Економічна суть і призначення фінансових ресурсів підприємства

ПЛАН
Вступ ..........................................................................................................
Розділ 1. Економічна суть і призначення фінансових ресурсів
підприємства . ...........................................................................
Розділ 2 .Склад і структура фінансових ресурсів в економіці . ........
Валовий внутрішній продукт як основне джерело фінансових
ресурсів .
2.2. Бюджет підприємства як інструмент управління фінансовими
ресурсами .
Аналіз джерел формування фінансових ресурсів .
Розділ 3. Напрями ефективного використання фінансових ресурсів для забезпечення безперервності процесу відтворення на підприємстві в умовах ринкової економіки ...........................
Висновок ....................................................................................................
Додатки ......................................................................................................
Список використаної літератури ............................................................
Розділ 1. Економічна суть і призначення фінансових ресурсів
підприємства .
Фонди фінансових ресурсів є об'єктивно необхідною умовою здійснення процесу розширеного відтворення на всіх його стадіях і у всіх формах. Джерелом фінансрвих ресурсів є валовий внутрішній продукт.
Створення й використання фінансових ресурсів одночасно передбачає їхній рух. При переміщенні фінансові ресурси відокремлюються від матеріальних цінностей. Проте рухові матеріальних цінностей завжди передує рух фінансових ресурсів.
Фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу й використання валового внутрішнього продукту, що створюється упродовж певного часу в державі. Фінансові ресурси держави включають ті з них, що перебувають у розпорядженні органів державного управління, всіх видів і форм підприємницьких структур і населення. У розпорядженні держави перебувають ресурси бюджетної системи і різних видів централізованих та децентралізованих фондів, а також державних фінансових інститутів. Інша частина фінансових ресурсів у державі знаходиться в розпорядженні господарських підприємств, установ і організацій різних форм власності та видів діяльності. Третя частина – у розпорядженні населення у формі вкладів, заощаджень і депозитів у банківській системі та інших фінансових установах.
З транформацією вартості валового внутрішнього продукту у відповідні фонди фінансових ресурсів фінанси починають впливати на процес розширеного відтворення й працювати як складова економічного механізму. Усе це зумовлює актуальність суті й складу фінансових ресурсів, їхньої специфіки у відтворювальному процесі.
Фінансові ресурси є матеріальними носіями фінансових відносин, що дає змогу виокремити фінанси із сукупності інших економічних категорій, жодна з яких не характеризується матеріальним носієм. Ця особливість характерна для фінансів будь – якої економічної системи, проте в жодній з них не застосовуються різні форми й методи сворення та використання фінансових ресурсів.
Тому введення в науковий обіг поняття "фінансові ресурси" дає змогу точніше визначити об'єкт фінансового прогнозування й балансових розрахунків, а за його допомогою обгрунтувати форми й методи впливу фінансів на увесь відтворювальний процес. Тут можна виявити таку взаємозумовлену залежність : фінанси як сукупність економічних відносин знаходять своє безпосереднє вираження в фінансових ресурсах, формою руху яких є фонди. Отже, процес створення й використання фондів фінансових ресурсів є об'єктом фінансового прогнозування та балансових розрахунків і наукових досліджень.
Місце і роль фінансових ресурсів у розширеному відтворенні можна чітко визначити лише тоді, коли матимемо їхнє теоретичне обгрунтування як економічної категорії. В економічній літературі й досі не має єдиної думки щодо визначення фінансових ресурсів, їхнього змісту, методів впливу на ефективність господарювання.
Для наукового обгрунтування визначення поняття фінансових ресурсів треба чітко визначити ті критерії, яким воно повинно відповідати. До них належать джерела створення, форми виявлення, цільове призначення.
З огляду на це фінансові ресурси – це грошові накопичення і доходи, що створюються в процесі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту й зосереджуються у відповідних фондах для забезпечення безперервності розширеного відтворення та задоволення інших суспільних потреб.
Наведене вище визначення фінансових ресурсів дає змогу пов'язати їхній обсяг і склад із вартісною структурою валового внутрішнього продукту й закладає основу для забезпечення єдності прогнозування динаміки валового твнутрішнього продукту й фінансових ресурсів. Це дає змогу активніше використловувати фінанси як інструмент господарського механізму для впливу на всі елементи структури процесу виробництва. У цьому визначенні виражена економічна основа й зв'язок фінансових ресурсів з відтворювальними процесами, що, в свою чергу, дає визначити їх склад і структуру.
Розділ 2. Склад і структура фінансових ресурсів в економіці.
Матеріальним втіленням фінансових відносин на рівні господарських суб'єктів є фінансові ресурси. До фінансових ресурсів належать усі грошові фонди й та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі. Загальна сума фінансових ресурсів кожного підприємства складається з таких елементів : статутний фонд, резервний фонд, амортизаційний фонд, спеціальні фонди , на розподілений прибуток, кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи заборгованість з бюджетних платежів, і з відрахувань на соціальне страхування з оплати праці, короткострокові і довгострокові кредити комерційних банків, кошти для фінансування капітальних вкладень та інші кошти, відображені в пасиві бухгалтерського балансу підприємства.
Залежно від джерел формування фінансові ресурси підлриємства поділяються на :
1. Сворені за рахунок власних і прирівнених до власних грошових
надходжень ;
2. Мобілізовані на фінансовому ринку;
3. Ресурси, що надходять у порядку перерозподілу.
За правом власності фінансові ресурси поділяються на :
Власні кошти підприємницької структури;
Залучені кошти ;
Позикові фінансові ресурси.
Власні кошти – це кошти підпрємств, які постійно знаходяться в обігу й кінцевий строк використання якими не встановлений. Формуються вони за рахунок власного капіталу , тобто тієї частини активів підприємства, яка залишається після виконання його зобов'язань.
Позичені кошти – це ті, що одержує підприємство на визначений термін, за плату й на умовах повернення. Формуються вони в основному за рахунок коротко – і довгострокових кредитів банків.
Залучені кошти – це кошти , які не належать підприємствам, але в наслідок діючої системи розрахунків постійно знаходяться в їх обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості підприємства.
Усі види названих джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і в здійсненні його виробничо – господарської діяльності з метою одержання відполвідного доходу, прибутку.
У процесі формування фінансових ресурсів підприємств велике значення має структура їхніх джерел. Підвищення питомої ваги власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока питома вага залучених та позикових коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства, підвищує фінансовий ризик. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.
Під фінансовими ресурсами слід розуміти загальну суму власного, позиченого й залученого капіталу, що використовується підприємствами для формування своїх активів і здійснення виробничо-господарської діяльності з метою одержання прибутку.
Можна виділити такі основні складові фінансових ресурсів підприємства:
Прибуток;
Амортизаційні відрахування;
Обігові кошти;
Бюджетні асигнування;
Надходження з цільових фондів;
Надходження з централізованих корпоративних фондів;
Кредити.
Прибуток – це грошовий вираз фінансових ресурсів, що створюються підприємствами будь-якої форми власності і належить їм після розподілу доходів від господарської діяльності. Прибуток – це найголовніша фінансова категорія на рівні підприємницьких структур, що відображає позитивний фінансовий результат господарської діяльності підприємства, характеризує ефективність виробництва і в кінцевому рахунку свідчить про обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці , рівень собівартості. Одночасно прибуток впливає на зміцнення комерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формі власності. Прибуток також є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємств, а й джерелом формування бюджетних ресурсів держави.
Амортизаційні відрахування – це вид цільових фінансових ресурсів, які відображають перенесення на готову продукцію частини вартості використовуваних основних зсобів і є фінансовими ресурсами підприємства для їх відтворення.
Обігові кошти – частина фінансових ресурсів підприємства, що постійно перебувають у господарському обороті. До них відносять кошти та їх еквіваленти, необмежені у використанні а також інші активи підприємства, які призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.
Бюджетні асигнування завжди мають суворо визначений порядок використання й можуть надаватися підприємству у формі:
Бюджетних інвестицій – виділення коштів у вигляді капітальних вкладень на розвиток виробництва в приоритетних напрямах, які впливають на ефективність економіки країни в цілому.
Бюджетних кредитів – надаються підприємствам державного сектора економіки на тимчасові потреби в разі фінансових ускладнень. Вони здійснюються, як правило, на поворотній основі під затверджені проекти використання коштів; можуть бути безпроцентними або з не високою процентною ставкою;
Державних дотацій – виділення коштів на видшкодування збитків підприємств, коли збитковість є наслідком ринкової конюнктури або політики держави;
Державних субсидій – виділення коштів із бюджету субєктам підприємницької діяльності на вирішення конкретних завдань у межах спеціальних державних програм розвитку.
Надходження з централізованих корпоративних фондівхарактеризують внутрішньокорпоративний перерозподіл фінансових ресурсів за принципом сальдо взаємо відносин.
Кредити – фінансові ресурси, які тимчасово надані в користування та розпорядження підприємства для покриття тимчасових і сезонних потреб виробництва.
Кредит існує в двох формах :
Комерційний ( товарний ) кредит – це придбання товарів або послуг із відстрочкою платежу;
Банківський кредит – позичка від банку або інших установ у грошовій формі під певний відсоток.
Склад фінансових ресурсів , їх обсяги залежать від виду й розміру підприємства, виду його діяльності, обсягів виробництва. При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно повязаний з обсягами виробництва, ефективною роботою підприємства. Чим більший обсяг виробництва і вища ефективність роботи підприємства, тим обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.
Наявність достатнього обсягу фінансових ресурсів та їх ефективне використання визначають задовільний фінансовий стан підприємства: платоспроможність, фінансову стійкість, ліквідність і рентабельність. З огляду на це найважливішим завданням підприємств є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найкращого їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать