змінюється. Уведення таких основних засобів в експлуатацію після капітального ремонту, реконструкції та модернізації збільшує балансову вартість групи основних засобів тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.
Якщо підприємство приймає рішення про ліквідацію окремого б'єкта основних засобів групи І, балансова вартість такого об'єкта 0 відноситься до валових витрат і відшкодовується за рахунок вла-сних джерел підприємства.
Нарахування амортизаційних відрахувань дає можливість визна-чити поточну вартість не зношеної частини основних засобів, а та-кож вартість тієї їх частини, яка відноситься на виробництво продукції- Одночасно визначається нагромаджувана частина фінан-сових ресурсів для наступного заміщення основних засобів, які ви-бувають з виробничого процесу через зношення.
Приклад 1
Порядок визначення амортизаційних відрахувань (вихідні дані
беремо з табл. 8.2).
Таблиця 8.2
ВИХІДНІ ДАШ ДЛЯ ВШ1ІЛЧЕШІЯ БАЛАНСОВОЇ ВАР ГОСТІ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХЧАСОБІВ ІА СТАНОМ на 01.01.2000 р. (лані умовні)
Сума амортіі- « від
¦¦'''¦:' ¦'¦;¦¦¦&:-*¦ Сума амортн-Вартість виведених І ^ційних від-осиовнихвіїр^аі^Л^ахуран^за
Вартість придбаних основних виробничих і засобів з урахуванням 1 витрат на їх поліп-шення в IV кварталі 1999 р.. тис. грн
Вартість ос-новних ви-робничих за-' собів станом на 01.10.99 р.. тис. грн/
~498,4 187,0
чих засобів у кварталі 1999 тис. грн.
' 1 ,-...., -,м
Склад основних ви-робничих засобів
і. Будівлі та споруди
Автотранспорт,
меблі, прилади
Інші основні за-
соби
Усього
Індекс інфляції за 1999 рік становив 108,3%- На основі наведених да-них необхідно визначити амортизаційні відрахування на І квартал 2000 р..
Слід зазначити, що індексація основних виробничих засобів станом на 01.01.2000 р. на підприємстві не проводиться, оскільки індекс інфляції за 1999 р. не перевищує 110%. Крім того, облік балансової вартості осно--вних засобів групи 1 ведеться для кожної окремої будівлі, споруди, а по-тім визначається балансова вартість у цілому по групі 1'.
1. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 1 ста-
ном на 01,01.2000 р.:
Бз, = 498,4 + 28,9 - 9,5 - 6,0 = 511,8 тис. грн. ,
2. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 2 ста-
ном на 01.01.2000 р.:
Бз2= 187,0 + 26,0 - 15,9 - 8,6 = 188,5 тис. грн.
3. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 3 ста-
ном на 01.01.2000р.:
Бз3'= 561,2+ 59,5-21,9-14,6 = 584,2 тис. грн;
4. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 2000 р.
для першої групи основних засобів за формулою:
Бз,Н . д 511,8-1,25% ,Л
Аі = , звідси Аі = = 6,4 тис. грн.
100% 100%


5. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 2000 для другої групи основних засобів:
Бз2 =130- 1,06 =137,8 тис. грн.
100%
' 11. Визначаємо суму капітального доходу, яка включається до
складу валових доходів у І кв. 2000 р. за групою 3:
¦ (427,2 -403,0) -3,75% по —
= 0,8 тисгрн.
і . 100% .
Загальна сума капітального доходу, яку буде включено до складу валових доходів І кв. 2000 р., становитиме 1,6 тис. грн. (0,3 + 0,5 + 0,8).
З метою створення фінансових умов для прискорення впрова-дження у виробництво науково-технічних досягнень та підвищення
' ¦ Будівлі і споруди
2- Автотранспорт, меблі, прилади
Інші основні засоби Усього
і і.и ції, 1'РН. 100%
6. Визначаємо суму амортизаційних відрахувань за І кв. 2000 для третьої групи основних засобів:
100%
100%'
Загальна сума амортизаційних відрахувань за І квартал 2000 р. становитиме 40,1 тис. грн. (6,4 + 11,8 + 21,9).
Підприємства всіх форм власності мають право проводити щорі-чну індексацію балансової вартості груп основних засобів та нема-теріальних активів на коефіцієнт індексації, який визначається за формулою:
де К, — коефіцієнт індексації балансової вартості основних засо-бів на початок звітного року;
І, — індекс інфляції року, за результатами якого проводиться індексація.
Якщо значення К; не перевищує одиниці, індексація основних засо-бів не провадиться. У разі, коли підприємство застосувало коефіцієнт індексації, воно зобов'язане визначити капітальний дохід у сумі, що дорівнює різниці між скоригованою балансовою вартістю відповідної групи основних засобів та балансовою вартістю такої групи основних засобів до індексації. Сума капітального доходу включається до складу валових доходів кожного звітного кварталу і дорівнює одній четвертій відсотка річної норми амортизації відповідної групи основних засобів від суми капітального доходу такої групи.
Приклад 2.
Таблиця 8.3
ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ БАЛАНСОВОЇ ВАР ГОСТІ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ЗАСОБІВ ЗА СТАНОМ НА 01.01.2000 р. (лині умошіі)
І Вартість основ-
I них виробничих
іеобіо станом ні
01.10.99 р.,
тас. грн.
344,0
Склад основних виробничих засобів
Сума аморти-заційних відра-хувань за IV квартал 1999 р. тис. грн.
Вартість придбаних осно- Вартість виведени
вних виробничих засобів з Урахуванням витрат на їх поліпшення в [V квар-талі 1999 р.,тис. грн.
20.0 18,0
основних виробни-чих засобів у IV кварталі і 999 р., тис. грн.
6,0 11,0
й,о
ення основних засобів
Індекс інфляції за 1999 р. становив 116,0%. Завдання розв'язуємо в
такий спосіб.
1. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 1 ста-
ном на 01.01.2000 р.:
Бз, = 344 + 20 - 6 - 4 = 354 тис. грн.
2. Проводимо індексацію балансової вартості основних засобів
групи 1 згідно з визначеним коефіцієнтом індексації за формулою:
Кі = (іі-10%): 100% ; Кі = (іІб.О-Ю): 100 = 1,06,
звідси Бз, = 354 ¦ 1,06 = 375,2 тис. грн.
3. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи-.2 ста-
ном на 01.01.2000р.:
Бз2=129+18-П-б=130тис. грн. ^
4. Проводимо індексацію балансової вартості основних засобів
групи 2 згідно з коефіцієнтом індексації:
1)31 — *-<« »,«« .-.,_-
5. Визначаємо балансову вартість основних засобів групи 3 ста-
ном на 01.01.2000 р.:
Бз5 = 387 + 41 - 15 - 10 = 403 тис. грн.
6. Проводимо індексацію балансової вартості основних засобів
групи 3 згідно з коефіцієнтом індексації:
БЗз = 403 * 1,06 = 427,2 тис. грн.
7. Визначаємо загальну балансову вартість основних засобів піс-
ля індексації:
Б„= 375,2 + 137,8 + 427,2 = 940,2 тис. грн.
8. Визначаємо суму зміни первісної вартості основних засобів у
зв'язку з їх індексацією:
940,2 - 860,0 = 80,2 тис. грн. На суму 80,2 тис. грн. буде збільшено вартість основних засобів
станом наОІ.01.99 р.
9. Визначаємо суму капітального доходу, яка включається до
складу валових доходів у 1 кв, 2000 рц за групою 1: .
. (375,2-354,0)-1,25% _, '' -:
: : —і— = 0,3 тисгрн.
100%
10. Визначаємо суму капітального доходу, яка включається до
складу валових доходів у І кв. 2000 р. за групою 2:
тисгрн.
(137,8-130,0)-6,25% ' ; ч ?
100%
З метою створення фінансових умов для прискорення впровадження у виробництво науково-технічних досягнень та підвищення заінтересованості підприємств у поновленні активної частини основ-них засобів підприємства мають право самостійно застосовувати прискорену амортизацію основних засобів. Слід зазначити, що нор-ми прискореної амортизації застосовуються тільки до групи 3 ос-новних засобів. Це пояснюється тим, що саме до третьої груци включається активна частина основних засобів, яка безпосередньо бере участь у процесі виробництва і зношується інтенсивніше, ніж інші основні засоби.
За застосування прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації основних засобів не використовується. Норми приско-реної амортизації встановлюються залежно.від строку експлуата-ції основних засобів:
1-й рік— 15% 2-й рік — 30% 3-й рік —20% 4-й рік— 15% 5-й рік—10% 6-й рік — 5% 7-й рік — 5%
Положення про прискорену амортизацію не поширюється на підприємства, що випускають продукцію, ціни на яку встановлюю-ться державою.
Облік основних засобів, до яких застосовується прискорена амортизація, ведеться окремо за кожним об'єктом. При цьому амор-тизаційні відрахування нараховуються на таку балансову вартість, яка дорівнює первісній вартості цих об'єктів, збільшеній на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням таких засобів.
Амортизація окремого об'єкта основних засобів групи 1 провади-ться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподат-ковуваних мінімумів доходів громадян. Тоді залишкову вартість об'єкта відносять до валових витрат за результатами відповідного по-даткового періоду, а надалі вартість об'єкта вважається нульовою.
Амортизація основних засобів групи 2 і 3 провадиться до досяг-нення балансовою вартістю групи нульового значення.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать