Порівняльна характеристика західних та східних підходів до управління якістю

Міністерство освіти і науки України

Кафедра економічної теорії та менеджменту

Реферат

з курсу «Управління якістю»:

Порівняльна характеристика західних та східних підходів до управління якістю

Чернівці, 2010

Вступ

1. Досвід управління якістю в США

2. Досвід управління якістю в Японії

3. Досвід управління якістю в Європейських країнах

4. Порівняльна характеристика підходів до управління якістю

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Якість продукції чи послуг є одним з найважливіших факторів успішної діяльності будь-якої організації. На сьогодні в усьому світі стали суттєво жорсткішими вимоги, що висуваються споживачем до якості продукції.

У сучасних умовах жорсткої конкурентної боротьби за ринки сбуту продукції підприємства розвинутих стран все ширше застосовують ефективний інструмент забезпечення успіху - системи якості, які відповідають визнаним міжнародним вимогам, що містяться у Міжнародних та Європейських стандартах з якості та сертифікації. Ефективність цього інстурмента тепер особливо зростає у зв'язку з прийняттям у багатьох країнах законодавства, яке встановлює жорсткі вимоги щодо безпечності продукції для здоров'я та життя людини, захисту прав та інтересів споживачів, охорони навколишнього природного середовища тощо.

Головним завданням економіки промислово розвинутих країн є підвищення продуктивності праці і поліпшення якості продукції, що дозволяє при низькій її собівартості забезпечувати високий прибуток і конкурентоздатність на світовому ринку. Досягнути цього можна лише в умовах управління якістю продукції.

1. Досвід управління якістю в США

Промисловість США в 40-50-х роках, орієнтована на масове виробництво різного роду товарів (автомобілі, холодильники, телевізори, радіоприймачі), випускала свою продукцію не високої якості. Тому серйозною проблемою для промисловості США були великі незаплановані витрати внаслідок низької якості продукції. Ці витрати складали до 30% від загального обсягу витрат на виробництво. Ці витрати були пов'язані з усуненням виявлених дефектів при гарантійному обслуговуванні виробленої продукції.

Тому багато економістів США вважали низьку якість продукції, що випускається, головним гальмом зростання продуктивності праці і конкурентноздатності американської продукції.

Саме в цей час з метою захисту своєї продукції американський уряд приймає ряд протекціоністських заходів: тарифи, мита і так далі. У цей же час навіть у провідних американських компаніях, у яких якість продукції вважалася основною метою, розглядали якість як засіб зменшення витрат на виробництво, а не спосіб задоволення потреб споживачів.

Але найбільш уславлені керівники фірм США (наприклад, відомі менеджери Лі Якока або Роберт Макнамара) зрозуміли, що треба підвищувати якість американських товарів.

Вони пропонували приділити увагу розвиткові таких проблем, як:

а) мотивація робітників;

б) кружки якості;

в) статистичні методи контролю;

г) підвищення свідомості службовців і керівників;

д) облік витрат на якість;

е) програми підвищення якості;

ж) матеріальне стимулювання.

Однак проблеми простіше сформулювати, ніж вирішити. І поки на ринок США в середині 70-х років не ринув потік дешевих і високоякісних товарів з Японії, до цього ці проблеми тільки формулювалися.

Боротьба за якість стала національною програмою. Одна з головних задач загальнонаціональної компанії за підвищення якості - домогтися реалізації гасла "Якість - насамперед!". Під цим гаслом проводяться місячники якості, конгрес США заснував національні премії за видатні досягнення у сфері підвищення якості.

Менеджери багатьох фірм зрозуміли, що якість у першу чергу залежить від людей (робітників та службовців компанії). Тому питання мотивації їхньої діяльності стає головним.

У США стосунки між робітниками і підприємством в особі менеджерів (власників) зовсім інші, ніж в Японії. Тому неможливо в повному обсязі застосувати японські методи підвищення якості продукції.

Власники однієї із знаменитих в усьому світі американських фірм з виробництва джинсового одягу пішли іншим шляхом. Вони свою фірму із сімейної зробили акціонерним товариством, де 51% акцій залишили за собою, а 49% надали колективу фірми. Усі її співробітники, володіючи визначеним пакетом акцій, почали розуміти, що вони співвласники й утворюють одну команду. Ця команда має загальний інтерес. Цей інтерес полягав у тому, що вони (як співвласники) беруть участь у розподілі прибутку. Та оскільки прибуток може з'явитися тільки в результаті реалізації виробленої ними продукції, то загальний інтерес зосередився на випуску високоякісної продукції з найменшими витратами.

Більшість же інших американських фірм пішли по шляху більш жорсткого контролю якості виготовлення продукції з використанням методів математичної статистики, збільшення уваги до процесу планування виробництва з об'ємних і якісних показників та удосконалення управлінням фірми в цілому.

У теж час у США розроблялися теоретичні основи підвищення якості продукції. Одним з найвідоміших розроблювачів був Е. Демінг. Однак його теоретичні розробки вперше практично були реалізовані в Японії.

За рахунок вжитих заходів для забезпечення підвищення якості продукції

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать