Міжнародний маркетинг

План
Вступ
1. Глобалізація економіки в Україні.
2. Поняття та зміст міжнародного маркетингу.
3. Внутрішній міжнародний маркетинг.
4. інтеграція світового господарства і нові пріоритети міжнародного маркетингу.
Висновок.
Використана література.


Вступ
Слід зазначити, що з часу набуття Україною державного суверенітету, дискусії, присвячені вибору шляхів політичного та соціально-економічного розвитку, не втрачають своєї актуальності та гостроти. Однак при всьому зовнішньому розмаїтті варіантів дискусій, що пропонуються конкуруючими на політичному подіумі партіями, їх змістовний спектр доволі обмежений: або орієнтація на жорстке державне регулювання економіки, або її лібералізація та адаптація до ринкових умов. Крім того, оскільки у цих програмах недостатньо враховується досвід розвитку економічної системи, вони позбавлені головного - чітко прорахованих та збалансованих дій по їх реалізації, а відтак і гарантій сталого економічного успіху.
До безперечної удачі автора книжки слід віднести насамперед те, що він не вступає у набридливу й малопродуктивну полеміку про доцільність того чи іншого шляху розвитку, а будує концепцію свого дослідження на основі аналізу та широкомасштабних узагальнень даних розвитку світової економіки та її ринків.
Уже на початку своєї книжки С. Соколенко пише, що час, відпущений Україні історією для глибинної переорієнтації власної економічної та нормативно-правової бази, вичерпано. В ситуації, коли "держава втрачає свої позиції у конкурентній боротьбі за світові ринки, необхідні негайні корективи у житті суспільства, в його економічній системі" (с. 8).
Справді, в той час, коли у міжнародному співтоваристві дедалі виразніше виявляються ознаки й характеристики глобальної економічної системи, коли ця система виступає як історичний виклик, альтернативою для будь-якої країни залишається питання, чи прийме вона цей виклик, чи ж відійде в історичне небуття.
До речі, про термін "глобалізація". Вперше цей термін був введений американським економістом Т. Левіттом у статті, яку він опублікував у 1983 р., для означення феномену злиття ринків окремої продукції. Свій подальший розвиток поняття глобалізації дістало завдяки книзі консультанта Гарвардської школи бізнесу японця К. Оме "Мир без границ" (1990 р.). У ній автор стверджував, що тенденції розвитку світової економіки неминуче ведуть до того, що транснаціональні фінансово-промислові групи все більш рішуче витісняють зі світового ринку національні корпорації. Цей процес неминуче призведе до інтернаціоналізації і глобалізації всієї системи світової економіки та її ринків. Інакше кажучи, світ опиниться на порозі нового етапу свого цивілізаційного розвитку.
Виходячи з аналізу реалій сучасного світу, що динамічно змінюються, С. Соколенко робить висновок: "На противагу попереднім поняттям, що характеризувалися порівняно високим ступенем незалежності національних економік і великою свободою прийняття рішень, у новій глобалізованій міжнародній економіці залишається дедалі менше й менше можливостей для національних автономій. Це, відповідно, веде тих, хто керує національними економіками, до втрати ними контролю в керівництві господарським розвитком держави, зокрема, у таких ключових галузях, як "рівень державних витрат". Глобалізація економіки призводить до практичної неспроможності регулювати ринок та систему виробництва в державі на національному рівні" (с. 21).
Можна з повною підставою стверджувати, що подібний підхід є принципово новим у формуванні концепції політичного та соціально-економічного облаштування України.
Загальновідомо однак, що будь-яка концепція потребує інструментально-технологічного забезпечення як засобу своєї реалізації. На думку С. Соколенка, ці засоби в Україні є. Аналізуючи закономірності економічної системи світового співтовариства і шляхи входження в неї на прикладі країн з різною історичною і економічною спадщиною, він дійшов висновку, що потенціал України для участі у глобальних ринках як повноцінного партнера досить високий. Зміст позитивних факторів, що складають соціально-економічний ресурс країни, С. Соколенко бачить у наступному:
- вигідне геополітичне розташування України на карті транснаціональних транспортно-комунікаційних коридорів, на території якої перетинаються два головних їх напрямки: "Північ - Південь" та "Європа - Азіатсько-Тихоокеанський регіон" через Кавказ і Центральну Азію;
- досить прийнятна для початкового етапу входження у світовий економічний простір транспортно-комунікаційна інфраструктура;
- наявність численного корпусу висококваліфікованих робітників, інженерно-технічних і наукових працівників, спроможних забезпечити наукоємні технології виробничо-технічних секторів сучасної економіки.
