Філософія управління організацією

ЗМІСТ

Вступ

1. Філософія як тип інтелектуальної діяльності

2. Суб’єкт та об’єкт управління

2.1. Су'бєкт соціального управління

2.2. Соціальний об'єкт управління

3. Принципи соціального управління

4. Специфіка управління в Японії та США

4.1. Специфіка японської моделі менеджменту

4.2. Характеристика американської моделі менеджменту

Висновок

Список літератури

ВСТУП

Наш шлях звивистий,

але перспективи світлі.

(Мао Цзедун)

Філософія управління – ті принципи і ідеї, які закладені в основу діяльності організації. Філософія, інтегруючи фундаментальні форми діяльно-практичного, пізнавального і ціннісного відношення людини до світу, може сприяти формуванню нових гуманних смисложиттєвих орієнтирів людства, які полегшать подолання конфронтаційності і споживчого відношення до природи. Філософія здатна здійснювати теоретико-методологічній аналіз проблеми виживання людства за допомогою світоглядної, гносеологічної, методологічної, аксіологичної і евристичною функцій.

УПРАВЛІННЯ — функція організованих систем (біологічних, технічних, соціальних), що забезпечує збереження їх структури, підтримку режиму діяльності, реалізацію її програми, цілі. Соціальне управління — цілеспрямована дія на суспільство для впорядкування,, збереження, вдосконалення і розвитку його певної якісної специфіки. Воно обумовлене системною природою суспільства, суспільним характером праці, необхідністю спілкування людей в їх життєдіяльності, в процесі обміну продуктами матеріальної і духовної діяльності. Управління як система передбачає наявність підсистем: організації стосунків її елементів, режиму її функціонування у вигляді сукупності певних механізмів, що діють під певним контролем згідно певним нормам, розвитку за відомою програмою у напрямі до якоїсь мети. Основні етапи процесу управління: збір і обробка інформації; її аналіз, діагноз і прогноз, систематизація (синтез), встановлення на цій основі мети; вироблення рішення, направленого на досягнення мети; послідовна конкретизація загального рішення у вигляді планерування, програмування, проектування, вироблення конкретних (приватних) управлінських рішень; організація діяльності для виконання рішення; контроль за цією діяльністю (включаючи питання підбору і розставляння кадрів); збір і обробка інформації про результати діяльності і новий цикл цього безперервного в ідеалі процесу. На практиці спостерігаються два типи; вироблення рішення, направленого на досягнення мети; послідовна конкретизація загального рішення у вигляді планерування, програмування, проектування, вироблення конкретних (приватних) управлінських рішень; організація діяльності для виконання рішення; контроль за цією діяльністю (включаючи питання підбору і розставляння кадрів); збір і обробка інформації про результати діяльності і новий цикл цього безперервного в ідеалі процесу. На практиці спостерігаються два типи

Актуальність цього питання зростає з кожним днем. Не маючи чіткої мети організації, не сформулювавши ясній і зрозумілих принципів, організація приречена на повільне вимирання. Управління як вид людської діяльності існує з тих пір, як виникла необхідність в спільній діяльності людей. Управління в найширшому значенні може бути визначено як діяльність групи людей, що сполучають свої зусилля для досягнення загальної мети. Кожна історична епоха вносила свої корективи у відносини суб'єктів управління, методи стимулювання, масштаби організації самого процесу, але тільки в ХХ ст. з'явилися і стали розвиватися наукові підходи до управління. Двадцяте століття має багато епітетів, у тому числі і "століття управління", оскільки прогрес, досягнутий в цьому сторіччі, багато в чому забезпечений успіхами в управлінні.

Формулювання проблеми вивчення філософії управління з рахунком традицій, ментальності. У моїй роботи розглянуті принципи управління у Японії та США. У цих принципах є взаємозв’язок один з іншим.

Метою даної роботи є ступінь розробки в теоретичних сучасних видавництвах та зробити взаємозв’язок з роботою.

З мети витікає завдання, які я повинна вирішити в цієї роботи. А завдання полягає в пошуку новизни.

1. ФІЛОСОФІЯ УПРАВЛІННЯ ЯК ТИП ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Філософія управління як тип інтелектуальної діяльності зародилася в Греції в кінці VII в. до н.е. Спочатку філософія управління, як самостійне знання, що розвивається, була витиснена з науки про управління аналітичними методами розвитку соціально-економічних процесів. Згодом взаємодіючи з теорією управління, але, проте, залишаючись цілком самостійною наукою, філософія управління ще довго залишалася непопулярною.

В даний час інтерес до філософії управління постійно росте, але до її розквіту поки далеко. Філософії управління, як інтегратору переконань, в сучасному суспільстві відведена лише обслуговуюча роль. Філософія не може бути ні галуззю теорії управління як науки, ні її придатком, ні навіть допоміжним засобом. У філософії управління своя задача. Вона повинна робити те, чого не може робити філософія управління, а саме – формувати принципи і методологію, вести аналіз і синтез, проводити інтеграцію апріорного, початкового, початкового. Ось і на свій предмет (принципи, всі види відносин, технології і методи управління) вона дивиться не тільки не економічно, але навіть не по-господарському, а по-філософському – системно, комплексно і цілісн

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать