Присвійні займенники (Possessivpronomen)

Присвійні займенники належать до займенників-прикметників; порівняно рідко вони вживаються як імен-ники.
Присвійні займенники відмінюються, як і більшість займенників, за займенниковим типом. Займенниковий тип відміни характеризується більшою кількістю флексій, ніж відмінювання іменників (іменний тип відміни). За займенниковим типом відмінюються обидва види арти-кля, означений і неозначений (через те що вони похо-дять від займенників).
Присвійні займенники мають в однині закінчення неозначеного артикля, у множині — закінчення означеного артикля.
Відмінювання присвійних займенників
Singular
Maskulinum | Femininum | Neutrum
Nom. Gen. Dat. Akk. | mein, unser meines, uns(e)res meinem, uns(e)rem meinen, uns (e)ren | meine, uns(e)re meiner, uns(e)rer meiner, uns(e)rer meine, uns(e)re | mein, unser meines, uns(e)res meinem, uns(e)rem mein, unser
Plural
Nom. | meine | uns(е) ге
Gen. | meiner | uns(e) rer
Dal. | meinen | uns(e) ren
Akk. | meine | uns(е) ге
Присвійні займенники вживаються звичайно як озна-чення до іменника. Вони стоять завжди перед означува-ними ними іменниками і перед усіма прикметниками — означеннями до даного іменника.
Meine Familie
wohnt in diesem Maus.
Meine groЯe Familie
Unsere interessanten neuen Sowjetbьcher werden gelesen.
Кожному особовому займенникові відповідає певний пpисвійний займенник.
Singular | Plural
ich — mein
du — dein
er — sein
sie — ihr
es — sein | wir— unser
ihr — euer
sie — ihr
Sie— Ihr
Для третьої особи однини важливо пам'ятати рід предмета, належність до якого показує присвійний за-йменник:
Die Stadt ist sehr schцn. Ihre StraЯen sind breit.
Das Dorf liegt am FuЯ des Berges. Im Sommer Jreibcn seine Bewohner das Vieh in die Berge.
Der Artikel in der Wandzeitung gefдllt mir. Sein Anaber ist nicht sehr gut.
В українській мові є присвійний займенник свій, що по-казує належність до підмета, якою б особою він не був виражений. У німецькій мові такого займенника нема.
Належність до підмета показує для кожної особи і роду присвійний займенник тієї ж особи (роду і числа):
Ich gehe in mein Zimmer
Du gehst in dein Zimmer
Er geht in sein Zimmer
Sie geht in ihr Zimmer
Es (das Kind) geht in sein Zimmer
Wir gehen in unser Zimmer
Ihr geht in euer Zimmer
sie gehen in ihr Zimmer
Sie gehen in Ihr Zimmer | у свою (мою) кімнату
у свою (твою) кімнату
у свою (його) кімнату
у свою (її) кімнату
у свою (його) кімнату
у свою (нашу) кімнату
у свою (вашу) кімнату
у свою (їх) кімнату
у свою (Вашу) кімнату
Пpимітка. В українській мові можна часто вживати в од-ному і тому ж випадку займенники „мій”, „твій”, „пані”, „ваш” або „свій”.
твою ваше
Візьми Сідайте на
свою своє

Але присвійні займенники „його” і „її” належності до підмета; у такому випадку йменник „свій”:
Вона (він) іде у свою кімнату.
Вона йде в її кімнату (значить у „чужу”).

Внимание, отключите Adblock

Вы посетили наш сайт со включенным блокировщиком рекламы!
Ссылка для скачивания станет доступной сразу после отключения Adblock!

Скачать