Ці фактори повинні, на думку автора книжки, ініціювати політичну волю керівництва України на проведення безвідкладної і широкомасштабної переорієнтації усієї господарсько-економічної та нормативно-законодавчої бази для повноцінної інтеграції країни у систему міжнародного економічного співтовариства і у глобальні ринки.


1. Глобалізація економіки в Україні
Транснаціональна торговельно-економічна мегаструктура глобального ринку, що формується, вносить суттєві корективи у функціонування інституціональної інфраструктури у кожному національно-державному утворенні у напрямі їх уніфікації і взаємного узгодження. Насамперед ці вимоги поширюються на законодавчу базу, принципи організації технологічних процесів і сертифікацію продукції промислово-виробничого і аграрного секторів економіки, а також на фінансово-кредитну, фондову та торговельну системи.
Аналізуючи причини невдач, що переслідують українську економіку протягом усього "перехідного періоду", С. Соколенко вважає, що вони обумовлені відсутністю узгодженого синхронного підходу при модернізації діяльності суміжних і взаємопов'язаних секторів - виробничого і фінансового, а також відставанням ефективних реформ у нормативно-правовій системі, завданням якої є створення оптимального режиму для розвитку економіки. Так, досліджуючи ринок цінних паперів, С. Соколенко пише: "З самого початку його виникнення в Україні він набув характеру спекулятивного і таким лишатиметься принаймні ще добрий десяток років у зв'язку з затримкою реальних реформ і відсутністю довготривалих привабливих інвестиційних програм" (с. 468).
Подібні негативні оцінки, на жаль, визначають нинішній кризовий стан української економіки (та й не тільки української, а практично кожної з національних економік на всьому пострадянському просторі). Але, як кажуть на Сході, "недостатньо назвати Зло його ім'ям. Потрібно показати Добру шляхи подолання Зла".
Активні сили економіки намагатимуться її розвивати. Навіть тоді, коли для розвитку будуть потрібні нелегітимні методи, що змусять економіку поринути "у тінь". Саме цією обставиною занепокоєний С. Соколенко, коли закликає до невідкладного реформування законодавчого простору з метою забезпечення економіці умов для повноцінної участі у ринку.
Великі розділи книжки присвячено окремим секторам світової економіки: торгівлі, ринкам капіталів, праці, послугам. У цих розділах автор детально аналізує закономірності та механізми їх функціонування і взаємодії як активних елементів цілісної системи світової економіки, а також вимоги цієї системи до учасників виконання спільних програм.
Особливу увагу у дослідженні приділено проблемам екології. Привабливою стороною підходу С. Соколенка до проблем екології видається, на наш погляд, те, що він розглядає її як невід'ємну частину цілісного процесу розвитку сукупної соціально-економічної системи світової економіки: "... нині, - підкреслює автор, - ми маємо справу з прямим вступом екології до ринкового процесу". (с. 517). На прикладі країн з розвинутою ринковою економікою С. Соколенко показує не витратний, як прийнято по інерції вважати, а прибутковий характер природоохоронних технологій.
Підсумовуючи своє дослідження, С. Соколенко обгрунтовує оптимістичні прогнози майбутнього України, які підтверджено даними незалежних експертів і міжнародних аналітичних центрів. Спираючись на ці дані, автор вважає, що у випадку реалізації завдань стабілізаційного періоду, перше десятиліття ХХI ст. має стати для України періодом прискореного зростання. А реалізація політики "трьох "І": інновації, інвестиції та інтеграції" створить об'єктивні передумови для входження країни у число лідерів світової економіки.
На переконання С. Соколенка, Україну очікує оптимістичне майбутнє. І вже найближчим часом. Але тільки за умов невідкладного "формування відповідного привабливого інвестиційного клімату, встановлення спільних "правил гри" для всіх суб'єктів господарської діяльності і безумовного забезпечення стабільного законодавства, що регулює ринкові відносини" (с. 539).
Потрібно визнати, що на тлі кризи, що охопила фінансово-кредитну систему України, подібний оптимізм звучить дисонансом. Але логіка автора, заснована на детальному аналізі всіх складових компонентів економіки країни у їх зіставленні з процесами, що відбуваються у світовій економічній системі, уявляється досить переконливою.
2. Поняття та зміст міжнародного маркетингу
Процеси, що відбуваються на світових ринках, мають безумовно універсальний характер. І хоча природним представляється твердження про тім що, ніж більш розвитим і високо конкурентним є ринок, тим більшого значення набувають маркетингові, международно-маркетинговые критерії підприємницького поводження, можна з упевненістю затверджувати наступне: розглянуте питання торкає перспективних і насущних життєвих проблем учасників ринкових відносин як і в індустріально розвитих країнах, так і в державах, що тільки лише прагнуть налагодити ефективні економічні механізми, засновані на принципах волі реалізації попиту та пропозиції, регулювання шляхом зворотних господарських взаємозв'язків.
Що ж представляє собою міжнародний маркетинг як специфічний феномен, що є, разом з тим, органічною підсистемою загальної сфери маркетингових відносин?
Це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, що сприяє оптимізації функціонального з'єднання виробничих цілей і поточних потреб інонаціональних споживачів, стикуванню приватних інтересів у всіх сферах интернационализируемой економічного життя - виробничої, посередницької, споживчої. Завдяки їй можливе досягнення оптимальних показників підприємницької діяльності - прибутку, рентабельності, технічного і ресурсного забезпечення, заробітної плати й ін. Іншими словами, міжнародний маркетинг являє собою важливу умову встановлення діючого зворотного зв'язку між попитом та пропозицією в міжнародному масштабі, є своєрідним гарантом того що виготовлена продукція, пройшовши всі етапи виробничого процесу, знайде свій шлях до кінцевого споживача за рубежем. Термін "міжнародний маркетинг" відноситься до діяльності міжнародних фірм, сфера виробничої і комерційної діяльності яких поширюється на закордонні країни [4, с.41-42]. Відмінними рисами міжнародної фірми є :
- наявність мережі підконтрольних производственныхфилиалов і дочірніх компапий в інших країнах з орієнтацією або на випуск визначених видів продукції на заздалегідь відомих закордонних ринках, або на постачання материнської компанії чи компонентами сировинними і матеріальними ресурсами;
- використання технологічного кооперування і спеціалізації підконтрольних підприємств;
- контроль і координація діяльності філій і дочернихкомпаний з одного центра з урахуванням різниці в їхньому правовому положенні.
Маркетинг міжнародної фірми спрямований на орієнтацію научнотехнической і виробничо-збутової діяльності на потребі конкретних національних ринків. Мова проте йде про діяльність у міжнародному масштабі, тобто про виробництво, зосередженому на підприємствах, розташованих у різних країнах але об'єднаних єдиним титулом власності, що належить материнської компанії, що виступає як організаційно економічний центр керування. Материнська компанія визначає види й обсяги продукції, що випускається виробничими закордонними філіями дочірніми компаніями, а також закріплює за ними найважливіші ринки збуту.
Маркетингова діяльність міжнародної фірми здійснюється в глобальному масштабі компанією й охоплює технологічний процес у цілому, особливо в тих випадках, коли він чи частково цілком розділений між виробничими закордонними компаніями міжнародної фірми [3, з 435].
Міжнародний маркетинг являє собою підхід до прийняття виробничих рішень з позиції найбільш повного задоволення вимог як місцевих, так і іноземних споживачів. Материнська компанія цілеспрямовано ставить задачі своїм виробничим підрозділам - місцевим і закордонної - у відношенні науково технічних розробок і продукції, що випускається, визначає найбільш ефективну технологію виробництва, включаючи межфирменное і внутріфірмове кооперування. Тут важливу роль грають маркетингові програми, розроблювальні в структурних підрозділах материнської компанії - виробничих відділеннях, що виступають як основні виробничо-господарські ланки, що відповідають за кінцевий результат діяльності - одержанні прибутку народну діяльність фірм є передумовою планування виробництва фірми в цілому оскільки дають можливість установити оптимальну структуру (номенклатуру, асортимент) виробництва. За результатами маркетингової діяльності і на її основі полягають міжнародні комерційні справи проводяться комерційні операції.
