Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень

Реферат:

Методи ситуаційного аналізу в прийнятті управлінських рішень

Зміст

Вступ

1.Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах ризику

2.Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах конфлікту

Висновок

Література

Вступ

Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах визначеності.

Це найпростіший випадок. Відома кількість можливих ситуацій (варіантів) і їх закінчення. Імовірність кожної події дорівнює одиниці. Потрібно вибрати один з можливих варіантів. Ступінь складності процедури вибору в даному випадку визначається лише кількістю альтернативних варіантів.

Розглянемо дві можливі ситуації:

1. Існують два альтернативних варіанти, тобто п = 2.

У даному випадку аналітик повинен вибрати (чи рекомендувати до вибору) один з двох можливих варіантів. Послідовність дій тут очевидна:

- визначається критерій, за яким буде здійснюватися добір;

- методом "прямого рахунку" обчислюються значення критерію для порівнюваних варіантів;

- варіант з кращим значенням критерію рекомендується до добору.

Можливі різні методи вирішення цієї задачі:

а) методи, засновані на оцінках дисконтування;

б) методи, засновані на облікових оцінках.

2. Число альтернативних варіантів більше двох, п > 2.

Процедурна сторона аналізу істотно ускладнюється через множинність варіантів. Техніка "прямого рахунку" в цьому випадку практично незастосовна. Найбільш зручний обчислювальний апарат - методи оптимального програмування. Ці методи (лінійне, нелінійне, динамічне програмування та ін.) досить добре розроблені в теорії, однак на практиці в економічних дослідженнях популярність одержало лінійне програмування. Як приклад розглянемо загальну постановку транспортної задачі, за якою виберемо оптимальний варіант з набору альтернативних. Суть задачі полягає в наступному.

Існує п пунктів виробництва деякої продукції (а₁ , а₂ , а₃ ,...а _і ) і к пунктів споживання її (b₁ , b₂ , ..., bj), де а_і - обсяг випуску продукції і-го пункту виробництва, b_j - обсяг споживання у-го пункту споживання. Розглядається найбільш проста, так звана "закрита" задача, коли сумарні обсяги виробництва і споживання рівні. Нехай с_іj - витрати по перевезенню одиниці продукту. Потрібно знайти найбільш раціональну схему прикріплення постачальників до споживачів, мінімізуючи сумарні витрати з транспортування продукції. Очевидно, що число альтернативних варіантів тут може бути дуже великим, що виключає застосування методу "прямого рахунку". Отже, необхідно вирішити наступну задачу:

; ; (5.1)

x_ij 0.

Відомі різні способи вирішення цієї задачі – розподільний, угорський, метод потенціалів та ін. Як правило, для розрахунків застосовується ПЕОМ.

При проведенні аналізу в умовах визначеності можуть застосовуватися множинні розрахунки на ЕОМ з побудовою імітаційної моделі об'єкта чи процесу (тобто комп'ютерна програма), що містить п-е число факторів і змінних, значення яких у різних комбінаціях піддаються варіюванню.

Машинна імітація - це експеримент, але не в реальних, а в штучних умовах, за результатами якого відбирається один чи кілька варіантів, що є базовими для ухвалення остаточного рішення на основі додаткових формальних і неформальних критеріїв. У подібних розрахунках можуть активно використовуватися жорстко детерміновані факторні моделі. Найпростішим прикладом такого моделювання за допомогою жорстко детермінованих моделей є прогнозування бухгалтерської форми звітності - звіту про фінансові результати. Чистий прибуток як результативний підсумковий показник даної форми залежить від різних факторів - обсягу реалізації, темпів зміни цього показника, рівня витрат, частки доходів і витрат від позареалізаційних операцій і ін. Тут може вирішуватися як пряма задача - варіюючи факторними ознаками, шукають прийнятне значення прибутку, так і зворотна задача - за заданим значенням прибутку знайти прийнятну комбінацію значень факторних ознак.

1.Аналіз і прийняття управлінських рішень в умовах ризику

Ця ситуація зустрічається на практиці доволі часто. Тут застосовується вірогідний підхід, що припускає прогнозування можливих результатів і присвоєння їм імовірностей. При цьому користуються:

а) відомими типовими ситуаціями (типу імовірність появи герба при підкиданні монети дорівнює 0,5);

б) попередніми розподілами імовірностей (наприклад, з вибіркових обстежень чи статистики попередніх періодів відома імовірність появи бракованої деталі);

в) суб'єктивними оцінками, зробленими аналітиком самостійно або із залученням групи експертів.

Послідовність дій аналітика така:

- прогнозуються можливі результати Rk. K=1.2…n.; у якості Rk можуть виступати різні показники, наприклад, доход, прибуток, приведена вартість очікуваних надходжень та ін.;

- кожному результату привласнюється відповідна імовірність Pk, причому

; (5.2)

- вибирається критерій (наприклад, максимізація математичного чекання прибутку):

МО( R ) = ; (5.3)

- вибирається варіант, що задовольняє обраному критерію.

Приклад. Існують два об'єкти інвестування з однаковою прогнозною сумою необхідних капітальних вкладень. Величина планованого

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать