Аналіз та розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства
2.3. Аналіз та розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства ормування ринкових відносин в Україні істотно залежить від ефективного функціонування матеріально-технічної бази під-приємств готельного господарства. Вивчення практики управління готельним господарством України показує, що в сучасних умовах воно здійснюється не досить ефективно. Близько 30-50% грошових витрат туристів під час мандрівок припадає на готельні послуги. У країнах з розвиненою ринковою економікою і туризмом готельне господарство забезпечує значну частину валового національного продукту (ВНП). Однак в Україні ця сфера не отримала належного розвитку, в результаті чого у ВНП частина господарства складає близько 13%. В Україні матеріальна база більшості готелів не відповідає новим вітчизняним стандартам, понад 80% будівель готельних підприємств потребують ремонту, номери - реконструкції й переоснащення, технологія обслуговування - автоматизації та комп'ютеризації. На сьогодні для готельного господарства нашої країни характерний високий рівень зносу основних фондів як фізичного, так і морального, тому що більшість готелів України були побудовані та введені в експлуатацію в 70-80-х рр. Програмою розвитку туризму до 2005 р. передбачено побудувати ще 78 нових об'єктів на 15700 місць та провести реконструкцію 61 об'єкта на 21500 місць. Однак збільшення кількості підприємств не розв'яже проблеми розвитку туристичної галузі. У першу чергу, дійсно необхідно здійснити реконструкцію діючих підприємств, привести рівень обслуговування до світових стандартів, що забезпечить високий рівень завантаження готелів. Крім того, наскільки якісним є стан матеріальної бази підприємств готельного господарства свідчать наступні дані. В Україні відсутні готелі категорії "п'ять зірок" (вищого класу), а готелів категорії "чотири зірки" тільки три (протягом 10 років у столиці планується будівництво 5 п'ятизіркових готелів та 20 чотиризіркових). Таке положення не сприяє припливу в Україну західних туристів, які звикли до комфортабельних умов прожи-вання. За даними Державного комітету статистики України, за п'ять останніх років рівень завантаження підприємств готельного господарства зменшенням в 2,1 раза. Управління підприємствами готельного господарства навіть в епоху чітко визначеної підпорядкованості було розосередженим між багатьма комітетами і-відомствами галузей народного господарства, що не створювало передумов вироблення єдиної Державної політики активного розвитку цієї сфери діяльності. Сучасна економічна реформа в Україні у напрямку ринкових перетворень докорінно змінює характер, принципи та процес управління підприємствами готельного господарства. Перехід від директивне керованої економіки до ринкової по-новому поставив питання управління підприємствами готельного господарства як суб'єктами ринкових відносин. Негативним явищем у реформуванні управлінської структури готельного господарства залишається розосередженість під-приємств між 14 державними і недержавними структурами, які досі об'єднують 2/3 усіх підприємств готельного господарства, і відсутність єдиного координуючого органу в справі розробки основних напрямків розвитку, створення основних важелів підтримки функціонування різних типів і форм власності підприємств.) Ефективна діяльність підприємств у довгостроковій перспективі, забезпечення їх стабільної рентабельності та конкурентоспроможності істотно залежить від розробки стратегії управління підприємствами готельного господарства, діючих у сучасних умовах (виживання й забезпечення безперервності їх розвитку). Залежно від умов і обставин, що склалися, це питання вирішується підприємствами індивідуально, але в основі є клопітка праця щодо створення конкурентних переваг. Підприємства готельного господарства залежно від типу і категорії діють на певному ринку, пропонуючи основні та додаткові послуги з певними витратами, які залежать від ресурсного потенціалу. Характер діяльності підприємств повинен відповідати умовам ринку, що забезпечується якісним та своєчасним виконанням усіх виробничих і управлінських функцій (прогнозування, планування, організації, мотивації, координації та контролю), а також відповідним рівнем складових ресурсного потенціалу (кваліфікації працівників, матеріально-технічної бази тощо). У разі порушення відповідності очікуваного результату не буде досягнуто, а отже, підприємства готельного господарства зазнаватимуть збитків. Стратегія управління підприємствами готельного господарства повинна являти собою комплексну систему управлінських рішень, що визначають перспективні напрямки розвитку підприємств, форми і способи їх діяльності в умовах сучасного навколишнього середовища та порядок розподілу ресурсів для досягнення поставлених цілей. Важливою особливістю діяльності будь-якого підприємства готельного господарства в умовах ринку є те, що за основу береться не виконання плану будь-якою ціною, як це було при адміністра-тивно-командній системі управління, а більш жорсткий принцип виживання завдяки високоефективній діяльності усіх господарю-ючих одиниць.}3овнішньоекономічний плановий примус заміню-ється автоматизмом ринкового самоврядування: якщо доходи підприємства є менші від витрат, то неминуче настає банкрутство. У зв'язку із загостренням конкурентної боротьби на ринку готельних послуг України, а також із розширенням масштабів технологічних, організаційних та інших нововведень, переваги зможуть здобути тільки ті підприємства готельного господарства, керівництво яких здатно оперативніше критично оцінити стан справ га пристосуватися до виживання у складних ринкових умовах. Стратегія управління підприємствами готельного господарства – це концепція виживання підприємств в умовах ринкових відносин. Вона залежить від передумов, притаманних будь-якому підпри-ємству: · наявність уявлення про те, чого підприємства бажають досягнути у майбутньому; · основне джерело проблем знаходиться поза межами підприємств; · підприємства повинні мати можливість своєчасно розпізнавати проблеми та знаходити механізм їх розв'язання; · управлінська реакція на небезпеки та загрози повинна запобігати їх здійсненню, використовуючи принцип гасіння; · центр ваги управління має зміститися у бік недопущення та мінімізації збитків, якщо їх неможливо уникнути; · потенціал підприємств має бути налаштований на реальні можливості та стратегічні завдання, для того щоб на основі розробки цілей та своєчасного їх коригування забезпечити необхідні позиції на ринку послуг; · поточне управління є продовженням конкретизації стратегічного управління і має здійснюватися у рамках діючої стратегії. На розробку стратегії управління підприємствами готельного господарства впливає низка факторів: ресурсний потенціал підприємств готельного господарства, їх місія та цілі, стан туристичного ринку, конкурентні переваги, організаційна культура, досвідченість та компетентність керівних кадрів та рівень їх професіоналізму. Також потрібно врахувати зміни у зовнішньому середовищі (постачальники, законодавчі і нормативні акти, конкуренти тощо), у структурі основних і додаткових послуг та інше. Потрібно також дати відповіді на такі запитання: який попит і яка динаміка його змін на основні й додаткові готельні послуги; які додаткові послуги приносять значну масу прибутку, а які є збитковими; які додаткові послуги потрібно у майбутньому впроваджувати у підприємства готельного господарства, які характеристики вони повинні мати; які методи ціноутворення потрібно використовувати тощо. Крім цього, потрібно визначити напрямок розвитку підприємств готельного господарства (які види діяльності потребують належного розвитку в майбутньому, які цілі визначено на перспективу, яка потрібна матеріально-технічна база та інші ресурси у майбутньому, як їх раціонально розподіляти та використовувати найкращим чином, які потрібні джерела фінансування тощо). Необхідно належним чином обміркувати план дій для здійснення запланованих цілей, а також дати відповідь на такі запитання: які зміни в управлінні підприємствами готельного господарства є нагальними, які методи при цьому доцільно використовувати для поліпшення реального становища на майбутнє. Тому від діючої стратегії управління підприємствами готельного господарства залежатиме не тільки можливість реалізації їх потенціалу, а також, з іншого боку, великий потенціал дозволить розширювати коло використання можливих та наявних стратегій управління залежно від обставин та ситуацій на ринку конкурентної боротьби підприємств готельного господарства, зробити ці стратегії більш актуальними та наступальними. Важливе значення у розробці стратегії управління підпри-ємствами готельного господарства в умовах ринкових відносин матиме висвітлення питання їх конкурентоспроможності, тому що ключове питання в умовах ринку - це здатність підприємств успішно конкурувати. Конкурентоспроможність підприємств готельного господарства визначають як порівнювальні переваги конкуруючих підприємств, які діють на ринку готельних та туристичних послуг України. Особливості розробки стратегії управління підприємствами готельного господарства пов'язані з урахуванням таких положень: 1. Підприємства готельного господарства є складними соціально-економічними системами, які характеризуються низкою особливостей: задоволення якісними основними і додатковими послугами внутрішніх і міжнародних споживачів; наявність певних ресурсів та їх перетворення в основні і додаткові послуги; * порівняння витрат на виробництво і використання основних і додаткових послуг із результатами діяльності; - складність внутрішнього середовища (велика кількість елементів, наявність взаємозв'язків та ін.); багатокритерійність завдань управління; велика динамічність процесів; , неможливість формалізації багатьох завдань управління; обов'язковість розвитку та змінність критеріїв розвитку. 2. Підприємства - це відкриті системи, які є досить чутливи-ми до дії факторів зовнішнього середовища. Тому ефективність їх функціонування значною мірою визначатиметься швидким реагуванням на зміни зовнішнього середовища. 3. Стратегії, які використовують підприємства готельного господарства, здебільшого є нетрадиційними, тому немає універсальних рішень. Відсутні також і "стандартні" набори правил та порядок вирішень стратегічних завдань. А організація зі стандартизації визначає якість ядпсукупність властивостей та характеристик продукції чи послуг; які надають їм можливість задовольняти зумовлені чи передбачені потреби людства.^4 5^ ^Специфічні риси послуг, які відчутно відрізняютюїх від матеріального\товар5(, накладають ще Ігнльші труднощі/як при визначені самого^понятгя якості послуг,/гак і при формуванні дієвої системи її управління^ Перед менеджментом вітчизняних підприємств готельного, господарства, в умовад необхідної інтеграції у світовий економічний простір, стоїть проблема істотного підвищення та. забезпечення стабільної якості послуг за рахунок розробки і віг^ов^джерня ефекті^пшого механізму управління якістю. Методологічною основсйо ^формування системи управління якістю послуг для українських\отельних підприємств повинна стати концепція всезага/ьного^отал^ого управління якістю (тдм). _ СистемаХГОМ - це( комплексна\?истема, яка орієнтована на постійне поліпшення/якості, зменшення виробничих витрат та надання послуг згі першою вимогою споживача, її мета - прагнення до повноївідсутно\;/і дефектів4^едоліків V роботі; непродуктивних витрат, до оптимального постачання (точжГХтермін). В системі ТрМ використовудоться адекватні цілям методи управління якістю, її особливістю є ширшеє використання ко/ґективних форм і методів пошуку, аналізу та возв^язання пр^юлем, постійна участь в поліпшенні якості всьомуперсоналу/організації'УСаме в концепції ТС)М значно/зростає ррль мотивації людини \га необхідність постійного/навчання колективу організації, розробляються і використовуються спеціальні прийом^ розвитку творчих, інноваційних здібностей працівників. Як вншшває з філософп/ЩМ, якіст^/включає в себе всі відчуття споживача, пов^язані з .особливостями, характеристиками послуг, якістю їх наданим (включаючи/в підприємствах готельного господарства і стан матеріально-технічної бази, і систему матеріально-технічного постачання, і умшн^га культуру обслуговування тощо), а також зумовлені якістю процесщга іншими факторами.
Рефераты по менеджменту2.3. Аналіз та розробка стратегії управління підприємствами готельного господарства ормування ринкових відносин в Україні істотно залежить від
Оценок: 712 (Средняя 5 из 5)
Наверняка у вас есть товары или услуги, продажа которых приносит вам максимальную прибыль. Для быстрого старта в сети вам необходимо создание посадочной страницы (одностраничного сайта), на которой будет размещена информация о маржинальных товарах/услугах интернет магазина. За 8 лет опыта разработки конверсионных страниц мы выработали оптимальную структуру, которая позволит привлекать через landing page больше продаж. На такую структуру «одевается» ваш контент — фирменный стиль, тексты, фотографии, уникальные торговые предложения, после чего страница выходит в свет. Разработка лендинга и запуск в сети — до 7 рабочих дней. Стоит отметить, что в разработку самой посадочной страницы входит и написание копирайтером продающих текстов для вашего бизнеса, чтобы каждый посетитель страницы захотел совершить покупку именно у вас. Результат: качественно разработаная продающая посадочная страница, которая готова приносить вам новых клиентов.