Міжнародний маркетинг спирається на принципи національного маркетингу і має схожу з ним структуру. Разом с тим він специфічний, тому що має справа з зовнішньоторговельними і валютними операціями іноземним і міжнародним законодавством.Стимулами міжнародного бізнесу служать порівняльні переваги, обумовлені поділом і спеціалізацією економік держав розходженням їхньої економічної і географічної умов.
Існує три форми організації міжнародної діяльності фірми експорт, спільне підприємство пряме володіння. Експорт продукту фірма може здійснювати через власний торговий персонал за рубежем або скористатися послугами місцевих маркетингових посередників. Спільне підприємство припускає об'єднання капіталів виробництва і маркетингу з іноземною компанією. При повному володінні фірма займається виробництвом і маркетингом без участі яких або партнерів. Крім того міжнародна діяльність фірми може бути зв'язана зі спільним використанням ліцензії за кордоном, продажем траншизы на термін, відкриттям філії за кордоном чи створенням дочірнього суспільства за кордоном.
Особливим різновидом міжнародного маркетингу є багатонаціональний маркетинг. Він зв'язаний із транснационалъными корпораціями, ті корпораціями, значний обсяг діяльності яких здійснюється поза національними границями країни.
Управлінська діяльність транснаціональної компанії має три рівні стратегічний, управлінський і оперативний. Стратегічний повинний сформулювати мети фірми, визначити ресурси і вибрати найбільш придатну корпоративну стратегію. Управлінський повинний трансформувати загальні цілі корпорації і більш конкретні - функціональні чи предметні і забезпечити ефективне використання ресурсів. Оперативний рівень відповідає за здійснення задач, необхідних для досягнення цілей.
Для фірм, що діють на світових ринках, характерні три види структурної побудови мікропірамідальна структура. зонтична структура, міжнародний конгломерат (интергломерат).
Мікропірамідальна структура характеризується високим ступенем централізації. Усе стратегічне планування здійснюється з єдиного центра, а закордонна діяльність фірми носить підлеглий характер і розташовується за рівнем нижче стратегічного. Практично закордонна діяльність фірми забезпечується оперативним рівнем на основі управлінського контролю. Характерними рисами можна назвати також орієнтацію в цілому на прибуток, напрямок зусиль маркетингу на максимальну стандартизацію його елементів, тверда позиція стосовно рішення соціальних і суспільних питань.
Зонтична структура заснована на визнанні того, що національні ринки відмінні друг від друга, і робота на них повинна проводитися з урахуванням їх специфіки і, певною мірою незалежно. Існує стратегічний центр, але він передоручає частину стратегічних рішень іноземним філіям. Перевагою такого типу організації фірми є те, що витрати на зміст допоміжних служб значно скорочуються, але підвищується ефективність рішення маркетингових задач на різних національних ринках. Основні характеристики зонтичної структури це тенденція до диференціації задач виробництва, товарної стратегії, політики цін, стратегії просування товарів і т д , здатність більш чуйно реагувати на зміну ринкових умов.
Интергломерат - це комплекс міжнародних операцій. заснований на багатонаціональної, многопроизводственной діяльності. Интергломерат може бути організований і попервому, і по другому принципі Єдиний планований показник для всіх ланок - прибуток і оборотність засобів. Характерними рисами цієї форми організації є строгий фінансовий контроль, нечисленний центральний орган, що найчастіше складається з експертів і консультантів, постійна добре налагоджений зв'язок між центром і окремими філіями, центральні функціональні служби створюються досить рідко, функції маркетингу віддані під повну відповідальність складових ингломерат компаній.Візьмемо для приклада повсякденну ситуацію, з яким зіштовхується будь-яка діюча і ведуча виробничу чи діяльність тільки здатна бути створеної організація, для якої актуальним виявилося питання про пошук можливостей збуту своєї продукції за рубежем, з урахуванням запитів і критеріїв інонаціональних споживачів товарів, а також послуг. Природно припустити, що чи керівництво потенційні засновники тієї чи іншої самостійної підприємницької ланки розглядають питання про бажане закріплення на зовнішньому ринку з метою одержання стабільного доходу у валюті. У сферу проблем міжнародного маркетингу входить широке коло питань керування попитом, відносин із субпідрядниками. посередниками і споживачами, аналіз технологічних, фінансових аспектів розвитку і багато чого іншого.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать