Сучасні підходи до класифікації інновацій

Управління інноваційною діяльністю сьогодні набуває особливу актуальність і значення на мікро-, мезо- та макрорівнях. Для ефективного керування інноваційною діяльністю необхідне ретельне і більш детальне вивчення інновацій. Результативність способів і засобів керуючого впливу визначається класифікацією інновацій, її науковою обґрунтованістю.
Класифікації інновацій надано різними авторами [1, 2, 3, 4, 5], але всі наявні класифікації дуже суперечливі і не цілком обґрунтовані. Тому дана проблема вимагає подальшого дослідження.
Класифікація інновацій означає розподіл інновацій на конкретні групи по визначених класифікаційних ознаках.
Ю. Бажал вважає, що інновації необхідно класифікувати за такими ознаками: псевдо інновації; покращуючи, базові, локальні, регіональні, державні, міжнародні; продуктові, технологічні, організаційно-управлінські, інфраструктурні.
А. Пригожин усі інновації підрозділяє на такі:
- за розповсюдженням - одиничні та дифузні;
- за місцем у виробничому процесі - сировинні, забезпечуючі та продуктові;
- за спадкоємністю - заміщуючі, скасовуючі, новітні, відкрива-ючі та ретровведення;
- за охопленням очікуваної частки ринку - локальні, системні, стратегічні;
за інноваційним потенціалом та ступенем новизни - ради-кальні, комбінаторні та вдосконалюючі. [3]
Класифікація, приведена Л. Водачек, О.Водачковою, припускає чотири основних види інновацій на підприємстві: інновації продукції; інновації процесів (технологічних); інновації робочої сили (людського фактора); інновації управлінської діяльності. [1]
На думку М. Хучека класифікація інновацій залежить від ряду критеріїв, а одна інновація може бути віднесена до декількох видів. Основними класифікаційними ознаками являються: оригінальність змін, галузь народного господарства; масштаби, викликувані інновацією наслідків; принесена суспільству користь, предмет інновацій. [5]
Р.А. Фатхутдінов підрозділяє інновації: нові у світовому масштабі (відкриття, винаходи, патенти), нові в країні, галузі, для фірми; а по частоті застосування виділяє інновації разові і повторювані (дифузія).
У залежності від галузі впровадження інновації в народне господарство Р.А. Фатхутдінов розрізняє нововведення й інновації, створені у сфері науки, соціальній сфері і матеріальному виробництві; а по сфері застосування інновації, на його думку, підрозділяються на інновації для внутрішнього застосування, а також нововведення для накопичення на фірмі й в основному для продажу. [4]
У класифікації, розробленій П. Н. Завліним, А. К. Казанцевим і Л. З. Міндели із причин виникнення інновації підрозділяються на реактивні і стратегічні. По типу нововведення й області застосування інновації підрозділяються на управлінські, організаційні, організаційно-управлінські, економічні, соціальні, торгові, промислові, виробничі, технологічні, технічні, матеріально-технічні, правові, педагогічні, соціальні та інші інновації. За ступенем новизни розрізнюють новизну у світовому масштабі, у країні чи галузі, на підприємстві. [2]
Комплексний характер, різноманіття точок зору, широта і масштабність інновацій, дублювання і віднесення однієї і тієї ж інновації до декількох видів вимагає розробки узагальнюючої комплексної класифікації інновацій. На основі вивчення й узагальнення теорії, методології і систематизації інновацій автором почата спроба представити узагальнену класифікацію інновацій по різних класифікаційних ознаках (табл.1).


Таблиця 1
Класифікація інновацій за різноманітними ознаками
Класифікаційні ознаки | Наявність або відсутність класифікаційної ознаки у теорії автора
Ю. Бажал | А. Пригожин | Л. Водачек,
О. Водачкова | М. Хучек | Р. А. Фатхутдинов | П.Н. Завлін,
А.К. Казанцев
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7
псевдо інновації | + | - | - | - | - | -
базові | + | - | - | - | - | -
локальні | + | + | - | - | + | -
регіональні | + | - | - | - | + | +
державні | + | - | - | - | + | +
міжнародні | + | - | - | - | + | +
продуктові | + | - | + | - | - | -
технологічні | + | - | + | - | - | +
технічні | - | - | - | + | - | +
торгові | - | - | - | - | - | +
промислові | - | - | - | - | - | +
виробничі | - | - | - | - | - | +
організаційно-управлінські | + | - | + | + | - | +
економічні | - | - | - | + | + | +
соціальні | - | - | - | + | + | +
інфраструктури! | + | - | - | - | - | -
одиничні | - | + | - | - | + | -
дифузні | - | + | - | - | + | -
сировинні | - | + | - | - | - | -
забезпечуючі | - | + | - | - | + | -
заміщуючі | - | + | - | - | - | -
скасовуючі | - | + | - | - | - | -
новітні | - | + | - | - | + | +
відкриваючі | - | + | - | - | - | -
ретровведення | - | + | - | - | - | -
системні | - | + | - | + | - | -
стратегічні | - | + | - | + | - | +
радикальні | - | + | - | - | , | -
комбінаторні | - | + | - | - | - | -
вдосконалюючі | + | + | - | + | - | -
екологічні | - | - | - | + | + | -
оригінальні | - | - | - | + | - | -
імітуючі | - | - | - | + | - | -
матеріалізовані | - | - | - | + | + | -
На думку автора дана класифікація охоплює широкий спектр різноманітних інновацій, характеризує їх у більш повному обсязі і різноманітності, виключає дублювання класифікаційних ознак при систематизації і класифікації інновацій.


Література:
1. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии: Сокр. пер. со слов./ Авт. предисл. В.С. Рапопорт.. М.: Экономика, 1989.
2. Завлин П.Н., Васильєв А.В. Оценка эффективности инноваций. СПб.: Изд.дом «Бизнес-пресса», 1998.
3. Пригожин А.И. Нововведения: стимулы и препятствия: (социальные проблемы инноватики). М.: Политиздат, 1989.
4. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учеб. для вузов. М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-синтез»,1998.; 5. Хучек М. Инновация на предприятии и их внедрение. М.: Луч, 1992.

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать